Ухвала суду № 125300802, 11.02.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/5616/25

Провадження № 1-кс/761/4354/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Кам`янського, Дніпропетровської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у кримінальному провадженні № 72025000000000003 від 07.01.2025, -

ВСТАНОВИВ:

Старший детектив Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у кримінальному провадженні №72025000000000003 від 07.01.2025.

Клопотання мотивоване тим, що детективами Головного підрозділу Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72025000000000003 від 07.01.2025за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_5 діючи спільно з службовими особами Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя у складі організованої групи, в період з січня по квітень 2024 року, під час закупівлі дров паливних твердолистяних порід для непромислового використання 1-ї групи (дуб, акація бук, ясен, граб, клен, в`яз) за завищеною вартістю, здійснили розтрату та привласнення державного майна в особливо великих розмірах.

05.02.2025 в даному кримінальному проваджені ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, а саме:

- в привласненні чужого майна, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, вчиненій організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України;

- в легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, тобто здійснення фінансових операції з майном, знаючи, що таке майно частково одержано злочинним шляхом, вчинене організованою групою, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ураховуючи характер вчиненого підозрюваним злочину та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, є всі підстави вважати, що підозрюваний може залишити, змінити місце свого проживання та виїхати за межі України, де буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконними засобами через залякування впливати на свідків у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення інкримінованого йому злочину та злочинів на причетність до вчинення яких ОСОБА_5 на теперішній час перевіряється, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інші злочини, з метою запобігання вказаним ризикам, об`єктивно необхідним є застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави.

Застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов`язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації.

Не можливе і застосування до підозрюваного ОСОБА_5 і запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення йому про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваного саме такого запобіжного заходу.

Враховуючи особливо великий розмір матеріальних збитків на суму 4 752 000 грн, завданих інтересам Держави в результаті вчинення кримінального правопорушення, а також необхідність забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, прошу суд у порядку п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України визначити підозрюваному ОСОБА_5 розмір застави вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник заперечили щодо задоволення клопотання, оскільки вважають підозру необгрунтованою, а ризики відсутніми враховуючи належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши додані до матеріалів клопотання копії матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів клопотання та встановлено слідчим суддею, детективами Головного підрозділу Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72025000000000003 від 07.01.2025за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється прокурорами Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, підтверджуються долученими до матеріалів клопотання документами, а саме: протоколом оглядів за результатом проведення НСРД; висновком експерта № 834-24 від 15.10.2024 за результатами проведення судово-економічної експертизи; аналітичним продуктом (висновок аналітика) № 9.4/4.1.2/8873-24 від 21.11.2024 та іншими матеріалами у їх сукупності, а тому слідчий суддя вважає, що зазначені у клопотанні обставини пред`явленої підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які зазначені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах.

При цьому, з приводу заперечень сторони захисту щодо обґрунтованості підозри, слідчий суддя зазначає, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості особи у вчиненні злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра достатньою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Так, у клопотанні детективом заявлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від слідства та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Слідчий суддя враховує, що кримінальні правопорушення за ч.5 ст. 191 та ч.3 ст. 209 КК України, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 відноситься до категорії особливо тяжких, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, та від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання, що повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Наявність ризику, передбаченого п .5 ч.1 ст.177 КПК України, є також доведеним, оскільки 26.12.2024 скеровано до суду обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України, тобто за вчинення аналогічних злочинів. Вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Водночас, даних, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, прокурором не доведено, а слідчим суддею не встановлено.

Отже, можливі ризики з боку підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, доведенні прокурором та належними доказами не спростовані стороною захисту.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України).

Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України).

При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

З аналізу ч. 4 ст. 182 КПК України вбачається, що при визначені розміру застави слідчий суддя повинен врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких родичів; встановлені ризики, передбачені статтею 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням окрім обставин кримінального правопорушення, ще й майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, заявник стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

Також, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Детектив у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді застави та прокурор в судовому засіданні просили визначити підозрюваному заставу у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя враховує ризики, зазначені у клопотанні слідчого, а саме: ризик того, що підозрюваний може вчинити спроби щодо переховування від органу досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

При обранні запобіжного заходу, слідчий суддя також враховує дані про особу підозрюваного, його вік, майновий та сімейний стан, обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється та вважає доцільним визначити останньому заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 242 240 гривень, оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, а також буде стимулюючим розміром для запобігання реалізації підозрюваного встановлених слідчим суддею ризиків за п.1,5, ч.1, ст.177 КПК України.

Одночасно, враховуючи доведені прокурором обставини, слідчий суддя вважає за необхідне зобов`язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого або прокурора; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З огляду на викладене, слідчий суддя вбачає обгрунтовані підстави для задоволення клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст. 177, 182, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб та складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в м. Києві для внесення застави (отримувач - ТУ ДСА України в місті Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, р/р №UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за… (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали… (назва суду) від… (дата ухвали) по справі № …, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

Визначений розмір застави підозрюваному, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати оригінал документу, що це підтверджує, з відміткою банку прокурору. Зазначені дії можуть бути здійсненні пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого або прокурора;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали в частині покладення на підозрюваного обов`язків визначити до 04.04.2025 року включно.

Попередити підозрюваного, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора ОСОБА_3 .

На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 14.02.2025 року.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_11