Рішення № 125323934, 20.02.2025, Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/1178/24

№ провадження 2/624/96/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2025 року Кегичівський районний суд Харківської області в складі: головуючого судді Богачової Т.В., з участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні, в залі суду селища Кегичівки, Берестинського району, Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить змінити розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягуються з відповідача ОСОБА_2 , на підставі судового наказу Кегичівського районного суду Харківської області від 08.02.2012, шляхом встановлення щомісячних виплат в розмірі 1/4 від всіх його доходів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

Позовна заява обгрунтована тим, що сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно з судовим наказом виданим Кегичівським районним судом Харківської області від 19.01.2012 з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання дитини в розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. На цей час матеріальний стан позивача змінився, оскільки зросли витрати на утримання дитини, у зв`язку із зростанням цін на продукти та одяг, підвищенням прожиткового рівня на дитину відповідного віку. Потреби дитини з віком змінюються,. Дитина потребує додаткової матеріальної допомоги, що пов`язано, зокрема, з задоволенням потреб в навчанні, відвідуванні різноманітних секцій та інше. Також змінилися і матеріальні можливості відповідача. Відповідач має постійний дохід, оскільки є військовослужбовцем Збройних Сил України.

Провадження в справі ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 03.01.2025 відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, сторонам надано час для подання заяв по суті.

Сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення підготовчого засідання, у засідання не з`явились.

Представник позивача, ОСОБА_4 , подав заяву про розгляд справи без його та позивача участі та відсутність заперечень проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач причину неявки відповідач суду не повідомив, відзив на позов до суду не надав.

Зі згоди представника озивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В судовому засіданні встановлено, що сторони мають неповнолітню дитину, дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження виданого 22.10.2009 Новопарафіївською сільської ради Кегичівського району Харківської області.

Згідно з копією судового наказу виданого Кегичівським районним судом Харківської області 19.01.2012 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.01.2012 і до досягнення дитиною повноліття.

Шлюб між сторонами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 11.07.2009, було розірвано рішенням Кегичівського районного суду Харківської області від 08.02.2012. Зміна прізвища позивача з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 » підтверджується копією свідоцтва про шлюб, зареєстрованого 05.07.2023, серії НОМЕР_1 виданого Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 05.07.2023.

Позивач ОСОБА_1 на цей час не працює, згідно з копією трудової книжки останній запис вчинений 06.02.2024 про звільнення.

Відповідно до копії довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 №13227 від 10.10.2024 відповідач, солдат ОСОБА_2 , відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 02.07.2024 №152 призваний на військову службу під час загальної мобілізації, в особливий період та направлений для проходження військової служби до команди НОМЕР_2 .

Згідно з копією відповіді на запит №238194200 від 10.11.2024 Лозівського ВДВС у Лозівському районі Харківської області СМУЮ до Пенсійного фонду України, ОСОБА_2 отримав доходи 01.08.2024 з військової частини НОМЕР_2 .

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно зі статтею 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістюміж батькамидитини тойіз них,хто проживаєокремо віддитини,може братиучасть уїї утриманнів грошовійі (або)натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Стаття 182 СК України встановлює, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2)доведені стягувачемаліментів витратиплатника аліментів,у томучислі напридбання нерухомогоабо рухомогомайна,сума якихперевищує десятикратнийрозмір прожитковогомінімуму дляпрацездатної особи,якщо платникомаліментів недоведено джерелопоходження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Положеннями ч. 1 ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із тим значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом». Зазначене відповідає правовому висновку викладеному у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13.

Аналогічні обставини викладені в п.17 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Та обставина, що з віком потреби дітей зростають, а це в свою чергу тягне постійне зростання витрат, зокрема, з боку матері, з якою проживає дитина, на її утримання, на забезпечення освіти, гармонійного розвитку, медичного догляду та відпочинку, є загальновідомими та не потребують доказування. Внаслідок таких змін збільшуються витрати матері на утримання дитини, що, в свою чергу свідчить про погіршення її майнового стану.

Також суд виходить з того, що змінюються потреби в коштах для утримання і розвитку дітей, тому виникли достатні підстави для вимоги до платника аліментів про збільшення розміру аліментів.

Отже, на думку суду, з огляду на те, що з моменту ухвалення судового наказу від 19.01.2012 пройшов значний час, дитина виросла, зросли відповідно і витрати на її утримання, то зазначені вище обставини, самі по собі свідчать про погіршення майнового стану позивача, що в свою чергу є достатньою підставою для збільшення розміру аліментів. Крім то, мати дитини на цей час не працює, що свідчить про погіршення її матеріального стану.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження неможливості сплати аліментів на утримання його дитини в більшому розмірі.

З огляду на те, що відповідач є здоровою, працездатною людиною, перебуває на військовій службі, має дохід від військової служби, враховуючи загальновідомий рівень життя в Україні, а також щоденну потребу дитини у їжі, одязі, засобах особистої гігієни, забезпеченні належних побутових умов та умов для належного гармонійного розвитку, суд вважає, що позивач має право на зміну розміру аліментів на 1/4 частину всіх видів заробітку (доходу) відповідача, оскільки розмір аліментів, визначений судовим наказом на цей час є недостатнім для утримання дитини через те, що в силу свого віку дитина потребує більших витрат на матеріальне забезпечення, розвиток, освіту.

Така зміна розміру аліментів буде відповідати інтересам дитини та засадам справедливості, добросовісності та розумності.

Разом з цим, суд, співмірно з обставинами справи враховує встановлені ч. 2ст. 182 СК Українигарантії прав дитини, а саме: розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини; мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом збільшення раніше визначеного розміру аліментів, та призначити їх у новому розмірі - 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у разі задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів, новий розмір аліментів сплачується з дня набрання рішенням законної сили.

На переконання суду, саме такий розмір аліментів узгоджується з вимогами закону, відповідатиме інтересам дитини, покриватиме частину витрат на дитину і не порушуватиме як законні інтереси платника аліментів, так і законні інтереси їх отримувача, а також забезпечить реальну, ефективну участь платника аліментів у забезпеченні потреб дитини та не порушить правил щодо дотримання загалом паритету (рівності) батьків у виконанні обов`язку з матеріального утримання дитини, підстав для відступу від якого не встановлено і не доведено.

Разом з тим, у справах за позовом стягувача аліментів про збільшення розміру аліментів, він має довести обставини, які б свідчили про те, що матеріальний стан платника аліментів з часу присудження аліментів значно покращився. В даному випадку достатньою самостійною підставою для задоволення позову є ті обставини, що платник аліментів на час розгляду справи про збільшення розміру аліментів перебуває на військовій службі та має стабільний дохід. Протилежного перед судом не доведено.

За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позову.

Разом з цим, суд вважає необхідним роз`яснити сторонам, що відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось з них.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, враховуючи, що позов задоволено, а позивач відповідно до п. 3 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір»звільнена від сплати судового збору, то з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 5, 9, 12, 19, 20, 81, 82, 141, 258, 259, 264, 265, 280-284, 288, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів задовольнити.

Змінити розмір аліментів встановлених судовим наказом Кегичівського районного суду Харківської області у справі №2017/101/2012 від 19.01.2012, що стягуються з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши їх в новому збільшеному розмірі - 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок, який перерахувати на розрахунковий рахунок UA908999980313111256000026001, банк отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код класифікації доходів: 22030106, ЄДРПОУ: 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач може оскаржити рішення до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженка с. Нова Парафіївка, Кегичівського району, Харківської області, громадянка України, паспорт № НОМЕР_3 , виданий 08.08.2023, орган, що видав 6351, ІПН НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: Куц Костянтин Костянтинович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №311 від 30.11.2006, ордер серії АХ №1227942 від 23.12.2024, адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець сел. Краснопавлівка, Лозівського району, Харківської області, громадянин України, паспорт серії НОМЕР_5 виданий Лозівським МРВ УМВС України в Харківській області 04.12.2002, ІПН НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя Т.В. Богачова