Ухвала суду № 125359617, 24.02.2025, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/3424/19

провадження №1-кп/489/132/25

УХВАЛА

про закриття кримінального провадження

24 лютого 2025 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши увідкритому судовомузасіданні кримінальне провадження відносно:

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Миколаєва, громадянина України, з вищою освітою, не одруженою, не працюючою, не судима, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.1 ст.185, ч.3 ст.15, ч.1 ст.186 КК України,

в присутності:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

встановив:

У провадженні Ленінського районного суду міста Миколаєва перебуває об`єднане кримінальне провадження за обвинувальними актами №12019150040000871 від 11.03.2019 та № 120191150040000964 від 19.03.2019 відносно обвинуваченої ОСОБА_3 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.3 ст.15, ч.1 ст.186, ч.1 ст.185 КК України.

У кримінальному провадженні за ч.1 ст. 185 КК України, внесеному 19.03.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019150040000964, ОСОБА_3 обвинувачується за наступних обставин.

04.03.2019 приблизно о 16 годині 40 хвилин (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_3 , перебуваючи в приміщенні супермаркету «АТБ», який розташований за адресою: м.Миколаїв, вул. Космонавтів, 76/1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, таємно викрала цукерки «Рошен Київ Вечірній», в кількості 2 упаковки вагою 176 грам кожна, загальною вартістю 151 гривня; цукерки «Рошен Assortment Classic», в кількості 2 упаковки, вагою по 154 грама кожна, загальною вартістю 83 гривні; цукерки «Венеціанська Ніч», в кількості 4 упаковки, вагою по 154 грама кожна, загальною вартістю 212 гривні 33 копійки; набір інструментів на 39 предметів, загальною вартістю 307 гривень 50 копійок; снеки «Своя Лінія», вагою 70 грам, вартістю 8 гривень 80 копійок, які належать ТОВ «АТБ-Маркет», на загальну суму 873 гривні 42 копійки. Не оплативши вказаний товар, ОСОБА_3 пройшла через непрацюючу касу та вийшла з приміщення супермаркету.

Після чого з місця скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_3 зникла, розпорядившись викраденим на власний розсуд, заподіявши потерпілому збитки на вказану суму.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Також, в кримінальному провадженні за ч.3 ст.15, ч.1 ст.186 КК України, внесеному 11.03.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019150040000871, ОСОБА_3 обвинувачується за наступних обставин.

10.03.2019 приблизно о 19:45 год. ОСОБА_3 , перебуваючи в приміщенні супермаркету «АТБ», який розташований за адресою: м.Миколаїв, вул. Космонавтів, 76/1 маючи умисел на таємне викрадення жіночих кросівок, вартістю 215 гривень 83 копійки, цукру вагою 1,0 кілограм, вартістю 11 гривень 33 копійки, дитячого пледу з м`якою іграшкою, вартістю 107 гривень 50 копійок, кави «Jacobc Monarch», вагою 0,225 грами, вартістю 44 гривні, соку «Садочок», об`ємом 0,95 літрів, вартістю 13 гривень 92 копійки, йогурту «Чудо Тропічний», вагою 270 грам, в кількості 8 штук, загальною вартістю 99 гривень 36 копійок, двох упаковок вологих серветок «Своя лінія», загальною вартістю 99 гривень 36 копійок, бананів, вагою 0,652 грами, вартістю 18 гривень 47 копійок, які належать ТОА «АТБ-Маркет», на загальну суму 583 гривні 99 копійок, не оплативши вищезазначений товар, пройшла через непрацюючу касу супермаркету та направилася до виходу з супермаркету, однак довести свій злочинний намір до кінця не змогла з причин, що не залежать від її волі, оскільки після походження касової зони була зупинена працівниками служби охорони супермаркету.

В подальшому, ОСОБА_3 знаходячись в приміщенні вказаного супермаркету, продовжуючи свій злочинний намір спрямований на викрадення чужого майна, після зупинки її співробітником охорони супермаркету за касовою зоною із неоплаченим товаром, їй було вказано на необхідність оплатити товар, але достовірно усвідомлюючи, що її дії стали носити відкритий характер, обійшла охоронця, який її зупинив, та направилася із товаром до виходу з супермаркету, однак довести свій злочинний намір до кінця не змогла з причин, що не залежали від її волі, так як була зупинена працівниками служби охорони перед виходом із супермаркету.

У судовому засіданні захисник, якого підтримала обвинувачена, звернувся до суду з клопотанням про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.85 КК України у зв`язку із декриміналізацією скоєного діяння, а за ч.3 ст.15 ч.1 ст.186 КК України у зв`язку з закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Прокурор проти задоволення клопотання не заперечувала та просила звільнити обвинувачену від кримінальної відповідальності, а також вирішити питання щодо речових доказів.

Представники потерпілих в судове засідання не з`явився, що не перешкоджає розгляду питання про закриття кримінального провадження.

Заслухавши присутніх учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Щодо закриття кримінального провадження за ч.1 ст.185 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1ч. 1 ст.284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.

