Рішення № 125361206, 24.02.2025, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

_______________

2/381/222/25

381/5863/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24лютого 2025року м. Фастів

Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

Головуючої судді Анапріюк С.П.,

з участю секретаря Куценко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2024 року через систему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» звернулося до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1699981 від 21.12.2019 року у розмірі 38202,42 грн, понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 21.12.2019 в особистому кабінеті на офіційному сайті ТОВ «Мілоан» Дамчучина Т.В. подала заявку на отримання кредиту № 1699981. Зазначена заява знаходиться у власному кабінеті відповідача на сайтітовариства. ТОВ «Мілоан» направило відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, під час ведення якого відповідач підтвердила прийняття умов договору про споживчий кредит №1699981 від 21.12.2019. Таким чином відповідач уклала договір про споживчий кредит №1699981 від 21.12.2019 з ТОВ «Мілоан». Платіжним дорученням відповідачу перераховано кредитні кошти на картковий рахунок в розмірі 10000,00 грн. Проте, відповідач не виконав взяті на себе кредитні зобов`язання та не повернув суму кредиту.

01.04.2020 підставі Договору факторингу №01/04 ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за Кредитним договором № 1699981 від 21.12.2019 на користь ТОВ «Довіра і гарантія», а ТОВ «ВІН Фінанс» набуло права вимоги до відповідача за цим договором.

13.12.2021 року між ТОВ «Довіра і гарантія» та ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг» укладено договір факторингу №1/6, за умовами якого та згідно з додатком № 1 до договору факторингу, останнє набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 1699981 від 21.12.2019.

Заборгованість відповідача перед позивачем становить 38202,42 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 9500,00 грн.; заборгованість за відсотками становить 17290,00 грн; заборгованість за комісією становить 1200,00 грн; заборгованість за пенею становить 5000,00 грн.

Оскільки відповідач не погасила заборгованість, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23 грудня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Учасникам справи надіслано копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, якою відповідачу надано встановлений законом строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Водночас, відповідач ухвалу судді від 23 грудня 2024 року про відкриття провадження не отримав, оскільки надіслана судом на його адресу кореспонденція повернулася до суду без вручення з відміткою уповноваженого працівника Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідач заяву із запереченнями про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позовну заяву до суду не подав.

Представник позивача у судове засідання не звився, про місце, день та час розгляду справи повідомлений належним чином. У прохальній частині позовної заяви представник позивача просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача за правилами спрощеного позовного провадження, не заперечував проти ухвалення судом заочного судовог рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився вдруге, про день, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, водночас надіслана судом на його адресу кореспонденція повернулася до суду без вручення з відміткою уповноваженого працівника Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою»; причини неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Процедура здійснення судових викликів та повідомлень врегульована главою 7 ЦПК України.

За змістом п. 2 ч. 7ст. 128 ЦПК Україниу разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно з п. 3 ч. 8ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до п. 4 ч. 8ст. 128 ЦПК Україниднем вручення судової повістки є:день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 10.05.2023 року у справі № 755/17944/18зазначив, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважаєтьсяналежним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Також Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листарекомендованою кореспонденцієюна дійснуадресу єдостатнім длятого,щоб вважатиповідомлення належним,оскільки отриманнязазначеного листаадресатом перебуваєпоза межамиконтролю відправника,а,у даномувипадку,суду (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно дост. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнов проти України», вказано, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).

Зважаючи на те, що суд вжив усі необхідні передбачені процесуальним законодавством заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, у встановлений судом строк відповідач не подав до суду заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмовий відзив на позов, суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до правил частини п`ятої статті 279 та частини 8 статті 178 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно зі ст. 280 ЦПК України,суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність передбачених до ст. 280 ЦПК України умов для цього, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши наявні у справі докази та з`ясувавши обставини справа, суд встановив таке.

21.12.2019 в особистому кабінеті на офіційному сайті ТОВ «Мілоан» ОСОБА_1 подала анкету-заяву на кредит № 1699981. Зазначена заява знаходиться у власному кабінеті відповідача на сайтітовариства. ТОВ «Мілоан» направило відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, під час ведення якого відповідач підтвердила прийняття умов договору про споживчий кредит №1699981 від 21.12.2019.

Таким чином 21.12.2019 року ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит № 1699981 (індивідуальна частина) у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору загальний розмір наданого кредиту становить 10000,00 грн, строк кредиту 30 днів, з датою повернення 21.01.2020 року.

