Ухвала суду № 125314558, 21.02.2025, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/1224/25

н\п 2-з/490/64/2025

Центральний районний суд м. Миколаєва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2025 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., за участю секретаря судового засідання Рябой Д.В., розглянувши увідкритому судовому засіданні взалі суду в м.Миколаєві заяву заступника керівника Окружної прокуратури м. Миколаєва про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Окружної прокуратури міста Миколаєва в інтересах держави до Миколаївської міської ради, ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні землею водного фонду,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Окружної прокуратури м. Миколаєва звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом в інтересах держави до Миколаївської міської ради, ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні землею водного фонду.

Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 21.02.2025 року відкрито загальне позовне провадження, призначено проведення підготовчого засідання.

20.02.2025 року від заступника керівника Окружної прокуратури м. Миколаєва до суду надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову, а саме:

- заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 1000 кв. м з кадастровим номером 4810137200:01:053:0008, у тому числі, у разі її поділу чи об`єднання з іншими земельними ділянками;

- заборонити ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) вчиняти із земельною ділянкою з кадастровим номером 4810137200:01:053:0008 дії, спрямовані на зміну цільового призначення, її поділу або об`єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї, а також проведення на ній будь-яких будівельних робіт;

- заборонити Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (адреса: вул. Адміральська, б. 20, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 41256954) та іншим органам державного архітектурнобудівельного контролю і нагляду здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва та введення в експлуатацію нерухомого майна по АДРЕСА_2 .

Також просив стягнути з відповідачів на користь Миколаївської обласної прокуратури сплачений судовий збір за подачу заяви про забезпечення позову.

В обгрунтування заяви про забезпечення позову зазначено таке.

Земельну ділянку з кадастровим номером 4810137200:01:053:0008 відведено в приватну власність за рахунок прибережної захисної смуги р. Південний Буг. Зазначене є порушенням статей 59, 61, пункту «ґ» частини третьої статті 83 ЗК України, статті 89 ВК України та ін.

Крім того, відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 4810137200:01:053:0008 супроводжувалось фактичною незаконною зміною її цільового призначення із земель водного фонду на землі житлової та громадської забудови.

Також передача у власність ОСОБА_1 спірної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за рахунок території водоохоронної зони порушує містобудівне законодавство (пункти до пункту 10.4 розділу 10 Державних будівельних норм 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», затверджених наказом Державного комітету України у справах містобудування від 17.04.1992 № 44) та вимоги Генерального плану міста Миколаєва 2009 року.

До того ж ОСОБА_1 діяв недобросовісно, оскільки в силу видимих ознак території усвідомлював ризик набуття у приватну власність для будівництва житлового будинку земельної ділянки, що розташована всього лише відстані 25 м від урізу води р. Південний Буг.

Ці та інші порушення законодавства більш детально розкриті прокурором у позовній заяві № 51-50/2-1540ВИХ-25, звернення з якою до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при використанні земельних ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів населення.

Згідно з положеннями статті 182 ЦК України, частини 4 статті 3, частини 1 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» у разі реєстрації речового права на майно з ним можуть вчинятись будь-які дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення.

При вчиненні нотаріально засвідчених правочинів, до яких віднесено договори купівлі-продажу, реєстрація переходу права власності відбувається невідкладно після завершення нотаріальної дії (статті 209, 367, 577, 657, 719, 732, 1031 ЦК України).

Тобто, наявність у ОСОБА_1 правомочностей власника майна вказує на його можливість у будь - який момент, в тому числі під час розгляду справи судом, але до прийняття ним остаточного рішення у справі, розпорядитись спірною земельною ділянкою на користь третіх осіб.

До того ж, як власник земельної ділянки, ОСОБА_1 відповідно до положень частини 3 статті 20 ЗК України може ініціювати питання про зміну цільового призначення та виду її функціонального використання, що у подальшому призведе до необхідності скасування відповідних рішень органу місцевого самоврядування шляхом звернення до суду з іншими позовними заявами. Також відповідач може протиправно забудувати спірну ділянку.

Вчинення ОСОБА_1 будь-якої з указаних дій призведе до неможливості реального виконання судового рішення та захисту інтересів територіальної громади міста Миколаєва, потребуватиме вжиття додаткових цивільно-правових заходів до скасування правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Заявник також зазначає, що вказані в заяві способи забезпечення позову є співмірними із заявленими позовними вимогами про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду, оскільки спір щодо неї є реальним, носить матеріальний характер. Відсутність обтяжень спірної земельної ділянки не перешкоджатиме подальшій зміні речових прав на землю, що може стати дійсною перешкодою в ефективному захисті та поновленні прав, якщо факт їх порушення буде встановлений судом при вирішенні спору.

Метою вжиття забезпечувальних заходів у цьому спорі є забезпечення перебування спірної земельної в незмінному вигляді. Невжиття вказаних заходів забезпечення позову до вирішення справи по суті й набрання судовим рішенням законної сили може істотно ускладнити (в разі задоволення позовних вимог) поновлення порушених інтересів держави, за захистом яких прокурор звернувся до суду.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову,так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати,з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову,про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ст.151 ЦПК України).

У відповідності до частини 1 статті 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» визначено, що з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову (статті 151, 152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до статті 976 ЦК (судовий секвестр).

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Тобто, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову .

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про обґрунтованість наведених у ній доводів, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, також до ухвалення рішення у справі відповідачами чи іншими особами можуть бути вчинені дії щодо відчуження або передачі в користування спірної земельної ділянки, а відтак заява заступника керівника Окружної прокуратури м. Миколаєва, про забезпечення позову підлягає задоволенню у повному обсязі.

При цьому підстав, щодо обов`язкового застосування зустрічного забезпечення, передбачених ч. 3 ст. 154 ЦПК України, судом не встановлено.

Щодо питання про стягнення судового збору, останнє, відповідно до ст. 141 ЦПК України, вирішуватиметься із прийняттям рішення у справі.

Керуючись ст. ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву заступника керівника Окружної прокуратури м. Миколаєва про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Окружної прокуратури міста Миколаєва в інтересах держави до Миколаївської міської ради, ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні землею водного фонду, задовольнити.

Вжити заходів для забезпечення позову, шляхом заборони вчиняти певні дії, а саме:

1. Заборонити ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) вчиняти із земельною ділянкою з кадастровим номером 4810137200:01:053:0008 дії, спрямовані на зміну цільового призначення, її поділу або об`єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї, а також проведення на ній будь-яких будівельних робіт;

2. Заборонити Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (адреса: вул. Адміральська, б. 20, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 41256954) та іншим органам державного архітектурнобудівельного контролю і нагляду здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва та введення в експлуатацію нерухомого майна по АДРЕСА_2 ;

3. Заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 1000 кв. м з кадастровим 4810137200:01:053:0012, у тому числі, у разі її поділу чи об`єднання з іншими земельними ділянками.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Копію ухвали негайно надіслати заявнику та сторонам у справі для відома.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з її отримання.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: О.В. Саламатін