Ухвала суду № 125322076, 19.02.2025, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/4008/25

1-кс/760/2922/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2025 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Солом`янського районного суду міста Києва клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені 11.01.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023110000000386 у відношенні:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кривий Ріг, громадянин України, з вищою освітою, не працевлаштованого, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва надійшло зазначене клопотання.

В обґрунтування вимог клопотання зазначено, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан, який діє на теперішній час.

Так, комунальне підприємство "Київтранспарксервіс", код ЄДРПОУ 35210739, юридична адреса: м. Київ, вул. Леонтовича, 6, та фактична адреса: м. Київ, вул. Копилівська, 67/10, (далі-Підприємство) створене згідно з рішенням Київради від 15.03.07 № 261/922 «Про створення комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтранспарксервіс». Підприємство засноване на комунальній власності територіальної громади міста Києва. Підприємство підпорядковане, підзвітне та підконтрольне Головному управлінню транспорту, зв?язку та інформатизації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом, штампи, бланки, емблему.

Підприємство створене з метою покращення організації дорожнього руху в частині впорядкування робіт з паркування, застосування інформаційних технологій, сучасних технічних засобів організації дорожнього руху, розвитку мережі паркінгів, механізованих автомобільних стоянок, платних місць паркування та інших об`єктів дорожнього сервісу в місті Києві.

На підставі розпорядження № 409 Київської міського голови КМДА від 04.08.2022 громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 прийнятий на роботу на посаду директора Підприємства, в період з 04.08.2022 по 19.07.2023.

Відповідно до п. 2.1. контракту з директором комунального підприємства «Київтранспарксервіс», що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва від 08.08.2022, директор здійснює поточне керівництво Підприємства, забезпечує працюючих роботою, організує виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань Підприємства, визначених законодавством та установчими документами Підприємства.

Згідно п. 2.2. директору належать закріплені за ним обов`язки і права, визначені законодавством, установчим документом Підприємства та цим Контрактом.

Згідно п. 2.3. директор має право: п. 2.3.4. укладати трудові договори з усіма працівниками Підприємства, застосовувати до працівників заохочення та заходи дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства, установчого документа Підприємства та укладених трудових договорів; п. 2.3.5. видавати в межах своєї компетенції накази та надавати доручення, обов`язкові для виконання всіма працівниками Підприємства, організовувати та контролювати їх виконання;

Відповідно до п. 2.4.1. директор зобов`язується: п. 2.4.1. вживати заходів щодо зменшення витрат Підприємства та собівартості товарів (робіт, послуг); п. 2.4.2. підвищити ефективність виробництва з цільовим використанням вивільнених коштів на підвищення заробітної плати; п. 2.4.3. оптимізовувати чисельність та штат працівників з урахуванням потреб Підприємства та економіки міста. п. 2.4.4. забезпечити умови виконання Підприємства зобов`язань із сплати податків, зборів та інших платежів до бюджету, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та виплати заробітної плати працівникам чи дотримання погодженого графіка погашення відповідної заборгованості; п. 2.4.6. забезпечити недопущення заборгованості із заробітної плати працівникам; п. 2.4.7. забезпечити запровадження, заміну, перегляд норм праці відповідлно до законодавства; - п. 2.4.12. забезпечити беззбиткову діяльність Підприємства.

Таким чином ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді директора комунального Підприємства наділений повноваженнями, пов`язаними з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій та в силу ч. 3 ст. 18 КК України є службовою особою.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час але не пізніше серпня 2022 року в умовах воєнного стану ОСОБА_5 досяг попередньої згоди з директором підприємства ОСОБА_7 , щодо усунення ним перешкод у розтраті бюджетних коштів фонду заробітної плати працівників Комунального підприємства «Київтранспарксервіс», шляхом фіктивного ОСОБА_5 , на посаді заступника начальника відділу договірної роботи та розгляду звернень юридичного управління Підприємства, та нарахування заробітної плати останньому без фактичного виконання працівником будь якої роботи на підприємстві та відсутності на робочому місці впродовж робочого часу.

В подальшому ОСОБА_5 та директор Підприємства ОСОБА_7 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин домовились, про те, що ОСОБА_5 не буде виконувати посадові обов`язки, визначені посадовою інструкцією заступника начальника відділу договірної роботи та розгляду звернень юридичного управління Підприємства, а також фактично буде відсутній на робочому місці.

Після чого, ОСОБА_5 попередньо надав згоду ОСОБА_7 , на його фіктивне поновлення на вказаній посаді.

В свою чергу, ОСОБА_7 отримавши згоду ОСОБА_5 на його фіктивне поновлення на вказаній посаді, діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем в інтересах третіх осіб, перебуваючи у службовому кабінеті, за адресою: м. Київ, вул. Копилівська, 67/10, власноруч підписав наказ від 02.09.2022 №136-к про поновлення ОСОБА_5 на роботі на посаді заступника начальника відділу договірної роботи та розгляду звернень юридичного управління Підприємства з 05.09.2022.

В подальшому ОСОБА_7 , реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на розтрату коштів фонду заробітної плати працівників Підприємства, зловживаючи службовим становищем, діючи в інтересах ОСОБА_5 надав вказівку начальнику адміністративного управління Підприємства, умисно вносити у табеля обліку використання робочого часу за вересень 2022 року по грудень 2022 року включно та протягом травня 2023 року завідомо неправдиві відомості про відпрацювання ОСОБА_5 повної кількості годин щомісячно, незважаючи на фактичну відсутність працівника на робочому місці та невиконання ним жодних обов`язків згідно посадової інструкції відповідно до займаної посади.

На підставі недостовірно внесених за вказівкою ОСОБА_7 в табелі використання робочого часу відомостей, складено розрахункові відомості, щодо виплати заробітної плати ОСОБА_5 за наступний період: вересень 2022 року по грудень 2022 року включно та протягом травня 2023, які підписані директором Підприємства ОСОБА_7 , внаслідок чого ОСОБА_5 як заступнику начальника адміністративного управління Підприємства, незаконно нараховано з коштів фонду заробітної плати працівників Підприємства, грошові кошти на загальну суму 121 099 грн., які в подальшому перераховані на картковий рахунок AT КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_5 .

Своїми умисними діями ОСОБА_5 усунув перешкоди у вчиненні розтрати бюджетних коштів Підприємства директором ОСОБА_7 , який діючи в умовах воєнного стану, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб в період часу з вересень 2022 року по грудень 2022 року включно та протягом травня 2023, діючи в інтересах третіх осіб, безпідставно надавав вказівки начальникам структурних підрозділів Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» умисно вносити у табеля обліку використання робочого часу завідомо неправдиві відомості про відпрацювання ОСОБА_5 повної кількості годин щомісячно, незважаючи на фактичну відсутність працівника на робочому місці та невиконання ним жодних обов`язків згідно посадової інструкції відповідно до займаної посади, внаслідок чого ОСОБА_5 безпідставно нараховано заробітну плату у сумі 121 099 грн., грн., чим вчинив пособництво у розтраті бюджетних коштів комунального підприємства «Київтранспарксервіс», внаслідок чого комунальному підприємству заподіяно

Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України, тобто у пособництві в розтраті чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненій за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану.

19.12.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець м. Кривий Ріг, не працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколами допитів свідків, протоколами тимчасових доступів до інформації, протоколами оглядів інформації отриманої за результатами тимчасових доступів, висновком експерта та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 р., «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 р.).

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 27.12.2024 підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту до 19.02.2025 включно.

Застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, заборонивши залишати фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з 22:00 до 06:00 год. наступного дня в межах строку досудового розслідування, тобто до 19.02.2025 р. включно, за виключенням необхідності прослідувати до місця укриття чи бомбосховища під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до визначеного цією ухвалою місця після сигналу «Відбій повітряної тривоги», надання невідкладної медичної допомоги.

