Рішення № 125302189, 20.02.2025, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/8644/24

пр.№ 2/464/569/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2025 року Сихівський районний суд м.Львова в складі:

головуючої судді - БЕСПАЛЬОК О.А.,

з участю секретаря судових засідань БРИНОШ А.Я.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Львові цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

ТзОВ «ФК«Ейс» звернулосядо судуіз позовомдо ОСОБА_2 про стягненнякредитної заборгованості.Позовні вимогимотивовані тим,що 25серпня 2021року міжТзОВ «Манівеошвидка фінансовадопомога» та ОСОБА_2 укладено кредитнийдоговір №932823876у форміелектронного документаз використаннямелектронного підпису.Позивач вказує,що первіснийкредитор своїзобов`язання закредитним договоромвиконав вповному обсязі,а саме:надав відповідачцікредит урозмірі,встановленому кредитнимдоговором.Виконання первиннимкредитором обов`язкущодо наданнягрошових коштів,в своючергу позичальникзобов`язався своєчасносплачувати процентиза користуваннякредитом,повернути кредиту визначенікредитним договоромтерміни,а такожвиконати іншісвої зобов`язаннязгідно цьогодоговору.Загальна сумазаборгованості,на моментподання позовноїзаяви закредитним договором№932823876від 25серпня 2021року,становить -29723грн.40коп.,яка складаєтьсяз наступного:7000грн.-заборгованість покредиту;22723грн.40коп.-заборгованість понесплаченим відсоткамиза користуваннякредитом.Дана заборгованістьпідтверджується випискоюпо особовомурахунку наперіод 07листопада 2024року 13листопада 2024року.28листопада 2018року міжпервісним кредиторомта ТзОВ«Таліон Плюс»було укладенодоговір факторингу№28/1118-01,строк діїякого закінчується28листопада 2019року.28листопада 2019року первіснийкредитор таТзОВ «ТаліонПлюс» уклалидодаткову угоду№19,згідно зякою строкдії договорупродовжено до31грудня 2020року.При цьомуінші умовидоговору залишилисябез змін.31грудня 2020року міжклієнтом тафактором укладенододаткову угоду№26від 31грудня 2020року додоговору факторингу№28/1118-01від 28листопада 2018року,що продовжиластрок договорудо 31грудня 2021року.В данійдодатковій угодідоговір факторингу№28/1118-01від 28листопада 2018року викладеноу новійредакції,проте йогодата укладеннязалишена як28листопада 2018року та№28/1118-01.31грудня 2021року сторонидоговору факторингууклали додатковуугоду №27,яка продовжиластрок діїдоговору до31грудня 2022року.При цьомуінші умовидоговору залишилисябез змін,відповідно додоговору факторингув редакціївід 31грудня 2020року.31грудня 2022року сторонидоговору факторингууклали додатковуугоду №31,яка продовжиластрок діїдоговору до31грудня 2023року.При цьомуінші умовидоговору залишилисябез змін,відповідно додоговору факторингув редакціївід 31грудня 2020року.31грудня 2023року сторонидоговору факторингууклали додатковуугоду №32,яка продовжиластрок діїдоговору до31грудня 2024року.Відповідно довитягу зреєстру праввимоги №157від 26жовтня 2021року додоговору факторингу№28/1118-01від 28листопада 2018року,ТзОВ «ТаліонПлюс» отрималоправо вимогидо відповідачана загальнусуму 17833грн.20коп.05серпня 2020року міжТзОВ «ТаліонПлюс» таТзОВ «ФК«Онлайн Фінанс»укладено договірфакторингу №05/0820-01,строк діїякого закінчується04серпня 2021року.В подальшомуТзОВ «ТаліонПлюс» ТзОВ«ФК «ОнлайнФінанс» уклалиряд додатковихугод:№2від 03 серпня 2021 року та №3 від 30 грудня 2022 року - якими продовжено строк дії договору факторингу до 30 грудня 2024 року включно, всі інші умови залишились без змін. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №10 від 31 липня 2023 року до договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року від ТзОВ «Таліон Плюс» до ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 29723 грн. 40 коп. 07 листопада 2024 року ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу №0711/24/Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №0711/24/Е від 07 листопада 2024 року від ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 29723 грн. 40 коп. Просить позов задоволити.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, одночасно із позовними вимогами просить про розгляд справи за відсутності представника, проти заочного розгляду справи не заперечує, позов підтримує в повному обсязі та просить такий задоволити.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про дату, час і місце судового засідання, причин неявки не повідомила та не подала відзив на позовну заяву, а тому відповідно дост.280 ЦПК України, за згодою позивача, судом здійснено заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою сторін відповідно до ч.2ст.247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

20 грудня 2024 року ухвалою суду дану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено до судового розгляду на 29 січня 2025 року.

Ухвалою суду від 29 січня 2025 року розгляд справи відкладено на 20 лютого 2025 року, у зв`язку з неявкою відповідачки.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

25 серпня 2021 року між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 укладено договір №932823876 у формі електронного документа, за умовами якого кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит на суму 11500 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (п.1.1 договору.

Відповідно до п.1.7 зазначеного договору кредитна лінія надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання кредиту позичальником (дисконтний період), а саме до 24 вересня 2021 року. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.

Згідно із п.1.9.1 кредитного договору виключно на період строку, визначеного в п.1.7 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 704,45 % річних, що становить 1,93 % від суми кредиту за кожний день користування ним.

В п.1.9.2 вказано, що за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п.1.8. договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п.1.7. договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 704,63 % процентів річних, що становить 1,93 % в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець за своїм вибором може надавати позичальнику знижки на розмір індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в особистому кабінеті.

Пунктом 1.9.3 передбачено, якщо позичальник користуватиметься кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 722,70 % річних, що становить 1,98 % в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду.

Положеннями п.1.12.1 передбачено, що зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду.

Відповідно до п.1.12.2 з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 % річних, що становить 2,98 % в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

Згідно із п.1.13 проценти в розмірі, визначеному пунктами 1.9 або 1.12.2 договору, нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожен день користування кредитом починаючи з першого дня надання траншу за договором та до дня фактичного повернення всієї суми кредиту позичальником.

Так, договір №932823876 від 25 серпня 2021 року разом із додатками до такого, підписані відповідачкою електронним підписом 25 серпня 2021 року одноразовим ідентифікатором MNV36DV6.

Окрім цього, як вбачається із заявки про отримання грошових коштів від 25 серпня 2021 року, ОСОБА_2 повідомила кредитодавцю реквізити особистого електронного платіжного засобу, на який бажала отримати кредит, та електронну адресу, куди останній, за узгодженням сторонами договору, надіслано повідомлення про успішне підписання кредитного договору із вкладеним в нього примірником електронного договору.

Як доказ перерахування ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитних коштів відповідачці, позивач до позовної заяви долучив копію платіжного доручення від 25 серпня 2021 року на суму 7000 грн., а також копію довідки №10/2024 АТ КБ «Приватбанк», з якої встановлено, що 25 серпня 2021 року ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» через систему платежів LiqPay перерахувало кошти у розмірі 7000 грн. на картковий рахунок НОМЕР_1 хх-хххх-6285, ID платежу 1744340827.

За змістомст.634 ЦК Українидоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1ст.641 ЦК Українипропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного абоГосподарського кодексів Україниможе мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі205,207 ЦК України).

Статтею 509 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідност.1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1ст.1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ч.2ст.1056-1 ЦК Українирозмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно дост.1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Також встановлено, що 28 листопада 2018 року між первісним кредитором та ТзОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року.

28 листопада 2019 року первісний кредитор та ТзОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін.

31 грудня 2020 року між клієнтом та фактором укладено додаткову угоду №26 від 31 грудня 2020 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді договір факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28 листопада 2018 року та №28/1118-01. 31 грудня 2021 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року. 31 грудня 2022 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року. 31 грудня 2023 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №157 від 26 жовтня 2021 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, ТзОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 17833 грн. 20 коп.

05серпня 2020року міжТзОВ «ТаліонПлюс» таТзОВ «ФК«Онлайн Фінанс»укладено договірфакторингу №05/0820-01,строк діїякого закінчується04серпня 2021року.В подальшомуТзОВ «ТаліонПлюс» ТзОВ«ФК «ОнлайнФінанс» уклалиряд додатковихугод:№2від 03 серпня 2021 року та №3 від 30 грудня 2022 року - якими продовжено строк дії договору факторингу до 30 грудня 2024 року включно, всі інші умови залишились без змін.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №10 від 31 липня 2023 року до договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року від ТзОВ «Таліон Плюс» до ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 29723 грн. 40 коп.

07 листопада 2024 року ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу №0711/24/Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу №1711/24/Е від 07 листопада 2024 року від ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 29723 грн. 40 коп.Даний факт підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №0711/24/Е від 07 листопада 2024 року.

Частинами 1 та 2ст.512 ЦК Українипередбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно дост.514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1ст.516 ЦК Українизаміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, до ТзОВ «ФК «Ейс» перейшли всі права вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором №932823876 від 25 серпня 2021 року.

Згідно виписки з особового рахунка за кредитним договором №932823876 від 25 серпня 2021 року, заборгованість ОСОБА_2 складає 29723 грн. 40 коп., з яких: 7000 грн. заборгованість по кредиту 22723 грн. 40 коп. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Статтею 611 ЦКпередбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч.3ст.549 ЦК Українипенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1ст.1050 ЦК Українивстановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно достатей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно дост.1048 цього Кодексу.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_2 було порушено зобов`язання стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту та сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків, внаслідок чого за нею утворилась заборгованість за кредитним договором №932823876 від 25 серпня 2021 року у сумі 29723 грн. 40 коп.

Згідно ст.525,526,530 ЦК Українизобов`язання мають виконуватися належним чином і в строк, передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за виконання грошового зобов`язання.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскількистаття 629 ЦКвстановлює принцип обов`язковості виконання договору.

Виходячи з викладеного, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТзОВ «ФК «Ейс»не повернуті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТзОВ «ФК «Ейс» підлягають задоволенню.

Щодо вирішення питання судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно дост.133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.2ст.137 ЦПК Україниза результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.3ст.137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При стягненні витрат на правову допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст.6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (ст.ст.12,46,56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідност.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди зобов`язані застосовувати як джерело права практику Європейського суду з прав людини, надалі ЄСПЛ.

В свою чергу ЄСПЛ у своїй практиці визначає поняття «фактично понесені витрати на сплату гонорару» (див., наприклад, рішення від 16 лютого 2012 року у справі «Савін проти України», п.97; рішення від 07 листопада 2013 року у справі «Бєлоусов проти України», п.115), не лише ті витрати, яким є документальне підтвердження, а і ті, які за умовами договору з адвокатом клієнт має сплатити як гонорар.

Наведена практика ЄСПЛ цілком узгоджується з приписами п.1 ч.2ст.137 ЦПК України, щодо доказування обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 08 листопада 2024 року між ТзОВ «ФК «Ейс» та адвокатським бюро «Тарасенко та Партнери» укладено договір про надання правничої допомоги №08/11/24-01.

На підтвердження розміру судових витрат на професійну правничу допомогу адвокатом Тараненко А.І., окрім договору №08/11/24-01 від 08 листопада 2024 року, додано додаткову угоду №2 до договору про надання правничої допомоги №08/11/24-01 від 08 листопада 2024 року; акт прийому-передачі наданих послуг від 08 листопада 2024 року, протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №08/11/24-01 від 08 листопада 2024 року.

При цьому, суд враховує правовий висновок Об`єднаної палати Верховного Суду висловлений у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 про те, що витрати на надану правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Частиною 5ст.137 ЦПК Українивстановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Верховний Суд у постанові від 06 березня 2019 року у справі №910/15357/17, додатковій постанові від 05 вересня 2019 року у справі №826/841/17 зазначив, що суд може зменшити суму судових витрат не тільки за клопотанням іншої сторони судового провадження, а і самостійно з посиланням на приписи процесуального законодавства та практику Європейського суду з прав людини.

Виходячи із встановленої реальності участі адвоката та його необхідності, а також з урахуванням очевидної неспівмірності заявленого розміру витрат на правову допомогу та беручи до уваги задекларовані в п.6 ч.3ст.2 ЦПК Україниі усталеній практиці у вищевказаних рішеннях ЄСПЛ принципи пропорційності, розумності і співмірності, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу до 4000 грн.

Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК Україниз відповідача підлягають стягненню в користь позивача 2422 грн. 40 коп. судового збору.

Керуючись ст.ст.2,81,89,141,142,200,247,263-265,280 - 282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» задоволити.

Стягнути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження м.Київ,Харківське шосе,буд.19,оф.2005 заборгованість за кредитним договором №932823876 від 25серпня 2021року урозмірі 29723грн. 40 коп., витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп. та 4000 грн. витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ Оксана БЕСПАЛЬОК