Ухвала суду № 125334555, 17.02.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

17 лютого 2025 року Справа 160/3948/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Врона О.В., розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору і матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:

визнати протиправними дії Державної установи «синельниківська виправна колонія (№94)» (код ЄДРПОУ 08562989) у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів: посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, премії, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень), одноразової грошової допомоги у зв`язку зі звільненням зі служби та грошової компенсації за невикористані дні відпусток у кількості 7 діб, за період проходження служби з 29.01.2020 по 22.03.2022 з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та без урахування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 із застосуванням з 29 січня 2020 року показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року, для визначення посадового окладу та окладу за спеціальним званням;

Зобов`язати Державну установу «синельниківська виправна колонія (№94)» (код ЄДРПОУ 08562989) провести ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів: посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, премії, надбавки за особливості проходження служби та надбавки за службу в умовах режимних обмежень), одноразової грошової допомоги у зв`язку зі звільненням зі служби та грошової компенсації за невикористані дні відпусток у кількості 7 діб, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18) шляхом визначення посадового окладу та окладу за військовим званням за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102,00 гривні встановленого на 01.01.2020, з 01.01.2021 по 31.12.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270,00 гривень встановленого на 01.01.2021, з 01.01.2022 по 22.03.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481,00 гривня встановленого на 01.01.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.

Згідно п. 3 ч. 1ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями160,161,172цьогоКодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст.160,161,172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Частиною 3ст. 161 КАС Українипередбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем не додано до позовної заяви документу про сплату судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач просить звільнити його від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Зважаючи, що предмет спірних правовідносин стосується перерахунку та виплати позивачу грошового забезпечення, він звільнений від сплати судового збору відповідно до вказаного вище закону.

Разом з тим, позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

За приписами частин1, 2 ст.122 КАС Українипозов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Положенняст. 122 КАС Українине містять норм, які б врегульовували особливості звернення до суду осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі у справах про виплату їм грошового забезпечення (чи його складових) у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).

Такі відносини врегульованоКодексом законів про працю України, відповідно до частин 1 та 2 статті 233 якого у редакції, яка діяла до 19 липня 2022 року, передбачалось, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

При цьому, Конституційний Суд України у рішенні від 15 жовтня 2013 року у справі № 1-18/2013 надав офіційне тлумачення положень частини другоїстатті 233 Кодексу законів про працю Україниі роз`яснив, що в аспекті конституційного звернення положення вказаної норми слід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Тобто ,у разі невиплати складових грошового забезпечення або компенсації втрати частини доходів заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати строк звернення до адміністративного суду не застосовується.

Разом із тим,Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин"(Закон № 2352-IX), який набрав чинність 19 липня 2022 року, доКодексу законів про працю Українивнесено зміни.

Так, пунктом 18 частини 1розділу І Закону № 2352-IXчастини першу і другустатті 233 Кодексу законів про працю Українивикладено в такій редакції:

"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".

Отже,Законом № 2352-IXвнесено зміни дост. 233 Кодексу законів про працю України, а відтак змінено нормативне регулювання правовідносин, які стосуються стягнення (виплати) заробітної плати (її складових).

Таким чином, починаючи з 19 липня 2022 року, уКодексі законів про працю Українивідсутня норма, яка б передбачала право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, у разі порушення законодавства про оплату праці, без обмеження будь-яким строком.

Тобто, після внесенняЗаконом № 2352-IXвідповідних змін частиною 2статті 233 Кодексу законів про працю Українивстановлено строк звернення до суду у справах про звільнення (місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення) та у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні (тримісячний строк з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні).

Водночас, відповідно до пункту першогоглави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП Українипід час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначеністаттею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Карантин в Україні, пов`язаний з COVID-19, діяв з 12 березня 2020 року (постанова Уряду від 11 березня 2020 року № 211) та закінчився 30 червня 2023 року (постанова Уряду від 27 червня 2023 року № 651).

Отже, після 30.06.2023 року підлягають застосуванню строки визначеністаттею 233 КЗпП України.

В цій справі тримісячний строк звернення до адміністративного суду має обраховуватися з 01.07.2023.

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про нарахування і виплату забезпечення за період з 29.01.2020 по 22.03.2022 лише 06.02.2024 через систему «Електронний суд». Отже, позивачем порушено тримісячний строк, визначений частиною 2статті 233 Кодексу законів про працю України.

При цьому, до позовної заяви позивачем не надано обгрунтованої заяви про поновлення строку на звернення до суду

Частиною 6ст.161 КАС Українивизначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

За вимогами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установленихзаконом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом продовжений судом за заявою учасника справи.

За вказаних обставин, Дніпропетровська обласна прокуратура повинна надати обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення з позовом до суду, вказавши підстави для такого поновлення і надавши відповідні докази.

Згідно ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановленихстаттями 160,161цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. (ч. 2 ст.169 КАС України).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160,161,169,171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії -залишити без руху.

Встановити позивачу термін для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Усунути недоліки, встановлені в ухвалі суду шляхом надання до суду :

-обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Копію даної ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Врона