Рішення № 125319529, 21.02.2025, Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/128/25

Провадження № 2-а/378/4/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.02.2025 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Гуртовенко Р. В.,

за участю секретаря: Москаленко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Ставище Київської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Київській області, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення і закриття провадження у справі, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернувся ОСОБА_1 , посилаючись на те, що згідно постанови інспектора СРПП ВП №5 Білоцерківського РУП лейтенанта поліції Паніна Д.Г. серії ГВА №108223 від 27.03.2024 року, його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн.. Вважає дану постанову незаконною, оскільки 27.03.2024 року о 20 год. 07 хв. він в стані алкогольного сп`яніння не перебував та не телефонував на номер гарячої лінії «102», щоб викликати поліцію. Тобто жодних викликів в той день до поліції ним здійснено не було, а тому відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.

Позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вищевказану постанову, а провадження по справі закрити, в зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Позивач до суду подав заяву про розгляд справи без його та представника участі, позовні вимоги підтримує. Представник позивача до суду подав заперечення на відзив, у якому зазначив, що відсутні докази, які підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Київській області в судове засідання не прибув, до суду подав відзив, в якому зазначив, що оскаржувана постанова винесена правомірно, хоч позивач заперечує факт дзвінку на спецлінію «102», проте із рапортів та постанови вбачається, що позивач здійснював вказаний дзвінок та був відповідний виїзд працівників поліції. Просить в задоволені позову відмовити.

Суд, розглянувши матеріали справи, враховуючи доводи сторін, дослідивши письмові докази, вважає, що в задоволені позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №5-рп/2015 від 26 травня 2015 року наданого за поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з приводу офіційного тлумачення положення частини першої ст. 276 КУпАП органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6 Основного Закону України).

В судовому засіданні встановлено, що 27 березня 2024 року інспектором СРПП ВП №5 Білоцерківського РУП лейтенантом поліції Паніним Д.Г. винесено постанову ГВА № 108223, якою позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 3400 грн. (а.с. 7). У вказаній постанові зазначено, що ОСОБА_1 , 27.03.2024р., о 20 год. 07 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, здійснив завідомо неправдивий виклик поліції.

Електронним рапортом про реєстрацію ЄО № 759, встановлено, що 27 березня 2024 року об 18:56 год. з номеру телефону « НОМЕР_1 » від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надійшло повідомлення на спецлінію «102», про те, що 27 березня 2024 року об 18:55 год. за адресою АДРЕСА_1 , заявника вдарив працівник поліції (а.с. 36).

Відповідно до електронного рапорту про реєстрацію ЄО № 760 27 березня 2024 року об 19:42 год. з номеру телефону « НОМЕР_1 » від ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , надійшло повідомлення на спецлінію «102», про те, що до останнього приїхав наряд поліції та намагаються його освідувати, також повідомив про припинення розгляду матеріалів, про які він повідомляв оскільки претензій до працівників поліції не має (а.с. 35).

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

У відповідності до положення ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП).

Тобто, адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом.

За змістом п. 5 ч. 1 ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

За приписами ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст. 183 цього Кодексу. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Тобто, органи національної поліції мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення, у тому числі щодо накладення адміністративного стягнення за завідомо неправдивий виклик поліції.

Відповідно до п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності повинен бути наявним склад адміністративного правопорушення, тобто дія особи повинна бути протиправною, винною і відповідальність за правопорушення повинна бути передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Так, статтею 183 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань у вигляді накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Диспозиція ст. 183 КУпАП передбачає об`єктивну сторону правопорушення - виклик представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

Склад адміністративного правопорушення, передбаченого статті 183 КУпАП, потребує умисної форми вини особи, коли, відповідно до положень статті 10 КУпАП, особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Положеннями ст. 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Як зазначив в електронному рапорті про реєстрацію ЄО № 759, що 27 березня 2024 року об 18:56 год. з номеру телефону « НОМЕР_1 » від ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , надійшло повідомлення на спецлінію «102», про те, що 27 березня 2024 року об 18:55 год. за адресою АДРЕСА_1 , заявника вдарив працівник поліції; та електронному рапорті про реєстрацію ЄО № 760 27 березня 2024 року об 19:42 год. з номеру телефону « НОМЕР_1 » від ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , надійшло повідомлення на спецлінію «102», про те, що до останнього приїхав наряд поліції та намагаються його освідувати, також повідомив про припинення розгляду матеріалів, про які він повідомляв оскільки претензій до працівників поліції не має.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Відповідно до частини другої та третьої статті 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

В розумінні ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поліцейськими правомірно винесено оскаржувану постанову, оскільки ОСОБА_1 27.03.2024 о 20 год. 07 хв. здійснив завідомо неправдивий виклик поліції.

Враховуючи встановлені вище обставини справи, суд вважає що спірна постанова прийнята законно, а тому в задоволені позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 183, 245, 247, 251, 280, 283, 288, 289 КУпАП, ст. ст. 8-9, 72, 77, 79, 90, 243-244, 246, 250, 268, 272, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Київській області, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення і закриття провадження у справі, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Р. В. Гуртовенко