Згідно п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Судом встановлено, що на момент вчинення інкримінованого ОСОБА_3 протиправного діяння за ч.1 ст.185 КК України ст.51КУпАП передбачала настання адміністративної відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати. При цьому, викрадення чужого майна вважалося дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Відповідно до п. 5 підр. 1 р. ХХ ст. 169 Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб, згідно ст.7Закону України«Про Державнийбюджет Українина 2019рік» встановлений в розмірі 1921 гривня. Тобто станом на час вчинення інкримінованого обвинуваченій діяння за ч. 1 ст.185КК України кримінальна відповідальність має наставати за викрадення чужого майна на суму, яка перевищує 1921гривні (1921,00 х 50% х 0,2).

На даний час, ст. 51 КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна» діє в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-IX,який набравчинності 09.08.2024, та передбачає настання адміністративної відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (ч. 1 ст. 51) та дію, передбачену частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, на теперішній час кримінальна відповідальність за крадіжку чужого майна настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Враховуючи, що Законом України від 18.07.2024 № 3886-IX пом`якшена кримінальна відповідальність через підвищення розміру вартості майна - предмета кримінального правопорушення до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тому цей Закон відповідно до положень ст.ст. 8 та 58 Конституції України як норм прямої дії поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання чинності таким Законом.

Наведене узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 22.08.2024 у справі № 567/507/23, згідно з якими після набрання чинності Законом України від 18.07.2024 № 3886-IX особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У зв`язку з чим кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

За такого, у зв`язку з декриміналізацією на час розгляду кримінального провадження діяння за ч.1 ст.185 КК України та те, що вартість викраденого майна не перевищує вартості майна, за яку передбачено кримінальну відповідальність, вчинене ОСОБА_3 діяння за ч.1 ст.185 КК України на суму 873,42 грн. на теперішній час не належать до кримінального правопорушення, а тому не тягне настання кримінальної відповідальності.

Отже, так як під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом за ч.1 ст. 185 КК України, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, та обвинувачена, якій судом роз`яснено наслідки закриття кримінального провадження із нереабілітуючих підстав, згодна на закриття кримінального провадження за ч.1 ст.185 КК України з підстави, передбаченої п. 4-1ч. 1 ст. 284 цього Кодексу, суд вважає за необхідне закрити кримінального провадження в частині вказаного обвинувачення на наведеній підставі.

Щодо закриття кримінального провадження за ч.3 ст.15, ч.1 ст.186 КК України.

Згідно п. 1 ч. 2 ст.284КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Разом з тим, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом про кримінальну відповідальність (ч. 1 ст. 285 КПК України).

Положеннями ст.49КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

Строк давності - це передбачений ст.49КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 та ст. 106 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2 ст. 49 КК).

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.

За обвинувальним актом ОСОБА_3 обвинувачуються у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.3 ст.15, ч.1 ст.186 КК України, яке скоєне 10.03.2019.

Згідно ч.1 ст.186 ККУкраїни відкрите викрадення чужого майна (грабіж) карається штрафом від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до чотирьох років.

За ч.4 ст.12КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 186 КК України, відноситься до нетяжкого злочину.

Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого упункті 2цієї частини (п. 3 ч.1 ст.49 КК України).

Судом встановлено, що з моменту вчинення ОСОБА_3 діяння за ч.3 ст.15, ч.1 ст.186 КК України минуло більше п`яти років.

Стороною обвинувачення не надано суду доказів того, що ОСОБА_3 ухилялася від досудового розслідування або суду, а обвинувачена не заперечував проти закриття кримінального провадження із нереабілітуючої підстави, про що їй було роз`яснено судом.

Таким чином,встановивши наявністьусіх підстав,передбачених закономУкраїни прокримінальну відповідальність,та отримавшизгоду обвинуваченоїна звільненнявід кримінальноївідповідальності взв`язкуз закінченнямстроку давностіза вчиненнякримінального правопорушення,передбаченого ч. 1 ст.186 КК України, роз`яснивши обвинуваченій наслідки закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, суд вважає за необхідне звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст.49цього Кодексу у зв`язку із закінченням строку давності та закрити кримінальне провадження на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 285, 372 КПК України, суд

ухвалив:

Клопотання сторони захисту задовольнити.

Кримінальне провадження №12019150040000964 від 19.03.2019 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, закрити на підставі п. 4-1ч.1 ст. 284 КПК України у зв`язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності на підставі положеньст.49КК України у зв`язку з закінченням строку давності, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.186 КК України.

Кримінальне провадження за № 12019150040000871 від 11.03.2019 закрити.

Речові докази: DVD диски з відеозаписами залишити в матеріалах судового провадження.

Цивільні позови в кримінальному провадженні не заявлялися

Витрати на залучення експертів відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися, запобіжний захід відносно обвинуваченого не застосовувався.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з дня проголошення ухвали.

Суддя ОСОБА_1