Рішення № 125352711, 13.11.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/6608/24-ц

Пр. № 2-5065/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі: головуючого - судді Остапчук Т.В., за участю секретаря судових засідань Медведєвій М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Шоста Київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2024 року до Печерського районного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Шоста Київська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку в три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті її тітки - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з дня набрання рішенням суду законної сили.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 на території міста Києва. За ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Києві відкрилася спадщина, вказана особа є спадкодавцем. В грудні 2023 року засобами телефонного зв`язку, невідома позивачу особа, що назвалася ОСОБА_5 , повідомила позивача про відкриття спадщини за ОСОБА_3 , та про прийняття ним спадщини, запропонувавши при цьому оплатні послуги за допомогу у оформленні спадщини, оскільки йому відомо, що позивач також входить кола спадкоємців. Отримавши у грудні 2023 року інформацію про відкриття спадщини за ОСОБА_3 , позивач вбачала доцільним прийняти спадщину. Однак особа, яка повідомила позивачу про відкриття спадщини за ОСОБА_3 , припинила будь-якi контакти із позивачем без жодних пояснень та наразі не є можливим позасудове врегулювання питання прийняття спадщини позивачем. Позивач прийняла рішення здійснювати реалізацію своїх спадкових прав самостійно. Позивач не проживала спільно зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а тому прийняття нею спадщини можливе лише внаслідок подання відповідної заяви про прийняття спадщини. З метою підтвердження наявності родинних відносин зі спадкодавцем, позивач звернулася у ciчні 2024року до органів РАЦС та отримала відповідні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, з яких дійсно вбачається факт наявності родинних відносин між спадкодавцем та позивачем, а також підтверджується факт смерті спадкодавця. Позивач, ОСОБА_1 , є племінницею (донька сестри) спадкодавця та входить до 5 черги спадкування за законом в розумінні ст. 1265 ЦК України, з огляду на наступні обставини. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , станом на момент реєстрації її народження мала прізвище ОСОБА_7 , та є дитиною осіб: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . У зв`язку із укладанням шлюбу, прізвище позивача « ОСОБА_7 » було змінено на « ОСОБА_10 ». Рішенням суду від 13.04.2023р. такий шлюб було розірвано, та судовим актом встановлено обставини зміни прізвища позивача. 27 червня 2023 року позивач вступила у шлюб повторно та змінила прізвище з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_11 ». Мати позивача, ОСОБА_8 - є дитиною осіб ОСОБА_12 та ОСОБА_13 і станом на момент реєстрації її народження мала прізвище « ОСОБА_14 », яке було змінено внаслідок укладання шлюбу із ОСОБА_15 . Спадкодавець, ОСОБА_3 - є дитиною тих же осіб, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , і станом на момент реєстрації її народження мала прізвище « ОСОБА_14 », яке було змінено внаслідок укладання шлюбу із ОСОБА_16 . Таким чином мати позивача була сестрою спадкодавця, а відтак позивач є племінницею спадкодавця, яка є тіткою позивача відповідно. Тобто із витягів з Державного реєстру актових записів цивільного стану громадян № 0042978843, № 0043108905, № 0043106988, № 0043108936 підтверджується факт родинних відносин у позивача зi спадкодавцем та вбачається наявність у позивача права спадкувати за ОСОБА_3 у п`ятій черзі спадкування за законом. 07 грудня 2023 позивач звернулася до Шостої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Державним нотаріусом Прудь Н.В. позивачу було надано витяг зі спадкового pеєстру № 75033650 згідно якого підтверджується реєстрація спадкової справи № 70952654 внаслідок відкриття спадщини за ОСОБА_3 . Листом від 18.12.2023 року № 1836/02-14 Шостої Київської державної нотаріальної контори позивачу роз`яснено про пропуск нею строку для подання заяви про прийняття спадщини та про наявність права для визначення додаткового строку для прийняття спадщини в судовому порядку.

В судове засідання позивач не з`явився, представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутність, вимогу позову підтримав у повному обсязі, на задоволенні наполягав.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у судове засідання не з`явився, подав відзив, в якому просив ухвалити рішення відповідно до норм чинного законодавства, та розглядати справу у відсутність.

Третя особа у судове засідання не з`явилась, про дату та час судового розгляду повідомлена належним чином про причини неявки суд не повідомила, на виконання ухвали суду надала належним чином завірену копію спадкової справи.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21 травня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23 липня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 06 червня 2024 року витребувано у Шостої Київської державної нотаріальної контори засвідчену належним чином копію спадкової справи №75033650 (номер у нотаріуса 269/2023) щаведену внаслідок відкриття спадщини за ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 ..

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 на території міста Києва.

ОСОБА_1 , є племінницею (донька сестри) ОСОБА_3 , з огляду на наступні обставини. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , станом на момент реєстрації її народження мала прізвище ОСОБА_7 , та є дитиною осіб: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . У зв`язку із укладанням шлюбу, прізвище позивача « ОСОБА_7 » було змінено на « ОСОБА_10 ». Рішенням суду від 13.04.2023р. такий шлюб було розірвано, та судовим актом встановлено обставини зміни прізвища позивача. 27 червня 2023 року позивач вступила у шлюб повторно та змінила прізвище з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_11 ». Мати позивача, ОСОБА_8 - є дитиною осіб ОСОБА_12 та ОСОБА_13 і станом на момент реєстрації її народження мала прізвище « ОСОБА_14 », яке було змінено внаслідок укладання шлюбу із ОСОБА_15 . Спадкодавець, ОСОБА_3 - є дитиною тих же осіб, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , і станом на момент реєстрації її народження мала прізвище « ОСОБА_14 », яке було змінено внаслідок укладання шлюбу із ОСОБА_16 . Таким чином мати позивача була сестрою спадкодавця, а відтак позивач є племінницею спадкодавця, яка є тіткою позивача відповідно. Тобто із витягів з Державного реєстру актових записів цивільного стану громадян № 0042978843, № 0043108905, № 0043106988, № 0043108936 підтверджується факт родинних відносин у позивача зi спадкодавцем.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина.

Позивач є спадкоємцем п`ятої черги за законом.

Відповідно до ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини без поважних причин, при відсутності будь-яких перешкод і труднощів для подання заяви, не свідчить про наявність у такого спадкоємця порушеного, невизнаного або оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, проживання у спадковому майні після відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини позивач вказує на те, що дізналась про смерть тітки тільки в грудні 2023 року, а отже позивач не могла вчасно реалізувати своє право на отримання спадщини.

Вказані позивачем причини пропуску строку звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини судом визнано поважними, а відтак такий строк підлягає поновленню з метою захисту невизнаних спадкових прав позивача.

Керуючись ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 258-259, 263-265, 352, 354, 355, 1272 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Шоста Київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку, задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , додатковий строк у три місяць, з часу набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви до нотаріальних органів про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті її тітки ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

позивач: ОСОБА_1 :(РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 )

відповідач : ОСОБА_2 :( АДРЕСА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 )

Дата складання повного тексту 16.12.2024 р

Суддя Т.В. Остапчук