Рішення № 125325374, 21.02.2025, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/9499/24

н\п 2/490/1262/2025

Центральний районний суд м. Миколаєва

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2025 року м. Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., за участю секретаря судового засідання Рябой Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

28.10.2024 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 , в якій позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 55050,11 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що 17.01.2015 року між АТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_1 було укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлюваної кредитної лінії. Ліміт - 75000,00 грн., процентна ставка 24% річних. Тип процентної ставки фіксований, обов`язковий мінімальний платіж - 7% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн.

20.09.2021 року між АТ "Альфа-Банк" та ТОВ "ФК "Еліт Фінанс" було укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідачки. Таким чином ТОВ "ФК "Еліт Фінанс" набуло статусу кредитора за кредитним договором від 17.01.2015 року, укладеним між АТ "Альфа Банк" та відповідачкою.

Станом на 20.09.2021 року за кредитним договором загальна сума заборгованості за кредитом становить 55050,11 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 29.10.2024 року вищезазначену позовну заяву було передано на розгляд за підсудністю до Центрального районного суду м. Миколаєва.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2024 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.

Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва Саламатіна О.В. від 04.12.2024 року, після отримання інформації щодо зареєстрованого місця проживання відповідачки, прийнято вищезазначену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), проте в ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження від 04.12.2024 року відповідачці був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву та роз`яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідачка, яка повідомлена про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, в тому числі через оголошення на веб-сайті Судової влади України, не скористалась своїм процесуальним правом та не направила суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 21.02.2024 року постановлено провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

17.01.2015 року між АТ "Альфа Банк" та ОСОБА_1 було укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлюваної кредитної лінії. Ліміт - 75000,00 грн., процентна ставка 24% річних. Тип процентної ставки фіксований, обов`язковий мінімальний платіж - 7% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн.

Відповідачка користувалася кредитною карткою, про що свідчить виписка по рахунку за кредитною карткою за період з 29.12.2018 року по 20.09.2021 року.

Станом на 20.09.2021 року за кредитним договором загальна сума заборгованості за кредитом становить 55050,11 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями ст. 1048 ЦК України, яка на підставі частини 2 ст. 1054 цього Кодексузастосовується до відносин за кредитним договором), передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за відповідачкою утворилась заборгованість в розмірі 55050,11 грн.

Відповідачка в ході розгляду справи не надала альтернативних розрахунків заборгованості за кредитним договором, а тому суд погоджується з розрахунком заборгованості, наданим позивачем.

Отже, відповідачкою були порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів.

Згідно ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

20.09.2021 року між АТ "Альфа-Банк" та ТОВ "ФК "Еліт Фінанс" було укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідачки. Таким чином ТОВ "ФК "Еліт Фінанс" набуло статусу кредитора за кредитним договором від 17.01.2015 року, укладеним між АТ "Альфа Банк" та відповідачкою.

Згідно п.2.1 Договору факторингу №3 від 20.09.2021 року Фактор (ТОВ "ФК "Еліт Фінанс") зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (АТ "Альфа-Банк") за плату, а Клієнт (АТ "Альфа-Банк") відступає Фактору (ТОВ "ФК "Еліт Фінанс"), а Фактор (ТОВ "ФК "Еліт Фінанс") набуває належне Клієнтові (АТ "Альфа-Банк") Право Вимоги до Боржників за договорами, перелік яких наведено в Додатку №1-1 до Договору.

Відповідно до витягу Додатку 1-1 до Договору факторингу №3 від 20.09.2021 року ТОВ "ФК "Еліт Фінанс" набуло право грошової вимоги до відповідачки в сумі 55050,11 грн.

Відповідно до ст. 1077 Цивільного кодексу України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Оскільки відповідачка в добровільному порядку не бажає погашати заборгованість по кредитному договору, то вказана заборгованість підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача в судовому порядку.

Відповідно до п. п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з вимог цієї статті, та з врахуванням того, що позивач просив в позовній заяві стягнути з відповідачки на його користь судовий збір, то суд вважає, що є підстави для стягнення з відповідачки на користь позивача 3028,00 гривень судового збору, розмір якого підтверджено платіжною інструкцією №4739 від 20.09.2024 року.

При вирішенні питання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1, пункту 1 ч. 3 ст. 133 та ч. 1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача суду надано: копію Договору №03-07/23 про надання правової допомоги від 03.07.2023 року з адвокатом Литвиненко О.І., акт №1 приймання-передачі наданих послуг від 15.07.2024 року, Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №9438/10 адвоката Литвиненко О.І., платіжну нструкцію про сплату вартості правових послуг №3569 від 29.07.2024 року.

Згідно частини четвертоїстатті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначені суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрата (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру (Постанова від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Так, позивачем ставилось питання про стягнення з відповідачки на його користь суми понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 9200,00 грн.

При цьому, аналізуючи розмір гонорару адвоката на дотримання вимог співмірності, суд, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), враховуючи, що адвокатом фактично було надано правову допомогу, складено позовну заяву та зібрано необхідні документи, суд вважає, що розмір гонорару в 9200,00 грн. є не обґрунтованим та завищеним.

Так справа відноситься до категорії не складних справ, розгляд проводився в спрощеному провадженні, представник позивача не з`являвся до суду, надав клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами справи. Крім іншого розмір правової допомоги в сумі 9200,00 грн. є неспівмірними від стягненої суми в розмірі 55050,11 грн.

Суд зазначає та наголошує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Відповідно до Постанови Верховного Суду від 30.09.2020р. по справі №201/14495/16-ц суд вправі самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правову допомогу.

Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення суми стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу до 5000,00 грн., оскільки суд вважає, що вона буде об`єктивно відповідати вимогам співмірності, а тому вимога позивача підлягає частковому задоволенню, а вказана сума підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (адреса: 03035, м. Київ, пл. Солом`янська, 2, код ЄДРПОУ 40340222) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором від 17.01.2015 року у розмірі55050 (п`ятдесят п`ять тисяч п`ятдесят) грн. 11 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» судові витрати у розмірі 8028 (вісім тисяч двадцять вісім) грн. 00 коп., які складаються з судового збору у розмірі 3028,00 грн. та витрат на професійну правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.В. Саламатін