Рішення № 125287892, 20.02.2025, Путильський районний суд Чернівецької області

20.02.2025

Справа №721/1144/24

Провадження 2/721/63/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Путильський районнийсуд Чернівецькоїобласті в складі:

Головуючого судді: Проскурняка С.П.

за участю секретаря: Кіщука А.В.

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

представника Конятинської сільської ради: Скрипчука О.І.

представника ОСОБА_3 : ОСОБА_4

представника ОЗ «Конятинський ліцей» Гожда І.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Путила Вижницького району Чернівецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 до Конятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області, голови Конятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області Скрипчука Олексія Івановича, Опорного закладу «Конятинський ліцей» Конятинської сільської ради про визнання протиправним і скасування розпорядження від 25.10.2024 року №94-ОС про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Конятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області, голови Конятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області Скрипчука Олексія Івановича, Опорного закладу «Конятинський ліцей» Конятинської сільської ради про визнання протиправним і скасування розпорядження від 25.10.2024 року №94-ОС про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та стягнення моральної шкоди.

В позові вказує, що з 01.07.2020 року працював на посаді директора опорного закладу «Конятинський ліцей» Конятинської сільської ради Чернівецької області на підставі строкового трудового договору №4 від 30.06.2020 року. За цим Договором ОСОБА_1 продовжував роботу на посаді директора опорного закладу «Конятинський ліцей» Конятинської сільської ради Чернівецької області на умовах цього контракту строком на 6 років з 01.07.2020 року по 30.06.2026 року (п.6.1).

Однак, розпорядженням Конятинської сільської ради Чернівецької області від 25.10.2024 року №94-ОС, його звільнено та розірвано з ним строковий договір за №04 від 30.06.2020 року з «28 жовтня 2024 року» відповідно до п.8 ст.40 КЗпП України.

Підставою для звільнення слугувала постанова Путильського районного суду Чернівецької області від 24.09.2024 року №721/703/24, згідно якої, позивача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.51 КУпАП

Ознайомившись із вказаними розпорядженнями, вважає звільнення із посади директора опорного закладу «Конятинський ліцей» Конятинської сільської ради Чернівецької області незаконним та безпідставним, зважаючи на наступне.

Постановою Путильського районного суду Чернівецької області від 24.09.2024 року №721/703/24, ОСОБА_1 визнано винним у вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.51 КУпАП. На підставі ст.22 КпАП України ОСОБА_1 звільнено від адміністративної відповідальності обмежившись усним зауваженням.

Як було встановлено судом 23.04.2024 року відомості про кримінальне правопорушення було внесено до ЄРДР за №42024266110000014 за ознаками складу злочину передбаченого ст.191 ч.4 КК України та розпочато досудове розслідування по факту розтрати директором ОЗ «Конятинський ліцей» ОСОБА_1 залишків паливно дров`яної деревини у кількості 2,06 метра кубічних, шляхом подання тимчасової допомоги жителям с.Конятин, що відбулось 04 квітня 2024 року.

Постановою старшого слідчого СВ Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області від 28.06.2024 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024266110000014 від 23.04.2024 року, за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ст. 191 ч.4 КК України закрито на підставі ст.11 ч.2 КК України, ст. 40 ч.2 п.8, ст.110, ст.284 ч.1 п.2 КПК України, у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення передбаченого статтею 191 ч. 4 КК України.

Зі змісту даної постанови вбачається, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора опорного закладу «Конятинський ліцей» в силу займаної посади, яка пов`язана з виконанням організаційно розпорядчих та адміністративно господарських функцій, будучи службовою особою не маючи відповідних повноважень здійснив розтрату чужого майна, яке перебувало в його віданні, а саме: 04.04.2024 року ОСОБА_1 наказав своєму підлеглому працівникові ОСОБА_5 , який не був обізнаний про протиправність вчинюваних ОСОБА_1 протиправних дій перевезти залишки паливно дров`яної деревини, що була закуплена в 2023 році за кошти місцевого бюджету для опалення приміщення опорного закладу «Конятинський ліцей» в зимній період та зберігалась на території опорного закладу «Конятинський ліцей», тоді ж вищевказані перевезли вантажним автомобілем вищевказану дров`яну деревину в кількості 2.06 метра кубічних на територію громадської толоки, що за адресою с. Конятин Вижницького району Чернівецької області з метою облаштування огорожі.

Згідно наказу №79 від 02.04.2024 року по 03 «Конятинський ліцей» вказана деревина була передана, як тимчасова допомога жителям с.Конятин терміном до 27 червня 2024 року для огорожі громадської толоки, пасовища.

Також, як було встановлено судом під час розгляду вищевказаної справи про адміністративне правопорушення, передана у тимчасове користування деревина була повернута до ОЗ «Конятинський ліцей», а отже будь-якої шкоди ОСОБА_1 . Конятинській сіській раді заподіяно не було.

Позивач в позові вказує, що на його думку такі дії свідчать про те, що у сільського голови ОСОБА_3 виникло особисте бажання прийняти рішення про звільнення його з роботи.

Дії сільського голови Конятинської сільської ради носять систематичний характер та виражаються у безпідставному винесенні догани, яка оскаржується у Путильському районному суді Чернівецької області.

В свою чергу, відповідно до ст.148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Зазначає, що відповідачем у супереч ст.148 КЗпП України, винесено оскаржуване розпорядження від 25.10.2024 року №94-ОС із пропуском всіх можливих строків для звільнення ОСОБА_1 з роботи та розірвання з ним строкового трудового договору №04 від 30.06.2020 року.

Постанова Путильським районним судом Чернівецької області була винесена 24.09.2024 року, а розпорядження винесено 25.10.2024 року, тобто після закінчення місячного строку з дня виявлення проступку.

Вказує, що 23.04.2024 року відомості про кримінальне правопорушення було внесено до ЄРДР за №42024266110000014 за ознаками складу злочину передбаченого ст. 191 ч.4 КК України та розпочато досудове розслідування по факту розтрати директором ОЗ «Конятинський ліцей» ОСОБА_1 залишків паливно дров`яної деревини у кількості 2,06 метра кубічних, шляхом подання тимчасової допомоги жителям с.Конятин, що відбулось 04 квітня 2024 року.

Позивач в позові зазначає, що він вважає, що саме 04.04.2024 року сільський голова Скрипчук О.І. приїхав до місця вигрузки указаної деревини, викликав працівників поліції щоб вони зафіксували наявність дров на громадській толоці с. Конятин. З цього випливає, що ОСОБА_3 як він заявив у судовому засідані (під технічний запис) що йому про крадіжку дров ОСОБА_6 стало відомо саме 04 квітня 2024 року.

Тобто, станом на 23.04.2024 року (дата внесення відомостей до ЄРДР) відповідачу вже було достеменно відомо про вчинення ОСОБА_1 проступку який мав місце 04.04.2024 року, таким чином, шестимісячний строк з дня вчинення проступку, визначений ст.148 КЗпП України закінчився 23.10.2024 року, що свідчить про те, що відповідач незаконно та всупереч вимогам КЗпП України звільнив ОСОБА_1 із займаної посади - директора опорного закладу «Конятинський ліцей» Конятинської сільської ради.

Враховуючи наведене вважає, що відповідач звільнив його з посади директора опорного закладу без законної на те підстави, а тому відповідно до положень ст.235 КЗпП відповідач зобов`язаний його поновити на займаній посаді.

Позивач зазначає, що враховуючи те, що його незаконно було звільнено, відповідач зобов`язаний виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу, з 26.10.2024 року по день фактичного поновлення на роботі, із розрахунку 1031,92грн. в день.

Також зазначає, що відповідач своїми протиправними діями завдав йому моральної шкоди враховуючи такі критерії, як характер та обсяг фізичних, душевних та психічних страждань, які позивач зазнав внаслідок порушення своїх прав, характер немайнових втрат, тривалість та тяжкість безпосередньо пов`язаного з цим наслідку - погіршення стану його здоров`я, час та зусилля для відновлення попереднього стану, він оцінює розмір спричиненої йому моральної (немайнової) шкоди в 50000 гривень.

На підставі викладеного просить суд визнати незаконним звільнення ОСОБА_1 та скасувати розпорядження Конятинської сільської ради Вижницького району, Чернівецької області від 25.10.2024 року №94-ОС про звільнення ОСОБА_1 з посади директора опорного закладу «Конятинський ліцей» Конятинської сільської ради, Вижницького району. Чернівецької області, на підставі п.8 ст.40 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_1 на посаді директора опорного закладу «Конятинський ліцей» Конятинської сільської ради, Вижницького району, Чернівецької області.

Стягнути з опорного закладу «Конятинський ліцей» Конятинської сільської ради, Вижницького району, Чернівецької області на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26 жовтня 2024 року по дату фактичного поновлення. Стягнути з опорного закладу «Конятинський ліцей» Конятинської сільської ради, Вижницького району, Чернівецької області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 50 000грн. та судові витрати.

Представники відповідачів подали до суду відзиви на позовну заяву, в яких просили відмовити в позові з підстав його недоведеності.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та надали пояснення аналогічні позовній заяві, просили суд позов задовольнити.

В судовому засіданні представники Конятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області та Опорного закладу «Конятинський ліцей» Конятинської сільської ради позовні вимоги не визнали та надали пояснення аналогічні відзиву. Просили суд в задоволенні позову відмовити.

Представник ОСОБА_3 судовому засіданні позовні вимоги не визнав та надав пояснення аналогічні відзиву на позов, а також письмовому виступу у дебетах. Просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити. Також просив суд стягнути з позивача ОСОБА_1 судові витрати, а саме витрати на правову допомогу в сумі 42000 гривень, на підтвердження надав розрахунок витрат.

Суд заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовна вимога ОСОБА_1 про визнання протиправним і скасування розпорядження від 25.10.2024 року №94-ОС про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30 червня 2020 р. між Конятинською сільською радою в особі сільського голови ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , був укладений строковий трудовий договір № 04 про призначення останнього на посаду директора Конятинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів терміном на 6 років.

Постановою Путильського районного суду Чернівецької області від 24.09.2024 року №721/703/24, ОСОБА_1 визнано винним у вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.51 КУпАП. На підставі ст.22 КпАП України ОСОБА_1 звільнено від адміністративної відповідальності обмежившись усним зауваженням /а.с.19-21/.

З змісту даної постанови вбачається, що 04 квітня 2024 року директор опорного закладу «Конятинський ліцей» ОСОБА_1 будучи службовою особою здійснив розтрату залишків паливно дров`яної деревини у кількості 2,06 метра кубічних, шляхом подання тимчасової допомоги жителям с. Конятин, тим самим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.51 ч.1 КУпАП.

Розпорядженням Конятинської сільської ради Чернівецької області від 25.10.2024 року №94-ОС, ОСОБА_1 звільнено з посади директора опорного закладу «Конятинський ліцей» Конятинської сільської ради та розірвано строковий трудовий договір за №04 від 30.06.2020 року з «28 жовтня 2024 року» відповідно до п.8 ст.40 КЗпП України /а.с.18/.

Суд задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним і скасування розпорядження від 25.10.2024 року №94-ОС про звільнення, поновлення на роботі, та стягнення середнього заробітку виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї (далі - Конвенція), згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини (стаття 10 ЦПК України).

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно п.6 ч.1 ст.5-1 КЗпП України, - держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийняті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення. (ч.1 ст. 147 КзпП України).

Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті. (ст. 147-1 КзпП України).

Відповідно до п.8 ст.40 КЗпП України, - трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках вчинення за місцем роботи викрадення (в тому числі дрібного) майна роботодавця, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до п.18 та п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів», з подальшими змінами, - при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з`ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові.

У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст.40 п.1 ст.41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Відповідно до вимог ч.1 та ч.2 ст.148 КЗпП України, - дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Дана норма чітко встановлює строк для застосування дисциплінарного стягнення, а саме не пізніше одного місяця з дня виявлення проступку (виявлення проступку означає не лише виявлення факту (події), а й визначення працівника, що порушив трудові обов`язки та інш.) та не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку, тобто обчислення шестимісячного строку проводиться виключно з дня вчинення проступку.

Як вище встановлено судом позивач ОСОБА_1 вчинив проступок 04.04.2024 року, розпорядження Конятинської сільської ради Чернівецької області №94-ОС, про звільнення ОСОБА_1 з посади директора опорного закладу «Конятинський ліцей» видано 25.10.2024 року, тобто з порушенням шестимісячного строку передбаченого ч.2 ст.148 КЗпП України, внаслідок чого дане розпорядження є незаконним та підлягає скасуванню.

