Ухвала суду № 125300805, 12.02.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/5612/25

Провадження № 1-кс/761/4351/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваної ОСОБА_6 , розглянувши клопотання старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 72025000000000001 від 07.01.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, про застосування запобіжного заходу,

встановив:

В провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 72025000000000001 від 07.01.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, про застосування запобіжного заходу.

Клопотання мотивоване тим, що детективами Головного підрозділу Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72025000000000001 від 07.01.2025за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.

ОСОБА_6 , будучи співвиконавцем, діючи на виконання спільного злочинного умислу із організатором - ОСОБА_8 та співвиконавцями ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , спрямованого на розтрату та привласнення чужого майна - грошових коштів державного бюджету, виділені на потреби Міністерства оборони України, з метою укладення з ФОП ОСОБА_10 , ФОП ОСОБА_11 та ФОП ОСОБА_12 договорів про закупівлю товарів за державні кошти, мала забезпечити подання на адресу КЕВ м. Запоріжжя попередньо узгоджені із ОСОБА_9 цінових пропозицій, з метою завищення договірної вартості та ціни товарів при закупівлі паливної деревини твердих порід за ціною 3250 грн. за 1 метр кубічний. Після цього мала забезпечити підготування та підписання договорів та супровід виконання договорів, шляхом підготування та підписання первинної документації (акти приймання-передачі, накладні тощо).

Дії ОСОБА_6 , кваліфіковано за ознаками кримінальних правопорушень, а саме:

пособництво в розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, вчиненій організованою групою та привласненні чужого майна, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, вчиненій організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України;

легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, тобто здійснення фінансових операції з майном, знаючи, що таке майно частково одержано злочинним шляхом, вчинене організованою групою, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Сторона обвинувачення зазначила, що враховуючи характер злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , значну суспільну небезпечність інкримінованих їй злочинів, суму завданих її діями збитків державі, беручи до уваги, що кримінальне правопорушення у вчиненні якого вона підозрюється, є особливо тяжкими та вчинене в той час коли весь Український народ героїчно протистоїть військовій агресії російської федерації, а також те, що вказане кримінальне правопорушення має підвищений суспільно небезпечний характер, оскільки впливає на обороноздатність України, у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що визначення розміру застави підозрюваній ОСОБА_6 , враховуючи, у тому числі, її майновий стан, сума якої визначатиметься виключно до ступеню тяжкості злочину, зможе забезпечити реалізацію мети обрання запобіжного заходу, та керуючись ч. 5 ст. 182 КПК України, яка передбачає, що «у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на нього обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб», а тому вважаємо, що слідчим суддею необхідно визначити розмір застави ОСОБА_6 більше ніж максимальні межі застави передбачені для осіб, які підозрюються у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Враховуючи особливо великий розмір матеріальних збитків на суму 5280000 грн., завданих інтересам Держави в результаті вчинення кримінального правопорушення, а також необхідність забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, детектив просить суд у порядку абзацу 2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначити розмір застави ОСОБА_6 на суму заподіяних матеріальних збитків - 5 280 000 грн.

Зазначений розмір застави є помірним для підозрюваної ОСОБА_6 виходячи з його майнового стану, забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків та буде дієвим стримуючим заходом до не порушення нею покладених на підозрювану обов`язків.

На підставі вищевикладеного, сторона обвинувачення вважає за необхідне покласти на підозрювану обов`язки, передбачені п. п. 1-3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України:

прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду;

не відлучатись із населеного пункту в якому вона проживає без дозволу слідчого або прокурора;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Від сторони захисту до суду надійшли письмові заперечення, в яких захисник просив відмовити в задоволенні клопотання в повному обсязі посилаючись на необґрунтованість підозри в даному кримінальному провадженні. Також, послались на відсутність аргументації наявності ризиків передбачених ст. 177 КПК України. Вважає, що розмір застави запропонований детективом є непомірним для підозрюваної та необґрунтованим.

Прокурор в судовому засіданні, підтримав клопотання, з мотивів у ньому наведених та просив задовольнити його. При визначені розміру застави просив врахувати розмір завданих збитків та тяжкі наслідки, які настали внаслідок дій підозрюваної.

Підозрювана та її захисники, в судовому засіданні, заперечували щодо задоволення клопотання в повному обсязі посилаючись на обставини викладені у письмових запереченнях.

Вивчивши клопотання, додатки до нього, заслухавши прокурора, захисників та підозрювану, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 177 КПК України, метою для застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 статті 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів, про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини та утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Як вбачається із матеріалів клопотання, детективами Головного підрозділу Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72025000000000001 від 07.01.2025за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.

05.02.2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру, її дії кваліфіковано за ознаками кримінальних правопорушень, а саме:

пособництво в розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, вчиненій організованою групою та привласненні чужого майна, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, вчиненій організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України;

легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, тобто здійснення фінансових операції з майном, знаючи, що таке майно частково одержано злочинним шляхом, вчинене організованою групою, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.

Аналізуючи надані слідчому судді для вивчення копії матеріалів кримінального провадження на обґрунтування підозри повідомленої ОСОБА_6 в обсязі долученому до клопотання, а саме дані, які містяться в процесуальних документах та протоколах слідчих дій, слідчий суддя вважає, що у даному випадку можна дійти висновку про причетність, останньої до вчинення протиправних дій, відповідальність за які, передбачена законом про кримінальну відповідальність, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, а тому слідчий суддя не бачить у висновках детектива про обґрунтованість підозри, чогось очевидно довільного чи необґрунтованого, що виправдовує продовження досудового розслідування та застосування заходів забезпечення.

Виходячи з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти й інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

А тому, беручи до уваги наведе вище, слідчий суддя вважає, що характер інкримінованих діянь їх тяжкість, а також завдані збитки виправдовує необхідність здійснення подальшого розслідування даного кримінального провадження та застосування заходів забезпечення.

При цьому доводи захисту про необґрунтованість підозри не заслуговують на увагу, з огляду, на те, що слідчий суддя на цій стадії не оцінює докази, як це має робити суд під час розгляду кримінального провадження по суті.

Між тим, відповідно до ст. 178 КПК України слідчим суддею враховується вагомість наявних доказів про причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушень, в якому вона підозрюється, вік та стан здоров`я підозрюваної, відсутні підтверджені відомості про наявність тяжких хронічних захворювань, міцність соціальних зв`язків підозрюваної в місці її постійного проживання, у тому числі наявність у неї родини, майновий стан підозрюваної, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні інших кримінальних правопорушень, розмір майнової шкоди, яка становить 5 280 000 грн., а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Суд, враховуючи можливість настання ризиків, зазначених у клопотанні, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні: тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрювану від намірів та спроб порушити покладені на неї обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Детектив у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді застави просить визначити підозрюваній ОСОБА_6 заставу у розмірі 5280000,00 грн., посилаючись на вагомість доказів причетності ОСОБА_6 до вчинення нею кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, тяжкість покарання, вік та стан здоров`я підозрюваної, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_6 , що складає 5280000,00 грн., недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів. На думку детектива та прокурора саме такий розмір застави забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків.

З аналізу ч. 4 ст. 182 КПК України вбачається, що при визначені розміру застави слідчий суддя повинен врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий та сімейний стан підозрюваного; інші дані про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання.

Беручи до уваги обставини кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, майновий стан підозрюваної, вбачається, що розмір застави, який належить визначити підозрюваній ОСОБА_6 не має бути більшим за розмір, встановлений п. 3 ч. 4 ст. 182 КПК України.

При цьому, слідчий суддя враховує рішення Європейського суду з прав людини «Істоміна проти України» від 13.01.2022, згідно з п. 32 якого «…Суд вважає, що, зосереджуючись на розмірі шкоди, як стверджувалося, завданої заявницею, не здійснивши ретельної оцінки всіх відповідних факторів, у тому числі її спроможність сплатити визначений розмір застави, і відсутність задовільного пояснення, чому застава була визначена у такому надзвичайно великому розмірі, національні суди не дотрималися зобов`язання навести відповідне та достатнє обґрунтування для своїх рішень про визначення розміру застави, як вимагає пункт 3 статті 5 Конвенції».

Слідчий суддя вважає, що розмір застави, визначений підозрюваній ОСОБА_6 повинен у повній мірі гарантувати виконання покладених на неї обов`язків. Цей розмір повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрювану від порушення встановлених процесуальними нормами та\або покладених судом на неї обов`язків, забезпечувала її належну процесуальну поведінку, та не була надмірною. Водночас, слідчий суддя також враховує, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.

На переконання слідчого судді, застава в розмірі 5 280 000,00 грн., яку просить визначити сторона обвинувачення, є завідомо непомірною для підозрюваної, тим більше такий розмір обґрунтовано прокурором, виходячи із суми завданих збитків, без урахування положень однієї із загальних засад кримінального провадження презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, регламентованої ст. 17 КПК України, та практики Європейського суду з прав людини.

З огляду на наведене, слідчий суддя дійшов висновку, що застава в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що з урахуванням ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» становить 242240,00грн. (3028х80=242240 грн.), не є завідомо непомірною для підозрюваної ОСОБА_6 та разом з покладеними на неї обов`язками, забезпечуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваної та запобігатиме існуючим ризикам.

Застосовуючи такий вид міри запобіжного заходу, виходжу з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України на які послався детектив у клопотанні, та прокурор під час судового засідання.

З`ясовуючи питання щодо наявності ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_6 на які послався детектив та прокурор під час судового засідання, слідчий суддя враховує, те, що ризиком є подія або дія, яка може настати або вчинитися з високим ступенем ймовірності, вірогідність, яких має оцінюватись у сукупністю з обґрунтованістю підозри та вагомістю доказів на її підтвердження, мірою покарання, яка загрожує у разі визнання підозрюваної винуватою у вчиненні інкримінованого діяння.

Слідчий суддя вважає, що матеріалами клопотання доведено ризик можливої неналежної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_6 пов`язаною з ухиленням від явок до органу досудового розслідування для участі у слідчих та процесуальних діях, незаконного впливу свідків у цьому кримінальному провадженні; знищення документів, які можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється.

Ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що суд сприймає всі докази безпосередньо та може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. А тому, при застосуванні до підозрюваної менш суворого запобіжного заходу не можна буде запобігти ризику її впливу на потерпілих та свідків, тощо, з метою зміни ними своїх показань наданих слідчому під час досудового розслідування.

Отже, беручи до уваги обставини кримінального провадження, сімейний та майновий стан підозрюваної, інші дані про її особу, та на даний час невстановлені всі обставини вчинення кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що у сукупності слідчим суддею не визнається, як виключні випадки, які викликають необхідність визначення розміру застави підозрюваній ОСОБА_6 , який зможе забезпечити виконання покладених на неї обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у випадку внесення застави, що не перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи вищевикладене, на думку слідчого судді, в даному конкретному випадку необхідно визначити заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240,00 грн., з метою гарантування виконання підозрюваною ОСОБА_6 покладених на неї обов`язків, передбачених кримінальним процесуальним законом та запобігання існуючим ризикам.

Також, у разі внесення застави, для запобігання встановлених судом ризикам, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти на підозрювану обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 206, 309 КПК України,

ухвалив:

Клопотання старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 242240 (дві сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави (код ЄДРПОУ - 26268059, МФО 820172, банк-одержувач - Державна казначейська служба України м. Київ, розрахунковий рахунок UA128201720355259002001012089. Призначення платежу: застава за (П.І.П.) згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від (дата) по справі №..., внесені (П.І.П. особи, що вносить заставу).

Визначений розмір застави підозрювана яка не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язана внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати оригінал документу, що це підтверджує, з відміткою банку прокурору ОСОБА_13 . Зазначені дії можуть бути здійсненні пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

Роз`яснити підозрюваній та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана будучи належним чином повідомлена, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Покласти на строк дії ухвали на підозрювану ОСОБА_6 , наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розсідування, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_14 .

Строк дії ухвали в частині покладання на підозрювану обов`язків - до 04 квітня 2025 року.

На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: