Рішення № 125305870, 20.02.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2025 рокусправа № 380/24366/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Чаплик І.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в

ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся до суду із позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35; ЄДРПОУ: 43968090), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Львівській області щодо несписання безнадійного податкового боргу у розмірі 32 415,41 гривень, який виник за податковим повідомленням-рішенням від 05.02.2015 №0002561701;

зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області списати безнадійний податковий борг у розмірі 32 415,41 гривень, який виник за податковим повідомленням-рішенням від 05.02.2015 №0002561701.

Позов обґрунтовано тим, що позивач 20.06.2024 звернувся до відповідача із заявою про списання безнадійного податкового боргу у сумі 32 415,41 грн., оскільки по ньому минув строк давності 1095 днів. Однак, відповідь на звернення з Головного управління ДПС у Львівській області не отримав. Позивач вважає, що така бездіяльність відповідача є протиправною, оскільки контролюючий орган має можливість та обов`язок списати такий безнадійний податковий борг шляхом прийняття посадовою особою відповідача відповідного рішення на підставі даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС у відповідності до вимог Порядку №220 від 28.07.2022 без залучення до такого процесу платника податків, тому, на переконання позивача, бездіяльність відповідача щодо несписання такого безнадійного податкового боргу самостійно на підставі даних інформаційних систем є протиправною. Також позивач покликається і на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 06.02.2018 у справі № 807/2097/16, за змістом якої в разі закінчення 1095 денного терміну з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним і підлягає списанню, в тому числі пеня та штрафні санкції, отже з тих пір у податкового органу відсутнє право приймати будьякі заходи щодо стягнення такої суми боргу.

Ухвалою суду від 09.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, подати відзив на позовну заяву та всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідач 22.12.2024 подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що у позивача наявний податковий борг по податку на доходи з фізичних осіб в сумі 32 415,41 грн., який виник 17.02.2015 у зв`язку з несплатою грошового зобов`язання згідно податкового повідомлення-рішення від 05.02.2015 №0002561701. Вказує, що 05.05.2015 податковим керуючим проведено опис усього майна ОСОБА_1 у податкову заставу, а тому повністю були дотримані вимоги викладені ст.89 ПК України, що слугувало підставою для опису майна позивача та її реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. З тих підстав, що аргументи викладені у позовній заяві не спростовують правомірності для опису контролюючим органом майна платника податків у податкову заставу та її реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та не доводять законності підстав для звільнення майна відповідача з податкової застави, відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовної заяви.

06.01.2025 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача вказує, що стягнення коштів контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним. Враховуючи, що з моменту виникнення податкового боргу у ОСОБА_1 (17.02.2015) минуло більше 3 календарних років (більше 1095 днів), такий борг контролюючий орган мав визнати безнадійним та таким, який підлягає списанню. Також вважає, що посилання відповідача у відзиві щодо правомірності підстав для опису контролюючим органом майна платника податків у податкову заставу та її реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна чи законності підстав для звільнення майна відповідача з податкової застави не заслуговують на увагу, оскільки вони не є ні підставою, ні предметом позову по справі №380/24366/24.

Ухвалою від 05.02.2025 суд витребував у Головного управління ДПС у Львівській області інтегровану картку платника податків ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) та деталізований розрахунок із зазначенням розміру наявного податкового боргу, дати його виникнення та узгодження, а також усіх документів, на підставі яких виник спірний податковий борг, в зв`язку з чим продовжив строк розгляду справи на двадцять днів.

14.02.2025 на виконання ухвали суду представником відповідача подано витребувані судом докази.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 не перебуває на податковому обліку в ДПІ як фізична особа підприємець, реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 .

Згідно баз даних інформаційної системи станом на 17.01.2022 по ОСОБА_1 обліковується податковий борг в сумі 32 415,41 грн. по податку на доходи фізичних осіб, який виник 17.02.2015 у зв`язку з несплатою грошового зобов`язання згідно податкового повідомлення-рішення від 05.02.2015 №0002561701, прийнятого на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки №16/13-05-17-012497715412 від 16.01.2015.

20.06.2024 позивач звернувся із заявою до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання безнадійним вищенаведеного податкового боргу та його списання, як безнадійного, що підтверджується описом вкладення у цінний лист згідно відмітки поштового штемпеля 01.07.2024.

Відповідь на звернення з Головного управління ДПС у Львівській області позивач не отримав, а тому не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо не списання безнадійного податкового боргу, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Відповідно до абзацу 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Визначення поняття податкового боргу надано у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, згідно з яким податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Поняття безнадійного податкового боргу визначено у підпункті 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України, відповідно до якого безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак як, зокрема, а) заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Питання списання безнадійного податкового боргу врегульоване статтею 101 ПК України.

Списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг (пункт 101.1 статті 101 ПК України).

Згідно з підпунктом 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 ПК України під терміном «безнадійний» розуміється податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 ПК України, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 102.4 статті 102 ПК України встановлено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу.

З аналізу норм ПК України вбачається, що стягнення коштів контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним.

У пункті 101.5 статті 101 ПК України передбачено, що контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Міністерство фінансів України наказом 28.07.2022 № 220, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.08.2022 № 908/38244, затвердило Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків (далі - Порядок № 220).

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 розділу II Порядку № 220 безнадійним податковим боргом є податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 глави 9 розділу II Кодексу, - станом на дату прийняття рішення керівником (його заступником або уповноваженою особою) територіального органу ДПС.

Визначення суми безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню, здійснюється територіальними органами ДПС на підставі даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС (далі - ІКС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу для кожного з випадків, визначених пунктом 2 цього розділу п.3 розділу ІІ Порядку №220.

Згідно з пунктами 1, 5, 6 розділу IIІ Порядку № 220 у випадках, передбачених підпунктами 1-5, 7, 8 пункту 2 розділу II цього Порядку, за результатами розгляду документів, необхідних для підтвердження безнадійності податкового боргу, керівник (його заступник або уповноважена особа) територіального органу ДПС за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для територіального органу ДПС. Неотриманий платником податків примірник рішення зберігається у територіальному органі ДПС.

Структурний підрозділ територіального органу ДПС, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем кварталу.

Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІКС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.

Таким чином, зі змісту вищенаведених норм Порядку № 220 слідує, що списання безнадійного податкового боргу, стосовно якого минув строк давності у 1095 календарних днів, здійснюється контролюючим органом за процедурою, яка передбачає визначення суми безнадійного податкового боргу, який підлягає списанню, на підставі даних ІКС та прийняття відповідного рішення про списання такого безнадійного боргу.

Як встановлено судом із матеріалів справи, на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки №16/13-05-17-012497715412 від 16.01.2015 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.02.2015 №0002561701, яким позивачу визначено податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (11010500) на загальну суму 30 448,26 грн., в тому числі 23 814,61 грн. за основним платежем та 6633,65 грн. застосованих штрафних санкцій. Також позивачу 17.02.2015 нараховано 1967,15 грн. пені на підставі ст.129 ПК України, що підтверджується інтегрованою карткою платника податків ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) та поданим на вимогу суду відповідачем розрахунком податкового боргу ОСОБА_1 .

Отже, загальна сума податкового боргу позивача за вказаним рішенням склала 32 415,41 грн, яка виникла 17.02.2015.

Таким чином, строк давності стосовно податкового боргу, який виник за податковим повідомленням-рішенням від 05.02.2015 №0002561701 у загальній сумі 32 415,41грн., встановлений пунктом 102.4 статті 102 ПК України (у 1095 календарних днів), минув 17.02.2018 відповідно.

У вказані періоди контролюючий орган не ініціював процедуру стягнення з позивача наведеного податкового боргу шляхом звернення до суду з позовом у межах 1095 днів.

Таких обставин судом не встановлено, а відповідачем на їх підтвердження жодних доказів суду не надано.

З аналізу вищенаведених встановлених судом обставин та приписів чинного податкового законодавства у їх сукупності, суд приходить до висновку, що грошове зобов`язання позивача за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (11010500) на суму 30 448,26 грн., а також нарахованої пені на суму 1967,15 грн., є податковим боргом стосовно якого минув строк давності, встановлений п.102.4 ст.102 ПК України.

Тобто, наведений податковий борг є безнадійним податковим боргом, який підлягав списанню контролюючим органом у спосіб та у порядку, встановленому підпунктом 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 ПК України, Порядку №220.

Суд зазначає, що стягнення коштів контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 23.06.2022 у справі № 2а-2002/12/1370.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що бездіяльність відповідача щодо не прийняття рішення про списання безнадійного податкового боргу у загальній сумі 32 415,41грн. за заявою позивача, суперечить вищенаведеним чинним приписам податкового законодавства, тому таку бездіяльність відповідача слід визнати протиправною.

Статтею 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування ст.76 наведеного Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 статті 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, відповідачем під час судового розгляду даної справи не доведено жодними належними, достатніми та допустимими доказами правомірність бездіяльності відповідача щодо не прийняття рішення про списання безнадійного податкового боргу позивача у загальній сумі 32 415,41 грн. стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 ст.102 ПК України (1095 днів) з урахуванням аналізу обставин, встановлених судом та аналізу норм вищенаведеного законодавства.

Суд також враховує, що приписи про зупинення перебігу строків давності мали місце у період з 18.03.2020 по 01.06.2023 і не розповсюджуються на правовідносини, які мали місце у згаданий вище період та стосовно якого минув строк давності, а саме: на період з 2015 року по 2018 рік, з урахуванням приписів ст.58 Конституції України, за якими передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши у відповідності до вимог частини 2 статті 2 наведеного Кодексу, правомірність бездіяльності відповідача щодо не прийняття рішення про списання безнадійного податкового боргу у розмірі 32 415,41 гривень, який виник за податковим повідомленням-рішенням від 05.02.2015 №0002561701, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 ст.102 ПК України (1095 днів), суд приходить до висновку, що відповідач, вчиняючи таку бездіяльність, діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, вищенаведеною протиправною бездіяльністю щодо не прийняття рішення про списання безнадійного податкового боргу у розмірі 32 415,41 гривень, який виник за податковим повідомленням-рішенням від 05.02.2015 №0002561701 стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 ст.102 ПК України (1095 днів), відповідач допустив порушення прав та інтересів позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання такої бездіяльності відповідача протиправною.

Також, і з урахуванням того, що у ході судового розгляду даної справи судом встановлена протиправна бездіяльність відповідача в частині не прийняття рішення про списання безнадійного податкового боргу у розмірі 32 415,41 гривень, з метою обрання належного способу захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача прийняти відповідне рішення про списання зазначеного безнадійного податкового боргу, як ефективного способу юридичного захисту порушеного права позивача, направленого на відновлення такого права, яким є саме зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, направлені на усунення виявлених порушень законодавства виходячи із повноважень адміністративного суду, визначених ст.ст.9 245 Кодексу адміністративного судочинства України та приписів статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на зазначене на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача належить стягнути судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 242-246, 250, 257-262, пп. 15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

адміністративний позов ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35; ЄДРПОУ: 43968090) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Львівській області щодо неприйняття рішення про списання безнадійного податкового боргу у розмірі 32 415,41 гривень, який виник за податковим повідомленням-рішенням від 05.02.2015 №0002561701.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу у розмірі 32 415,41 гривень, який виник за податковим повідомленням-рішенням від 05.02.2015 №0002561701.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35; ЄДРПОУ: 43968090) на користь ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 грн. 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п.15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяЧаплик Ірина Дмитрівна