Рішення № 125336231, 20.02.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2025 рокусправа № 380/18637/24місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСТОРАЦІЯ «НА РИНКУ» до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення

в с т а н о в и в:

І. Стислий виклад позицій учасників справи

у провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСТОРАЦІЯ «НА РИНКУ» код ЄДРПОУ 38627255, місцезнаходження: 79008, Львівська обл., місто Львів, площа Ринок, будинок 32 до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області код ЄДРПОУ 43968090, місцезнаходження: 79026, Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська, 35, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 01.08.2024 № 33610/13-01-07-10.

Позов обґрунтвоаний тим, що відповідач на підставі пп. 19і.1.4, п. 19і.1 ст. 191, п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.73.3 ст. 73, п.п.75.1.2, п.75.1, ст..75, п. п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п. 82.2 ст.82 Податкового кодексу України провів документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСТОРАЦІЯ "НА РИНКУ" з питань дотримання вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічному контракту від 04.04.2023 №04/04/RNR/2023 (дата здійснення експортної операції - 28.04.2023 в сумі 12902,20 евро, UKRAINIAN BEERS LTD (The Cottage, Lower Street Shere, Surrey, GU5 9HX), відповідно до податкової інформації, отриманої від ДПС України листом від 15.12.2023 №31603/7/99-00-07-05-02-07 про виявлені факти ненадходження в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків або строки, визначені у висновках, грошових коштів чи товарів, станом на 01.11.2023. Згідно з актом проведеною перевіркою ТОВ "РЕСТОРАЦІЯ "НА РИНКУ" встановлено порушення вимог частини 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII "Про валюту і валютні операції" з урахуванням вимог пунктів 14 , 143, 144 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України) за експортним договором поставки товару від 04.04.2023 № 04/04/RNR/2023, укладеному з нерезидентом - UKRAINIAN BEERS LTD (Одержувач, Великобританія) відповідно до отриманої інформації Національного банку України, надісланої листом від 15.12.2023 №31603/7/99-00-07-05-02-07.

Позивач вважає, що відповідач протиправно не застосував положення абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 Розділу XX "Перехідні положення" ПК України, які передбачають, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються.

Також посилається на те, що Закон України "Про валюту і валютні операції" (зміна положень якого здійснюється виключно шляхом внесення змін до такого Закону) є спеціальним законом, який регулює, не сферу справляння податків і зборів, а сферу здійснення валютних операцій, валютного контролю та валютного нагляду, і при цьому якщо положення інших законів суперечать положенням Закону "Про валюту і валютні операції", застосовуються положення саме Закону "Про валюту і валютні операції". У спірному випадку, саме приписи абз. 11 п. 52-1, п.69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України є спеціальною нормою, якою запроваджено певну пільгу, як преференцію, і спрямовану на захист прав платників податків на період дії особливих умов.

Крім цього, зазначає, що законодавець не прийняв винятку про продовження строків здійснення розрахунків відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції».

