Ухвала суду № 125297200, 17.02.2025, Горохівський районний суд Волинської області

Справа №155/850/24

Провадження №2/155/33/25

УХВАЛА

17.02.2025 м.Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі

головуючого судді Сметани В.М.,

при секретарі судових засідань Воронюк Н.М.,

за участі: позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представників відповідачів ОСОБА_4 , Білик Л.С.,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Телерадіоорганізація «Тернопіль-Медіа», ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про захист гідності та честі фізичної особи

УСТАНОВИВ:

Позивач 16 травня 2024 року звернувся в суд із позовною заявою до відповідачів про захист гідності та честі фізичної особи.

В підготовчому судовому засіданні представник позивача подав повторне клопотання про призначення у справі лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи. Вказував, що ними обрана інша експертна установа, яка в стислі терміни проведе вказану експертизу. Також до клопотання долучає стенограму телевізійного сюжету.

Позивач підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.

Представники відповідачів щодо задоволення клопотання про призначення у справі експертизи заперечували. Вказували, що позивач та його представник зловживають процесуальними правами, оскільки вже подавали аналогічне клопотання, на підставі якого судом було призначено експертизу, яка не була проведена з вини позивача. Також представником позивача був пропущений строк для подання даного клопотання. Зазначали, що долучена до клопотання стенограма відеосюжету є неповною та виготовлена самим позивачем, що ставить її достовірність під сумнів.

Заслухавши думку сторін з приводу заявленого клопотання, оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України, передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.102 ЦПК України, предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права

Згідно ч.1 ст.103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Водночас, ухвалою Горохівського районного суду Волинської області від 24 вересня 2024 року було призначено семантико-текстуальну експертизу.

На адресу суду 18 листопада 2024 року, від експерта Київської незалежної судово-експертної установи надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи.

Проте, позивачем клопотання експерта не було виконане, внаслідок чого вищезазначена ухвала від 24 вересня 2024 про проведення експертизи залишилася без виконання.

Позивач не скористався своїм правом на проведення відповідної експертизи самостійно та не подав висновок експерта разом з позовною заявою, а також не було виконано клопотання експерта під час виконання експертизи, призначеної судом.

Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 року № 53/5 затверджено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (далі - Інструкція) та Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - Рекомендації).

Згідно з положеннями глави 2 розділу I Рекомендацій у межах лінгвістичної експертизи мовлення проводяться авторознавчі та семантико-текстуальні дослідження. Об`єктом дослідження лінгвістичної експертизи мовлення є продукт мовленнєвої діяльності людини, відображений у писемній або в усній формі (зафіксований у відео-, фонограмі). Лінгвістична експертиза мовлення поділяється на авторознавчу експертизу писемного мовлення та семантико-текстуальну експертизу писемного та усного мовлення.

Відповідно до ч.2 ст.30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

У постанові Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 757/56330/18-ц (провадження № 61-12420св19) зазначено, що визначення поняття «оціночні судження» міститься у законі - статті 30 Закону України «Про інформацію», а відтак тлумачення цього поняття є питанням права, які суд повинен вирішувати самостійно, про що також зазначав Європейський суд з прав людини (справа «Дмітрієвський проти росії»).

Суд звертає увагу, що встановлення фактів та розмежування фактів і оціночних суджень відноситься саме до компетенції суду і не може передаватись на вирішення експертам. На цьому неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини, зокрема, у справах «Дмітрієвський проти росії» (Dmitriyevskiy v. Russia), заява № 42168/06, та «Марія Альохіна та інші проти росії» (Mariya Alekhina and Others v. Russia), заява № 38004/12. Європейський суд з прав людини у згаданих рішеннях зауважував, що юридичну оцінку характеру спірних висловлювань у цих провадженнях робили експерти-філологи, а не суд. Роль національних судів зводилась до того, що вони лише схвалювали зазначені висновки, незважаючи на те, що експертна оцінка явно виходила за рамки суто мовних питань, таких як, наприклад, визначення значення конкретних слів та виразів, і, по суті, кваліфікувала дії заявників з правової точки зору. Суд визнав такий стан справ неприйнятним і підкреслив, що всі юридичні питання повинні вирішуватися виключно судами. А експертні висновки повинні мати допоміжну роль.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Положеннями ч.1 ст. 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.107 ЦПК України, матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.

Згідно ст.109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Враховуючи, вищенаведене, рівність процесуальних прав учасників справи, суд попередньо призначав зазначену експертизу, позивачем та його представником клопотання експерта не було виконано, а також, стороною позивача не надано нових доводів на обґрунтування клопотання про призначення експертизи, не долучивши повної стенограми телепередачи, а лише окремий витяг, беручи до уваги розумність процесуальних строків розгляду справи та добросовісність дії сторін, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання.

Таким чином, суд вважає, що у задоволенні клопотання представника позивача про призначення повторно судово-лінгвістичної експертизи слід відмовити.

На підставі ст. ст. 102, 103, 113, 197, 222 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання позивача про призначення семантико-текстуальної експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Телерадіоорганізація «Тернопіль-Медіа», ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про захист гідності та честі фізичної особи відмовити.

Ухвала оскарження не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 20 лютого 2025 року.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області В.М. Сметана