Згідно з п. 1.5.2 Кредитного договору, проценти за користування кредитом: 6000,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.6 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору, кредитні кошти надаються позичальнику шляхом безготівкового на рахунок платіжної картки.

Згідно з платіжним дорученням № 9253388 від 22.12.2019, на картку ОСОБА_1 перераховано грошові кошти в розмірі 10000,00 грн, призначення платежу: кредитні кошти від ТОВ «Мілоан» згідно договору № 1699981.

01.04.2020 на підставі Договору факторингу №01/04 ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за Кредитним договором № 1699981 від 21.12.2019 на користь ТОВ «Довіра і гарантія», у зв`язку з чим ТОВ «Довіра і гарантія» набуло права вимоги до відповідача за вказаним договором.

Відповідно до витягу з додатку до вказаного договору факторингу, ТОВ «Мілоан» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №1699981, загальна сума заборгованості 38202,42 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 9500,00 грн; заборгованість за відсотками становить 17290,00 грн; заборгованість за комісією 1200,00 грн та заборгованість за пенею 5000,00 грн.

13.12.2021 року між ТОВ «Довіра і гарантія» та ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг» укладено договір факторингу №1/6, за умовами якого та згідно з додатком № 1 до договору факторингу, останнє набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 1699981 від 21.12.2019.

Відповідно до витягу з додатку до договору факторингу № 1/6 від 13.12.2021, ТОВ «ФК Пінг-Понг» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №1699981, загальна сума заборгованості 38202,42 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 9500,00 грн.; заборгованість за відсотками становить 17290,00 грн.; заборгованість за комісією 1200,00 грн. Та заборгованість за пенею 5000,00 грн

За твердженням позивача відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконала, внаслідок чого утворилася заборгованість у загальному розмірі 38202,42 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 9500,00 грн; заборгованість за відсотками становить 17290,00 грн; заборгованість за комісією становить 1200,00 грн; заборгованість за пенею становить 5000,00 грн.

Нормативно-правове обґрунтування.

Згіднозі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно із ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 525, 526, 546 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 ЦКУкраїни, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Формами неустойки є штраф і пеня.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третястатті 549 ЦК України).

Пеня є особливим видом відповідальності за неналежне виконання зобов`язання, яка, крім відшкодування збитків після вчиненого порушення щодо виконання зобов`язання, передбачає додаткову стимулюючу функцію для добросовісного виконання зобов`язання.

Відповідно дост. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Згідно зіст. 625 ЦК України,боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно достатті 639 ЦК України,договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч. 1ст. 1049 ЦК України,позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ч. 1ст. 1048 ЦК України,позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України,за кредитним договором банк або інша фінансоваустанова (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Закон України «Про електронну комерцію»визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Устатті 3 цього Закону «Про електронну комерцію»встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно доч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»,електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положеннястатті 12 Закону України «Про електронну комерцію»передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України,кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згіднозі статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 1077-1078 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно зіст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ч. 2ст. 43 ЦПК України,обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається на осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Висновки суду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, на предмет їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, надавши оцінку зібраним у справі доказам в цілому та кожному доказу окремо, суд дійшов до таких висновків.

З матеріалів справи суд встановив, що пропозицію про укладення кредитного договору, за яким позивач просить стягнути заборгованість з відповідача, підписано електронним цифровим підписом відповідача та отримано на рахунок кошти у вказаному розмірі, тобто акцептовано умови договору.

Кредитор свої зобов`язання за договором виконав та надав позичальнику кредит в обумовленому договором розмірі.

Позичальник свої обов`язки за вказаним договором не виконав та не повернув отримані кошти і проценти за користування кредитом.

Право вимоги за цим договором перейшло до позивача на підставі договору факторингу.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що факт укладення означеного кредитного договору і його невиконання боржником підтверджений належним чином.

Докази, що спростовують позовні вимоги та розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором, суду не надано.

З огляду на встановлені судом обставини справи та приписи чинного законодавства, враховуючи, що відповідач відмовився від виконання зобов`язань за договором в односторонньому порядку, що потягло невиконання його умов, суд приходить до висновку про те, що у позивача наявні правові підстави вимагати стягнення непогашеної основної суми заборгованості за договором у судовому порядку.

Водночас щодо суми заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд зазначає таке.

За умовами договору про споживчий кредит № 1699981 від 21.12.2019 року передбачено надання фінансового кредитуу розмірі 10000,00 грн строком на 30 днів.

Відповідно до ст. 1048 ЦК Україниправо кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України.

Отже, позивач має право на стягнення процентів за користування кредитом за вказаним договором за 30 днів, виходячи із розміру установленої у договорі процентної ставки.

За умовами вказаного кредитного договору передбачено сплату позичальником на користь кредитора комісії, пов`язаної з наданням кредиту у розмірі 1200,00 грн.

Законом України «Про споживче кредитування»передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Ці умови договору погоджені його сторонами та не оспорюються під час розгляду цієї справи судом.

Отже, враховуючи несплату відповідачем вказаних сум, вони підлягають стягненню судом з відповідача на користь позивача.

Водночас суд бере до уваги, що в Анкеті-заяві на кредит зазначено суму до повернення у розмірі 17200,00 грн, складові частини сукупної вартості кредиту: комісія за надання кредиту 1200,00 грн, проценти за користування кредитом 6000,00 грн та сума кредиту 10000,00 грн.

Аналогічні суми вказані і в кредитному договорі.

Відповідно до відомості про щоденні нарахування та погашення, відповідачу сплатила тіло кредиту у розмірі 500,00 грн та проценти по кредиту у розмірі 1440,00 грн.

Отже, сума до стягнення з урахуванням підтверджених наявними у матеріалах справи доказами здійснених відповідачем проплат становить (10000,00 грн тіло кредиту - 500,00 грн) + (6000,00 грн процентів - 1440,00 грн) + 1200,00 грн комісі = 15260,00 грн.

Крім цього, зміст вказаної відомості свідчить про нарахування відповідачу пені за кожен день прострочення виконання зобов`язання, починаючи з 29.01.2020 по 24.02.2020 у розмірі 190,00 грн за 1 день прострочення (27 днів), що відповідно до арифметичного розрахунку становить 5130,00 грн, а не 6000,00 грн як необґрунтовано зазначено у позовній заяві.

Водночас відповідно до п. 4.1 кредитного договору сторони погодили, що у разі прострочення позичальником зобов`язань повернення кредиту та/або сплати процентів за його користуванням та/або інших платежів, він зобов`язаний сплатити Товариству пеню у розмірі 2% суми невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення, але у будь-якому випадку не більше 50 відсотків від загальної суми кредиту, одержаного Позичальником за цим Договором.

Оскільки загальна сума кредиту у успірних правовідносинах становить 10000,00 грн, тому максимальна сума пені, яка може бути нарахована за умовами цього договору, становить 5000,00 грн.

За таких обстави суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення цього позову частково та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 20260,00 грн.

В іншій частині вимоги позову є необґрунтованими та не підтверджені належними та допустимими доказами, у зв?язку з чим задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 , п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України,судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із п. 1 ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із частинами першою та другоюстатті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з частиною восьмоюстатті 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З урахуваннямрезультату вирішенняцієї справи з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач у позовній заяві зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.

Відповідно доч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України,витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3ст. 137 ЦПК України,для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4ст. 137 ЦПК України,розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження заявлених витрат на правничу допомогу до позовної заяви надано: договір з адвокатом Білецьким Б.М. про надання правової допомоги №43657029 від 07.08.2024, додаткову угоду №1699981 до вказаного договору, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю адвоката Білецького Богдана Михайловича серії КС №5618/10, детальний опис робіт, виконаних адвокатом, акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 11.11.2024, згідно з яким загальна вартість наданих послуг і виконаних робіт склала 6000,00 грн.

Суд враховує, що відповідно до приписів цивільного процесуального законодавства неспівмірність витрат на правничу допомогу із передбаченими законом критеріями є підставою для подання стороною-опонентом клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка подає таке клопотання.

За принципом змагальності саме на іншу сторону покладено обов`язок надати обґрунтування щодо наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (правові висновки КЦС ВС у постановах від 22 серпня 2022 року у справі № 760/16992/19, від 19 січня 2023 року у справі № 824/16/22, від 11 квітня 2024 року у справі № 545/1103/20).

Відповідач в порядку ч. 5ст. 137 ЦПК Українитаку заяву/клопотання до суду не подав.

З огляду на відсутність клопотання відповідача щодо співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката, такі витрати підлягають стягненню судом у повному обсязі в розмірі 6000,00 грн.

Керуючись ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Пінг-Понг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» заборгованість за кредитним договором № 10001739454у розмірі 20260 (двадцять тисяч двісті шістдесят) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на корить Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, визначених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складене 24.02.2025.

Реквізити учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг»,код ЄДРПОУ 43657029, місцезнаходження: м.Бровари, вул.Симона Петлюри, 21/1;

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Сніжана АНАПРІЮК