Рішення № 125305879, 19.02.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2025 рокусправа № 380/20308/24

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Карп`як Оксана Орестівна, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, -

в с т а н о в и в :

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; далі - Позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ; далі Відповідач 1), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ; далі Відповідач 2) в якому просить суд:

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Галицько-Франківського об?єднаного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (по стройовій частині) № 26 від 24.08.2024 року в частині призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та зарахування до списків особового складу солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач працює лікарем кардіологом відділення інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок) та згідно посвідчення №36 від 10.07.2024 про відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час, виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивачу відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.03.2015 № 493-р згідно з переліком посад і професій (додаток до розпорядження №21) найменування розділу ІІ, пункт 3 надано відстрочку від призову на військову службу на дванадцять місяців.

Представник позивача зазначає, що 24.08.2024 працівниками Галицько-Франківського об?єднаного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі ІНФОРМАЦІЯ_3 ) протиправно мобілізовано позивача та скеровано для проходження служби до Військової частини НОМЕР_1 , оскільки на момент прийняття рішення про призов позивача на військову службу під час мобілізації він був заброньований на період мобілізації та на воєнний час відповідно до посвідчення №36 від 10.07.2024 про відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час, виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивачу відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.03.2015 № 493-р згідно з переліком посад і професій (додаток до розпорядження №21) найменування розділу ІІ, пункт 3 надано відстрочку від призову на військову службу на дванадцять місяців. Також відповідно до повідомлення №36 від 10.07.2024, військовозобов`язаного ОСОБА_1 зараховано на спеціальний військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Представник позивача вважає такі дії відповідачів протиправними, а спірні накази такими, що підлягають скасуванню.

Від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У відзиві представник відповідача зазначає, що відповідно до III Розділу п. 49 Постанови КМУ №560 від 16.05.2024 «Про затвердження порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (далі Постанова КМУ № 560) перевірка військовооблікових документів під час мобілізації порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України, оскільки в громадянина ОСОБА_1 були відсутні військовооблікові документи, посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 запропоновано перевірити інформацію щодо облікових даних, з чим ОСОБА_1 погодився та прибув до Центру.

Вказують, що під час перевірки даних працівниками Центру встановлено, що громадянин перебував на військовому обліку в у II відділі ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_4 ), взятий на військовий облік 14.06.2024. Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 визнаний не придатним у мирний час, обмежено придатним у воєнний час. Особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України. 24.08.2024 комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 визнаний НК 025 здоровим, придатним до військової служби за графи ІІ Розладу хвороб, графи 1-11 ТДВ, що підтверджується довідкою № 185/4988 від 24.08.2024. Згідно відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та призовників, станом на 24.08.2024 відсутні відомості про бронювання ОСОБА_1 відповідно до п. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Відповідно до витягу з наказу №236 від 24.08.2024 відправлено до ВЧ НОМЕР_5 , для призначення на посади в команду ВЧ НОМЕР_1 з терміном прибуття 25.08.2024. Згідно поіменного списку №10212 від 24.08.2024 військовозоб`язаних, які призвані ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 відправлений у складі команди НОМЕР_1 . Тому відповідач 1 просить відмовити в частині позовних вимог до нього.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою від 07.10.2024 року, вказану позовну заяву залишено без руху, а особі, що звернулась, надано строк для усунення недоліків.

22.10.2024 року на адресу суду представником позивача на адресу суду подано заяву в якій просить суд продовжити строк для усунення недоліків.

Ухвалою від 28.10.2024 року продовжено позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою від 07.10.2024 року, на десять днів з дня отримання копії ухвали про продовження процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви.

Вимоги ухвали судді від 07.10.2024 року позивачем виконано повністю.

Ухвалою від 11.11.2024 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду залишено без розгляду позовні вимоги в частині про визнання протиправним та скасування наказу Командира Військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_6 .

Суд, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

ОСОБА_1 відповідно до Наказу про прийняття на роботу №249-П від 01.12.2021 року працює в КНП ЛОР Львівський обласний клінічний лікувально-діагностичний кардіологічний центр на посаді лікаря-кардіолога інтервенційного відділення інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок) та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_4 ), що підтверджується довідкою про зарахування на спеціальний облік працівника КНП ЛОР «Львівський обласний клінічний лікувально-діагностичний кардіологічний центр».

Відповідно до повідомлення №36 від 10.07.2024, військовозобов`язаного ОСОБА_1 зараховано на спеціальний військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно посвідчення №36 від 10.07.2024 про відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час, виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивачу відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.03.2015 № 493-р згідно з переліком посад і професій (додаток до розпорядження №21) найменування розділу ІІ, пункт 3 надано відстрочку від призову на військову службу на дванадцять місяців.

26.08.2024 КНП ЛОР Львівський обласний клінічний лікувально-діагностичний кардіологічний центр було направлено повідомлення на адресу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_4 ).

Представник позивача в позовній заяві зокрема зазначає, що 24.08.2024 ОСОБА_1 по до розі на роботу (чергування) до Комунально некомерційне підприємство Львівської обласної ради Львівський обласний клінічний лікувально-діагностичний кардіологічний центр (далі - КНП ЛОР Львівський обласний клінічний лікувально-діагностичний кардіологічний центр) був зупинений працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 для перевірки документів та у зв`язку з відсутністю їх при собі був доставлений у ІНФОРМАЦІЯ_3 для встановлення особи та уточнення його облікових даних. Шляхом психологічного тиску, ОСОБА_1 працівники ІНФОРМАЦІЯ_3 змусили пройти військово-лікарську комісію. Пояснення ОСОБА_1 про те, що він не може бути мобілізований без його добровільної згоди, а також те, що його зараховано на спеціальний військовий облік та надано відстрочку від призову на військову службу на дванадцять місяців були повністю проігноровані працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_3 ). Можливості підтвердити ОСОБА_1 наявність такого посвідчення про відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час від 10.07.2024 року, працівники ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_3 ), також, не надали. Жодних повісток до моменту затримання та в день затримання ОСОБА_1 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 , останній не отримував, а також не перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 .

24.08.2024 штатною Військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 проведено медичний огляд позивача, на підставі статті -графи ІІ Розділу хвороб, графи І-ІІ ТДВ придатний до військової служби, однак фізично дану комісію Позивач не проходив та жодних пояснень щодо стану здоров?я не надавав.

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №26 від 24.08.2024 на підставі Указу Президента України від 23 липня 2024 року №469/2024 Про продовження строку проведення загальної мобілізації, солдата ОСОБА_1 , вважати призваним ІНФОРМАЦІЯ_3 24.08.2024 року та відправленим до команди військової частини НОМЕР_1 на підставі поіменного списку №10212 від 24.08.2024.

26.08.2024 позивач не з`явився на роботу, вході з`ясування причин його відсутності з`ясувалось, що він знаходиться у військовому навчальному центрі.

02.09.2024 ІНФОРМАЦІЯ_6 вищезазначене повідомлення було повернуто, оскільки солдат запасу ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 .

05.09.2024 командиром військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_2 видано довідку про те, що мобілізований солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в військовій частині НОМЕР_1 .

Позивач з рішеннями та діями відповідачів не погоджується, вважає, що його мобілізовано неправомірно за наявності чинного бронювання, а тому за захистом своїх порушених прав та інтересів звернувся до суду цим позовом.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Закріплений у частині 1 статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Змістом спірних правовідносин є призов на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаних, які мають право на відстрочку.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Статтею 65 Конституції України визначено, що Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

У зв`язку з військовою агресією російською федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжено та на момент розгляду справи, триває.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій; воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

За приписами п. 2 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Пунктом 8 цього Указу визначено місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб - підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку:

1) своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини;

2) здійснення призову військовозобов`язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України;

3) виділення тимчасово будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів, надання послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України та іншим військовим формуванням України відповідно до мобілізаційних планів.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII).

Стаття 1 цього Закону передбачає, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону №3543-XII загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Згідно з ч. 5 ст. 4 Закону № 3543-XII вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.

За змістом ст.2 Закону №3543-XII правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України "Про оборону України", цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

Статтею 22 Закону №3543-XII встановлені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Частиною 3 вищевказаної статті передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Крім того, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).

Частина 2 статті 1 Закону №2232-ХІІ передбачає, що військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до ч.2 ст.2 цього Закону проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.

Згідно з ч.5 ст.1 Закону №2232-ХІІ від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

За змістом ч.9 ст.1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:

допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць;

військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.24 Закону №2232-ХІІ початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Згідно з ч.1 ст.39 Закону №2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Підстави, за якими військовозобов`язаним передбачено надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, визначені статтею 23 Закону №3543-XII.

Пунктом 2 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 (далі - Положення №1153/2008, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом.

У добровільному порядку громадяни проходять: військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти); військову службу за контрактом осіб рядового складу; військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.

З громадянами, які добровільно вступають на військову службу, укладається контракт згідно з додатками 1 і 2.

За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період; військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

За приписами статті 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 №1932-XII особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Порядок та організація бронювання, критерії, перелік посад і професій, а також обсяги бронювання військовозобов`язаних визначаються цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, прийнятими на його виконання.

Підстави відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації установлені статтею 23 Закону № 3543-XII.

Зокрема, в силу приписів п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу час мобілізації військовозобов`язані, які заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку.

Метою бронювання військовозобов`язаних, згідно із ст. 24 Закону № 3543-XII, є забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 25 Закону № 3543-XII бронюванню підлягають, зокрема, військовозобов`язані, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у тому числі кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їх працівниками. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок та організація бронювання, критерії, перелік посад і професій, а також обсяги бронювання військовозобов`язаних визначаються цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, прийнятими на його виконання (ч. 2 ст. 25 Закону № 3543-XII).

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 76 "Деякі питання реалізації положень Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час" затверджено Порядок бронювання військовозобов`язаних під час воєнного стану (далі - Порядок № 76 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2024 № 650).

Згідно з п. 1 цього Порядку ним визначається механізм бронювання під час воєнного стану військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, які працюють або проходять службу:

в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування;

на підприємствах, в установах та організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період;

на підприємствах, в установах та організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;

у спеціалізованих установах ООН, міжнародних судових органах, міжнародних та неурядових організаціях та установах, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна, відповідно до укладених міжнародних договорів України.

Пунктом 2 Порядку № 76 передбачено, що бронювання військовозобов`язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється згідно з рішенням Мінекономіки за списками військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час (далі - список), погодженими Міноборони (військовозобов`язаних, які перебувають на військовому обліку в СБУ, Службі зовнішньої розвідки, розвідувальному органі Міноборони, - за списками, погодженими СБУ, Службою зовнішньої розвідки, розвідувальним органом Міноборони), в паперовій та/або електронній формі або в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) відповідно до Порядку бронювання військовозобов`язаних під час воєнного стану засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2024 р. № 650 "Деякі питання бронювання військовозобов`язаних під час воєнного стану" (далі - Порядок № 650 в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Заброньованим військовозобов`язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації (далі - відстрочка).

Не підлягають бронюванню військовозобов`язані, які згідно із законом не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

Військовозобов`язані, зазначені у пункті 1 цього Порядку, підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.

У свою чергу, пунктом 1 Порядку № 650 передбачено, що цей Порядок визначає механізм бронювання під час воєнного стану військовозобов`язаних засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Портал Дія), які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, зокрема тих, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Згідно з п. 3 Порядку № 650 для цілей бронювання військовозобов`язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, засобами Порталу Дія Мінекономіки формує та веде Єдиний перелік органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій для бронювання військовозобов`язаних (далі - Єдиний перелік), до якого включаються державні органи, підприємства, установи.

Пунктами 12-19 Порядку № 650 передбачено, що бронювання військовозобов`язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється за списками засобами Порталу Дія.

Списки подаються державними органами, підприємствами, установами, які включені до Єдиного переліку.

Керівник державного органу, підприємства, установи або уповноважена ним особа засобами Порталу Дія у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, формує списки після проходження ідентифікації та автентифікації.

Під час формування списку з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр військовозобов`язаних) шляхом електронної інформаційної взаємодії отримуються відомості щодо:

загальної кількості військовозобов`язаних в державному органі, на підприємстві, в установі, які формуються на підставі даних з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування;

загальної кількості військовозобов`язаних в державному органі, на підприємстві, в установі, яким надана відстрочка та які переведені на спеціальний військовий облік.

Керівник державного органу, підприємства, установи або уповноважена ним особа може подати заяву в електронній формі засобами Порталу Дія та отримати інформацію про військовозобов`язаних в державному органі, на підприємстві, в установі, яким надана відстрочка та які переведені на спеціальний військовий облік, що міститься в Реєстрі військовозобов`язаних, а саме: прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України); дата народження; ознака військового обліку за призначенням (загальний або спеціальний); дата закінчення строку дії відстрочки та перебування на спеціальному військовому обліку.

У списку зазначаються такі відомості щодо: 1) державного органу, підприємства, установи: повне найменування та місцезнаходження; код згідно з ЄДРПОУ; 2) військовозобов`язаного: прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України); строк дії відстрочки.

Формування списку засобами Порталу Дія завершується накладенням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису керівника державного органу, підприємства, установи або уповноваженої ним особи.

Сформований список перевіряється засобами Реєстру військовозобов`язаних з метою перевірки наявності особи в зазначеному Реєстрі.

У разі позитивного результату перевірки, проведеної відповідно до пункту 18 цього Порядку, засобами Реєстру військовозобов`язаних автоматично здійснюється переведення військовозобов`язаного на спеціальний військовий облік на строк дії відстрочки.

З моменту переведення військовозобов`язаного на спеціальний військовий облік він вважається заброньованим та йому надається відстрочка на період, визначений пунктом 2 Порядку № 76, із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2024 № 650.

Згідно з п. 21 Порядку № 650 інформація (відомості, дані) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (бронювання) відображається у військово-обліковому документі в електронній формі.

Відповідно до п. 22 Порядку № 650 за заявою працівника в електронній формі, поданою засобами Порталу Дія, може формуватися витяг про бронювання військовозобов`язаного (далі - витяг), який є документом, що підтверджує надання військовозобов`язаному відстрочки.

Водночас за змістом положень п. 27 Порядку № 650 бронювання військовозобов`язаного підлягає анулюванню у випадках, визначених п. 13 Порядку № 76 із змінами, внесеними Постановою № 650.

На підставі подання державним органом, підприємством, установою обґрунтованої інформації засобами Порталу Дія або шляхом електронної інформаційної взаємодії військовозобов`язаний засобами Реєстру військовозобов`язаних автоматично переводиться на загальний військовий облік, а бронювання анулюється.

Системний аналіз вищенаведених правових норм дає можливість зробити такі ключові висновки у контексті спірних правовідносин:

- однією із законних підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на певний (визначений) строк є бронювання військовозобов`язаних, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період; при цьому порядок бронювання за цією підставою визначається Кабінетом Міністрів України;

- заброньовані у встановленому законодавством порядку військовозобов`язані не підлягають призову на військову службу під час мобілізації на весь період наданої відстрочки та можуть проходити військову службу лише у добровільному порядку;

- рішення про бронювання приймається Мінекономіки за списками військовозобов`язаних, які подаються підприємствами, визнаними критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;

- одним з альтернативних способів (механізмів) бронювання є бронювання засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Портал Дія)

- у разі бронювання через Портал Дія переведення військовозобов`язаного на спеціальний військовий облік на строк дії відстрочки здійснюється автоматично та не потрубеє вчинення будь-яких інших додаткових дій;

- завершення процедури електронного бронювання та надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відображається у військово-обліковому документі в електронній формі (у застосунку "Резерв+") і сформований витяг про бронювання вважається належним та достатнім документом, який підтверджує надання військовозобов`язаному відстрочки;

- бронювання є чинним протягом всього строку дії відстрочки згідно з рішенням Мінекономіки, водночас відстрочка може бути дострокова анулювана у випадках, передбачених пунктом 13 Порядку № 76.

Судом встановлено, що позивач, згідно посвідчення №36 від 10.07.2024 про відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час, виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.03.2015 № 493-р згідно з переліком посад і професій (додаток до розпорядження №21) найменування розділу ІІ, пункт 3 надано відстрочку від призову на військову службу на дванадцять місяців.

Водночас, з огляду на зроблені вище висновки, є усі підстави вважати, що засобами Реєстру військовозобов`язаних 23.08.2024 автоматично здійснено переведення позивача на спеціальний військовий облік на строк дії відстрочки і з цього моменту він вважається заброньованим.

Це додатково вбачається із повідомлення №36 від 10.07.2024, військовозобов`язаного ОСОБА_1 зараховано на спеціальний військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Таким чином, на основі зібраних та досліджених доказів судом встановлено, що у день затримання та перебування позивача в приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 за оповіщенням та на дату видання оспорюваного наказу від 24.08.2024 року №26 (по строковій частині) позивач був заброньований у визначеному законодавством порядку, а тому не підлягав призову на військову службу під час мобілізації.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до відповіді Військової частини НОМЕР_7 (Військової служби правопорядку) від 02.10.2024 року №674/1/10526 встановлено, що в ході перевірки, в діях окремих посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 наявні порушення вимог чинного законодавства, у зв?язку із чим на адресу ІНФОРМАЦІЯ_7 буде внесено акт реагування, з метою усунення порушень вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України на інших нормативно-правових документів, причин та умов, що їм сприяли.

Беручи до уваги вищенаведене, суд повторно зазначає, що відповідно до Закону № 3543-XII та прийнятих на його реалізацію нормативно-правових актів заброньовані військовозобов`язані не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, а надана з цих підстав відстрочка може бути анульована виключно у випадках, передбачених законодавством.

Тобто, лише у разі анулювання бронювання та після переведення військовозобов`язаного на загальний військовий облік, такий, раніше заброньований військовозобов`язаний може бути мобілізований на загальних підставах.

Відповідно до п. 13 Порядку № 76 надана відстрочка підлягає анулюванню у разі: 1) закінчення строку її дії; 2) завершення підприємством, установою, організацією виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань; 3) позбавлення підприємства, установи та організації статусу критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період органом, який прийняв рішення про визначення такого підприємства, установи та організації критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період; 4) ліквідації органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації; 5) звільнення військовозобов`язаного з органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації (крім звільнення з посади з подальшим призначенням на іншу посаду в межах одного органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації); 6) тимчасового припинення дії трудового договору військовозобов`язаного з підприємством; 7) обґрунтованого подання керівника органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації; 8) надання відстрочки з інших причин, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"; 9) припинення укладеного договору (контракту) або закінчення строку призначення - для працівників спеціалізованих установ ООН, міжнародних судових органів, міжнародних та неурядових організацій та установ, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна, відповідно до укладених міжнародних договорів України; 10) невиконання оператором протимінної діяльності протягом шести місяців робіт з розмінування (гуманітарного розмінування) за сертифікованим процесом (процесами) на основі інформації, поданої Центром протимінної діяльності.

Отже, пунктом 13 Порядку № 76 установлено вичерпний перелік випадків, за умови наявності яких надана відстрочка від призову на військову служби під час мобілізації підлягає анулюванню.

Водночас процедура анулювання бронювання регламентується цим же пунктом та передбачає, що анулювання відстрочки здійснюється за рішенням Мінекономіки на підставі обґрунтованого подання органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації. Відповідно до зазначеного рішення органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації у п`ятиденний строк з дня його прийняття вилучають у військовозобов`язаного витяг, виданий відповідно до пункту 12 цього Порядку, та надсилають його територіальному центру комплектування та соціальної підтримки, в якому військовозобов`язаний перебуває на військовому обліку (відповідному підрозділу Центрального управління та/або регіональному органу СБУ, відповідному підрозділу Служби зовнішньої розвідки, відповідному підрозділу розвідувального органу Міноборони), з відміткою у відомості видачі бланків спеціального військового обліку (додаток 4). Надана військовозобов`язаному рішенням Мінекономіки відстрочка, строк дії якої не закінчився, вважається анульованою з дня прийняття Мінекономіки іншого рішення про бронювання такого військовозобов`язаного.

Таким чином, за відсутності рішення про анулювання наданої позивачу відстрочки, суд виходить з того, що така відстрочка на момент прийняття оспорюваного наказу була чинною (дійсною), тоді як під час розгляду справи протилежного відповідачем 1 не доведено.

Відповідач-1, своєю чергою, як суб`єкт владних повноважень, зобов`язаний діяти лише підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

Відтак суд погоджується з твердженнями представника позивача про те, що позивач був призваний на військову службу всупереч наявному у нього права на відстрочку і що відповідач-1 протиправно не врахував таке його право при вирішенні питання про можливість призову позивача за мобілізацією.

В контексті наведеного суд також зазначає, що відповідно до п.1 Положення "Про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до абз. 9 пункту 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

Також за приписами п.15 Положення №154 керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов`язаний організовувати проведення:

- перевірок готовності підприємств до оповіщення та забезпечення явки громадян, що підлягають призову на військову службу під час мобілізації та у воєнний час, на пункти збору або у військові частини,

- перевірок стану бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час і виконання військово-транспортного обов`язку.

Аналізуючи вищевикладені норми суд зазначає, що не лише у військовозобов`язаного громадянина є обов`язок щодо повідомлення органів ТЦК про відповідне бронювання, а й органи ТЦК зобов`язані перевіряти та володіти інформацією щодо заброньованих осіб з метою недопущення протиправних дій щодо особи.

З наведеного слід дійти висновку, що обов`язок щодо перевірки наявності відстрочки від призову під час мобілізації на військову службу та підстав для її надання також покладено й на районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, а тому відповідач 1 мав перевірити наявність чи відсутність у позивача права на відстрочку від призову за мобілізацією.

Водночас, пунктом 12 Порядку №76 прямо передбачено, що Міноборони (СБУ, Служба зовнішньої розвідки, розвідувальний орган Міноборони) у триденний строк доводить рішення про бронювання військовозобов`язаних до відома відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу Центрального управління та/або регіональних органів СБУ, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки, відповідного підрозділу розвідувального органу Міноборони).

Отже, поряд із обов`язком роботодавця повідомити відповідний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про прийняте Мінекономіки рішення про бронювання військовослужбовця, відповідний обов`язок покладено також на Міноборони.

У будь-якому випадку, на переконання суду, позивач не може нести негативні наслідки за належність доведення до відповідача інформації про відстрочку від призову, позаяк така процедура залежна від комунікації між підприємством, в якому працює позивач, а не від дій самого позивача.

Отож необізнаність відповідача 1 про наявність у позивача права на відстрочку від призову, чи не бажання з`ясувати і перевірити наявність права на відстрочку, не спростовує того факту, що позивач не підлягав призову на військову службу під час мобілізації у відповідності до статті 23 Закону №3543-XII.

З урахуванням вищевказаного, суд доходить висновку про те, що наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 24.08.2024 № 26 в частині призову на військову службу ОСОБА_1 під час мобілізації та направлення його для проходження військової служби до ВЧ НОМЕР_5 , є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними та скасування наказу, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 24.08.2024 № 26 в частині призову на військову службу ОСОБА_1 під час мобілізації та направлення його для проходження військової служби до ВЧ НОМЕР_5 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) суму сплаченого судового збору в розмірі 1211, 20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна