Єдиний державний реєстр судових рішень
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позову без розгляду
19 лютого 2025 р.№ 400/442/25 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В. С., розглянувши адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаДержавна установа "Центр пробації", вул. Юрія Іллєнка, 81,м. Київ,04050,
провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної установи "Центр пробації" провизнання протиправними дії щодо нездійснення розрахунку грошового забезпечення з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2020 року виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року; з 1 січня 2021 року до 31 грудня 2021 року виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року; з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року; з 1 січня 2023 року до 01 березня 2023 року виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року та зобов`язання вчинити певні дії.
21.01.2025 року Миколаївським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
06.02.2025 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надав позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду, із обґрунтуванням та зазначенням поважних підстав пропущення строку звернення до суду з позовною заявою за період з 19.07.2022 по 01.03.2023.
Позивач подав до суду заяву про поновлення процесуального строку. Вказана заява умотивована тим, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Позивач вважає, що враховуючи статті 58 Конституції України та статтю 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX) у нього була впевненість, що він має право звернутися до суду з позовом про стягнення належного мені грошового забезпечення без обмеження будь-яким строком.
Надаючи оцінку доводам клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з позовом у цій справі, суд зазначає наступне.
У мотивувальній частині ухвали від 06.02.2025 про залишення позовної заяви без руху суд наголосив, що Із набранням 19.07.2022 року чинності Законом №2352-ІХ, частини 1 та 2 ст.233 КЗпП України діють у новій редакції, й аналізуючи положення цієї статті у часових межах існування її юридичних норм (тобто як у її редакції, чинній до 19.07.2022 року, так і в чинній її редакції) у зіставленні з нормами п.1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України, згідно із якими під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину, необхідно зазначити таке:
- норми ч.5 ст.122 КАС України є загальними нормами для правовідносин з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, відносно норм іншого закону, які встановлюють інший строк звернення до суду у спорах, що виникають з цих правовідносин (публічної служби);
- стаття 122 КАС України, зокрема ч.5 цієї статті, не містить норм, які б регулювали порядок звернення осіб, які перебували (перебувають) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці;
- строк звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення заробітної плати (якою за своєю правовою природою є індексація грошового забезпечення) визначений у ст.233 КЗпП України, норми якої є для цих (спірних) правовідносин спеціальними відносно приписів ч.5 ст.122 КАС України, які є загальними і з них не можна прямо зробити висновок стосовно строків звернення до суду для захисту права на заробітну плату;
- з 19.07.2022 року для звернення з таким позовом, як цей, до адміністративного суду передбачено тримісячний строк (ч.1 ст.233 КЗпП України), відлік якого треба починати з 119.07.2022 року, тобто з дати набрання чинності Законом №2352-ІХ;
- відтак тримісячний строк для звернення з цим позовом до адміністративного суду завершився 19.10.2022 року, проте на підставі п.1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України був продовжений до 30.06.2023 року.
Тому з 01.07.2023 починається відлік 3-місячного строку звернення до суду з позовом.
До суду з позовом позивач звернувся 17.01.2025, з пропуском 3-місячного строку звернення до суду з позовом.
З наведеного слідує, що позовні вимоги щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 01.03.2023 подані з порушенням тримісячного строку звернення до адміністративного суду.
У заяві від 11.02.2025 позивач не навів жодних поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 01.03.2023.
Отже, він не усунув у встановлений судом строк недоліки позовної заяви в частині позовних вимог щодо грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 01.03.2023.
За приписами частини 3 та 4 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу
Враховуючи викладене, керуючись статтями 122, 123, 169, 243, 248, 256, 293, 295, 297 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у задоволенні заяви про поновлення процесуального строку.
2. Позовну заяву в частині позовних вимог щодо не здійснення та зобов`язання розрахунку грошового забезпечення позивача з 19.07.2022 по 01.03.2023 виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року, 1 січня 2023 року - залишити без розгляду.
Копію ухвали суду надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В. С. Брагар
Судове рішення № 125336277, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 19.02.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 400/442/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: