Рішення № 125362211, 24.02.2025, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/234/25

2/583/393/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2025 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого Плотникова Н.Б.

при секретарі Логвиненко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

21.01.2025 року до суду надійшла позовна заява ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором в розмірі 86625,00 грн. Позовні вимоги мотивує тим, що 05.02.2024 р. між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 2948320224, за умовами якого відповідач отримала кредит в розмірі 9000,00 грн. строком на 10 днів, дисконтна (знижена) процентна ставка 1-99 % на день (726,35 % річних), процентна ставка поза акційна (базова) в день 2,99 % на день (1091,35 % річних). У зв`язку з невиконанням взятих на себе зобов`язань станом на день подання позовної заяви у позичальника утворилася заборгованість в розмірі 86625,00 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту 9000,00 грн., заборгованості за процентами 53775,00 грн., яку просить стягнути з відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, в позовній заяві просить дану позовну заяву розглядати без участі представника ТОВ «ІННОВА ФІНАНС».

Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково та зазначила, що дійсно уклала кредитний договір з ТОВ «ІННОВА ФІНАС» та отримала грошові кошти в сумі 9000 грн. З зазначеною в позові сумою заборгованості по кредиту не згодна, просить зменшити відсотки, так вона не мала можливості сплачувати заборгованість за кредитним договором через скрутне матеріальне становище, на даний час вона вагітна.

Заслухавши пояснення відповідачки, вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 05.02.2024 р. між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір надання грошових коштів у позику № 2948320224, який підписаний останньою електронним підписом з одноразовим ідентифікаторомp7hog8555 05.02.2025 19:56 (а.с. 19-24).

Згіднозп.1.1 вказаногодоговору, за цим договором позикодавець зобов`язується надати позичальнику позику на суму9000 грн. шляхом її безготівкового перерахунку на рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно п.1.3, п.1.5 та/або 1.6 цього договору, його додатків. Тип позики - кредит. Мета отримання кредиту для власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Процентна ставка фіксована. Дисконтна (знижена) процентна ставка (застосовується у відповідності до умов програми лояльності ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» 1,99 % на день (726,35 річних). Процентна ставка позаакційна (базова) 2,5 % на день (912,5% річних).

Відповіднодоп.1.2договору, строк позики (строк дії договору) становить10днів.

Пунктами1.3.1-1.3.3 договору визначено, щодата надання позики05 лютого2024року. Дата повернення позики15 лютого2024року. Повернення позики та процентів здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий (картковий) рахунок позикодавця або через особистий кабінет на сайті позикодавця або шляхом внесення грошових коштів у терміналах самообслуговування партнерів. Моментом зарахування оплати позики та процентів є момент (дата) зарахування коштів на банківський рахунок позикодавця або отримання відповіді від партнера позикодавця про зарахування коштів.

Згідно листа за вих. № 7/6975 від 13.01.2025 року ТОВ «ФК «Контрактовий дім», який адресований ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», останнє повідомлено про успішність наступної операції згідно договору з ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» № 160523/1 від 16.05.2023 р.: 05 лютого2024 року на суму9000, грн., номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції НОМЕР_2 (а.с. 26).

Зазначені реквізити банківської карти вказані у анкеті клієнта ОСОБА_1 та співпадають із банківськими реквізитами карти відповідача, вказаними у договорі № 2948320224 від 05.02.2024 року (а.с. 7, 19-22).

Відповідно до норм ст.ст. 11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір, який є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов`язково укладається в письмовій формі (ст.ст. 1054, 1055 ЦК України, ст.13 Закону України «Про споживчий кредит»).

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Статтею 204ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину.

За правилом ч. 1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Абзац 2 ч. 2 ст.639ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Особливості укладання кредитного договору та договору позики в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з п. 6 ч.1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

За змістом ч.ч. 3, 4, 6 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, позивачем ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» доведено факт укладення 05 лютого 2024 року між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 договору надання грошових коштів у позику № 2948320224в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідач належним чином своїх зобов`язань за кредитним договором не виконав, своєчасно кредитні кошти та відсотки товариству не повернув, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

В позовній заяві позивач зазначає, що станом на день подачі позовної заяви, тобто на 20.01.2025 р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 86625,00 грн., з яких: 9000 грн. заборгованість за тілом кредиту; 53775,00 грн. заборгованість за процентами.

Оскільки матеріали справи не міститься доказів повернення відповідачем позивачу ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» отриманої у позику за вказаним договором суми позики у розмірі9000 грн., у зв`язку з чим вимога позивача ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» про стягнення заборгованості за тілом кредитуу розмірі 9000 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд не погоджується з наявністю підстав для стягнення з відповідача заборгованості за процентами у розмірі 53775,00 грн., виходячи з наступного.

Згідно правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12, провадження №14-10цс18), від 04 липня 2018 року (провадження №14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (провадження № 14-318цс18), від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другоюстатті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від05 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу відвказаногоправового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першоїстатті 1048 ЦК Українипро щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другоюстатті 1050 ЦК України.

З умов кредитного договору вбачається, що сторони погодилистрок позики (строк дії договору)- 10днів.Дата повернення позики15 лютого2024року.

При цьому,ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» просить стягнути з відповідача проценти за користування кредитними коштами як за період строку кредитування, так і після закінчення цього строку по15 січня2025року включно.

Однак доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування позикою, в порядку передбаченому п. 4 Договору, матеріали справи не містять.

Враховуючи, щодоговором надання грошових коштів у позику№ 2948320224 від 05 лютого 2024 рокувизначений строк його дії, який становить10днів, саме протягом даного строку позивач ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» мало право нараховувати відповідачу передбачені цим договором відсотки, які, з урахуванням невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором у встановлений ним строк та положень п.1.6 цьогодоговору, становлять 2,5 % на день від суми позики за кожен день користування позикою.

Таким чином, твердження позивача про необхідність нарахування процентів за користування кредитом по день фактичного повернення кредиту незалежно від закінчення строку дії кредитного договору не ґрунтуються на нормі закону.

Слід зазначити, що у разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту після прострочення виконання грошового зобов`язання нараховуються проценти за порушення грошового зобов`язання у розмірі, визначеному законом або договором (частина другастатті 625 ЦК України).

Виходячи із суми позики у розмірі9000 грн., узгодженоїсторонамипроцентної ставки у розмірі 2,5% за день та строку кредитування (строку договору) тривалістю10днів, заборгованість відповідача по відсоткам задоговором надання грошових коштів у позику№ 2948320224 від 05 лютого 2024 рокустановить2250,00грн. (9000 грн. х 2,5%/100% =225грн. сума коштів, що має сплачуватися відповідачем щоденно протягом строку дії договору за користування отриманими у позику коштами; 225 грн.х10(строк дії договору)=2250,00грн.).

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором № 2948320224 від 05 лютого 2024 р. в сумі 11250,00 грн. (9000,00 грн. + 2250,00 грн.).

На підставі ст.141ЦПК України оскільки суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь з відповідача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог (13 %), а саме у розмірі 314,91 грн. (2 422,40*13%).

На підставі викладеного, ст. ст. 207, 517, 526, 1048, 1049, 1054, 1077 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» (вул. Болсуновська, 8, поверх 9 м. Київ, 01014, код ЄДРПОУ 44127243) заборгованість за договором позики № 2948320224 від 05 лютого 2024 року в сумі 11250,00 грн. та 314,91 грн. в рахунок відшкодування судових витрат, а всього 11564,91 грн.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду: Н.Б.Плотникова