Ухвала суду № 125293592, 20.02.2025, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/11003/23

Провадження № 4-с/643/13/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2025 Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Власенка М. В.,

за участю:

секретаря судового засідання Каратаєвої Я. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Салтівський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , на дії та бездіяльність органу державного виконавчої служби,

ВСТАНОВИВ:

18 листопада 2024 року до Московського районного суду м.Харкова засобами поштового зв`язку надійшла скарга ОСОБА_1 на дії та бездіяльність посадових осіб Салтівського ВДВС у м. Харкові СМУ МЮ, у якій скаржник (боржник) просить:

визнати протиправними (неправомірними) дії посадових осіб (державних виконавців) Салтівського ВДВС у м. Харкові СМУ МЮ в рамках виконавчих проваджень № 75387818 від27.06.2024 та № 75387633 від 14.08.2024 щодо стягнення коштів ОСОБА_1 з банківського (розрахункового) рахунку, який відкритий в АТ «Приватбанк» та використовується для зарахування (отримання) пенсії;

визнати протиправними (неправомірними) дії посадових осіб (державного виконавця) Салтівського ВДВС у м. Харкові СМУ МЮ по ненаданню доступу до матеріалів виконавчого провадження № 75387633 від 14.08.2024;

зобов`язати Салтівський ВДВС у м. Харкові СМУ МЮ розглянути заяви та запити про інформацію по виконавчому провадженню № 75387633 від 14.08.2024, повідомивши його про їх розгляд належним чином та надати доступ до матеріалів виконавчого провадження;

скасувати постанову державного виконавця Салтівського ВДВС у м. Харкові СМУ МЮ про закриття виконавчого провадження № 75387633 від 14.08.2024;

стягнути з Салтівського ВДВС у м. Харкові СМУ МЮ суму в розмірі 4214,74 грн та суму в розмірі 2774,02 грн на його користь.

Вимоги обґрунтовані, серед іншого, тим, на виконанні у Салтівському ВДВС у м. Харкові СМУ МЮ перебуває два виконавчі провадження № 75387818 від 27.06.2024 та № 75387633 від14.08.2024. В межах цих виконавчих проваджень із заявника стягуються кошти з його пенсійного рахунку, що суперечить вимогам законодавства. Крім цього, виконавча служба не надає відповіді на його звернення щодо стану виконавчого провадження.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 28 листопада 2024 року прийнято до розгляду зазначену скаргу, запропоновано учасникам справи надати свої пояснення та заперечення.

05 грудня 2024 року до суду надійшло клопотання від Салтівського ВДВС у м. Харкові СМУ МЮ про відкладення розгляду справи, через неможливість прибуття у судове засідання.

13 грудня 2024 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без його участі, скаргу підтримує та просить задовольнити.

14 січня 2025 року до суду від Салтівського ВДВС у м. Харкові СМУ МЮ надійшов відзив на скаргу, в якому виконавча служба заперечує проти задоволення скарги.

Учасники провадження у судове засідання не з`явилися, повідомлялися належним чином.

Суд на підставі ст. 223 ЦПК України розгляд справи провів у відсутність вказаних сторін.

У зв`язку з чим суд, на підставі ч. 10 ст. 84 ЦПК України, здійснює розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно із частиною 2 статті 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суд, дослідивши матеріали скарги та заперечень, дослідивши матеріали виконавчих проваджень, встановив таке.

На виконанні Салтівського ВДВС у місті Харкові СМУ Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження № 75387633, відкритого на підставі виконавчого листа № 643/11003/23, виданого 20.06.2024 Московським районним судом м. Харкова про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 7185,00 грн.

14.08.2024 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника.

14.08.2024 та 04.11.2024 державним виконавцем стягнуто кошти за вказаним виконавчим провадженням у загальному розмірі 8206,50 грн (сума боргу, витрати виконавчого провадження, виконавчий збір), які перераховані на відповідні рахунки та 04.11.2024 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення.

Згідно інформації Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області Швець-Шуст отримує пенсії, яка виплачується на поточний рахунок банківської установи АТ КБ «Приватбанк». Саме з цього рахунку було списано кошти для забезпечення виконання у ВП № 75387633.

З обґрунтування вимог скарги та доданих доказів, судом вбачається, що скаржник намагався відновити його порушене право та звертався до державного виконавця з заявою про скасування, зняття арешту з його пенсійного рахунку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Зазначене конституційне положення відображено також у статті 18 ЦПК України, згідно якої судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26.06.2013по справі № 1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частини 1, 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з пунктом 7 частини 3статті 18 цього ж Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

В рішенні Конституційного Суду України № 25рп/2009 від 07.10.2009 зазначено, що право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел та забезпечується статтями 46 та 64 Конституції України.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Закон України «Про пенсійне забезпечення» гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається лише у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до ч. 2 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» з пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.

За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Таким чином, із аналізу зазначених правових норм вбачається, що кошти, які складають пенсію є особливим об`єктом, на який може бути звернуто стягнення на виконання виконавчого документа, на який допускається стягнення лише у разі відсутності інших коштів та/або об`єктів для стягнення.

Порядок стягнення на пенсію врегульований окремо від інших видів стягнення та навіть при застосуванні такого стягнення встановлено граничні розміри можливого стягнення від 20 до 50 % пенсії в залежності від виду зобов`язання.