11.10.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив повністю. Відзив обґрунтований тим, що ТОВ "РЕСТОРАЦІЯ "НА РИНКУ" в межах виконання експортного договору поставки товару від 04.04.2023 № 04/04/RNR/2023, укладеного з нерезидентом: UKRAINIAN BEERS LTD (Одержувач, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії), з врахуванням вимог, узгоджених у фактурі від 26.04.2023 № 1, специфікації від 26.04.2023 № 1 до даного договору, 28.04.2023 року здійснено експорт товару на користь нерезидента UKRAINIAN BEERS LTD (Одержувач,The Cottage, Lower Street Shere, Surrey, GU5 9HX)) на загальну суму 12902,20 євро (товар: пиво солодове у банках місткістю по 0.5л, 720шт.; по 0.33л, 3380шт.; всього 1475,40л. УКТЗЕД 2203 00 09 00) на умовах FCA UA Львів, згідно з митною декларацією (МД) № 23UA209170032712U3. При цьому, вартість здійсненого експорту складає 12902,00 євро (520553,45грн), тобто така операція є пороговою у розумінні статті 20 Закону № 361 "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", у редакції, що діє з 28 квітня 2020 року, та підпадає під валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями у сфері зовнішньоекономічної діяльності. В порушення частини 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII "Про валюту і валютні операції", з урахуванням вимог пунктів 142, 144 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України), згідно з наданими до перевірки виписок уповноваженого банку від 22.11.2023, 13.12.2023, картки рахунків 312 за період: 01.01.2023-09.01.2024, а також згідно з даними бухгалтерського обліку ТОВ "РЕСТОРАЦІЯ "НА РИНКУ", а саме представлених до перевірки регістрів бухгалтерського обліку (оборотно-сальдова відомість по рахунку 362 за період: 01.01.2023- 09.01.2024, картки рахунку 362 (контрагенти: UKRAINIAN BEERS LTD (Великобританія), PIJANA WISNIA FAMILY Ltd (Польща) за період: 01.01.2023- 09.01.2024), на валютний рахунок ТОВ "РЕСТОРАЦІЯ "НА РИНКУ" № НОМЕР_1 (євро, АТ "РАЙФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" (МФО 300335) надійшли валютні кошти на загальну суму 12902,20 євро, з порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків за експортними операціями, а саме: 22.11.2023 в сумі 4674,97 євро, кількість днів прострочення - 29; 13.12.2023 в сумі 8227,23 євро, кількість днів прострочення -50. Оскільки грошові кошти від нерезидента за операцією резидента з експорту товарів на загальну суму 12902,20 євро по експортному договору поставки товару від 04.04.2023 № 04/04/RNR/2023, укладеному з нерезидентом: UKRAINIAN BEERS LTD (Одержувач, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії) надійшли на користь ТОВ "РЕСТОРАЦІЯ "НА РИНКУ" після граничного строку розрахунків (після 24.10.2023 року) за експортною операцією від 28.04.2023 МД № 23UA209170032712U3, яка підлягає валютному нагляду і сума незавершеної операції становить 12902,20 євро (еквівалент 520553,45грн), що складає більше 400тис. грн, передбачено нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків у сфері ЗЕД. Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначений Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженим рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 15.07.2014 № 40. Станом на дату завершення перевірки ТОВ "РЕСТОРАЦІЯ "НА РИНКУ" до перевірки не представлено відповідної довідки (Сертифікату) про підтвердження форс-мажорних обставин по експортному договору поставки товару від 04.04.2023 № 04/04/RNR/2023, укладеному з нерезидентом - UKRAINIAN BEERS LTD (Одержувач, Великобританія)).

18.10.2024 до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення, у яких позов просить задовольнити повністю. Додаткові пояснення обґрунтовані тим, що обов`язковою умовою для прийняття Правлінням Національного банку України рішень про вжиття відповідних заходів, є надання звіту про запровадження заходу (заходів) захисту. Загальний строк дії заходів захисту не може перевищувати 18 місяців протягом 24 місяців, починаючи з дня першого запровадження відповідного заходу захисту. Остання Постанова Національного банку України № 142, яка вносила зазначену редакцію датується 07.07.2022. Зазначає, що з вказаного часу Правління Національного банку України не приймало жодної постанови на продовження строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. А тому, висновки відповідача про порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічним договором поставки товару № 04/04/RNR/2023 від 04.04.2023, укладеним між позивачем та UKRAINIAN BEERS LTD, не відповідають вимогам законодавства.

ІІ. Рух справи

Ухвалою від 09.09.2024 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.

Заходи забезпечення позову та доказів, у тому числі шляхом їх витребування, не вживались.

ІІІ. Фактичні обставини справи

Між ТОВ "РЕСТОРАЦІЯ "НА РИНКУ" та нерезидентом - UKRAINIAN BEERS LTD (Одержувач, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії) 04.04.2023 укладено зовнішньоекономічний договір поставки товару за №04/04/RNR/2023. Місце укладання контракту - м. Львів.

