Рішення № 125290061, 20.02.2025, Господарський суд Івано-Франківської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1239/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу, у якій

позивач - Приватне підприємство "БКФ Осанна",

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЛАТАН-С",

про стягнення 28 240,78 грн, з яких 7 000 грн - заборгованість за поставлений товар за договором поставки від 05.01.2021, 2 740,85 грн - інфляційні втрати, 17 070,80 грн - пеня, 1 429,13 грн - штраф,

ухвалив таке рішення.

1. Предмет позову.

1.1. ПП "БКФ Осанна" звернулось з позовом до ТОВ "ПЛАТАН-С" про стягнення 28 240,78 грн, з яких 7 000 грн - заборгованість за поставлений товар за договором поставки від 05.01.2021, 2 740,85 грн - інфляційні втрати, 17 070,80 грн - пеня, 1 429, 13 грн - штраф.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

2.1. Суд відповідно до приписів ст. 252 ГПК України ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (ухвала про відкриття провадження від 25.12.2024).

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

2.2. Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч. 4 ст. 120 цього Кодексу. За приписами ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

В п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Ухвала про відкриття провадження у справі була внесена до АСДС та автоматично направлена в електронний кабінет відповідача, що підтверджується довідкою, сформованою в АСДС 266.12.2024.

2.3. Суд в ухвалі про відкриття провадження повідомив відповідачу, що строк для подання відзиву на позовну заяву та всіх документів, що підтверджують заперечення проти позову протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали. Відповідач у встановлений строк відзив не подав.

А тому згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст.178 ГПК України суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

3. Зміст заяв по суті спору.

3.1. Позовна заява від 17.12.2024 (вх.№ 11329/24 від 23.12.2024).

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами був укладений договір поставки від 05.01.2021, на підставі якого позивач у період з 18.06.2021 до 03.10.2022 поставив відповідачу товар на загальну суму 469 197,60 грн. Зокрема, на підставі вказаного договору 24.08.2022 була здійснена поставка товару на суму 13 875 грн (видаткова накладна № РН-0000239) та 03.10.2022 - на суму 14 707,50 грн (видаткова накладна №РН-0000316). Відповідач оплату поставки за 20.08.2022 здійснив 20.11.2023, а поставку від 03.10.2022 оплатив 28.06.2024 в розмірі 7 707,50 грн. Заборгованість в суму 7 000 грн не оплачена. За прострочення платежу відповідно до ст. 625 ЦК України нарахував інфляційні втрати та згідно з п. 5.2, 5.3. договору нарахував пеню та штраф. Позовні вимоги обґрунтовує приписами ст. 174, 180, 230, 231 ГК України.

4. Обставини справи, оцінка доказів.

Дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.

4.1. Між ПП "БКФ Осанна" як постачальником та ТОВ "ПЛАТАН-С" як покупцем був укладений договір поставки від 05.01.2021 № 110121 (далі - Договір).

Умови Договору такі.

Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність, а покупець прийняти і оплатити товари (п. 1.1.).

Предметом поставки є будівельні матеріали (залізобетон, бетон, інертні матеріали (пісок, щебінь, відсів, піщано-гравійну суміш) та інше). Поставка товару здійснюється окремими партіями. Асортимент, кількість і ціна товару погоджується сторонами в усних або письмових заявках на кожну окрему партію товару (п. 1.2.).

Постачальник відвантажує товар покупцеві за договірними цінами (п. 2.1.).

Ціна товару остаточно узгоджується та вказується сторонами у рахунках та накладних на поставку товару (п. 2.2.).

Оплата за поставлений товар (надані послуги) здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника в такому порядку:

1) у випадку, якщо попередньо виставлено рахунок, аванс у розмірі 50% протягом 3-х днів від дати отримання рахунку, решта 50% від суми протягом десяти календарних днів від дати виписки накладної,

2) у випадку, якщо товар (послуги) отримано без попередньо виставленого рахунку, оплата здійснюється протягом 10 (десяти) календарних днів від дати виписки накладної та передачі у власність покупця товару (п. 2.4.).

Постачальник вправі здійснювати зарахування коштів, сплачених покупцем, в черговості виникнення заборгованості перед постачальником, незважаючи на призначення платежу (п. 2.5.).

3а несвоєчасне виконання зобов`язань за цим Договором сторона, що прострочила виконання зобов`язання, сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожний прострочений день, виходячи з суми прострочених зобов`язань, визначеної в порядку, встановленому ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" (п. 5.2.).

Якщо оплата за отриманий товар прострочена більш як на 60 календарних днів, покупець сплачує на користь постачальника штрафу розмірі 5% від суми невиконаних зобов`язань (п. 5.3.).

