Ухвала суду № 125305104, 20.02.2025, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

"20" лютого 2025 р. Справа №300/681/25

м.Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Могила А.Б. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги про сплату боргу (недоїмки),-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.04.2024 №009963/2407, №009965/2407, №009966/2407, №009968/2407, №009970/2407, №009971/2407, №009973/2407;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 22.04.2024 №009977/2407;

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 22.04.2024 №Ф-009975/2407.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду: документу про сплату судового збору в розмірі встановленому статтею 4 Закону України «Про судовий збір» в сумі 6190,20 грн. або документу, який підтверджує наявність підстав для звільнення від сплати судового збору та заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням у ній підстав для поновлення такого строку та доказів поважності причин його пропуску.

На виконання ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 позивачем подано квитанцію №0.0.4189261605.1 від 13.02.2025 про сплату судового збору в сумі 7575,03 грн., заяву про поновлення процесуального строку та заяву про збільшення розміру позовних вимог. Щодо строку звернення до суду позивач зазначила, що 08.01.2025 дізналася про рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.01.2025 по справі №300/8717/24, яким позов ГУ ДПС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задоволено. У вказаному рішенні суду зазначено, що борг виник згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, винесеними за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків. Звернула увагу, що відповідно до наданих контролюючим органом на запит позивача документами, відповідачем 24.01.2024 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення було направлено ОСОБА_1 повідомлення №9 від 23.01.2024 та наказ №181-п від 23.01.2024 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки. Однак, вищезгаданий рекомендований лист повернувся неврученим з відміткою відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання». Відтак, позивач не могла дізнатися про порушення свого права та офіційно дізналася про таке порушення з рішення суду від 03.01.2025 по справі №300/8717/24. Вказала, що у період з 04.07.2024 по 12.07.2024 перебувала на стаціонарному лікуванні. Також звернула увагу, що підставою для продовження строків є введення на території України воєнного стану у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Таким чином, слід поновити строк звернення до суду.

За результатами розгляду поданих заяв, слід зазначити наступне.

Частинами 1-2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі № 160/11673/20 (постанова від 27.01.2022) сформував правовий висновок, що процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (без використання процедури досудового вирішення спору) становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №009963/2407, №009965/2407, №009966/2407, №009968/2407, №009970/2407, №009971/2407, №009973/2407, рішення №009977/2407 та вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-009975/2407, які прийняті відповідачем 22.04.2024.

Відповідно до положень пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 42.5 статті 42 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

З положення наведених норм чинного законодавства вбачається, що надіслане рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника податків (місцезнаходженням) вважається врученим, у тому числі і у разі неможливості вручення адресату такого відправлення після проставлення поштовим органом відповідної відмітки з датою та причиною невручення.

Також Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23.05.2022 у справі №810/3116/18 зазначено, що відповідно до положень Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

У постанові від 09.10.2018 у справі №820/1864/17 Верховний Суд зазначив, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатися на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

Отже, обов`язок контролюючого органу щодо направлення платнику податків, зокрема податкового повідомлення - рішення у спосіб, визначений статтями 42, 58 Податкового кодексу України, кореспондується також із обов`язком такого платника добросовісно ставитися до отримання відповідної кореспонденції (у разі застосування пунктів 42.5, 58.3) від органів ДПС України.

Як вбачається з документів доданих до позовної заяви, податкові повідомлення-рішення №009963/2407, №009965/2407, №009966/2407, №009968/2407, №009970/2407, №009971/2407, №009973/2407, рішення №009977/2407 та вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-009975/2407 направлені позивачу 22.04.2024 рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою АДРЕСА_1 , яка відповідає адресі зазначеній ОСОБА_1 у позовній заяві та у запиті на отримання інформації поданому до відповідача.

Вказаний лист повернувся контролюючому органу 08.05.2024 з відміткою відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується відтиском штемпеля Укрпошти на конверті поштового відправлення.

Таким чином, оскаржувані у цій справі податкові повідомлення-рішення, рішення та вимога про сплату боргу (недоїмки) вважаються належним чином врученими позивачу 08.05.2024, і саме з зазначеної дати починає відлік шестимісячний строк звернення до суду з оскарження таких рішень.

Вказані правові висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 січня 2024 року по справі №560/7714/23.

ОСОБА_1 звернулася до суду 03.02.2025, тобто поза межами шестимісячного строку, встановленого частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, отримання позивачем листа відповідача від 09.01.2025 не змінює момент, з якого вона повинна була дізнатися про порушення своїх прав, і ця дата не пов`язується та не змінює початок перебігу строку звернення до суду.

Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29 вересня 2022 року по справі №500/1912/22, сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв`язку із запровадження такого, не може безумовно вважатися поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

Водночас, позивачем надано докази про перебування на стаціонарному лікуванні лише у період з 04.07.2024 по 12.07.2024, при цьому, неможливості звернутися до суду до початку стаціонарного лікування та/або після завершення стаціонарного лікування позивачем не обґрунтовано.

Отже, позивач пропустила строк звернення до суду, встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України. У заяві про поновлення строку звернення до суду позивач не обґрунтувала поважності причин пропуску строку звернення до суду, які пов`язані з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Враховуючи викладене в сукупності, не встановлено переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав. Як наслідок, вказані позивачем причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом, не є поважними.

Внаслідок критичної оцінки доводів позивача слід наголосити на тому, що за умови виявлення позивачем належної активності та небайдужості, існувала об`єктивна можливість реалізувати своє право на оскарження рішень відповідача у встановлений законом строк.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина 2 статті 123 Кодексу).

Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною 2 статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позивач не навела поважних причин пропуску строку звернення до суду, то відповідно до частини 2 статті 123 та пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, дана позовна заява підлягає поверненню позивачу разом з доданими до неї матеріалами.

На підставі наведеного, керуючись статтями 122, 123, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду та відмовити ОСОБА_1 у поновленні пропущеного строку звернення до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги про сплату боргу (недоїмки) - повернути позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.