Рішення № 125289654, 19.02.2025, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" лютого 2025 р.Cправа № 902/1375/24

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Виноградського О. Є., за участю секретаря судового засідання Ганкіної А. Л.,

за участю:

представника позивача адвоката Горопашного І. В.,

представник відповідача не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Вінницької області матеріали справи № 902/1375/24

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 24, місто Київ, 01032, ідентифікаційний код юридичної особи 00100227)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Санвін 8» (місцезнаходження: вул. Гонти, буд. 39-А, м. Вінниця, Вінницька область, 21017, ідентифікаційний код юридичної особи 41112920)

про стягнення 59894,16 грн

У С Т А Н О В И В :

27.12.2024 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» б/н від 26.12.2024 (вх. канц. суду № 1441/24 від 27.12.2024) з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Санвін 8» 59 894,17 грн збитків, які нараховано у зв`язку з порушенням відповідачем норм податкового законодавства України з податку на додану вартість при здійсненні господарської операції з надання послуг із зменшення навантаження в рамках дії Договору № 0907-15011 від 09.04.2021.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що НЕК «Укренерго» виконує функції оператора системи передачі юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1 ст. 33, абз. 2 п. 8 розділу XVII Закону України «Про ринок електричної енергії»).

За інформацією позивача відповідачем було подано до позивача заяву приєднання до договору про надання послуги із зменшення навантаження.

Повідомленням про приєднання до договору від 09.04.2021 № 01/14360 позивач проінформував про приєднання відповідача до умов Договору про надання послуги із зменшення навантаження (ідентифікатор договору: № 0907-15011; дата акцептування: 09.04.2021).

Позивач стверджує, що відповідачем порушено норми податкового законодавства України з податку на додану вартість (не реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) при здійсненні господарської операції з надання послуг із зменшення навантаження в рамках дії Договору, що спричинили понесення НЕК «Укренерго» збитків у розмірі 59894,17 грн.

Зокрема відповідач не виконав вимоги ст.201, п.44 підр. 2 розд ХХ ПКУ, у зв`язку з чим позивач позбавився права на включення сум ПДВ до податкового кредиту та відповідно зменшення податкового зобов`язання на суму 59 894,17 грн., яка є збитками позивача. Отже у даному випадку наявні всі елементи складу господарського правопорушення та причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку та збитками позивача.

За інформацією позивача відповідач у 2022 році при здійсненні господарських операцій з надання послуг із зменшення навантаження в рамках дії Договору склав податкові накладні: ПН від 30.11.2022 № 2 та ПН від 31.12.2022 № 2. Однак, на переконання позивача вказані зведені податкові накладні є помилковими, складені з порушенням норм податкового законодавства і на їх підставі НЕК «Укренерго» не має права задекларувати суми ПДВ.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2024 справу розподілено судді Виноградському О. Є.

Ухвалою судді Господарського суду Вінницької області від 31.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

06.01.2025 відповідач отримав, надіслану йому рекомендованим листом, ухвалу про відкриття провадження у справі, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення оператора поштового зв`язку (а.с. 58 т.1).

08.01.2025 відповідач отримав, надіслану йому рекомендованим листом, ухвалу про виправлення описки в ухвалі про відкриття провадження у справі, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення оператора поштового зв`язку (а.с. 59 т.1).

21.01.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Санвін 8» (а.с. 60 т.1).

В своєму відзиві відповідач просить в задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтовування своєї позицію відповідач посилається на положення абзаців 3-6 п.44 підрозділу 2 розділу ХХ, п. 14.1.185 Податкового кодексу України, п.1.3., 3.3. Типового договору про надання послуги із зменшення навантаження і стверджує про правильність подання податкових накладних ТОВ «Санвін 8».

Також, з посиланням на судове рішення Верховного суду у справі № 916/334/22 стверджує, що господарські суди не уповноважені встановлювати чи було допущене порушення порядку ведення податкового обліку чи виконання певних податкових обов`язків, так як це відноситься до повноважень податкових органів.

28.01.2025 до суду від представника Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» адвоката Горопашного І. В. надійшла відповідь на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Санвін 8» (а.с. 82-83 т.1).

У відповіді на відзив представник позивача не погоджується із запереченнями відповідача і повністю їх відхиляє.

Свою позицію представник позивача обґрунтовує приписами пункту 14.1.185 пункту 14.1. статті 14 ГПК України та посиланням на індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України (ДПС) 4775/ІПК/99-00-21-03-02-06 від 23.12.2021.

В судове засідання з`явився представник позивача.

Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час і місце судового засідання не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні і не направив своїх представників, однак надіслав до суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача.

Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України визначені наслідки неявки в судове засідання учасника справи. Зокрема, згідно із частиною третьою статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки. При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У судовому засіданні представник позивача підтримав свій позов.

За наслідками розгляду справи у судовому засіданні суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні.

У судовому засіданні, 19.02.2025, оголошено вступну та резолютивну частину рішення, яке долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд установив.

08.04.2021 (вх. № 20403/01) відповідач звернувся до позивача з Заявою-приєднанням до Договору про надання послуги із зменшення навантаження (а.с. 15 т.1).

Відповідно до «Правил ринку», затверджених Постановою Національної комісії,

що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 № 307 (у редакції постанови НКРЕКП 24.06.2019 № 1168) Договір про надання послуги із зменшення навантаження є типовим договором і в розумінні 634 ЦК України є договором приєднання.

09.04.2021 позивачем було направлено відповідачу «повідомлення кандидату у постачальники послуг із зменшення навантаження ВДЕ з підтримкою (а.с.18 т.1). Вказаним повідомленням позивач проінформував відповідача ТОВ «Санвін 8» ЕІК-62Х963088949805К в приєднанні до Договору його одиниці відпуску ЕІС-62W2020497011632 в якості надавача послуги із зменшення навантаження (ідентифікатор договору: № 0907-15011; дата акцептування: 09.04.2021, дата внесення до реєстру ППВДЕ 13.04.2021).

Відповідно до пункту 1.1. Договору про надання послуги із зменшення навантаження (а.с. 19-21 т.1) цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого Договору в цілому.

За положеннями пункту 1.2. за цим Договором ППВДЕ зобов`язується надавати послуги із зменшення навантаження ППВДЕ (далі послуга) для забезпечення операційної безпеки відповідно до умов чинного законодавства, цього Договору та Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2019 року № 307.

Пунктом 3.10. Договору передбачено, що сторони зобов`язуються зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з вимогами Податкового кодексу України.

Відповідно до пунктів 8.1. та 8.2. Договору цей Договір набирає чинності на другий робочий день від дня акцептування ОСП заяви-приєднання до Договору, про що ОСП повідомляє ППВДЕ та діє до 31 грудня поточного року включно, у якому була надана заява приєднання. Якщо жодна зі Сторін не звернулася до іншої Сторони не менше ніж за один місяць до закінчення терміну дії цього Договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей Договір вважається продовженим на наступний календарний рік.

31.08.2022 позивач та відповідач підписали Акт приймання-передачі наданих послуг із зменшення навантаження згідно з Договором від № 0907-15011 від 09.04.2021 (а.с. 22 т.1) .

Згідно вказаного акту загальна вартість з ПДВ наданих послуг 779569,03 грн.

31.10.2022 позивач та відповідач підписали Акт приймання-передачі наданих послуг із зменшення навантаження згідно з Договором від № 0907-15011 від 09.04.2021 (а.с. 22 т.1).

Згідно вказаного акту загальна вартість з ПДВ наданих послуг 911280,53 грн.

30.11.2022 позивач та відповідач підписали Акт приймання-передачі наданих послуг із зменшення навантаження згідно з Договором від № 0907-15011 від 09.04.2021 (а.с. 23 т.1).

Згідно вказаного акту загальна вартість з ПДВ наданих послуг 34102,25 грн.

Позивач здійснив відповідачу оплату за надання послуг із зменшення навантаження:

за жовтень 2022, згідно платіжної інструкцій № ППВДЕ5048 від 28.11.2022 на суму 189850,11 грн (а.с.24 т.1);

за листопад 2022, згідно платіжної інструкції № ППВДЕ3048 від 20.12.2022 на суму 7104,764 грн (а.с. 25 т.1);

за серпень 2022, згідно платіжної інструкції № ППВД021231 від 02.12.2022 на суму 162410,21 грн (а.с. 25 т.1).

30.11.2022 відповідачем було складено зведену податкову накладну, яка було зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість в розмірі 189850,12 грн, у тому числі загальна сума податку на додану вартість в розмірі 31641,69 грн. (а.с. 26 т.1).

31.12.2022 відповідачем було складено зведену податкову накладну, яка було зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість в розмірі 169514,85 грн, у тому числі загальна сума податку на додану вартість в розмірі 28252,48 грн. (а.с. 27 т.1).

08.04.2024 позивач листом за вих. № 01/20784 звернувся до відповідача з вимогою негайно здійснити реєстрацію в ЄРПН податкових накладних.

30.08.2024 позивач звернувся до відповідача з претензією від 30.08.2024 № 01/53718 (а.с.35 т.1), що підтверджується описом цінного листа (а.с.35 т.1) та накладною № 0103284826403 (а.с. 35 т.1).

В претензії позивач вимагає сплатити НЕК «Укренерго» завданні збитки у розмірі 59894,16 грн. На переконання позивача вимоги, вказані в претензії, обґрунтовані помилковою реєстрацією відповідачем зведених податкових накладних: ПН від 30.11.2022 № 2 та ПН від 31.12.2022 № 2.

На підтвердження своїх вимог позивач посилається на індивідуальні податкові консультації від 08.05.2023 № 1152/ІПК/99-00-21-03-02-06, 1152/ІПК/99-00-21-03-02-06 від 08.05.2023, 4040/ІПК/99-00-21-03-02-06 від 23.10.2021 та 4775/ІПК/99-00-21-03-02-06 від 23.121.2021, якими Державна податкова служба України надала роз`яснення щодо порядку складання податкових накладних.

