Ухвала суду № 125306464, 18.02.2025, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

18 лютого 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/13625/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Костенко Г.В.,

за участю: секретаря судового засідання Козак А.К.,

представника позивача Рак А.С.,

представники відповідачів - Горобець А.О., Сердюк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кобеляцької міської ради, Відділу освіти Кобеляцької міської ради про скасування розпоряджень, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кобеляцької міської ради, Відділу освіти Кобеляцької міської ради, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати Розпорядження №43 від 25.06.2024 "Про оголошення конкурсу на зайняття посади директора Опорного закладу "Кобеляцький ліцей "2 імені Олеся Гончара Кобеляцької міської ради Полтавської області";

- визнати протиправним та скасувати Розпорядження №30 від 30.07.2024 "Про звільнення директора Опорного закладу "Кобеляцький ліцей №2 імені Олеся Гончара Кобеляцької міської ради Полтавської області";

- визнати протиправним та скасувати наказ Відділу освіти Кобеляцької міської ради "Про звільнення ОСОБА_1 " від 30.07.2024 №4-к/тр;

- поновити ОСОБА_1 на посаді директора Опорного закладу "Кобеляцький ліцей №2 імені Олеся Гончара Кобеляцької міської ради Полтавської області";

- стягнути з Відділу освіти Кобеляцької міської ради суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу;

- стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача судові витрати;

- допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.11.2024 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.

18.12.2024 до суду через систему "Електронний суд" від представника Кобеляцької міської ради надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Обґрунтовуючи клопотання представник зазначив, що Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії розпорядження про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні. Отже, позивачка ОСОБА_1 була ознайомлена про своє звільнення 30.07.2024 року, цього ж дня ОСОБА_1 отримала копію вищевказаного розпорядження, про що свідчить її підпис на розпорядженням в.п. міського голови секретаря міської ради Кіптілого В.А. №63 від 30 липня 2024 року. Таким чином позивачем пропущено строк звернення до суду.

09.01.2025 на електронну пошту суду від представника позивачки надійшли заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду. В обґрунтування заперечень зазначив, що відповідно до п. 1.4 Посадової інструкції директора закладу середньої освіти ОСОБА_1 , припинення трудового договору з директором у зв`язку із закінченням строку його дії або його дострокове розірвання здійснює начальник управління освіти з підстав та в порядку, визначених законодавством про працю. З наказом про звільнення від 30.07.2024 ОСОБА_1 не була ознайомлена та не отримувала його копію. Адвокатом Рак А.С. в інтересах ОСОБА_1 було направлено адвокатський запит № 114 від 31.10.2024 до Відділу освіти Кобеляцької міської ради щодо надання копії наказу про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Опорного закладу "Кобеляцький ліцей №2 імені Олеся Гончара Кобеляцької міської ради Полтавської області". 01.11.2024 надійшла відповідь з Відділу освіти Кобеляцької міської ради, якою надано копію відповідного наказу. Фактичним днем коли позивач була ознайомлена з наказом про своє звільнення є 31.10.2024.

Представник позивачки в судове засідання прибув, заперечував проти клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Представник Кобеляцької міської ради в судовому засіданні підтримав клопотання про залишення позову без розгляду.

Представник Відділу освіти Кобеляцької міської ради в судовому засіданні підтримав клопотання про залишення позову без розгляду.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, що стосуються заявлених клопотань, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії розпорядження про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 була ознайомлена про своє звільнення 30.07.2024 року, цього ж дня ОСОБА_1 отримала копію вищевказаного розпорядження, про що свідчить її підпис на розпорядженням в.п. міського голови секретаря міської ради Кіптілого В.А. №63 від 30 липня 2024 року. Жодних зауважень чи заперечень не вказала.

Також, ОСОБА_1 була обізнана про проведення конкурсу на посаду директора, що підтверджується листом Опорного закладу "Кобеляцький ліцей №2 імені Олеся Гончара Кобеляцької міської ради Полтавської області" від 03.06.2024 року №01-28/155 за підписом директора ліцею Тараненко П.С.

Позивач усвідомлюючи та знаючи строковість перебування на посаді директора опорного закладу, документи для участі в конкурсі не подавала, проведення конкурсу не оскаржувала в терміни передбачені КАС України.

Клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення до суду із зазначенням причин поважності пропуску, позивач не подавала.