Позовна давність за позовами про стягнення неустойки (штрафу) встановлюється сторонами даного Договору тривалістю в один рік (п. 5.6.).

Цей договір набуває чинності з дати його підписання обома Сторонами і діє до 31.12.2022, але у будь-якому випадку до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним Договором (п. 8.6.).

4.2. Відповідно до умов Договору позивач поставив відповідачу товар - пісок будівельний просіяний, що підтверджується:

видатковою накладною від 24.08.2022 № РН-0000239, кількість 25 куб. м, на суму 13 875 грн та товарно-транспортними накладними № 1, № 2 від 24.08.2022;

видатковою накладною від 03.10.2022 № РН-0000316, кількість 26,500 куб. м, на суму 14 707,50 грн та товарно-транспортними накладними № 1, № 2 від 03.10.2022.

4.3. Відповідач здійснив оплату за отриманий товар 20.11.2023 у розмірі 13 875 грн.

4.4. Позивач направив відповідачу претензію від 28.05.2024 № 6/05, в якій просив оплатити заборгованість за поставлений товар згідно видаткової накладної від 03.10.2022 № РН-0000316 у розмірі 14 707,50 грн.

4.5. Відповідач 28.06.2024 частково погасив заборгованість у розмірі 7 707,50 грн.

Вказані оплати відображені в аті звірки взаєморозрахунків.

4.6. Відповідач доказів оплати за отриманий товар у розмірі 7 000 грн не надав.

5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

5.1. При вирішенні спору суд керується приписами ч. 1 ст. 67 ГК України, згідно з якою відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).

5.2. За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 ГК України).

За приписами ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до наведеного укладений між сторонами Договір є договором поставки.

5.3. На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання (ст. 173, 174 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

5.4. Як передбачено ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суд встановив, що позивач згідно з Договором поставив відповідачу товар 24.08.2022 на суму 13 875 грн та 03.10.2022 на суму 14 707,50 грн, і відповідач зобов`язаний був оплатити товар протягом 10 календарних днів після поставки товару (пп. 2 п. 2.4. Договору), тобто до 05.09.2022 та 13.10.2022, відповідно.

5.5. За приписами ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідач прострочив оплату товару за видатковою накладною від 24.08.2022 № РН-0000239 на суму 13 875 грн з 06.09.2022 до 19.11.2023. За видатковою накладною від 03.10.2022 № РН-0000316 на суму 14 707,50 грн відповідач прострочив оплату на суму 7 707,50 грн з 14.10.2022 до 27.06.2024; а оплату у розмірі 7 000 грн - не здійснив.

5.6. Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач за прострочення виконання грошового зобов`язання нарахував інфляційні втрати в розмірі 2 740,85 грн.

Перевіривши правильність цих розрахунків, суд встановив, що вони зроблені методологічно та арифметично правильно. Інфляційні втрати на суму заборгованості у розмірі 7 000 грн нараховані до листопада 2024 р.

5.7. За приписами ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

5.7.1. За приписами ст. 1, 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач нарахував пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу відповідно до умов п. 5.2. Договору на суму 17 070,80 грн, зокрема:

за видатковою накладною від 24.08.2022 № РН-0000239 на суму 13 875 грн за період з 24.10.2022 до 20.11.2023 у розмірі 7 027, 21 грн;

за видатковою накладною від 03.10.2022 № РН-0000316 на суму 14 707,50 грн за період з 05.12.2022 до 28.06.2024 у розмірі 9 187, 52 грн;

на суму заборгованості 7 000 грн з 28.06.2024 до 16.12.2024 у розмірі 856,07 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Оскільки в договорі не встановлений строк нарахування пені, то її належить нараховувати за шість місяців. Водночас згідно з п. 7 розділу IX Прикінцевих положень ГК України строки, визначені в ст. 232 ГК України, були продовжені на строк дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Карантин на всій території України тривав з 12.03.2020 до 30.06.2023, а відтак нарахування пені у зазначений період було можливе поза межами шестимісячного строку до 30.06.2023.

Позивач здійснив нарахування пені понад вказаний строк.

Суд здійснив перерахунок пені, обмеживши період нарахування до 30.06.2023, і визначив, що сума пені становить 8 942,34 грн.

[Період прострочення №1]: 24.10.2022 - 30.06.2023.

[Сума заборгованості] = 13 875.00 грн.

[Пеня] = (13875.00 * 2 *25.0 * 69)/(365* 100) + (13875.00 * 2 *25.0 * 181)/(365* 100) = 4 51.71 грн.

[Період прострочення №2]: 05.12.2022 - 30.06.2023.

[Сума заборгованості] = 14 707.50 грн

[Пеня] = (14707.50 * 2 *25.0 * 27)/(365* 100) + (14707.50 * 2 *25.0 * 181)/(365* 100) = 4 190.63 грн.

5.7.2. Крім того позивач відповідно до п. 5.3 Договору нарахував штраф у розмірі 5% від суми невиконаних зобов`язань у сумі 1 429,13 грн за прострочення оплати більше як на 60 календарних днів.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені є прамовірним, оскільки згідно зі ст. 230 ГК України пеня і штраф є видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Таку правову позицію викладено в постанові ВП ВС від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19.

6. Висновки суду.

6.1. Враховуючи викладене суд висновує про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 20 112, 32 грн, з яких 7 000 грн - заборгованість за поставлений товар за договором поставки від 05.01.2021, 2 740,85 грн - інфляційні втрати, 8 942,34 грн - пеня, 1 429,13 грн - штраф. У стягненні пені в сумі 8 128,46 грн належить відмовити.

7. Судові витрати.

7.1. Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

7.2. При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 3 028 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 18.12.2024 № 1064.

7.3. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог - в розмірі 2 156,46 грн.

7.4. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

7.4.1. Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

7.4.2. На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу позивач подав договір від 13.12.2024 № 2/12 про надання правової допомоги, укладений з Адвокатським об`єднанням "Івашків і Партнери". В п. 1.2., 1.3. цього договору вказано, що правова допомога від імені АО "Івашків і Партнери" буде надаватися безпосередньо адвокатом Івашків Ю. В. у справі за позовом ПП "БКФ Осанна" до ТОВ "ПЛАТАН-С" про стягнення заборгованості за договором поставки № 110121 від 05.01.2021. Вартість надання правової допомоги в судді першої інстанції становить 10 000 грн (п. 3.2. Договору).

Відповідно до акта прийому-передачі від 19.12.2024 № 1-02/12/24 надано послуги на суму 10 000 грн (ознайомлення з доказами у справі 1 год; консультація щодо перспектив та ризиків, пов`язаних із зверненням до суду, а також можливостей врегулювання даного спору 30 хв; підготовка позовної заяви, розрахунок позовних вимог та формування пакету документів для звернення до суду - 3 год 15 хв).

Представником позивача у справі був адвокат Івашків Ю.В., повноваження якого підтверджуються ордером на надання правничої (правової) допомоги від 13.12.2024, серія ВС №1318690.

Оцінюючи вказані докази, суд виходить з того, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (постанова ВП ВС від 15.06.2021 у справі №904/5726/19). В постанові ВП ВС від 07.07.2021 у справі №910/12876/19 викладено правовий висновок про те, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, у справах "Ніколова проти Болгарії (п. 79) та "Єчюс проти Литви" (п. 112)). У справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) вказано, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Тому при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Встановлюючи реальність (необхідність) адвокатських витрат та розумність їх розміру, суд вважає, що ознайомлення з доказами у справі, консультація щодо перспектив та ризиків, пов`язаних з зверненням до суду, а також можливостей врегулювання даного спору охоплюється послугою "підготовка позовної заяви, розрахунок позовних вимог та формування пакету документів для звернення до суду", що за 3 год 15 хв становить 6 842,10 грн (4 год 45 хв - 10 000 грн).

Ці витрати належить покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 4 872,76 грн.

7.5. Таким чином з відповідача на користь позивача належить стягнути 7 029,22 грн судових витрат, з яких 2 56, 46 грн - судовий збір, 4 872,76 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 2, 86, 129, 233, 236 - 238, 241, 256 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАТАН-С" (вул. Богдана Хмельницького, буд. 103, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77300, ідентифікаційний код 37130032) на користь Приватного підприємства "БКФ Осанна" (вул. Набережна, 33, с. Віта-Поштова, Києво-Святошинський район, 08170, ідентифікаційний код 36338364) 20 112,32 грн (дванадцять тисяч сто дванадцять гривень тридцять дві копійки), з яких 7 000 грн - заборгованість за поставлений товар за договором поставки від 05.01.2021, 2 740,85 грн - інфляційні втрати, 8 942, 34 грн - пеня, 1 429,13 грн - штраф, а також 7 029,22 грн (сім тисяч двадцять дев`ять гривень двадцять дві копійки) судових витрат, з яких 2 56, 46 грн - судовий збір, 4 872,76 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

Відмовити в позові в частині стягнення 8 128, 46 грн пені.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20.02.2025.

Суддя О. В. Малєєва