Ухвала суду № 125363216, 24.02.2025, Шполянський районний суд Черкаської області

Справа № 710/122/25

Провадження № 2/710/180/25

УХВАЛА

24.02.2025 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області в складі:

Головуючого -судді Сивоконя С.С.,

за участі секретаря судового засідання Коваленко В.О.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

22.01.2025до Шполянськогорайонного судуЧеркаської області звикористанням Єдиноїсудової інформаційно-телекомунікаційноїсистеми,підсистеми «Електроннийсуд»надійшла позовна заява, в якій міститься прохання стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 22.02.2022 у розмірі32197,22 грн. Також стягнути судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 27.01.2025 року було відкрито провадження та вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, з повідомлення сторін.

05.02.2025 від представника позивача, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, підсистеми «Електронний суд», надійшла заява в якій міститься прохання закрити провадження у цивільній справі №710/122/25 у зв`язку з відсутністю предмету спору. Повернути позивачу сплачений судовий збір. В обґрунтування зазначено, що станом на 03.02.2025 заборгованість відповідача перед позивачем повністю сплачена, що свідчить про відсутність предмета спору, та як наслідок є підставою для закриття провадження на підставі п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

Представник позивача до суду не з`явився. Разом із позовом було подано клопотання про розгляд справи за відсутності позивача.

Відповідач до суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причин неявки не повідомив.

Згідно з ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

До початку розгляду справи по суті представник позивач надав письмову заяву у якій повідомив, що відповідач повністю сплатив заборгованість.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Згідно п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо, відсутній предмет спору.

Предметом спору у цій справі, згідно заявлених позовних вимог, було стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 22.02.2022 у розмірі32197,22 грн.

Заявлені вимоги, відповідач виконав добровільно, але вже після відкриття провадження у справі.

У постанові від 20.09.2021 року у справі №638/3792/20 Верховний Суд вказує на те, що "суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час перед явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань".

У Постанові Верховного Суду у справі №522/8782/16-ц від 23.12.2020 Суд виснував про те, що логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишенняпозову безрозгляду,відмови відпозову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Подібного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах: від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 61-1807св20), від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20 (провадження № 61-9658св20), у справі № 335/8285/22 від 31 липня 2023 року, у справі № 752/11502/22 від 31.08.2023. Тобто судова практика з цього питання є сталою.

Згідно п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо, позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Представник позивача просить закрити провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України, та повернути АТ КБ «Приват Банк» судовий збір.

У той же час представник позивача не зазначив, що він відмовляється від підтримання позовних вимог та не просив залишити позов без розгляду, у зв`язку з виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, мирова угода між сторонами не укладена.

Відповідно до ч.3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Суд зазначає, що оскільки відповідачем, вже після пред`явлення позову і відкриття провадження у справі, добровільно виконано позовні вимоги, а тому провадження не може бути закрито на підставі саме п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

Отже, суд уважає, що у задоволенні заяви про закриття провадження у справі, на підставі п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України, потрібно відмовити.

На підставі вище викладено, керуючись ст. 49, 247, 255, 258, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 про закриття провадження у справі в порядку п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України, відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення.

Суддя С.С. Сивокінь