Рішення № 125317067, 21.02.2025, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 947/40212/24

Провадження № 2/947/952/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2025 року м. Одеси

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Скриль Ю.А.,

за участю секретаря судового засідання Остапчук О.Є.,

за участю:

відповідачки ОСОБА_1 ,

представника відповідачки Луценко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Головного пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених бюджетних коштів у вигляді житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг,

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2024 року до Київського районного суду м. Одеси надійшла позовназаява Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених бюджетних коштів у вигляді житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 14 690,72 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.10.2023 призначена субсидія згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» (зі змінами) в розмірі 2431,85 грн. Згідно з довідкою відділу опрацювання документації №1 від 29.08.2024 №3486/04-16 встановлено, що надміру виплачена сума субсидії у розмірі 14 690,72 грн утворилась за період з 01.10.2023 по 30.04.2024, у зв`язку з тим, що загальна площа квартири у багатоквартирному будинку перевищує 130 кв.м. При цьому звернута увага суду на те, що субсидія відповідачу призначалася відповідно до її заяви від 26.09.2023 року, в якій власним підписом ОСОБА_1 засвідчила, що у разі виникнення обставин, які можуть вплинути на отримання житлової субсидії, зобов`язується протягом 30 календарних днів письмово повідомити про це уповноважений орган.

При відпрацюванні листа Міністерства фінансів України від 08.04.2024 позивачем виявлено, що загальна площа квартири у багатоквартирному будинку перевищує 130 кв.м. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2320551551101, тип об`єкта нерухомого майна квартира, дата реєстрації 04.03.2021, загальна площа нерухомого майна 142,89 кв.м., внаслідок чого виникла переплата державних коштів. Головним управлінням ПФУ в Одеській області 29.08.2024 на адресу відповідачки надіслано лист з повідомленням про переплату та способи її повернення державі. Одна кошти на рахунок Пенсійного Фонду України не повернуті, у зв`язку з чим позивач вимушений звернутись до суду.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільна справа розподілена судді Київського районного суду м. Одеси Скриль Ю.А.

Ухвалою суду від 12.12.2024 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано десятиденний строк для усунення недоліків, зокрема: сплати судовий збір.

17.12.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, долучено оригінал платіжної інструкції про сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Ухвалою суду від 20.12.2024 відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Від представника відповідачки 03.02.2025 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якоговідповідачка позовні вимоги не визнає в повному обсязі. При цьому зазначила, що ОСОБА_1 звертаючись за призначенням субсидії в декларації зазначила, що загальна площа житлового приміщення/будинку АДРЕСА_1 складає 94,7 кв.м. Субсидія була призначена. Згідно з довідкою відділу опрацювання документації № 1 від 29.08.2024 № 3486/04-16 встановлено, на надміру виплачена сума субсидії за період з 01.10.2023 року по 30.04.2023 року у розмірі 14 690, 72 грн, у зв`язку з тим, що загальна площа квартири у багатоквартирному будинку перевищує 130 кв.м., при тому, ОСОБА_1 не повідомила про обставини, які можуть вплинути на отримання житлової субсидії протягом 30 календарних днів.З цим твердженням відповідачка не погоджується, оскільки ОСОБА_1 та її доньці ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 19.09.1997 року, видане Чорноморським рибовиробничим орендним об`єднанням «Антарктика» та Свідоцтва про право на спадщину за законом р№5-1791, 12.08.2004 року посвідчене Третьою одеською державною нотаріальною контрою належить 488/2100 частини об`єкта, яка складається з квартири АДРЕСА_2 , двох поверхів, житловою площею 55,9 кв.м. та загальною площею - 97,1 кв.м., а також окремо розташованого гаражу (31,2 кв.м.) та кухні (14,6 кв.м). Гараж не опалюється, до нього не проведено водопостачання. Посилаючись на норми Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», сторона відповідача вважає, що гараж належить до нежитлового приміщення. Який є окремим об`єктом нерухомого майна.

Таким чином сторона відповідача вважає, що ОСОБА_1 не допустила зазначення недостовірних даних у декларації при зверненні за призначенням субсидії.

У судове засідання 18.02.2025 позивач не з`явився. Від сторони позивача 02.01.2025 надійшла заява, відповідно до якої розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Відповідачка та її представник проти задоволення позовних вимог заперечували, просили у позові відмовити, посилаючись на аргументи, викладені у відзиві на позову, та докази, долучені до відзиву. Під час надання пояснень також зазначила, що згідно з технічною документацією квартири АДРЕСА_3 , вона знаходиться у будинку квартирного типу, поняття якого та критерії відмежування його від поняття «багатократний будинок» та/або «індивідуальний житловий будинок» чинне законодавство не передбачає. Фактично квартира АДРЕСА_2 це є житловий будинок, який складається з двох поверхів і який належить на праві власності ОСОБА_1 та її доньці ОСОБА_3 .

Вислухавши думку та аргументи представника відповідачки, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Установлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 звернулась до органів Пенсійного Фонду України 28.12.1957 року народження, із заявою про призначення та надання житлової субсидії за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому у заяві помилково вказала номер квартири АДРЕСА_4 .

З 01.10.2023 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» (зі змінами) (далі Положення № 848) їй призначена субсидія в розмірі 2431,85 грн. Відповідно до довідки відділу опрацювання документації №1 від 29.08.2024 №3486/04-16 встановлено, що надміру виплачена сума субсидії у розмірі 14 690,72 грн утворилась за період з 01.10.2023 по 30.04.2024, у зв`язку з тим, що загальна площа квартири АДРЕСА_2 перевищує 130 кв.м.

Відповідно допп.1п.14Положення № 848,житлова субсидіяне призначається(утому числіна наступнийперіод),якщо загальна площа житлового приміщення перевищує 130 кв. метрів для квартир у багатоквартирному будинку, 230 кв. метрів для індивідуальних будинків (крім житлових приміщень дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей, багатодітних сімей, сімей, у яких на початок місяця, з якого призначається субсидія, проживають троє і більше дітей, з урахуванням тих, над якими встановлено опіку чи піклування; житлових приміщень, на які оформлено два і більше окремих особових рахунки на оплату житлово-комунальних послуг, за умови, що загальна площа частини або окремого житлового приміщення кожного домогосподарства, на яку призначається субсидія, не перевищує 130 кв. метрів для квартири, 230 кв. метрів для індивідуального будинку; житлових приміщень, якими забезпечено за рахунок державного чи місцевого бюджету або коштів благодійних організацій осіб з інвалідністю з ураженнями опорно-рухового апарату, які пересуваються на візках).

Згідно з технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_2 , квартира складається з 2-ох поверхів, а також з гаражу та кухні, які знаходяться в окремо розташованій будівлі.

Поняття будинку квартирного типу було закріплено в Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженій наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127, який втратив чинність 12.10.2023.

Відповідно до цієї Інструкції, будинок квартирного типу це дво- або багатоквартирний житловий будинок, у якому квартири є окремими об`єктами нерухомого майна. Будинки квартирного типу можуть бути одноповерховими та багатоповерховими.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» багатоквартирний будинок це житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна.

Відповідно до вимог чинного законодавства України загальна площа квартири визначається яксума площ її приміщення, вбудованих шаф, а також лоджій, балконів, веранд, терас і холодних комор.

Згідно з технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_2 , 1поверх складають:4-1-коридор-8,5 кв.м.;4-2-санвузол-3,4 кв.м.;4-3-санвузол-1,3 кв.м.;4-4-коридор-6,0 кв.м.;4-5-кухня-11,4 кв.м;4-6-житлова кімната-15,8 кв.м.,4-7-сходи-1,7 кв.м., 2 поверх:4-8-сходи-2,6 кв.м.; 4-9-санвузол-2,5 кв.м.;4-10-коридор-3,8 кв.м.4-11-житлова кімната-12,8 кв.м.;4-12-житлова-11,9 кв.м.;4-13-житлова кімната-15,4 кв.м., житловою площею55,9кв.м.,загальною площею-97,1кв.м. Гараж літ. «Е»1-має площу 31,2 кв. та II кухня - 14,6 кв.м.

Шляхом системного тлумаченням норм законодавства, суд дійшов висновку, що гараж літ. «Е»1-гараж-31,2 кв.м. є нежитловим приміщенням, який є самостійним об`єктом нерухомості, площа якого не підлягає зарахуванню до загальної площі квартири АДРЕСА_3 .

В такому випадку, якщо від загальної площі квартири разом з гаражем, який є самостійним об`єктом нерухомого майна (142,9 кв.м.) відрахувати площу гаража (31,2 кв.м.), загальна площа квартири складатиме 111,7 кв.м., що не перевищує встановлену нормами чинного законодавства для призначення субсидії 130 кв.м. для квартир у багатоквартирному будинку, та як наслідок не позбавляє права на отримання субсидій, відповідно до вимог п.п. 1 п. 14 «Положення про порядок призначення житлових субсидій».

Окрім цього, у постанові Верховного Суду України від 22 січня 2014 року зазначено, що відповідно до статті 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Згідно з постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року у справі № 501/2500/15-ц (провадження № 61-4504св18), до лічильних (рахункових) помилок належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо. Не можуть вважатися ними не пов`язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів, що має місце у цій справі. Це може бути, наприклад, отримання неправильного підсумку при складанні, невірне написання суми, помилки при введенні початкових даних у комп`ютерну програму, які не вимагають правової оцінки. Таким чином, рахункова помилка це результат неправильного застосування правил арифметики, не більше того. Різновидом лічильної помилки може бути, наприклад, отримання неправильного результату при додаванні.

Верховний Суд у Постановах по справам: №711/1509/17 від 12.12.2018, №554/1809/17 від 21.06.2018, №307/2100/16-ц від 31.10.2018, № 487/2596/17 від 13.04.2020, провадження 61-123св18 дійшов до на ступних висновків - правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презумуються, та відповідно, тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Не підлягають поверненню безпідставно набуті, зокрема, заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються. Тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісність набувача покладається на платника відповідних сум.

Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі №6-91цс14 та у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі №545/163/17, від 11 березня 2020 року у справі №328/1056/19.

Наведене узгоджується із висновком, викладеним постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року за наслідками розгляду справи № 545/163/17, у постанові від 13 листопада 2019 року у справі № 332/2805/18, та у постанові від 31 липня 2019 року у справі № 583/168/17.

Тобто, механізм повернення надмірно отриманих коштів у вигляді житлової субсидії передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини отримувача субсидій, а саме через його зловживання.

Судом установлено, що при зверненні із заявою про надання субсидії від 26.09.2023 ОСОБА_1 подано виключно запитувану позивачем інформацію, а саме зазначено у розділі І «Загальні відомості», характеристика житлового приміщення/будинку: загальна площа житлового будинку 94,7 кв. метрів, зазначено осіб, які зареєстровані та проживають за вказаною адресою, про транспортні засоби НОNDA, яка належить її чоловіку.

Зазначаючи інформацію про загальну площу квартири АДРЕСА_3 , відповідачка вказала її без врахування гаражу та кухні, які є допоміжними приміщеннями, є окремим об`єктом нерухомого майна, розташовані окремо від квартири АДРЕСА_3 , та площа яких, як встановлено та обґрунтовано судом вище, не може входити до загальної площі квартири.

Тобто, відповідачкою вказана в декларації вся запитувана інформація, а уповноваженим органом призначена житлова субсидія без проведення передбаченої вищевказаним Положенням перевірки правильності поданих відповідачем відомостей.

Перевірку правильності поданих відповідачем відомостей, уповноваженим органом проведено лише 29 серпня 2024 року.

Тобто, відповідачем зазначені всі відомості в декларації, поданої разом із заявою про призначення житлової субсидії. Таким чином, в її діях відсутній елемент недобросовісності.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи. У справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнішний спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» від 05 січня 2000 року, «Онер`їлдіз проти Туреччини» від 18 червня 2002 року, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» від 08 квітня 2008 року, «Москаль проти Польщі» від 15 вересня 2009 року).

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії» від 20 травня 2010 року і «Тошкуце та інші проти Румунії» від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» від 18 червня 2002 року та «Беєлер проти Італії» від 05 січня 2000 року). Суд вказав, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини зазначає, що вислів «згідно із законом» не просто вимагає, щоб оскаржуваний захід мав підставу в національному законодавстві, але також звертається до якості такого закону. Зокрема, положення закону мають бути достатньо чіткими у своїх термінах (рішення у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України», заява № 30856/03, від 02 грудня 2011 року).

