Рішення № 125320746, 21.02.2025, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"21" лютого 2025 р.

Справа № 642/136/25

Провадження № 2/642/481/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2025 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Грінчук О.П.,

за участю секретаря - Панової М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», від імені якого діє представник Дерюгіна Христина Богданівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

До суду надійшла вказана позовна заява про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №2517081 від 28.10.2021 в розмірі 22 815 грн., яка складається із 5000 грн. заборгованість за тілом кредиту; 17 815 грн. заборгованість за відсотками. Також представник позивача просив стягнути 2422.40 грн. сплаченого судового збору.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 28.10.2021 між фізичною особою позичальником: ОСОБА_1 та ТОВ «Лінеура-Україна» електронним шляхом був укладений Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2517081 (надаліКредитний договір), відповідно до якого відповідач отримала від Товариства кредитні кошти в розмірі 5000 грн., які зобов`язалася повернути та сплатити проценти за користуванням кредитом в порядку і строки, визначені договором. ТОВ «Лінеура-Україна» умови Кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши Відповідачу кредит на потрібну їй суму. Відповідач не виконала умов Кредитного договору та не повернула кредитору позичені кошти, та не сплатила відсотки за користування кредитними коштами. 10.08.2023 між ТОВ «Лінеура-Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу №ККЛУ-10082023, відповідно до якого первісний кредитор відступив новому кредитору права вимоги, в тому числі, за Кредитним договором №2517081 від 28.10.2021, що був укладений між ТОВ «Лінеура-Україна» та Відповідачем ОСОБА_1 . Сума заборгованості Відповідача становить 22 815 грн., яка складається із 5000 грн. заборгованість за тілом кредиту; 17 815 грн. заборгованість за відсотками. Оскільки відповідач добровільно не погашає заборгованість, представник позивача звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 22.01.2025 справу відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідачу надано строк протягом 15 днів з дня отримання копії цієї ухвали на подання відзиву на позов.

Копію позовної заяви та доданих до неї документів надіслано позивачем відповідачу на підставі аб. ч.1 ст. 177 ЦПК України.

Копію ухвали суду від 22.01.2025 отримано відповідачем 28.01.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення.

В строк, встановлений судом, а також станом на 21.02.2025, відповідачем не подано відзиву на позов. Також відповідачем не надавалось заяв про продовження процесуального строку. Інших заяв або клопотань від відповідача також не надходило.

Відповідно до ч.8ст.178 ЦПК Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи відсутність згоди позивача на заочний розгляд справи, як це передбачено п.4 ч.1 ст. 280 ЦПК України, підстави для проведення заочного розгляду відсутні.

У зв`язку з розглядом справи без виклику сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 28.10.2021 між ТОВ «Лінеура-Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2517081 в електронному вигляді шляхом електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до умов кредитного договору, товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. (п. 1.2, 5.4.1 Кредитного Договору)

Згідно з п. 1.3 Кредитного договору, сума кредиту складає 5000 грн., строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів, детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Відповідно до п. 1.4 Кредитного договору, стандартна процентна ставка 1.99% в день та застосовується у межах строку кредиту; знижена процентна ставка 0.01%.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: - за стандартною ставкою 29653.85% річних; - за зниженою ставкою 6961.93% річних. (а. 1.5 Кредитного Договору)

Пунктом 1.6 Кредитного договору визначено, що орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає - за стандартною ставкою 40820 грн.; - за зниженою ставкою 37850 грн.

Товариство надає кредит в безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки клієнта, реквізити якої надані клієнтом. (п. 2.1 Кредитного договору)

Розділом 3 Кредитного договору визначено порядок обчислення (нарахування) процентів.

Кредитний договір підписано відповідачем електронним підписом (одноразовим електронним ідентифікатором) В 398 28.10.2021.

Також 28.10.2021 ОСОБА_1 шляхом одноразового ідентифікатора В398 28.10.2021 підписано Додаток №1 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2517081 від 28.10.2021 у вигляді Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Крім того, аналогічним шляхом 28.10.2021 ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту, в якому відображені всі істотні умови надання кредитних послуг, зокрема, сума кредиту та розмір процентів за користування кредитними коштами.

Згідно довідки про ідентифікацію, виданою ТОВ «Лінеура-Україна», ОСОБА_1 , з якою укладено договір №2517081 від 28.10.2021, ідентифікована ТОВ «Лінеура-Україна». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): В398, час відправки ідентифікатора позичальнику 28.10.2021 о 08:40, номер телефону, на який було відправлено ідентифікатор - +380668180207.

28.10.2021 ТОВ «Універсальні платіжні рішення" на підставі договору № ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019 з ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» здійснила перерахування коштів в сумі 5000 гривень на платіжну карту № НОМЕР_1 .

10.08.2023 між ТОВ «Лінеура-Україна» (клієнт) та ТОВ «ФК «Кредит Капітал» (фактор) укладено Договір факторингу №ККЛУ-10082023, за умовами п. 1.1, п. 1.2 якого фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає фаткорові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами. Внаслідок передачі права вимоги за цим Договором, фактор заміняє клієнта та набуває прав грошових клієнта за цими кредитними договорами. Пунктом 7.1 Договору факторингу визначено ціну за придбання (відступлення) прав вимог, яку фактор сплачує клієнту, та яка становить 783410.49 грн.