Покладено на підозрюваного ОСОБА_5 , обов`язки, передбачені статтею 194 КПК України, а саме:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;

- не відлучатися із населеного пункту, де останній фактично проживає, а саме місто Кривий Ріг, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчою. прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме:

- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підозрюваний ОСОБА_5 усвідомлюючи тяжкість злочину у вчиненні якого він на цей час підозрюється, а саме у вчиненні тяжкого злочину за який Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності та подальшого засудження;

- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_5 з метою уникнення покарання за кримінальне правопорушення, в якому він на цей час підозрюється може впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, використовуючи свій статус колишнього заступника начальника адміністративного управління підприємства може як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб незаконно впливати на осіб, які можуть бути допитані як свідки у вказаному кримінальному провадженні та вже які допитані в якості свідків, з числа працівників підприємства;

- п. 4 ч. 1 ст.177 КПК України наявність даного ризику, обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 може перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином. Так, враховуючи те, що підозрюваний є лише ланкою добре налагодженої злочинної схеми, може перешкоджати органу досудового розслідування встановити інших можливих співучасників. Враховуючи, що кримінальне правопорушення вчинене за попередньою змовою групою осіб, підозрюваний, в разі застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, може повідомити інших учасників злочину про обставини, які йому стали відомі під час досудового розслідування.

Крім цього, враховуючи специфіку інкримінованого підозрюваному злочину, а також обставини кримінального провадження, які стали йому відомі в ході здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні останній, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на свідків, анкетні дані яких стали йому відомі під час ознайомлення з матеріалами клопотання про обрання запобіжного заходу.

Застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації, оскільки, зважаючи на характер вчинення інкримінованих йому дій, останній не буде позбавлений можливості ухилитися від органу досудового розслідування.

Крім цього, у разі обрання відносно підозрюваного вказаних запобіжних заходів, а також запобіжного заходу у вигляді особистої поруки чи застави, підозрюваний матиме фактично безперешкодну можливість незаконно впливати на свідків вказаного кримінального правопорушення, з метою зміни ними показів, наданих під час допитів.

Враховуючи викладене, менш суворі запобіжні заходи будуть не достатніми для забезпечення належної кримінально-процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_8 , та запобігання зазначеним ризикам.

Завершити досудове розслідування в межах двомісячного строку не представляється можливим внаслідок складності провадження, в рамках якого необхідно провести значний обсяг слідчих (розшукових) та процесуальних дій, серед яких, а саме:

- отримати висновок експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України за результатом проведення комп`ютерно-технічної експертизи щодо мобільних телефонів підозрюваних ОСОБА_8 та ОСОБА_5 ;

- здійснити тимчасовий доступ до письмових матеріалів, що містять зразки почерку підозрюваного ОСОБА_7 , які перебувають у володінні КП «Київтранспарксервіс»;

- за наслідками проведення тимчасового доступу до письмових матеріалів, що містять зразки почерку підозрюваного ОСОБА_7 , які перебувають у володінні КП «Київтранспарксервіс», призначити судову почеркознавчу експертизу за вилученими табелями робочого часу та платіжними дорученнями;

- виконати відповідно до положень ст. ст. 290, 291 КПК України необхідні процесуальні дії щодо відкриття матеріалів кримінального провадження та скерування його до суду разом із обвинувальним актом і реєстром матеріалів досудового розслідування.

Під час проведення вищевказаних слідчих (процесуальних) дій, можна встановити відомості, що мають значення для кримінального провадження та які самостійно, а також у сукупності з іншими доказами матимуть суттєве значення для з`ясування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Вказані слідчі (розшукові) та процесуальні дії не могли бути проведені та завершені з об`єктивних причин. Їх проведенню перешкоджають необхідність перевірки отриманої інформації щодо обставин вчинення злочину, причетних до його вчинення осіб, огляд та аналіз значної кількості речових доказів, встановлення вичерпного кола осіб, обізнаних із обставинами вказаного злочину, поступовість отримання відомостей, що мають значення для вказаного кримінального провадження, надмірну завантаженість експертних установ.

Крім того, завершити досудове розслідування до вказаного строку не вбачається можливим внаслідок складності кримінального провадження і необхідності провести передбачені вище слідчі та процесуальні дії, які дадуть змогу отримати необхідні фактичні дані для прийняття остаточного процесуального рішення у провадженні.

Отримані за результатами проведення зазначених вище слідчих та процесуальних дій відомості можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні.

Постановою заступника керівника Київської обласної прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023110000000386 продовжено до трьох місяців, а саме до 19.03.2025.

Приймаючи до уваги вказані обставини, та продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного ОСОБА_5 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з покладенням на нього процесуальних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до суду із відповідним клопотанням.

