Ухвала суду № 125299888, 20.02.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/791/25

Провадження №2-во/752/33/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2025 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кордюкова Ж.І., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Голосіївського районного суду міста Києва від 16.01.2025 про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про виправлення описки в ухвалі Голосіївського районного суду міста Києва від 16.01.2025 про забезпечення позову, в описовій частині якої було зазначено цифри 16677 грн. замість правильної суми 16677 тис.грн.

Розглянувши подану заяву, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено наступне.

16.01.2025 Голосіївським районним судом міста Києва було постановлено ухвалу, якою відмовлено позивачу у застосуванні заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Відповідно до ч. 2 ст. 269 ЦПК України питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Зі змісту вказаної норми слідує, що виправлення описки є правом, а не обов`язком суду. При цьому, необхідність її виправлення зумовлена неправильним написанням слів, зазначенням відомостей, які мають істотний характер та впливають на зміст постановленого судом рішення, що може призвести до труднощів або неможливості його виконання.

Згідно п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Питання про внесення виправлень може бути вирішено судом, що ухвалив рішення, як із власної ініціативи, так і за заявою осіб, які беруть участь у справі, і незалежно від того, чи виконано рішення, але в межах установленого законом строку, протягом якого воно може бути пред`явлено до примусового виконання.

Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.

Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки.

Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.

Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

У відповідності до правового висновку Верховного суду у постанові від 21 липня 2020 року у справі № 521/1074/17, описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Суд зауважив, що не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Таким чином, під опискою слід розуміти зроблену судом механічну (мимовільну, випадкову) граматичну помилку в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер.

Описка, яку просить виправити позивач, не має істотного характеру, не спотворює текст ухвали та не призводить до її невірного сприйняття.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення заяви.

Керуючись ст.ст. 258, 260-261, 269 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВив:

Заяву позивача ОСОБА_1 про виправлення описки залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу складено 20.02.2025.

Суддя Ж. І. Кордюкова