Законодавець пов`язує повернення надмірно отриманих коштів, наданих у вигляді житлової субсидії, саме з недобросовісністю набувача, яку згідно статті 81 ЦПК України має довести позивач.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі № 332/2805/18.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 76 ЦПК України, передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. ч. 1 - 4 ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, при розгляді справи позивачем (платником грошових коштів) не було доведено факту недобросовісності відповідача (набувача грошових коштів) та вчинення нею умисних дій зі свідомого неподання інформації щодо загальної площі житлового будинку та земельної ділянки.

Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, у даному випадку є необхідність дотримання справедливого балансу між інтересами держави та втручанням у права відповідача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що стягнення 14690,72 грн субсидії, яка була призначена та виплачена відповідачці як засіб до існування, не підлягає поверненню з урахуванням ст. 1215 ЦК України. Окрім того, стягнення вказаної суми може призвести до покладення на відповідача надмірного тягаря, поставить її у ще скрутніше матеріальне становище.

Суд зазначає, що позивачем у справі не представлено, а судом не встановлено жодних доказів в підтвердження обставин зловживання та недобросовісності з боку відповідачки, а також наявності рахункової помилки у діях ГУПФУ в Одеській області, які спричинили надміру виплаченої субсидії в розмірі 14690,72 грн.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У рішенні суду повинні відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Оскільки позивачем в ході розгляду справи не доведено факт недобросовісності з боку відповідача, що є обов`язковою умовою для повернення безпідставно набутих виплат, а також набуття виплат в наслідок рахункової помилки, тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої субсидії.

Щодо сплати судового збору

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, ураховуючи, що суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 1212, 1215 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 43 - 44, 49, 76 - 83, 89, 90, 95, 133, 141, 223, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Головного пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених бюджетних коштів у вигляді житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому наявного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано протягом строку оскарження; у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області,ЄДРПОУ 20987385, адреса: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Рішення підписане 21.02.2025.

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Скриль Ю.А.,

за участю секретаря судового засідання Остапчук О.Є.,

за участю:

відповідачки ОСОБА_1 ,

представника відповідачки Луценко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Головного пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених бюджетних коштів у вигляді житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг,

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2024 року до Київського районного суду м. Одеси надійшла позовназаява Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених бюджетних коштів у вигляді житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 14 690,72 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.10.2023 призначена субсидія згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» (зі змінами) в розмірі 2431,85 грн. Згідно з довідкою відділу опрацювання документації №1 від 29.08.2024 №3486/04-16 встановлено, що надміру виплачена сума субсидії у розмірі 14 690,72 грн утворилась за період з 01.10.2023 по 30.04.2024, у зв`язку з тим, що загальна площа квартири у багатоквартирному будинку перевищує 130 кв.м. При цьому звернута увага суду на те, що субсидія відповідачу призначалася відповідно до її заяви від 26.09.2023 року, в якій власним підписом ОСОБА_1 засвідчила, що у разі виникнення обставин, які можуть вплинути на отримання житлової субсидії, зобов`язується протягом 30 календарних днів письмово повідомити про це уповноважений орган.

При відпрацюванні листа Міністерства фінансів України від 08.04.2024 позивачем виявлено, що загальна площа квартири у багатоквартирному будинку перевищує 130 кв.м. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2320551551101, тип об`єкта нерухомого майна квартира, дата реєстрації 04.03.2021, загальна площа нерухомого майна 142,89 кв.м., внаслідок чого виникла переплата державних коштів. Головним управлінням ПФУ в Одеській області 29.08.2024 на адресу відповідачки надіслано лист з повідомленням про переплату та способи її повернення державі. Одна кошти на рахунок Пенсійного Фонду України не повернуті, у зв`язку з чим позивач вимушений звернутись до суду.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільна справа розподілена судді Київського районного суду м. Одеси Скриль Ю.А.

Ухвалою суду від 12.12.2024 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано десятиденний строк для усунення недоліків, зокрема: сплати судовий збір.

17.12.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, долучено оригінал платіжної інструкції про сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Ухвалою суду від 20.12.2024 відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Від представника відповідачки 03.02.2025 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якоговідповідачка позовні вимоги не визнає в повному обсязі. При цьому зазначила, що ОСОБА_1 звертаючись за призначенням субсидії в декларації зазначила, що загальна площа житлового приміщення/будинку АДРЕСА_1 складає 94,7 кв.м. Субсидія була призначена. Згідно з довідкою відділу опрацювання документації № 1 від 29.08.2024 № 3486/04-16 встановлено, на надміру виплачена сума субсидії за період з 01.10.2023 року по 30.04.2023 року у розмірі 14 690, 72 грн, у зв`язку з тим, що загальна площа квартири у багатоквартирному будинку перевищує 130 кв.м., при тому, ОСОБА_1 не повідомила про обставини, які можуть вплинути на отримання житлової субсидії протягом 30 календарних днів.З цим твердженням відповідачка не погоджується, оскільки ОСОБА_1 та її доньці ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 19.09.1997 року, видане Чорноморським рибовиробничим орендним об`єднанням «Антарктика» та Свідоцтва про право на спадщину за законом р№5-1791, 12.08.2004 року посвідчене Третьою одеською державною нотаріальною контрою належить 488/2100 частини об`єкта, яка складається з квартири АДРЕСА_2 , двох поверхів, житловою площею 55,9 кв.м. та загальною площею - 97,1 кв.м., а також окремо розташованого гаражу (31,2 кв.м.) та кухні (14,6 кв.м). Гараж не опалюється, до нього не проведено водопостачання. Посилаючись на норми Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», сторона відповідача вважає, що гараж належить до нежитлового приміщення. Який є окремим об`єктом нерухомого майна.

Таким чином сторона відповідача вважає, що ОСОБА_1 не допустила зазначення недостовірних даних у декларації при зверненні за призначенням субсидії.

У судове засідання 18.02.2025 позивач не з`явився. Від сторони позивача 02.01.2025 надійшла заява, відповідно до якої розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Відповідачка та її представник проти задоволення позовних вимог заперечували, просили у позові відмовити, посилаючись на аргументи, викладені у відзиві на позову, та докази, долучені до відзиву. Під час надання пояснень також зазначила, що згідно з технічною документацією квартири АДРЕСА_3 , вона знаходиться у будинку квартирного типу, поняття якого та критерії відмежування його від поняття «багатократний будинок» та/або «індивідуальний житловий будинок» чинне законодавство не передбачає. Фактично квартира АДРЕСА_2 це є житловий будинок, який складається з двох поверхів і який належить на праві власності ОСОБА_1 та її доньці ОСОБА_3 .

Вислухавши думку та аргументи представника відповідачки, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Установлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 звернулась до органів Пенсійного Фонду України 28.12.1957 року народження, із заявою про призначення та надання житлової субсидії за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому у заяві помилково вказала номер квартири АДРЕСА_4 .

З 01.10.2023 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» (зі змінами) (далі Положення № 848) їй призначена субсидія в розмірі 2431,85 грн. Відповідно до довідки відділу опрацювання документації №1 від 29.08.2024 №3486/04-16 встановлено, що надміру виплачена сума субсидії у розмірі 14 690,72 грн утворилась за період з 01.10.2023 по 30.04.2024, у зв`язку з тим, що загальна площа квартири АДРЕСА_2 перевищує 130 кв.м.

Відповідно допп.1п.14Положення № 848,житлова субсидіяне призначається(утому числіна наступнийперіод),якщо загальна площа житлового приміщення перевищує 130 кв. метрів для квартир у багатоквартирному будинку, 230 кв. метрів для індивідуальних будинків (крім житлових приміщень дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей, багатодітних сімей, сімей, у яких на початок місяця, з якого призначається субсидія, проживають троє і більше дітей, з урахуванням тих, над якими встановлено опіку чи піклування; житлових приміщень, на які оформлено два і більше окремих особових рахунки на оплату житлово-комунальних послуг, за умови, що загальна площа частини або окремого житлового приміщення кожного домогосподарства, на яку призначається субсидія, не перевищує 130 кв. метрів для квартири, 230 кв. метрів для індивідуального будинку; житлових приміщень, якими забезпечено за рахунок державного чи місцевого бюджету або коштів благодійних організацій осіб з інвалідністю з ураженнями опорно-рухового апарату, які пересуваються на візках).

Згідно з технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_2 , квартира складається з 2-ох поверхів, а також з гаражу та кухні, які знаходяться в окремо розташованій будівлі.

Поняття будинку квартирного типу було закріплено в Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженій наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127, який втратив чинність 12.10.2023.

Відповідно до цієї Інструкції, будинок квартирного типу це дво- або багатоквартирний житловий будинок, у якому квартири є окремими об`єктами нерухомого майна. Будинки квартирного типу можуть бути одноповерховими та багатоповерховими.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» багатоквартирний будинок це житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна.

Відповідно до вимог чинного законодавства України загальна площа квартири визначається яксума площ її приміщення, вбудованих шаф, а також лоджій, балконів, веранд, терас і холодних комор.

Згідно з технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_2 , 1поверх складають:4-1-коридор-8,5 кв.м.;4-2-санвузол-3,4 кв.м.;4-3-санвузол-1,3 кв.м.;4-4-коридор-6,0 кв.м.;4-5-кухня-11,4 кв.м;4-6-житлова кімната-15,8 кв.м.,4-7-сходи-1,7 кв.м., 2 поверх:4-8-сходи-2,6 кв.м.; 4-9-санвузол-2,5 кв.м.;4-10-коридор-3,8 кв.м.4-11-житлова кімната-12,8 кв.м.;4-12-житлова-11,9 кв.м.;4-13-житлова кімната-15,4 кв.м., житловою площею55,9кв.м.,загальною площею-97,1кв.м. Гараж літ. «Е»1-має площу 31,2 кв. та II кухня - 14,6 кв.м.

Шляхом системного тлумаченням норм законодавства, суд дійшов висновку, що гараж літ. «Е»1-гараж-31,2 кв.м. є нежитловим приміщенням, який є самостійним об`єктом нерухомості, площа якого не підлягає зарахуванню до загальної площі квартири АДРЕСА_3 .

В такому випадку, якщо від загальної площі квартири разом з гаражем, який є самостійним об`єктом нерухомого майна (142,9 кв.м.) відрахувати площу гаража (31,2 кв.м.), загальна площа квартири складатиме 111,7 кв.м., що не перевищує встановлену нормами чинного законодавства для призначення субсидії 130 кв.м. для квартир у багатоквартирному будинку, та як наслідок не позбавляє права на отримання субсидій, відповідно до вимог п.п. 1 п. 14 «Положення про порядок призначення житлових субсидій».

Окрім цього,у постанові Верховного Суду України від 22 січня 2014 року зазначено, що відповідно до статті 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Згідно з постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року у справі № 501/2500/15-ц (провадження № 61-4504св18), до лічильних (рахункових) помилок належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо. Не можуть вважатися ними не пов`язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів, що має місце у цій справі. Це може бути, наприклад, отримання неправильного підсумку при складанні, невірне написання суми, помилки при введенні початкових даних у комп`ютерну програму, які не вимагають правової оцінки. Таким чином, рахункова помилка це результат неправильного застосування правил арифметики, не більше того. Різновидом лічильної помилки може бути, наприклад, отримання неправильного результату при додаванні.

Верховний Суд у Постановах по справам: №711/1509/17 від 12.12.2018, №554/1809/17 від 21.06.2018, №307/2100/16-ц від 31.10.2018, № 487/2596/17 від 13.04.2020, провадження 61-123св18 дійшов до на ступних висновків - правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презумуються, та відповідно, тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Не підлягають поверненню безпідставно набуті, зокрема, заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються. Тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісність набувача покладається на платника відповідних сум.

Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі №6-91цс14 та у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі №545/163/17, від 11 березня 2020 року у справі №328/1056/19.

Наведене узгоджується із висновком, викладеним постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року за наслідками розгляду справи № 545/163/17, у постанові від 13 листопада 2019 року у справі № 332/2805/18, та у постанові від 31 липня 2019 року у справі № 583/168/17.

Тобто, механізм повернення надмірно отриманих коштів у вигляді житлової субсидії передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини отримувача субсидій, а саме через його зловживання.

Судом установлено, що при зверненні із заявою про надання субсидії від 26.09.2023 ОСОБА_1 подано виключно запитувану позивачем інформацію, а саме зазначено у розділі І «Загальні відомості», характеристика житлового приміщення/будинку: загальна площа житлового будинку 94,7 кв. метрів, зазначено осіб, які зареєстровані та проживають за вказаною адресою, про транспортні засоби НОNDA, яка належить її чоловіку.

Зазначаючи інформацію про загальну площу квартири АДРЕСА_3 , відповідачка вказала її без врахування гаражу та кухні, які є допоміжними приміщеннями, є окремим об`єктом нерухомого майна, розташовані окремо від квартири АДРЕСА_3 , та площа яких, як встановлено та обґрунтовано судом вище, не може входити до загальної площі квартири.

Тобто, відповідачкою вказана в декларації вся запитувана інформація, а уповноваженим органом призначена житлова субсидія без проведення передбаченої вищевказаним Положенням перевірки правильності поданих відповідачем відомостей.

Перевірку правильності поданих відповідачем відомостей, уповноваженим органом проведено лише 29 серпня 2024 року.

Тобто, відповідачем зазначені всі відомості в декларації, поданої разом із заявою про призначення житлової субсидії. Таким чином, в її діях відсутній елемент недобросовісності.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи. У справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнішний спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» від 05 січня 2000 року, «Онер`їлдіз проти Туреччини» від 18 червня 2002 року, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» від 08 квітня 2008 року, «Москаль проти Польщі» від 15 вересня 2009 року).

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії» від 20 травня 2010 року і «Тошкуце та інші проти Румунії» від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» від 18 червня 2002 року та «Беєлер проти Італії» від 05 січня 2000 року). Суд вказав, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини зазначає, що вислів «згідно із законом» не просто вимагає, щоб оскаржуваний захід мав підставу в національному законодавстві, але також звертається до якості такого закону. Зокрема, положення закону мають бути достатньо чіткими у своїх термінах (рішення у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України», заява № 30856/03, від 02 грудня 2011 року).

Законодавець пов`язує повернення надмірно отриманих коштів, наданих у вигляді житлової субсидії, саме з недобросовісністю набувача, яку згідно статті 81 ЦПК України має довести позивач.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі № 332/2805/18.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 76 ЦПК України, передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. ч. 1 - 4 ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, при розгляді справи позивачем (платником грошових коштів) не було доведено факту недобросовісності відповідача (набувача грошових коштів) та вчинення нею умисних дій зі свідомого неподання інформації щодо загальної площі житлового будинку та земельної ділянки.

Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, у даному випадку є необхідність дотримання справедливого балансу між інтересами держави та втручанням у права відповідача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що стягнення 14690,72 грн субсидії, яка була призначена та виплачена відповідачці як засіб до існування, не підлягає поверненню з урахуванням ст. 1215 ЦК України. Окрім того, стягнення вказаної суми може призвести до покладення на відповідача надмірного тягаря, поставить її у ще скрутніше матеріальне становище.

Суд зазначає, що позивачем у справі не представлено, а судом не встановлено жодних доказів в підтвердження обставин зловживання та недобросовісності з боку відповідачки, а також наявності рахункової помилки у діях ГУПФУ в Одеській області, які спричинили надміру виплаченої субсидії в розмірі 14690,72 грн.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У рішенні суду повинні відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Оскільки позивачем в ході розгляду справи не доведено факт недобросовісності з боку відповідача, що є обов`язковою умовою для повернення безпідставно набутих виплат, а також набуття виплат в наслідок рахункової помилки, тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої субсидії.

Щодо сплати судового збору

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, ураховуючи, що суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 1212, 1215 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 43 - 44, 49, 76 - 83, 89, 90, 95, 133, 141, 223, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Головного пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених бюджетних коштів у вигляді житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому наявного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано протягом строку оскарження; у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області,ЄДРПОУ 20987385, адреса: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Рішення підписане 21.02.2025.

Суддя Ю. А. Скриль