Додатковою угодою від 05.04.2023 до договору від 04.04.2023 № 04/04/RNR/2023, сторони внесли зміни до договору, а саме: доповнено підпунктами 6.7 та 6.8., та викладено їх у наступній редакції:

п.6.7. У випадку порушення Покупцем, строків оплати, часткової оплати за поставлений Товар, Поручитель зобов`язаний за вимогою Постачальника сплатити вартість товару, який не було оплачено упродовж 60 календарних днів з моменту отримання вимоги;

п.6.8. Поручитель, який сплатив грошові кошти на користь Постачальника за порушення строків оплати, часткової оплати за поставлений Товар, набуває прав та обов`язків Продавця по договору від 04.04.2023 № 04/04/RNR/2023 на суму сплачених грошових коштів.

Поручитель: P1JANA WISNIA FAMILY Ltd, Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia; юридична адреса: Twarda Street, 18, 00-105, Warszaw, Republic of Poland. KRS 0000895488, Regon: 388909853, TIN: 5252861448; банківські реквізити: IBAN: 981020439100000680202317261.

Фактура від 26.04.2023 № 1, специфікація від 26.04.2023 № 1 до договору поставки від 04.04.2023 № 04/04/RNR/2023 на поставку товару (пиво в асортименті) на загальну суму 12902,20 євро, умови оплати: оплата здійснюється після перепродажу продукту упродовж максимум 180 днів з дати виставлення рахунку.

Згідно з даними бухгалтерського обліку ТОВ "РЕСТОРАЦІЯ "НА РИНКУ", а саме представлених до перевірки регістрів бухгалтерського обліку: оборотно-сальдові відомості по рахунках 312, 362 за період: 01.01.2023- 09.01.2024, картки рахунку 362 (контрагенти: UKRAINIAN BEERS LTD (Великобританія), PIJANA WISNIA FAMILY Ltd (Польща) за період: 01.01.2023 - 09.01.2024 за зовнішньоекономічним експортним договором поставки товару від 04.04.2023 № 04/04/RNR/2023, станом на 01.01.2023 сальдо розрахунків відсутнє (0,00 євро).

28.04.2023 здійснено оплату товару, а повернення товару здійснено 13.12.2023.

На підставі наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 07.05.2024 №2407-ПП та направлення від 10.05.2024 № 4776 на підставі пп. 19і.1.4, п. 19і.1 ст. 191, п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.73.3 ст. 73, п.п.75.1.2, п.75.1, ст.75, п. п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п. 82.2 ст.82 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічним контрактом від 04.04.2023 № 04/04/RNR/2023 (дата здійснення експортної операції - 28.04.2023 в сумі 12902,20 євро, UKRAINIAN BEERS LTD (The Cottage, Lower Street Shere, Surrey, GU5 9HX), відповідно до податкової інформації, отриманої від ДПС України листом від 15.12.2023 №31603/7/99-00-07-05-02-07 про виявлені факти ненадходження в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків або строки, визначені у висновках, грошових коштів чи товарів, станом на 01.11.2023, яка надана уповноваженим банком (агентом валютного нагляду) - AT "Райфайзен Банк Аваль" до Національного банку України.

Як вбачається з акта перевірки позивач порушив вимоги частини 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII "Про валюту і валютні операції" з урахуванням вимог пунктів 14, 143, 144 Постанови Правління НБУ від 24.02.2022 №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України) за експортним договором поставки товару від 04.04.2023 № 04/04/RNR/2023, укладеному з нерезидентом - UKRAINIAN BEERS LTD (Одержувач, Великобританія) відповідно до отриманої інформації Національного банку України, надісланої листом від 15.12.2023 № 31603/7/99-00-07-05-02-07. Також нараховано штраф у розмірі 63842,32грн.

Позивач подав відповідачу скаргу на акт податкової перевірки від 22.05.2024 №1449/13-01-07-10/38627255 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «РЕСТОРАЦІЯ «НА РИНКУ» (ЄДРПОУ 38627255) з питань дотримання вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічному контракту від 04.04.2023 №04/04/RNR/2023, дата здійснення експортної операції - 28.04.2023 в сумі 12902,20 євро, UKRAINIAN BEERS LTD (The Cottage, Lower Street Shere, Surrey, GU5 9HX, відповідно до отриманої інформації АТ "РАЙФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" (МФО 300335)".