Отже, ОСОБА_1 дізналася про своє звільнення 30 липня 2024 року, отримала копію розпорядження, тому саме з даного часу почався місячний термін для звернення до суду за захистом порушених, на її думку, прав, який ОСОБА_1 не дотрималася.

У своєму запереченні адвокат Рак А.С. зазначив, що відповідно до посадової інструкції директора закладу освіти, ОСОБА_1 мали звільнити на підставі наказу відділу освіти, з яким вона ознайомилася 31.10.2024 р., після отримання відповіді на адвокатський запит. Тому на думку ОСОБА_2 саме наказ є підставою для звільнення ОСОБА_1 , тому позивачем місячний термін не пропущено. Отже, навіть адвокат Рак А.С., розуміючи власну штучно створену позицію щодо шестимісячного строку звернення до суду наголошує в клопотанні про дотримання місячного терміну, який він рахує з часу отримання наказу відділу освіти.

Але, посадова інструкція це документ, який лише визначає функціональні обов`язки та права працівника для забезпечення ефективних умов праці.

Водночас, згідно із ст.21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, встановлюватися угодою сторін.

З позивачем ОСОБА_1 було укладено саме контракт на підставі розпорядження міського голови, в якому й визначався термін дії та порядок звільнення. Відповідно до п.2.5 саме засновник Кобеляцька міська рада уповноважена на продовження та розірвання контракту з керівником закладу, призначалася ОСОБА_1 на підставі рішення засновника.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про повну загальну середню освіту" установчими документами закладу загальної середньої освіти є рішення засновника (засновників) про його утворення та статут, а також у випадках, визначених цим Законом, засновницький договір, укладений між засновниками. Статут закладу загальної середньої освіти затверджується засновником (засновниками) або уповноваженим ним (ними) органом.

Так, рішення п`ятої сесії Кобеляцької міської ради Полтавської області № 16 від 25.01.2021 року "Про прийняття юридичних осіб закладів освіти до комунальної власності Кобеляцької міської ради, входження до складу засновників, зміну найменування та затвердження їх Статутів та Положень філій в новій редакції" затверджено Статут опорного закладу "Кобеляцький ліцей №2 імені Олеся Гончара Кобеляцької міської ради Полтавської області" (далі - Статут).

Відповідно до пункту 3 розділу ІХ Статуту, директор опорного закладу призначається на посаду і звільняється з посади Засновником в особі Кобеляцького міського голови, згідно з чинним законодавством.

Враховуючи норми чинного законодавства слід зазначити, що у запереченні на клопотання представник позивача хибно спирається на норми п.1.4 посадової інструкції директора опорного закладу "Кобеляцький ліцей №2 імені Олеся Гончара" Кобеляцької міської ради щодо його звільнення відповідно до наказу начальника Управління з підстав та в порядку, визначених законодавством про працю, оскільки установчим документом закладу передбачений порядок його звільнення засновником.

Отже, враховуючи вищевикладене саме контракт є основним документом який визначає прийняття та звільнення позивача. Дублювання відділом освіти змісту розпорядження у власному наказі не передбачено жодним нормативно-правовим актом.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 21.01.2010 року запис 7 - призначено директором опорного закладу "Кобеляцький ліцей №2 імені Олеся Гончара" Кобеляцької міської ради розпорядження № 66 від 29.03.2023, запис 8 - звільнено у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору (контракту) п.2 ч.1 ст. 36 КЗпП України розпорядження № 63 від 30.07.2024, запис 9 - призначено на посаду вчителя української мови та літератури комунального закладу "Харківська гімназія № 94 Харківської міської ради наказ № 112-К від 02.09.2024.

Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних обов`язків.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Як вбачається зі змісту правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 30 вересня 2021 у справі № 320/3307/21, причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:

1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;

2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;

3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;

4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Водночас, навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа "Олександр Шевченко проти України", п. 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

Також чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, а також строки для подання апеляційної чи касаційної скарги, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.

Отже, жодних інших обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій позивачем не наведено, як і не було надано жодного належного доказу існування будь-яких перешкод у реалізації ним своїх прав на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини четвертої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Оцінивши доводи представника Кобеляцької міської ради щодо залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду та відповідно задоволення клопотань представників відповідача.

Керуючись статтями 123, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання Кобеляцької міської ради про залишення позову без розгляду задовольнити.

Позов ОСОБА_1 до Кобеляцької міської ради, Відділу освіти Кобеляцької міської ради про скасування розпоряджень, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду через протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складений 20 лютого 2025 року.

Головуючий суддяГ.В. Костенко