Постанова № 125315541, 20.02.2025, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/3759/25

Провадження № 3/947/905/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2025 року Суддя Київського районного суду м. Одеси Войтов Г.В., розглянувши матеріали справи за протоколом серії ВАД № 616728, які надійшли з ВП ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності передбаченої ч.2 ст. 173-8 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

З представленого протоколу вбачається, що 16.01.2025 року о 22:30 годин, гр. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , почав конфлікт з ОСОБА_2 , чим своїми діями порушив терміново заборонний припис серії АА №562495 від 15.01.2025 року, строком на три доби з 20:00 год. 15.01.2025 року до 20:00 18.01.2025 року. У зв`язку з викладеним було складено протокол про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.2 ст. 173-8 КУпАП.

Відповідно до ст. 268 КпАП України, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в зв`язку з чим був здійснений виклик ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 був належним чином повідомлений про час і місце розгляду адміністративної справи на 20.02.2025 року на 09 годин 00 хвилин в будівлі Київського районного суду м. Одеси, що підтверджується довідкою про доставку SMS повідомлень.

В судове засідання ОСОБА_3 не з`явився, клопотань про відкладення слухання справи не надходило.

Суд вважає, що ОСОБА_3 про виклик до Київського районного суду м. Одеси повідомлений належним чином, тому як повістку про SMS повідомлення доставлено 28.01.2025 року о 4:29:40 годині своєю бездіяльністю позбавив себе можливості надати суду будь-які пояснення по даному адміністративному правопорушенню.

Крім того, відповідно до витягу з інтернет-порталу «Судова влада» вбачається, що судом розміщено інформацію про призначення справи до розгляду.

ОСОБА_1 мав об`єктивну можливість особисто, або через представника в повній мірі реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП. Останній не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення.

Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 року, в силу вимог ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,обов`язокшвидкого здійсненняправосуддя покладається,в першучергу,на відповіднідержавні судовіоргани.Розумність тривалостісудового провадженняоцінюється взалежності відобставин справита зогляду наскладність справи,поведінки сторін,предмету спору.Нездатність судуефективно протидіятинедобросовісно створюванимучасниками справиперепонам дляруху справи,є порушеннямч.1ст.6даної Конвенції.Крім того,в своїхрішеннях Європейськийсуд такожнаголошує,що сторона,яка задіянав ходісудового розгляду,зобов`язаназ розумнимінтервалом самацікавитись провадженняму їїсправі,добросовісно користуватисяналежними їйпроцесуальними правамита неухильновиконувати процесуальніобов`язки.

З протоколу про адміністративне правопорушення, судом встановлено, що протокол складався у присутності ОСОБА_1 якому були роз`яснені його права та обов`язки, передбачені ст.268 КУпАП та ст.ст.55, 56, 59, 63 Конституції України.

Ст.280 КУпАП передбачені обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в тому числі: чи підлягає особа адміністративній відповідальності, чи винна дана особа у вчиненні правопорушення.

На підставі ст.252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Судом досліджені письмові докази по справі.

Диспозицією ч.2ст.173-8КУпАП передбаченавідповідальність за невиконаннятермінового заборонногоприпису особою,стосовно якоївін винесений.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності, що відповідає приписам ст. 245 КУпАП.

Відповідно до ст. 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).

Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, якиймає під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.

З представленихна розглядматеріалів вбачається,що вдіях ОСОБА_1 наявні ознакиадміністративного порушенняпередбаченого ч.2ст.173-8КУпАП.Вина йогопідтверджується зібранимиматеріалами справи,письмовими поясненнямидослідженими дослідженими всудовому засіданніта іншимиматеріалами справи.

Визначаючи міру відповідальності правопорушника враховується, характер правопорушення, данні про особу винної, а також, відсутність обтяжуючих обставини по справі, суд вважає за необхідне призначити стягнення у вигляді штрафу.

На підставіcт.40-1 КУпАП, ст. 4 ч.2 п.5 Закону України «Про судовий збір» з порушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 605 грн.60 копійок.

На підставі викладеного, ст.ст.40-1,173-8, 221, 268, 284, 307, 308 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумівдоходів громадян урозмірі 340гривень вдохід держави(р/р-UA 518999980313050106000015744 ЄДРПОУ (код отримувача) 37607526, МФО 899998, Код класифікації доходів бюджету 21081100, Отримувач: ГУК в Одеської області/ м. Одеса/21081100, банк отримувач Казначейство України).

Стягнути зОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605 грн. 60 копійок в дохід держави (отримувач коштів - ГУК в Одеській області /Київський район/ 22030101, код отримувача (код за ЄРПОУ) - 37607526, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA758999980313171206000015756, кодкласифікації доходівбюджету- 22030101).

Згідно ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, установлений ч.1 ст. 307 цього Кодексу, у відповідності до вимог ч.2 ст.308 КУпАП, в порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції протягом десяти діб з моменту її винесення.

Суддя Г. В. Войтов