10.08.2023 ТОВ «Лінеура-Україна» та ТОВ «ФК «Кредит Капітал» підписано акт приймання-передачі реєстру боржників до Договору факторингу №ККЛУ-10082023.

Відповідно до платіжної інструкції №72296 від 10.08.2023, фактором ТОВ «ФК «Кредит Капітал» сплачено клієнту ТОВ «Лінеура-Україна» плату за відступлення права вимоги зг.дог. факторингу №ККЛУ-10082023 в розмірі 783410.49 грн.

Згідно з витягом з реєстру боржників до Договору факторингу №ККЛУ-10082023 від 10.08.2023, клієнт передав факторові права вимоги за кредитним договором №2517081 від 28.10.2021, який укладений з ОСОБА_1 , залишок заборгованості по тілу кредиту 5000 грн., за відсотками 17815 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором №2517081 від 28.10.2021 про надання коштів, розмір заборгованості станом на 10.08.2023 складає 22815 грн., який складається із 5000 грн. заборгованість за тілом кредиту; 17 815 грн. заборгованість за відсотками.

02.01.2025 ТОВ «ФК «Кредит- Капітал» направило на ім`я ОСОБА_1 досудову вимогу, якою повідомило боржника про укладення між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Кредит- Капітал», Договору факторингу № ККЛУ-10082023 від 10.08.2023 та про обов`язок боржника сплатити заборгованість в сумі 22 815 гривень на рахунок ТОВ "Фінансова Компанія «Кредит- Капітал».

Щодо укладення кредитного договору в електронній формі.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як передбаченост. 627 ЦК України, відповідно дост. 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Також,статтею 204 ЦК Українивстановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частина 5ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію»передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Ст.12 Закону визначає, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: -електронного підпису відповідно до вимогзаконів України "Проелектронні документита електроннийдокументообіг" та ЗУ "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Враховуючи викладене, а також досліджені судом докази, надані позивачем, суд вважає, що між сторонами укладено договір в електронній формі шляхом його підписання відповідачем електронним підписом шляхом введення одноразового електронного ідентифікатора, що прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Будь-яких доказів від відповідача на спростування зазначених обставин до суду не надано.

Щодо відступлення права вимоги за кредитним договором, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статей 512, 513 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1 статті 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

На підставі наведених положень, а також враховуючи досліджені судом докази на підтвердження відступлення права вимоги за кредитним договором, суд зазначає, що відступлення права грошової вимоги ТОВ «Лінеура-Україна» до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №2517081 від 28.10.2021 та набуття такого права ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відбулося відповідно до норм чинного законодавства та договірних умов.

Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

Устатті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Відповідно до ч.1ст.1048 ЦКпозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному цим договором.

Відповідно до ч.1ст.525ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 81 ЦПК Українипередбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1ст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Наявні у справі докази вказують на те, що всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконала свого зобов`язання та не сплатила жодного платежу для погашення заборгованості ні первісному кредитору, ні правонаступнику після відступлення позивачу права грошової вимоги.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку кредитору не повернуті, на підставі частини другоїстатті 530 ЦК Україникредитор вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Вказана позиція цілком узгоджується з позицією Великої палати Верховного Суду України, викладеної у постанові від 03.07.2019 р. (провадження 14-131цс19).

Таким чином, наявні законні підстави для стягнення з відповідача заборгованості з тіла кредиту.

Крім того, вимоги про стягнення відсотків є, на думку суду, обгрунтованими, оскільки такі умови прямо передбачені кредитним договором №2517081 від 28.10.2021, паспортом споживчого кредиту, графіком погашень за кредитним договором, та підписані ОСОБА_1 електронним ідентифікатором, що свідчить про її обізнаність та згоду з такими умовами кредитного договору.

Вказана заборгованість підтверджується розрахунком заборгованості, який не спростований відповідачем.

Оскільки ОСОБА_1 , всупереч вимогстатті 1050 ЦК України,односторонньо порушила свої зобов`язання за кредитним договором, то, за цієї обставини, позивач вправі вимагати повернення кредитної заборгованості та здійснення належних виплат, передбачених кредитним договором, у вигляді відсотків.

Зважаючи на встановлене, суд, належним чином дослідивши усі надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов обґрунтованого висновку про те, що право позивача у спірних правовідносинах є порушеним та обгрунтованим, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно достатті 141 ЦПК Україниз відповідача підлягає стягненню на користь позивача понесений судовий збір.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.525, 526, 626-629, 638, 1048, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст.1,2,77-78,81,89,141,247,259,263-265,273,279, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», від імені якого діє представник Дерюгіна Христина Богданівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №2517081 від 28.10.2021 в розмірі 22815 (двадцять дві тисячі вісімсот п`ятнадцять) грн., з яких - заборгованість за тілом кредиту 5000 (п`ять тисяч) грн., заборгованість за відсотками 17 815 (сімнадцять тисяч вісімсот п`ятнадцять) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст судового рішення складено 21.02.2025.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236, рах. НОМЕР_2 , банк отримувача - АТ «Креді Агріколь Банк».

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя