Ухвала суду № 125297610, 04.02.2025, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/1075/25

1-кс/296/470/25

УХВАЛА

Іменем України

(повний текст)

04 лютого 2025 року м.Житомир

Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваної ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народилась в с.Черемошне, Житомирського району, Житомирської області, громадянки України, одруженої, працює на посаді медичного реєстратора Коростенської міжрайонної МСЕК, фактично проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України, у кримінальному провадженні №12024060000000794 від 22.10.2024, -

встановив:

Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області майор поліції ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира із клопотанням, погодженим прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_7 , відповідно до змісту якого просить застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, у кримінальному провадженні №12024060000000794 від 22.10.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 354 КК України.

В обґрунтуванняподаного клопотанняслідчий ОСОБА_4 зазначає,що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024060000000794 від 22.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у період з жовтня 2024 року по 28.11.2024, ОСОБА_5 будучи службовою особою Коростенської міжрайонної МСЕК, діючи за попередньою змовою групою осіб з головою МСЕК ОСОБА_8 та секретарем ЛКК ОСОБА_9 , спільно вимагала та одержала від ОСОБА_10 неправомірну вигоду в загальному розмірі 1500 доларів США та 21000 гривень за вчинення в його інтересах дій з використанням свого службового становища.

20.01.2025 ОСОБА_5 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Необхідність застосування до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідча та прокурор обґрунтовують тим, що наявні ризики, передбачені п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України:

- кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 є тяжким та містить безальтернативну санкцію - позбавлення волі на певний строк, у зв`язку з чим, бажаючи уникнути негативних наслідків кримінально-правового характеру, підозрювана може ухилятися від органу досудового розслідування та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України);

- перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, підозрювана ОСОБА_5 може вчиняти спроби знищити, сховати, спотворити речові докази, які наразі не перебувають у розпорядженні органу досудового розслідування, оскільки повне коло осіб, причетних до вчинення злочину та усі речові докази не виявлено та не вилучено (п.2 ч.1 ст.177 КПК України);

-підозрювана ОСОБА_5 ,з метоюуникнення кримінальноївідповідальності,перешкоджанню всебічного,повного танеупередженого встановленняобставин вчиненогозлочину,може вчинятиспроби протиправноговпливу насвідків кримінальногопровадження будь-якимшляхом длязміни (відмови)від показів. Підозрювана може вчиняти спроби впливу на учасників кримінального провадження з метою неможливості використання в суді в якості доказів показань останніх (п.3, п.4 ч.1 ст.177 КПК України);

- підозрювана ОСОБА_5 може мати причетність до інших кримінальних правопорушень, так як злочин, у вчиненні якого вона підозрюється, вчинений групою осіб, безпосередньо пов`язаний з видом її основної діяльності та є складовою частиною отримання прибутку. Зібрані докази вини ОСОБА_5 у вчиненні злочину, у якому остання наразі обґрунтовано підозрюється може свідчити про те, що вчинення даного роду кримінальних правопорушень є способом отримання додаткових джерел доходів для прожиття.

Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні подане клопотання підтримали та просили його задовольнити. Прокурор додатково наголосила на наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Захисник підозрюваної ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання та просив застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Зазначив, що підозра є необгрунтованою: вчинення підзахисною кримінального правопорушення не доведено слідчим; в протоколах НСРД не зафіксовано злочинних дій ОСОБА_5 ; вона не має медичної освіти і не є службовою особою. Також, підозра вручена ОСОБА_5 через місяць після проведення в неї обшуку, та вона не переховувалась від органу досудового розслідування. Просив врахувати, що підозрювана має незадовільний стан здоров`я, має міцні соціальні зв`язки, а ризики прокурором не доведені. Зокрема, вплив на свідків не задокументований, ОСОБА_5 з`являється на всі виклики, під час обшуків у кримінальному провадженні вилучена вся документація.

Підозрювана ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала позицію свого захисника.

Дослідивши матеріали клопотання, вислухавши учасників судового засідання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Пунктом 4 частини 2 статті 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим; вік та стан здоров`я; міцність соціальних зв`язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; дотримання умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Щодо наявності обґрунтованої підозри, слідчий суддя зазначає наступне.

Так як положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття "обґрунтованості підозри", в оцінці цього питання слідчій судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема "Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства", "Нечипорук та Йонкало проти України", Європейський суд з прав людини наголошує, що "обґрунтована підозра" передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати неупередженого спостерігача в тому, що відповідна особа можливо вчинила злочин. При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування "обґрунтована підозра" не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи. Обґрунтована підозра повинна бути заснована на об`єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення.

Так, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що надані слідчим та прокурором докази у їх сукупності переконали б неупередженого спостерігача, що ОСОБА_5 , можливо, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.368 КК України, що підтверджується, зокрема: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань; ухвалами суду №296/585/25 від 23.01.2025, №296/11219/24, №296/11215/24 від 04.12.2024, №296/11218/24 від 05.12.2024, №296/11207/24 від 05.12.2024; вимогою від 25.01.2025; довідкою №25028401791338482309; протоколами допиту свідка від 23.10.2024, 08.11.2024, 29.11.2024; довідками; повідомленнями про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 20.01.2025; протоколом (додаткового) допиту підозрюваного від 15.01.2025; повідомленням про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення; інформацією про особу; протоколом за результатами проведення НСРД від 27.11.2024, 09.12.2024, 10.12.2024; листом від 07.01.2025; протоколами обшуку від 29.11.2024; протоколом огляду від 17.12.2024; наказами від 05.03.2012, 06.06.2012, 02.03.2009, 04.11.2011; положенням; розпорядженням; посадовими інструкціями; характеристиками.

Щодо наявності ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, слідчий суддя зазначає наступне.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії.

Відповідно до частини 5 ст.132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Слідчий суддя вважає недоведеними ризики: переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджання ОСОБА_5 кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

В контексті наведеного слідчий суддя зазначає, що ОСОБА_5 має міцні соціальні зв`язки, одружена, офіційно працює, проходить лікування, починаючи з січня 2025 року, з діагнозом "Міокардитичний кардіосклероз...". Прокурором та слідчим не зазначено реальних обставин існування ризику переховування як-то: ухилення від отримання підозри; неявка за викликом до слідчого; зафіксовані розмови підозрюваної, в яких обговорюється можливість ухилення від органів досудового розслідування або ж виїзду за кордон, тощо. Отже, в суду відсутні підстави вважати, що підозрювана буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

В межах кримінального провадження №12024060000000794 проведено обшуки, в тому числі у ОСОБА_5 , та вилучено органом досудового розслідування речові докази та документацію, повідомлено про підозру іншим учасникам ще 29.11.2024 ( ОСОБА_9 та ОСОБА_11 ). Наведене підтверджено матеріалами справи. Прокурором в судовому засіданні не зазначено, які ще речові докази планується віднайти у ОСОБА_5 з урахуванням вже проведеного обшуку у неї, чи які докази нею приховуються, або ж до яких вона наразі має доступ і може їх спотворити.

Ризик перешкоджання ОСОБА_5 кримінальному провадженню іншим чином взагалі не обгрунтовано, а ризик вчинити інше кримінальне правопорушення є лише припущенням слідчого та прокурора.

Разом з тим, слідчий суддя не виключає ризику незаконного впливу зі сторони підозрюваної ОСОБА_5 на інших підозрюваних та свідків у кримінальному провадженні №12024060000000794 від 22.10.2024, з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, оскільки інкримінується вчинення кримінального правопорушення групою осіб, з якими ОСОБА_5 знайома, а коло свідків ще встановлюється органом досудового розслідування (не виключається, що такі особи є колегами підозрюваної).

Оцінюючи в сукупності встановлені судом обставини щодо заявлених прокурором та слідчим ризиків, тяжкість інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваної, яка має міцні соціальні зв`язки, раніше не судима, слідчий суддя вважає, що застосування cтосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не викликано об`єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваної.

Щодо можливості застосування альтернативних запобіжних заходів, слідчий суддя зазначає наступне.

З огляду на ст.2 КПК України завданням кримінального провадження є, в тому числі, забезпечення балансу між правами і інтересами окремої особи (підозрюваного) та суспільними інтересами (захист особи суспільства і держави), а також застосування належної правової процедури.

Частиною першою статті 181 КПК України встановлено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Згідно з ч.2 ст.181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Слідчий суддя вважає, що на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у визначений період доби буде співмірним з існуючими ризиками, відповідатиме особі підозрюваної ОСОБА_5 і зможе забезпечити належне виконання останньою процесуальних обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 слідвідмовити тазастосувати щодопідозрюваної запобіжнийзахід увигляді домашньогоарешту увизначений періоддоби замісцем проживання,з покладеннямна неїнаступних процесуальнихобов`язків:заборонити підозрюванійбез дозволуслідчого,прокурора абосуду,залежно відстадії кримінальногопровадження,залишати житлоза адресою: АДРЕСА_1 , з 22 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин наступного дня, за виключенням часу перебування в укритті на випадок оголошення повітряної тривоги чи іншого загрозливого для життя стану; не відлучатись за межі м. Коростеня без дозволу слідчого, прокурора або суду; прибувати до слідчого, прокурора, що здійснюватимуть досудове розслідування у кримінальному провадженні, за першим викликом на визначений ним час та до суду за кожною вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні №12024060000000794 від 22.10.2024; здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Керуючись статтями 176-179, 181, 193-194, 196 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -

постановив:

У задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , - відмовити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у визначений період доби за місцем проживання підозрюваної за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 29 березня 2025 року.

Покласти на підозрювану ОСОБА_5 наступні процесуальні обов`язки:

-заборонити підозрюванійбез дозволуслідчого,прокурора абосуду,залежно відстадії кримінальногопровадження,залишати житлоза адресою: АДРЕСА_1 , з 22 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин наступного дня, за виключенням часу перебування в укритті на випадок оголошення повітряної тривоги чи іншого загрозливого для життя стану;

- не відлучатись за межі м. Коростеня без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- прибувати до слідчого, прокурора, що здійснюватимуть досудове розслідування у кримінальному провадженні, за першим викликом на визначений ним час та до суду за кожною вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні №12024060000000794 від 22.10.2024;

- здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Строк дії ухвали та обов`язків встановити до 29 березня 2025 року.

Контроль за виконанням запобіжного заходу покласти на органи Національної поліції за місцем проживання підозрюваної.

Роз`яснити підозрюваній, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Роз`яснити підозрюваній, що у разі невиконання покладених на неї обов`язків можливе застосування більш жорсткого запобіжного заходу та накладення грошового стягнення.

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 18 лютого 2025 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1