У вказаних індивідуальних податкових консультаціях з посиланням на пункт 52.2. статті 52 ПКУ зазначено, що вони мають індивідуальних характер і можуть використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

За приписами статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з пунктом першим статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту першим статті 611 ЦК України та статті 224 ГК України є порушення зобов`язання.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

При цьому, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

В обґрунтування позовних вимого позивач посилається на порушення відповідачем норм податкового законодавства які визначають порядок складення та реєстрації податкових накладних - ПН від 30.11.2022 № 2 та ПН від 31.12.2022 № 2. На переконання позивача вказані зведені податкові накладні є помилковими, складені з порушенням норм податкового законодавства і на їх підставі НЕК «Укренерго» не має права задекларувати суми ПДВ.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 77 ГПК України).

На переконання суду суд господарської юрисдикції у спорі між двома суб`єктами господарювання не може встановлювати факт порушення норм податкового законодавства, допущених при реєстрації податкових накладних, тобто у відносинах, що виникли між платником податку та державою.

Відповідно до правової позиції, викладеної в Постанові Верховного суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 07.06.2023 у справі № 916/334/22 суд господарської юрисдикції у спорі між двома суб`єктами господарювання не може встановлювати факт порушення норм податкового законодавства, допущених при реєстрації податкових накладних чи розрахунків коригування, тобто у відносинах, що виникли між платником податку та державою.

За приписом частин першої статті 109 Податкового кодексу України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Сторони господарського договору, навіть будучи платниками податків, зокрема ПДВ, не мають прямих податкових відносин між собою, і відповідно податкове порушення стосується обов`язків платника перед державою, яка адмініструє податки, а не прав та законних інтересів іншого платника податку (навіть якщо таке податкове порушення похідним чином впливає на розмір його податкового кредиту).

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (частина друга статті 109 ПК України).

Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (частина друга статті 109 ПК України).

Податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пункт 61.1. ПК України).

Відповідно до пункту 62.1. ПК України податковий контроль здійснюється шляхом:

62.1.1. ведення обліку платників податків;

62.1.2. інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів;

62.1.3. перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин;

62.1.4. моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу;

62.1.5. обліку та моніторингу діяльності фінансових агентів відповідно до статті 39-3- цього Кодексу.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1. ПК України).

Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (пункту 86.1. ПК України).

Аналіз наведених норм свідчить, що факт вчинення особою податкового правопорушення може бути підтверджений лише результатами перевірок, оформлених у формі акта, підписаного особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

Посилання позивача на індивідуальні податкові консультації від 08.05.2023 № 1152/ІПК/99-00-21-03-02-06, 1152/ІПК/99-00-21-03-02-06 від 08.05.2023, 4040/ІПК/99-00-21-03-02-06 від 23.10.2021 та 4775/ІПК/99-00-21-03-02-06 від 23.12.2021, якими Державна податкова служба України надала роз`яснення щодо порядку складання податкових накладних на підтвердження факту вчинення відповідачем податкового правопорушення суд не бере до уваги, оскільки відповідно до пункту 52.2. ПК України індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що складенні відповідачем зведені податкові накладні: ПН від 30.11.2022 № 2 та ПН від 31.12.2022 № 2 є помилковими і позивач не має права задекларувати суми ПДВ, що спричинило понесення НЕК «Укренерго» збитків у розмірі 59894,17 грн.

Посилання позивача в обґрунтування своїх вимог на висновки Великої Палати Верховного суду у постанові від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18 суд не бере до уваги, оскільки за обставинами вказаної справи відповідач не зареєстрував податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, що могло завдати покупцю збитки.

На відміну від обставин справи № 908/1568/18 в справі № 902/1375/24 судом встановлено, що відповідачем складено та зареєстровано податкові накладні: ПН від 30.11.2022 № 2 та ПН від 31.12.2022 № 2.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявність в діях відповідача такої складової цивільного правопорушення як протиправна поведінка заподіювача збитків, а саме не доведено допустимими доказами факт вчинення відповідачем податкового правопорушення в частині складання та реєстрації податкових накладних від 30.11.2022 № 2 та від 31.12.2022 № 2.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Проаналізувавши вищевказані норми права, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного окремого доказу, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Санвін 8» задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини першої статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76 80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Вінницької області,

Керуючись ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 24, місто Київ, 01032, ідентифікаційний код юридичної особи 00100227) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Санвін 8» (місцезнаходження: вул. Гонти, буд. 39-А, м. Вінниця, Вінницька область, 21017, ідентифікаційний код юридичної особи 41112920) про стягнення збитків у розмірі 59894,17 гривень відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

3. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Згідно з частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник ухвали надіслати учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.

Повне рішення складено 19 лютого 2025 р.

Суддя Олег ВИНОГРАДСЬКИЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи.