Рішення № 125351909, 20.02.2025, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/2440/24

Провадження № 2/697/188/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

20 лютого 2025 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Деревенського І.І.,

за участю секретаря судового засіданняЗадорожнього К.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Канівського міськрайонного суду Черкаської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - ТОВ «Споживчий центр»), в особі представника Балюх Євгена Олександровича, через систему «Електронний суд» звернулось до Канівського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором №09.04.2023-100002295 від 09.04.2023 у розмірі 25440 грн., з яких: з яких: 12000 грн.заборгованість по тілу кредиту; 13440 грн.заборгованість за процентами, а також, судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 04.03.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір (оферти) №09.04.2023-100002295, який був підписаний електронним підписом позичальника, згідно з яким товариство надало відповідачу кредит у розмірі 12000 грн., строком на 42 дні.

Позивачем свої зобов`язання за договором виконано в повному обсязі, однак, ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим, станом на 20.05.2023, утворилась заборгованість у розмірі 25440 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 12000 грн., по процентам в розмірі 13440 грн.. У зв`язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача суму боргу та судовий збір.

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 06.11.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18.12.2024 продовжено розгляд справи у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 20.01.2025, яке було відкладено на 20.02.2025 у зв`язку з неявкою відповідача.

Представник позивача Балюх Є.О. у судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви міститься клопотання про розгляд справи за відсутності сторони позивача, щодо винесення заочного рішення не заперечує (а.с.9).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився повторно, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення на зареєстровану адресу проживання відповідача судової кореспонденції, яка повернута до суду поштовим зв`язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.52-53, 56-57), що відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судовий розгляд. Окрім того, за правилами ч.11 ст.128 ЦПК України відповідачі викликалися до суду шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади (а. с. 51, 55). Повідомлень про причину неявки в судове засідання від відповідача до суду не надійшло, відзив на позов не подано, а тому суд вважає за можливе відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, приходить до наступних висновків.

Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктом 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено способом захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов`язку в натурі.

Судом встановлено, що 09.04.2023 ТОВ «Споживчий цент» направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір про надання кредиту (а.с.26-32).

09.04.2023 ОСОБА_1 прийняв пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 09.04.2023 -100002295, про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «Споживчий цент» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор А785, на номер телефону, що зазначений позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, котрий боржником було введено/відправлено.

09.04.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 09.04.2023 -100002295, шляхом підписання Заявки, яка була підписана електронним підписом позичальника, за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 12000 грн., строк, на який надається кредит 42 дні з дня його надання; первинний період користування Кредитом 14 днів з дня його надання; черговий період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду. Період користування ставкою «Економ» - період фактичного користування Кредитом, протягом якого застосовується фіксована Процентна ставка «Економ», який розпочинається в день, наступний за днем сплати Позичальником повністю всіх Процентів, нарахованих на дату платежу, та закінчується через 14 днів. Ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду «Економ»; ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 3% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ», що вбачається з копії заявки та паспорту споживчого кредиту (а. с. 19- 22, 33-35)

Згідно з п. 4 Заявки (електронного кредитного договору) дата повернення кредиту 20.05.2023.

ТОВ «Споживчий центр» виконало свої зобов`язання перед ОСОБА_1 , перерахувавши йому 12000 грн. кредитних коштів на банківську картку № НОМЕР_1 хх-хххх-0831.

Факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів підтверджується квитанцією № 2275104924 від 09.04.2023 на суму 12000 грн. (а.с.38).

З довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №09.04.2023-100002295 від 09.04.2023, вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 по вказаному договору складає 25440 грн., з яких: 12000 грн.основний борг; 13440 грн. заборгованість за процентами (а.с.5).

Згідно положень ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1ст. 627 ЦК України).

За змістом ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом (ст.610,612 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205,207 ЦК України).

Такі висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 7 жовтня 2020 року № 127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.

Відповідно до ст.11,12 Закону України «Про електронну комерцію», електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай такі правила є невід`ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено.

Згідно із ч. 3 ст.11Закону України«Про електроннукомерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 2 ст.639ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.

Так, судом встановлено, що договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. Електронний кредитний договір ОСОБА_1 підписав шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором А785, який надіслано позивачу на його фінансовий номер 0630280399 та підписано останнім 09.04.2023. Відповідач на веб-сайті позивача подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого позивач надіслав відповідачу за допомогою засобів зв`язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді CMC-повідомлення, який заявник використав для підтвердження підписання кредитного договору.

Відповідач був повністю ознайомлений з умовами кредитного договору до його підписання, інформаційно-телекомунікаційна система побудована таким чином, що без попереднього ознайомлення з умовами кредитного договору клієнт не може перейти до наступного етапу.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що кредитний договір укладено в електронному вигляді з використанням електронного підпису, що відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні договору сторони досягли згоди щодо усіх його істотних умов та у сторін, відповідно до приписів ст. 11 ЦК України виникли права та обов`язки, які випливають із кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконує, що підтверджується довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором (а.с.15).

У матеріалах справи відсутні будь-які докази, які підтверджують погашення відповідачем вищевказаної заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Положення статті 81 ЦПК України вказують, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд приймає розрахунки заборгованості, надані стороною позивача та вважає їх належними та допустимими доказами, які підтверджують суми, які підлягають стягненню, в зв`язку з порушенням відповідачем своїх зобов`язань, а також звертає увагу на те, що з боку відповідача не було надано суду будь-яких доказів на спростування доводів та розрахунків позивача.

Враховуючи викладене, та приймаючи до уваги те, що судом достовірно встановлено, що у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за договором, що свідчить про неналежне виконання останнім умов укладеного договору, а також позивачем, на виконання вимог ст. 81 ЦПК України, доведені позовні вимоги, які знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі, а відтак, із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 09.04.2023-100002295 від 09.04.2023 у загальному розмірі 25440 грн..

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки вимоги позивача задоволено повністю, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати у розмірі 2422,40 грн..

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11-13, 76-79, 81, 141, 223, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» заборгованість за кредитним договором № 09.04.2023-100002295 від 09.04.2023 у розмірі 25440 (двадцять п`ять тисяч чотириста сорок) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» суму сплаченого судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження 01032, м. Київ, вул. Саксанського, 133-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий І . І . Деревенський