12.06.2024 ГУ ДПС у Львівській області надано відповідь від 12.06.2024 №17123/6/13-01-07-10-16 за наслідком розгляду скарги на акт податкової перевірки.

14.06.2024 представник позивача отримав наручно податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 14.06.2024 № 26185/13-01-07-10.

Не погодившись із вказаним рішенням позивач подав скаргу до ДПС України за наслідками якої, прийнято рішення від 25.07.2024 №22749/6/90-00-06-01-02-06 про скасування ППР ГУ ДПС у Львівській області від 14.06.2024 № 26185/13-0107-10 в частині застосованої пені у сумі 20167,19 грн, а в іншій частині зазначене ППР - залишене без змін.

На підставі згаданого рішення ГУ ДПС у Львівській області прийняло нове податкове повідомлення- рішення від 01.08.2024 № 33610/13-01-07-10.

Вважаючи податкове повідомлення рішення від 01.08.2024 №33610/13-01-07-10 протиправним, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

IV. Позиція суду

Вирішуючи спір по суті, суд керувався такими мотивами.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що ним регулюються відносини, виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 згаданого Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 згаданого Кодексу: здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Підпунктами 20.1.4, 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 згаданого Кодексу, мають право:

- проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків;

- застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України визначено, що податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 зазначеного пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства, визначені Законом України "Про валюту і валютні операції" №2473-VIII від 21.06.2018 (далі - Закон №2473-VIII).

З преамбули Закону №2473-VIII вбачається, що такий є спеціальним законом, який визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Статтею 13 вказаного Закону врегульовано особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Зокрема частиною першої статті 13 Закону №2473-VIII встановлено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно частини другої вказаної статті Закону №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Частиною п`ятою статті 13 Закону №2473-VIII встановлена відповідальність за порушення встановлених строків розрахунків, а саме порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Отже, за порушення граничних строків розрахунків, що встановлюються Національним банком України встановлено відповідальність у вигляді пені.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону №2473-VIII валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

Органами валютного нагляду відповідно до Закону №2473-VIII є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства (частина четверта статті 11).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства (частина шоста статті 11 Закону №2473-VIII).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті (частина восьма статті 13 Закону №2473-VIII).

Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Отже, контролюючий (податковий) орган здійснює контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті та у разі встановлення порушень таких строків нараховує пеню у визначених розмірах.

При цьому суд зазначає, що хоча положеннями Закону № 2473-VIII не врегульовано процедуру прийняття рішення про нарахування пені, як виду адміністративно - господарської санкції за порушення строків проведення розрахунків в іноземній валюті, а такий порядок унормований положеннями ПК України, проте це не означає, що правовідносини у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду стають частиною законодавства щодо справляння податків і зборів та на них розповсюджуються всі положення ПК України. Закон № 2473-VIII та ПК України регулюють різні сфери державної політики.

Підстави для ототожнення пені, яка застосовується у податкових правовідносинах, із пенею, яка застосовується у сфері валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду (за порушення строків надходження валютної виручки за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлено статтею 13 Закону № 2473-VIII) - відсутні.

Відповідно до положень абзацу другого частини восьмої статті 16 Закону № 2473-VIII рішення про застосування до уповноважених установ, суб`єктів валютних операцій заходів впливу приймається органами валютного нагляду відповідно до компетенції, визначеної частинами п`ятою і шостою статті 11 цього Закону, у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення.

Відповідно до частини десятої статі 11 Закону № 2473-VIII у разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом. Органом валютного нагляду відповідно до цього Закону є, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (частина четверта статті 11 Закону №2473-VIII).

Відповідно до положень пунктів 3,4 частини першої статті 14 Закону №2473-VIII за порушення вимог валютного законодавства (крім порушення строків за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлюється згідно із статтею 13 цього Закону) можуть бути застосовані:

- до юридичних осіб (крім уповноважених установ) - заходи впливу у вигляді штрафних санкцій;

- до фізичних осіб, посадових осіб уповноважених установ, посадових осіб юридичних осіб - заходи впливу у вигляді штрафів, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право адекватно вчиненому порушенню застосувати до юридичних осіб (крім уповноважених установ) захід впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі до 100 відсотків суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства (частина четверта статті 14 Закону №2473-VIII).

Аналіз наведених положень свідчить, що Закон №2473-VIII розмежовує заходи впливу, до яких віднесено штрафні санкції і штрафи, які передбачені статтею 14 вказаного Закону, та пеню за порушення строків розрахунків в іноземній валюті, нарахування якої врегульовано статтею 13 згаданого Закону.

Отже, положення абзацу другого частини восьмої статті 16 Закону № 2473-VIII, яким визначено, що рішення про застосування до суб`єктів валютних операцій заходів впливу приймається у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення, не є застосовним по відношенню до пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті, оскільки така (пеня) не є заходом впливу, перелік яких наведено у статті 14 Закону № 2473-VIII.

Частинами першою - третьою статті 3 Закону №2473-VIII передбачено, що відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно таким Законом. Зміна положень згаданого Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до нього. Зміна положень Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до такого Закону.

У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.

Отже, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини є специфічними та врегульовані спеціальним Законом №2473-VIII, і саме норми вказаного Закону підлягають застосуванню, зокрема і в питанні нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті.

Так, дійсно, відповідно до абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» ПК України протягом дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню, проте така застосовна у сфері справляння податків і зборів та не підлягає застосуванню у сфері регулювання валютних правовідносин.

Крім того, зміни до положень Закону №2473-VIII здійснюються виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Однак до Закону № 2473-VIII не вносились норми, які б дозволяли не застосовувати пеню (звільняли від застосування пені) за порушення строку розрахунків в іноземній валюті у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19).

При цьому суд зауважує, що маючи на меті звільнити суб`єктів господарювання, які вчинили правопорушення, у вигляд порушення строків розрахунків, від відповідальності у вигляді пені законодавець вносить відповідні зміни саме до Закону №2473-VIII .

Так, Законом України № 2260-IX від 12.05.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» статтю 16 Закону №2473-VIII доповнено пунктом 13 такого змісту: "13. Відповідальність, передбачена частиною п`ятою статті 13 цього Закону, не застосовується до резидентів - суб`єктів господарювання, що вчинили відповідне правопорушення, якщо імпортні операції не можуть бути завершені внаслідок дії постанови Кабінету Міністрів України «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації» від 9 квітня 2022 року № 426.

Як зазначив Верховний суд у постанові від 23.07.2024 у справі №240/25642/22, у разі якби законодавець мав на меті звільнити суб`єктів господарювання від відповідальності шляхом не нарахування (не застосування) пені під час дії карантину (COVID- 19), відповідні зміни (чи обмеження в застосуванні) були б внесені саме до Закону України «Про валюту і валютні операції», проте таких змін внесено не було.

З огляду на наведене, висновок, що дія положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, який передбачає не нарахування пені протягом дії карантину, розповсюджується і на пеню за порушення строків розрахунків, що передбачена частиною п`ятою Закону №2473-VIII, є помилковим.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі №420/1538/23, від 28.03.2024 у справі №380/17879/22, від 13.05.2024 у справі № 420/11208/23 та формулює такий правовий висновок.

Пеня, що передбачена частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), застосовується на загальних підставах і на таку не поширюються положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Щодо розповсюдження приписів підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (набрав чинності з 07.03.2022) щодо зупинення перебігу строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, на граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, суд зазначає наступне.

Так, дійсно Законом України № 2118-IX від 03.03.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктом 69.

Відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 ПК України для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Проте, як вже було зазначено вище, питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно Законом України «Про валюту і валютні операції». Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону. У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону (стаття 3).

Відповідних змін до Закону України «Про валюту і валютні операції» в частині зупинення перебігу строків не вносилось.

