Ухвала суду № 125306141, 20.02.2025, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

О К Р Е М А У Х В А Л А

20.02.2025 р. № 400/3064/24

м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Устинов І. А., розглядаючи адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1

довійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,

простягнення 646156,53 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.07.2024 у справі № 400/3064/24 задоволено позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , стягнуто з військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22.03.2023 року за 183 календарні дні в сумі 646 156,53 грн.

Рішення суду набрало законної сили 23.09.2024.

26.09.2024 судом виготовлені виконавчі листи.

31.01.2025 позивач подав заяву у порядку ст. 383 КАС України, в якій просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо утримання податку на доходи фізичних осіб військового збору при виконанні рішення Миколаївського окружного адміністративного суду по справ №400/3064/24 та необхідність в порядку ст.383 КАС України стягнути військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 суми 116308,1 гривень у вигляд протиправно утриманого податку на доходи фізичних осіб та 22615,48 гривень у вигляді протиправно утриманого надлишку військового збору, всього 138923,66 гривень.

Заява позивача мотивована тим, що 23.01.2025 позивач при перевірці банківського рахунку встановив, що 11.01.2025 військовою частиною НОМЕР_1 позивачу виплачено середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 646156,53 грн на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду по справі №400/3064/24, яке набрало законної сили 23 вересня 2024 року. Із вказаної суми боржником протиправно утримано 116308,18 гривень податку на доходи фізичних осіб та 22615,48 гривень військового збору (5%), чим порушено моє право на майно та грошове забезпечення військовослужбовця.

За приписами ст. 383 ч. 5 КАС України, заява підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.

Враховуючи, що питання про розгляд заяви позивача в судовому засідання або в письмовому провадженні вирішується на розсуд суду, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів для всебічного і об`єктивного розгляду заяви позивача в порядку письмового провадження.

Вирішуючи заяву позивача, суд виходить з наступного.

Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України (ст. 370 ч. 1 КАС України).

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22.03.2023 року за 183 календарні дні в сумі 646 156,53 грн.

Позивач наголошує, що відповідачем на виконання рішення суду виплачену суму, яка підлягала стягненню не в повному обсязі, оскільки відповіач протиправно утримав з цієї суми податок на доходи фізичних осіб та військовий збір 5%.

На підтвердження зазначеного позивач додав до заяви довідку-розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_1 на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду у справі № 400/3064/24 від 04.07.2024, а також платіжну інструкцію № 58 від 10.01.2025 та лист Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області.

Дослідивши розрахунок судом встановлено, що позивачу на виконання рішення суду у даній справі відповідачем було нараховано 646 156,53 грн, але до зарахування на картковий рахунок зазначено суму 520 156 грн, утримано військовий збір 1,5% - 9 692,35 грн та ПДФО - 116 308,18. При цьому, з карткового рахунку позивача вбачається, що військовий збір утримано в сумі 22615,48, тобто 5% замість 1,5%.

Отже, з наведеного вбачається, що відповідач нарахував та виплатив позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22.03.2023 року за 183 календарні дні на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду у справі № 400/3064/24 від 04.07.2024, однак утримав 116308,18 гривень податку на доходи фізичних осіб та 22615,48 гривень військового збору (5%).

Щодо утримання з позивача на виконання рішення суду у даній справі податку на доходи фізичних осіб в сумі 116308,18, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (далі - Порядок № 44).

Згідно з пунктом 1 Порядку №44 цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).

Відповідно до пунктів 2-5 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Зазначена в абзаці першому цього пункту грошова компенсація також виплачується іноземцям та особам без громадянства, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця.

Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України Про податок з доходів фізичних осіб.

Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Аналіз наведених вище норм Порядку № 44 дає підстави дійти висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, а також особами, звільненими із служби, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Отже, з урахуванням наведеного правого регулювання та фактичних обставин справи, суд вважає, що відповідачем при виплаті позивачу середнього заробітку за час затримки на виконання рішення суду мало бути компенсовано116 308,18 гривень податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 року №44.

Щодо утримання з позивача військового збору в сумі 22 615,48 гривень (5%), суд зазначає наступне.

У довідці-розрахунку, поданій у жовтні 2024 року військовою частиною до Державної казначейської служби України визначено суму військового збору в розмірі 9692,35 гривень, що становить 1,5% від суми заборгованості, натомість у січні 2025 року під час виплати утримано 5% від суми заборгованості, різниця становить 22615,48 гривень. Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Закону України від 10 жовтня 2024 року №4015-IX доходи платників військового збору - осіб, визначених пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності цим Законом, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності цим Законом, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених Податковим кодексом України.

Таким чином, оскільки сума заборгованості була нарахована згідно довідки-розрахунку у жовтні 2024 року, про що також свідчить сам розрахунок військового збору, що підлягає стягненню, то відповідач протиправно утримав військовий збір у збільшеному розмірі, а саме з розрахунку 5%, замість 1,5%.

Відтак, суд констатує, що відповідач вчинив протиправні дії на виконання рішення суду, а саме протиправно утримав при виплаті позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22.03.2023 року за 183 календарні дні, 116308,18 гривень у вигляді протиправно утриманого податку на доходи фізичних осіб та 22615,48 гривень у вигляді протиправно утриманого надлишку військового збору.

Згідно з частинами 1 та 6 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

В свою чергу ст. 249 ч. 1 КАС України передбачає, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Згідно з частинами 4-5 ст. 249 КАС України, в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

У діях відповідача, вчинених на виконання рішення суду від 26.10.2023 року, суд встановив порушення норм Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 року №44 та пункту 2 розділу ІІ Закону України від 10 жовтня 2024 року №4015-IX.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ст. 383 ч. 2 КАС України, у заяві, яка подається у зв`язку з протиправністю дій (бездіяльності) відповідача, які допущені ним при виконанні рішення суду, не вказується прохальна частина, тобто при розгляді заяви, поданої в порядку ст. 383 КАС України, суд розглядає не вимоги позивача, викладені в заяві, а встановлює наявність чи відсутність протиправності дій (бездіяльності) відповідача, які вчинені ним на виконання рішення суду та у разі встановлення такого факту приймає рішення в порядку ст. 249 КАС України, а не задовольняє вимоги заяви.

Керуючись ст. ст. 248, 249, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву позивача задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , які полягають в утриманні податку на доходи фізичних осіб та військового збору при виконанні рішення Миколаївського окружного адміністративного суду по спаві №400/3064/24, а саме в сумі 116308,18 гривень у вигляд утриманого податку на доходи фізичних осіб та в сумі 22615,48 гривень у вигляді утриманого надлишку військового збору.

3. Військовій частині НОМЕР_1 вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню норм Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 року №44 та пункту 2 розділу ІІ Закону України від 10 жовтня 2024 року №4015-IX, та прав ОСОБА_1 під час виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.07.2024 у справі № 400/3064/24.

4. Встановити Військовій частині НОМЕР_1 строк для подання відповіді на окрему ухвалу - 30 календарних днів з дня її отримання.

5. В решті вимог заяву позивача залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України. Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя І.А. Устинов