Ухвала суду № 125345278, 21.02.2025, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/4941/24

н\п 1-кс/490/931/2025

21.02.2025

Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/4941/24

У Х В А Л А

про скасування арешту майна

21 лютого 2025 року слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі представника ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши клопотання представника ТОВ «ТЕХСТРОЙ-СЕРВИС»,ПП «СНОФ»,ТОВ «ПРОДТЕХСТАТУС»,ТОВ «ДС-КОНСАЛДИНГ»,ТОВ «АльянсХолдинг НК»,ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНО-КОНСАЛДІНГОВАКОМПАНІЯ «ПІВДЕНЬ»,ТОВ «АНТУРІУМ»,БО «ДЖЕРЕЛОМРІЙ»,ПП «КЛАСМ»,ТОВ «ТАЛІСКЕР»,ТОВ «ТРАНС-ГАРАНТ»,ТОВ «КАРДУ»,ТОВ «ПАТІБРАЙТ»,ТОВ СІГМАРІЛЬ»,ТОВ «ВІАЛ-АВТО»,ВКПП «АЛЬФА-ТРЕЙД» адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна. Зазначає, що ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 24.12.2024 року по справі №490/4941/24 (н/п 1-кс/490/4744/2024) слідчий суддя наклав у кримінальному провадженні №12024120000000435 від 03.05.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 ККУкраїни,арешт на майно, яке вилучене в ході проведеного 09.12.2024 року обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_5 .

Зазначає,що підприємства,документи якихвилучені,не єучасниками кримінальногопровадження,стосовно нихне проводитьсядосудове розслідування,в нихвідсутні відомості,які можутьбути доказами,а томупросить скасуватинакладений наних арешт,а саме: Копії документів виданих на ОСОБА_6 на 26 арк.; Копії документів виданих на ОСОБА_7 на 44 арк.; Копії документів виданих на ОСОБА_8 на 15 арк.; Копії документів виданих на ОСОБА_9 на 55 арк.; Копії ідентифікуючих документів відносно громадян України 112 арк.; Технічну документацію на об`єкт нерухомості за адресою вул. Ватутіна 251/1 м. Миколаїв на 31 арк.; Службову документація відносно ВКПП «Альфа-трейд» на 139 арк.; Журнали ордера і первинної документацію ТОВ «Линфан» з 05.2023 по 12.2023; Службову документацію ТОВ «Линфан» в 20 прозорих файлах; Службову документацію ТОВ «Линфан» в 12 прозорих файлах; Службову документацію ТОВ «Линфан», а саме звіти за місяць, квартал, рік, що розміщенні в картонній папці білого кольору; Журнали ордера і первинну документацію ТОВ «Линфан» з 02.2023 по 04.2023, що розміщенні в картонній папці білого кольору; Журнали ордера і первинну документацію ТОВ «Линфан» з 11.2022 по 01.2023, що розміщенні в картонній папці білого кольору; 12 мокрих печаток наступних підприємств:

- ФГ «Статус 8», код: 38841320; ТОВ «ТЕХСТРОЙ-СЕРВИС» код:31447444 в кількості 2 шт; ТОВ «АРАМ ВЕСТОПТ» код: 43476178; ПП «ПРОМ-ЕНЕРГО-РЕСУРС» код: 24061986 в кількості 2 шт; ТОВ «ЛИНФАН» код: 44816721; ТОВ «Миколаїв Південь Сервіс» код: 32997155; ТОВ «АРСЕНАЛ ЛЮКС» код: 4166583 №1; ТОВ «ТРАСТ К2» код: 39985994; ФОП « ОСОБА_5 »; KFL IMPORT LIMITED PARTNERSHIP «CORPORATE CANADA SEAL»;

Службову документацію ТОВ «Миколаїв-південь сервіс» в 1 прозорому файлі; Службову документацію БО «Джерело мрій» в одному прозорому файлі; Документацію щодо продажу об`єкту нерухомого майна за адресою: вул. Ватутіна, 251/1, м. Миколаїв в одному прозорому файлі; Проект землеустрою щодо об`єкту нерухомого майна за адресою: вул. Фрунзе, 65, м. Миколаїв на 77 арк.; Установчі документи відносно наступних підприємств:

- ТОВ «Альянс Холдинг НК»; ТОВ «ВІАП-АВТО»; ТОВ СІГМАРІЛЬ»; ТОВ «ПРОДТЕХСТАТУС»; ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНО-КОНСАЛДІНГОВА КОМПАНІЯ «ПІВДЕНЬ»; БО «ДЖЕРЕЛО МРІЙ»; ТОВ «АНТУРІУМ»; ПП «КЛАС М»; ТОВ «ДС-КОНСАЛДИНГ»; ТОВ «ТЕХНОСТРОЙБУД-СЕРВІС»; ВКПП «АЛЬФА-ТРЕЙД»; ПП «СНОФ»; ТОВ «ТРАНС ГАРАНТ»; ТОВ «ПАТІ БРАЙТ»; ТОВ «ЕК ВИКЕРКААР»; ТОВ «ТАНІСКЕР»; ТОВ «КАРДУ».

Представник скаржника ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав, просив скасувати арешт.

Слідчий всудовому засіданніпросив відмовитиу задоволенніклопотання,оскільки вказанідокументи єдоказами укримінальному провадженні.Зазначив,що на даний час є передчасним скасування арешту, оскільки на даний час проводиться комплекс заходів для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, а також збираються докази на підтвердження вини.

Заслухавши доводи учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього письмові документи, вважаю, що в задоволені клопотання слід відмовити виходячи з наступних підстав.

Статтею 1 Кримінально процесуального кодексу України визначено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Відповідно до ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами згідно ч.1 ст.98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, арешт на майно, що є речовим доказом у кримінальному провадженні, за правилами ч.3 ст.170 КПК України може бути накладений незалежно від суб`єкту, що є його власником, процесуального статусу останнього, розміру шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, можливості застосування спеціальної конфіскації або конфіскації майна як виду покарання.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

З матеріалів справи вбачається, що у провадженні СУ ГУНП в Миколаївській області перебуває кримінальне провадження №12024120000000435 від 03.05.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, за фактом вчинення ОСОБА_5 шахрайства в особливо великих розмірах.

09.12.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України.

09.12.2024 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_5 , виявлено та вилучено майно підозрюваного ОСОБА_5 .

10.12.2024 року постановою слідчого СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_10 , вилучене майно визнано речовим доказом.

24.12.2024 ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва за результатами розгляду клопотання слідчого, погодженого прокурором, про арешт майна у кримінальному провадженні №22023150000000275, накладено арешт, в тому числі, на документи, які зазначені представником в клопотанні. Крім того, доводи представника ОСОБА_3 щодо необґрунтованості накладення на них арешту, були перевірені в судовому засіданні та слідчим суддею було встановлено, що вилучені документи мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та відповідають критеріям зазначеним в ст.98 КПК України.

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 23.01.2025, апеляційні скарги ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 та представника третьої особи, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт адвоката ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_12 залишено без задоволення. Мотивами прийняття такого рішення слугувало те, що клопотання слідчого містить достатнє обґрунтування щодо необхідності арешту тимчасово вилученого майна, а накладення арешту сприятиме досягненню мети щодо швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування. Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності колегія суддів не вбачає.

В судовому засідання слідчий також вважав передчасним скасування арешту з грошових коштів, оскільки вони є речовими доказами у кримінальному провадженні та на даний час проводиться комплекс заходів для встановлення і виявлення обставин вчинення кримінального правопорушення, а також збираються докази на підтвердження вини.

Згідно зі ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що із клопотанням про скасування арешту майна, окрім сторони кримінального провадження, а саме підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, може звернутися інший власник або володілець такого майна.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі «Суханов та Ільченко проти України»).

Так, у справах "Бакланов проти Росії" (рішення від 9 червня 2005 р.), "Фрізен проти Росії" (рішення від 24 березня 2005 р.), ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним.

Згідно зі ст.7,16 КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Так, майно на яке накладено арешт, відповідає визначеним у ч. 2, 3 ст.170 КПК України критеріям та має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

А тому є достатні підстави вважати, що арешт накладений на документи, має суттєве значення для кримінального провадження, з метою збереження речових доказів.

Інші доводи, на які посилається в клопотанні представник, не можуть бути підставою для скасування арешту майна, та підлягають перевірці під час досудового розслідування.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, таке клопотання про скасування арешту може бути подано підозрюваним, їх захисником, інший власником або володільцем майна, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна.

Згідно з практикою ЄСПЛ, який, проаналізувавши питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, що ст.1 Протоколу №1 до Конвенції передбачає втручання в право мирного володіння майном за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п. 203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі «Узан та інші проти Туреччини» / Uzan and others v. Turkey, заяви №19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08). Тобто, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли існує необхідність здійснення такого втручання в її право з метою виконання завдань кримінального провадження, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.

З огляду на вищевикладене слідчий суддя дійшов висновку, що на даний час досудове розслідування ще триває, проводяться слідчі (розшукові) дії, що в свою чергу свідчить про те, що потреба у застосуванні арешту цього майна на час розгляду клопотання не відпала, в зв`язку з чим клопотання про скасування арешту задоволенню не підлягає.

Керуючись вимогами ст.117, 170-173, 309, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені клопотання представника ТОВ «ТЕХСТРОЙ-СЕРВИС»,ПП «СНОФ»,ТОВ «ПРОДТЕХСТАТУС»,ТОВ «ДС-КОНСАЛДИНГ»,ТОВ «АльянсХолдинг НК»,ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНО-КОНСАЛДІНГОВАКОМПАНІЯ «ПІВДЕНЬ»,ТОВ «АНТУРІУМ»,БО «ДЖЕРЕЛОМРІЙ»,ПП «КЛАСМ»,ТОВ «ТАЛІСКЕР»,ТОВ «ТРАНС-ГАРАНТ»,ТОВ «КАРДУ»,ТОВ «ПАТІБРАЙТ»,ТОВ СІГМАРІЛЬ»,ТОВ «ВІАЛ-АВТО»,ВКПП «АЛЬФА-ТРЕЙД» адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна накладеного ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 24.12.2024 року по справі №490/4941/24 (н/п 1-кс/490/4744/2023) у кримінальному провадженні №12024120000000435 від 03.05.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 ККУкраїни, яке вилученев ходіпроведеного 09.12.2024року обшукуза адресою: АДРЕСА_1 ,за місцемпроживання ОСОБА_5 відмовити.

Відповідно до ст.309 КПК України, ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1