Не зупинялись відповідні строки і нормативними документами Національного банку України, який відповідно до частини першої статті 13 Закону №2473-VIII встановлює граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Навпаки, пунктом 14-2 Постанови Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (в редакції Постанови від 4 квітня 2022 року №68) граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів здійснених з 05 квітня 2022 року зменшено з 365 днів до 90 календарних днів. В подальшому граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів здійснених з 05 квітня 2022 року згідно з ПостановоюНаціонального банку України від 07.06.2022 №113 становили 120 днів, а згідно з Постановою Національного банку України від 07.07.2022 №142 - 180 днів.

В спірному випадку необхідно також зауважити, що вказані акти Національного банку України (постанови), якими визначено граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, мають силу закону. Це так звана «делегована правотворчість», коли підзаконний акт стає на один щабель із законом, оскільки його видано з дозволу й прямої вказівки Закону та він регулює спеціальну сферу відносин, не підмінюючи закон. Зокрема частиною першої статті 13 Закону №2473-VIII встановлено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Суд вважає, що з огляду на специфічність спірних правовідносин (строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів), які врегульовано окремим спеціальним нормативно - правовим актом - Законом №2473-VIII, та врегульовують конкретну визначену його предметом групу правовідносин, відмінну від податкових правовідносин, положення підпункту 69.9 пункту 69 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, яким зупинено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не розповсюджуються на строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Окрім цього, підпунктом 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Тобто нормами вказаного пункту визначено певні особливості справляння податків і зборів на певний період часу - на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Суд вважає, що така норма може бути застосована до строків, визначених як податковим так і іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, але виключно у податковій сфері (у сфері справляння податків і зборів.

Однак, як вже зазначав суд Закон №2473-VIII є спеціальним законом, який регулює, не сферу справляння податків і зборів, а сферу здійснення валютних операцій, валютного контролю та валютного нагляду, отже питання строків та відповідальності за їх порушення врегульовано саме зазначеним Законом, зміна положень якого здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. При цьому якщо положення інших законів суперечать положенням Закону №2473-VIII, застосовуються положення останнього.

Тобто про зупинення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів мали бути внесені відповідні зміни до Закону №2473-VIII, чого законодавець не зробив.

Отже, підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України та Закону №2473-VIII, зокрема стаття 13, не є конкуруючими нормами, і те що підпункт 69.9 пункту 69 прийнятий пізніше у часі (03.03.2022) не є підставою для його застосування до спірних правовідносин.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформулювала такий правовий висновок, що положення підпункту 69.9 пункту 69 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, яким зупинено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не розповсюджуються на строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, що врегульовано законодавством у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду.

Щодо розповсюдження приписів підпункту 129.9.7 пункту 129.9 статті 129 ПК України на правовідносини з нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків в іноземній валюті, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 129.9.7 пункту 129.9 статті 129 ПК України (чинного з 17.03.2022) пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою внаслідок введення воєнного, надзвичайного стану. Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Проте, з огляду на те, що пеня, як міра відповідальності, яка нараховується за порушення граничних строків розрахунків, врегульована спеціальним Законом, відповідно на таку (пеню) не розповсюджуються і положення підпункту 129.9.7 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України, за аналогією з положеннями абз. 11 пункту 52-1 та підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, про що вже зазначалось.

Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 згаданого Кодексу, мають право, зокрема, застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Щодо аргументів представника позивача, викладених у додаткових поясненнях від 18.10.2024, суд зазначає таке.

Представник позивача посилається на те, що у частині першій статті 4 Закону №2473-VIII , якийвстановлює гарантії свободи здійснення валютних операцій, визначено, що валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов`язань за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону №2473-VIII Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такі заходи захисту:

обов`язковий продаж частини надходжень в іноземній валюті у межах, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку України;

встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів;

встановлення особливостей здійснення операцій, пов`язаних із рухом капіталу; запровадження дозволів та (або) лімітів на проведення окремих валютних операцій;

резервування коштів за валютними операціями;

заходи відповідно до статті 7-1 Закону України "Про Національний банк України", виключний перелік яких визначається нормативно-правовими актами Національного банку України.

Так, відповідно до пункту 21 «Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», які затверджені постановою НБУ від 02.01.2019 № 5, встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Зазначена постанова набрала чинності із вступом в дію Закону №2473-VIII в лютому 2019 року.

У той же час, «поточні» граничні строки у 180 днів запроваджені постановою Правління Національного Банку України №113 від 07.07.2022, яка набрала чинності 09.07.2022 як зміни до Постанови Національного Банку України № 18 від 24.02.2022.

Представник позивача вважає, що відповідач не звернув увагу на те, що обмеження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів мають граничний строк на застосування і є тимчасовими заходами.

Відповідно до частини другої статті 12 Закону №2473-VIII Правління Національного банку України має право запровадити заходи захисту на строк не більше шести місяців та подовжувати строк дії попередніх заходів захисту на строк не більше шести місяців.

Рішення Правління Національного банку України про запровадження нового заходу захисту, якщо з дня припинення дії попереднього подібного заходу захисту минуло менше шести місяців, або про продовження строку дії кожного попереднього заходу захисту не більш як на шість місяців потребує підтвердження Радою Національного банку України наявності ознак та (або) обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

У разі необхідності отримання підтвердження наявності ознак та (або) обставин, передбачених частиною першою цієї статті, Правління Національного банку України не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії заходів захисту звертається з відповідним запитом до Ради Національного банку України. Рада Національного банку України приймає рішення щодо такого запиту протягом 20 календарних днів з дня його надання.

Неприйняття Радою Національного банку України рішення щодо наявності ознак та (або) обставин, передбачених частиною першою згаданої статті, протягом 20 календарних днів після надання запиту Правління Національного банку України дає Правлінню Національного банку України право прийняти рішення про запровадження нового заходу захисту або подовження строку дії попереднього заходу захисту на строк, визначений Правлінням Національного банку України, але не більше ніж на шість місяців.

Обов`язковою умовою для прийняття Правлінням Національного банку України рішень, передбачених абзацом другим цієї частини, є надання звіту про запровадження заходу (заходів) захисту відповідно до частини четвертої згаданої статті. Загальний строк дії заходів захисту не може перевищувати 18 місяців протягом 24 місяців, починаючи з дня першого запровадження відповідного заходу захисту.

Правління Національного банку України має право достроково припинити дію будь-якого заходу захисту в разі, якщо підстави, через які було запроваджено такий захід захисту, втратили актуальність.

Відповідно до пункту 142 Постанови Національного банку України «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 № 18, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Остання Постанова Національного банку України № 142, яка вносила зазначену редакцію датується 07.07.2022. Представник позивача зазначає, що з вказаного часу Правління Національного банку України не приймало жодної постанови на продовження строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Представник позивача вважає, що відповідно до вимог частини другої статті 12 Закону №2473-VIII, вимоги тимчасових обмежень щодо граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, які становлять 180 календарних днів, припинили свою дію 07.01.2023.

У цьому контексті суд зазначає, що постанова Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" прийнята відповідно до статті 7 Закону України «Про Національний банк України» з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи.

Правління Національного банку України регулярно вносить зміни до зазначеної постанови, зокрема, постановами № 83 від 09.07.2024, № 102 від 27.08.2024, № 108 від 06.09.2024, № 136 від 19.11.2024, № 155 від 20.12.2024, № 4 від 13.01.2025, № 7 від 17.01.2025.

Отже, державний регулятор у сфері валюти та валютних операцій вважає зазначену постанову чинною що відповідає відомостям, що містяться на офіційному сайті Верховної Ради України, зокрема - Документ v0018500-22, чинний, поточна редакція Редакція від 18.01.2025, підстава - v0007500-25.

Отже як на момент проведення перевірки, так і на момент прийняття оскарженого рішення постанова Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" є чинною та відповідно підлягала врахуванню відповідачем під час проведення перевірки.

З врахуванням викладеного, суд висновує, що податкове повідомлення-рішення від 01.08.2024 № 33610/13-01-07-10 є правомірним.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

V. Судові витрати

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСТОРАЦІЯ «НА РИНКУ» до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення відмовити повністю.

Судові витрати між сторонами не розподіляються.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

СуддяГулик Андрій Григорович