Згідно із вимогами п. 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, зокрема припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації);

Загальновідомим є факт введення у Україні воєнного стану з 24.02.2022, який на даний час не скасовано та не припинено.

Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Здійснюючи виконання постанови від 14.08.2024 в межах виконавчого провадження №75387633 та виконуючи покладений на державного виконавця обов`язок щодо визначення статусу рахунка АТ КБ «Приватбанк», він вважав за можливе накласти арешт на грошові кошти, розміщені на ньому.

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом.

А тому, враховуючи, що винесена постанова про арешт коштів боржника містить застереження для банку про неможливість накладення арешту/звернення стягнення на кошти, на які заборонено законом та належать боржнику, суд дійшов висновку про правомірність дій державного виконавця під-час винесення даної постанови.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

В той же час, у разі накладення арешту на рахунок, на який зараховуються лише соціальні виплати, на такі виплати не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю.

Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих отримання соціальних виплат на такий рахунок.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від19.05.2020 у справі № 905/361/19 та постанові Верховного Суду від 08.07.2020 у справі №915/1000/18.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на кошти, що знаходяться на цьому рахунку, заборонено законом.

Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону (абзац другий частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом.

Відтак, суд вважає, що відсутні підстави вважати дії державного виконавця щодо винесення постанови про арешт коштів, протиправними.

Виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»). Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 905/361/19.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що звернення стягнення/арешт на кошти пенсії, які знаходяться на рахунку боржника, підпадають під випадки «кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом» (ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження»), а тому арешти накладені на грошові кошти (пенсія) на картковому рахунку АТ КБ «Приватбанк» - підлягає скасуванню.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від20.04.2022 у справі № 756/8815/20.

Крім того, залишення арешту на кошти та звернення на них стягнення унеможливлює отримання боржником будь-яких коштів (пенсії) та порушує його право на належне існування.

З цих же підстав, суд вважає за необхідне скасувати арешт коштів божника в межах виконавчого провадження № 75387818, згідно постанови державного виконавця від 27.06.2024, що розміщені в АТ КБ «Приватбанк» та обліковуються як пенсійні виплати.

Щодо вимоги скаржника скасувати постанову про закриття виконавчого провадження №75387633, суд вважає її необґрунтованою, оскільки як встановлено раніше, виконавець діяв правомірно. Крім цього, вказаною постановою припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Щодо вимоги про визнання протиправними (неправомірними) дії посадових осіб (державного виконавця) Салтівського ВДВС у м. Харкові СМУ МЮ по ненаданню доступу до матеріалів виконавчого провадження № 75387633 від 14.08.2024 та зобов`язання Салтівський ВДВС у м. Харкові СМУ МЮ розглянути заяви та запити про інформацію по виконавчому провадженню № 75387633 від 14.08.2024, повідомивши його про їх розгляд належним чином та надати доступ до матеріалів виконавчого провадження, суд зазначає таке.

З матеріалів виконавчого провадження № 75387633 слідує, що на всі відповіді та запити скаржника була надана відповідь, проте суд не може перевірити достовірність твердження виконавчої служби, що такі відповіді були направлені ОСОБА_1 , оскільки з матеріалів іншого виконавчого провадження № 75387818 слідує, що такі відповіді були направлені на електронну пошту скаржника про що містяться докази відправки. Відтак, суд доходить висновку, що виконавчої службою не в повній мірі виконано свій обов`язок щодо доведення надіслання таких відповідей скаржнику.

Що стосується вимог скарги про стягнення коштів, то ці вимоги не підлягають до задоволення. Так, не встановлено протиправності дій державних виконавців щодо стягнення цих коштів; банківська установа не повідомила до органів ДВС про те, що на банківський рахунок, відкритий ОСОБА_1 , зараховується пенсія; банківська установа прийняла до виконання постанову державного виконавця про арешт коштів; фактично стягнуті кошти вже розподілені: частина перерахована стягувачу, а частина зарахована на виконавчий збір та витрати на виконавче провадження. Крім того, боржником ні в добровільному, ні в примусовому порядку, судове рішення суду на підставі якого видавалися виконавчі листи, не виконане.

Згідно з частинами другою та третьою статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене права заявника).

Керуючись ст. 259, 260, 261, 354, 451 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Салтівський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , на дії та бездіяльність органу державного виконавчої служби задовольнити частково.

Визнати незаконною бездіяльність Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не зняття арешту з коштів в межах виконавчого провадження № 75387818, які обліковуються на банківському рахунку, який відкритий у АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 , та використовується для зарахування пенсії.

Зобов`язати Салтівський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції скасувати арешт грошових коштів в межах виконавчого провадження № 75387818, які обліковуються на банківському рахунку, який відкритий у АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 , для зарахування пенсії.

Зобов`язати Салтівський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції поінформувати (надати відповіді) ОСОБА_1 про результати розгляду його заяви від 30.09.2024 та запитів від 02.10.2024, 10.10.2024, 19.10.2024, 30.10.2024 в межах виконавчого провадження № 75387633 та надати доступ до матеріалів вказаного виконавчого провадження.

В іншій частині скарги відмовити.

Відповідно до ст. 453 ЦПК України про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду у п`ятнадцятиденний строк з дня складення повного текста ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 20 лютого 2025 року.

Суддя Михайло ВЛАСЕНКО