У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання та доводи викладені в ньому та пояснив, що підозра, пред`явлена ОСОБА_5 та ризики, викладені у клопотанні обґрунтовані, підтверджується належними доказами, за період досудового розслідування не зменшились та продовжують існувати. Просив продовжити застосований до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування із покладенням обов`язків, визначених ч. 5 ст.194 КПК України.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення даного клопотання та просили застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, враховуючи дані про особу підозрюваного. Вважали ризики безпідставними, а пред`явлену підозру не обґрунтованою.

Заслухавши прокурора, підозрюваного, захисника, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя виходить з наступного.

Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені даною статтею. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

При вирішенні питання про продовження строку домашнього арешту, слідчий суддя відповідно до вимог ст. 199 КПК зобов`язаний впевнитися в тому, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також встановити обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

В судовому засіданні встановлено, що подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. ст. 181, 184, 199 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.

Як встановлено у судовому засіданні у провадженні слідчого управління СБ України у м. Києві та Київській області знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке внесені 11.01.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023110000000386 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

19.12.2024, відповідно до вимог ст. ст. 276-278 КПК України, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженнями доказами, наданими суду на дослідження, зокрема: протоколами допитів свідків, протоколами тимчасових доступів до інформації, протоколами оглядів інформації, отриманої за результатами тимчасових доступів, висновком експерта та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Слідчий суддя вважає, що за обставин, викладених у клопотанні про застосування запобіжного заходу, слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення та існування фактів, які в контексті практики Європейського суду з прав людини можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити даний злочин.

При цьому слідчий суддя враховує, що на даній стадії кримінального провадження та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу, з огляду на викладене слідчий суддя не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а тому докази, які є достатніми для висновку про наявність обґрунтованої підозри, не обов`язково мають бути настільки ж переконливими та повними, як докази на стадії висунення особі обвинувачення у вчиненні злочину або на стадії судового розгляду такого обвинувачення.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні прокурором надано достатньо доказів щодо вагомості підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191 КК України, а саме пособництва в розтраті чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненій за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя пересвідчився у тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, оскільки санкція ч. 4 ст. 191 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя зауважує, що підозрюваний має молодий вік, групи інвалідності не має та має задовільний стан здоров`я.

Відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя встановив, що підозрюваний має міцні соціальні зв`язки, а саме має постійне місце проживання, одружений та має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , осіб похилого віку на утриманні не має.

Встановлюючи обставини, передбачені п. 5 ч. 1 ст.178 КПК України слідчий суддя визначив, що підозрюваний має вищу освіту, не працевлаштований.

Щодо репутації підозрюваного, відповідно до вимог п. 6 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя зазначає, що даних щодо негативної репутації підозрюваного в ході судового розгляду клопотання слідчому судді не надано. За місцем мешкання та навчання підозрюваний характеризується позитивно.

В дотримання вимог п. 7 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя зазначає, що за період з 02.09.2021 по 12.05.2023 сукупний розмір доходу за місцем роботи становив 390 954 гривні 46 копійок. На момент розгляду клопотання відомостей щодо розміру прибутку підозрюваного сторонами не надано.

На виконання вимог п. 8, 9, 10 ч.1 ст. 178 КПК України в ході розгляду клопотання відомостей про наявність у підозрюваного судимостей не встановлено. Даних про застосування до підозрюваного інших запобіжних заходів не надано, як і відомостей про повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог, визначених п. 11 ч. 1 ст.178 КПК України, слідчий суддя зазначає, що відповідно до наданих суду матеріалів кримінального провадження, на момент розгляду клопотання розмір майнової шкоди у даному кримінальному провадженні становить 121 099 гривень 00 копійок.

На виконання вимог п.12 ч.1 ст.178 КПК України, слідчий суддя зазначає, що відсутні ризики продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризику летальності, що створює підозрюваний, у зв`язку з його доступом до зброї у судовому засіданні не встановлено.

Крім того, стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України.

Так, про наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування, визначеного до п.1 ч. 1 ст.177 КПК України, свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, який, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, характер та зухвалість інкримінованого злочину, який вчинено в умовах воєнного стану.

Вказаний ризик не зменшився та продовжує існувати.

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення не доведеним існування ризиків, передбачених п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки вказані ризики належним чином не обґрунтовані у клопотанні, не віднайшли об`єктивного підтвердження у судовому засіданні та ґрунтуються на припущеннях слідчого, прокурора.

24.12.2024, ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва, відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з 22:00 до 06:00 год. наступного дня в межах строку досудового розслідування, тобто до 19.02.2025 р. включно, за виключенням необхідності прослідувати до місця укриття чи бомбосховища під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до визначеного цією ухвалою місця після сигналу «Відбій повітряної тривоги», надання невідкладної медичної допомоги та покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, строком до 19.02.2025 включно.

18.02.2025, постановою заступника керівника Київської обласної прокуратури, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців до 19.03.2025.

Відповідно до наданих слідчому суді матеріалі встановлено, що закінчити досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні до завершення строку досудового розслідування неможливо, оскільки необхідно виконати ряд слідчих (розшукових) дій та процесуальних дій, за результатами проведення яких прийняти відповідні процесуальні рішення, що потребує додаткового часу, зокрема:

- отримати висновок експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України за результатом проведення комп`ютерно-технічної експертизи щодо мобільних телефонів підозрюваних ОСОБА_8 та ОСОБА_5 ;

- здійснити тимчасовий доступ до письмових матеріалів, що містять зразки почерку підозрюваного ОСОБА_7 , які перебувають у володінні КП «Київтранспарксервіс»;

- за наслідками проведення тимчасового доступу до письмових матеріалів, що містять зразки почерку підозрюваного ОСОБА_7 , які перебувають у володінні КП «Київтранспарксервіс», призначити судову почеркознавчу експертизу за вилученими табелями робочого часу та платіжними дорученнями;

- виконати відповідно до положень ст. ст. 290, 291 КПК України необхідні процесуальні дії щодо відкриття матеріалів кримінального провадження та скерування його до суду разом із обвинувальним актом і реєстром матеріалів досудового розслідування

Слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що в термін дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 завершити досудове розслідування неможливо, оскільки не виконано ряд слідчих (розшукових) дій та процесуальних дій і вказані дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об`єктивних причин, але при цьому наявність обґрунтованої підозри щодо нього залишається.

Дані твердження не оспорюються сторонами по справі.

Разом із тим, при вирішенні питання щодо заявленого клопотання, слідчий суддя приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, а саме справу «Мамедова проти Росії», ЄСПЛ зазначив, що посилання на тяжкість обвинувачення як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що особа буде переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребу позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

При цьому ЄСПЛ зазначає, що існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (рішення ЄСПЛ у справі «Смирнова проти Росії» ). У всіх випадках, коли ризик ухилення обвинуваченого від слідства (суду) можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів (рішення ЄСПЛ від 23 вересня 2008 року у справі «Вренчев проти Сербії»).

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено обставини, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, у зв`язку із чим клопотання підлягає частковому задоволенню.

Запобіжний захід у вигляді застави, у розумінні вимог ч.1 ст.176 КПК України є більш м`яким запобіжний заходом ніж домашній.

Разом із тим, ані стороною захисту, ані стороною не надано відомостей про майновий стан підозрюваного ОСОБА_5 , разом із тим встановлено, що підозрюваний нині не працевлаштований, отже слідчий суддя позбавлений можливості застосувати запобіжний захід у вигляді застави та визначити розмір застави, який достатньою мірою буде гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде завідомо непомірним для нього.

Слідчий суддя також позбавлений можливості застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистої поруки, оскільки у судовому засіданні не заявлено осіб, що заслуговують на довіру (поручителів) та наявність письмового зобов`язання про те, що такі особи поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку про те, що за встановлених фактичних обставин, з урахуванням даних в їх сукупності про особу ОСОБА_5 міцність його соціальних зв`язків, наявність на його утриманні батька похилого віку, наявності постійного місця проживання та роботи, репутації підозрюваного, слідчий суддя вважає, що доцільним, дієвим та таким, що досягне мети, визначеної ч. 1 ст.177 КПК України є запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України,який необхідно застосувати в межах строку досудового розслідування строком один місяць, тобто по 19 березня 2025 включно.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 179, 181, 186, 193-194, 196, 199, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала в частині покладених обов`язків діє в межах строку досудового розслідування строком один місяць, тобто по 19 березня 2025 включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі невиконання вказаних обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і накладене грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, який здійснює досудове розслідування даного кримінального правопорушення, а на час перебування справи у провадженні суду - на прокурора.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1