Суд критично ставиться до тверджень представника ОСОБА_3 про те, що шестимісячний строк не було порушено, оскільки дані твердження спростовуються вищенаведеними правовими нормами та письмовими доказами.

Згідно ч.2 ст.235 КЗпП України, - при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік...

Відповідно до п.2 Постанови КМУ від 08.02.1995р. за №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», - …у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата…

Як видно з довідки про доходи, у позивача офіційно нарахована заробітна плата, за останні два місяці, що передує події, з якою пов`язана відповідна виплата складає вересень 2024 року 22553грн. 44коп., серпень 2024 року 21818грн 93коп. /а.с.17/. Отже середньомісячний заробіток ОСОБА_1 складав 22186грн 19коп (22553грн. 44коп + 21818грн 93коп = 44372грн. 37коп : 2 = 22186грн 19коп). Денний заробіток ОСОБА_1 в жовтні 2024 року складав 964грн 62коп (22186грн 19коп ? 23 робочих дні), в листопаді, грудні 2024 року та в січні 2025 року по 22186грн 19коп. в лютому 2025 року складав 1109грн 31коп (22186грн 19коп ? 20 робочих днів).

Отже враховуючи те, що ОСОБА_1 був звільнений відповідачем з займаної ним посади без законних підстав та підлягає поновленню на роботі, а тому відповідно до вимог ст.235 КЗпП України, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28.10.2024 року по 20.02.2025 року, що становить 85947грн 39коп., виходячи з розміру середнього заробітку 22186грн 19коп. (жовтень 4 днів вимушений прогул, листопад, грудень, січень, та 14 днів вимушеного прогулу в лютому).

Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, враховуючи те, що судом встановлено, що притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення, проведено з порушенням трудового законодавства, а саме строків накладення дисциплінарного стягнення,внаслідок чого необхідно відновити порушенні права та інтереси позивача шляхом скасування оскаржуваного розпорядження, та поновити на посаді директора опорного закладу «Конятинський ліцей» з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 до опорного закладу «Конятинський ліцей» Конятинської сільської ради про стягнення моральної шкоди в сумі 50000грн. то суд вважає, що дана вимога не підлягає задоволення з наступних підстав.

Як вище встановлено судом розпорядження Конятинської сільської ради Чернівецької області №94-ОС, про звільнення ОСОБА_1 з посади директора опорного закладу «Конятинський ліцей» видано 25.10.2024 року, визнано судом незаконним, оскільки видане з порушенням шестимісячного строку передбаченого ч.2 ст.148 КЗпП України.

Відповідно до чт.237-1 КЗпП України, - відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно з частиною першоюстатті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першоїстатті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зістаттею 48 ЦПК Українисторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Проаналізувавшистаттю 16 ЦК Українитастаттю 4 ЦПК Українислід дійти висновку, що відповідачем у цивільній справі є особа, яка порушує, не визнає чи оспорює права, свободи чи інтереси іншої особи, яка звернулася за їх захистом до суду.

Відповідно достатті 51 ЦПК Українисуд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 304/284/18 (провадження № 14-517цс19) зазначено, що «належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеномуЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Як видно з прохальної частини позовної заяви, а також згідно пояснень в судовому засіданні позивача та його представника, останні просять суд стягнути з опорного закладу «Конятинський ліцей» Конятинської сільської ради завдану моральну шкоди в сумі 50000грн.

Як вище встановлено судом розпорядження Конятинської сільської ради Чернівецької області №94-ОС, про звільнення ОСОБА_1 з посади директора опорного закладу «Конятинський ліцей» видано 25.10.2024 року, визнано судом незаконним, оскільки видане з порушенням шестимісячного строку передбаченого ч.2 ст.148 КЗпП України, отже в даних спірних відносинах відшкодування моральної шкоди в порядку ст.237-1 КЗпП України покладається на Конятинську сільську раду Чернівецької області.

Ураховуючи викладене, суд вважає, що в межах заявленого ОСОБА_1 позову (позовної вимоги), опорний заклад «Конятинський ліцей» є неналежним відповідачем у справі, оскільки Конятинська сільська рада Вижницького району Чернівецької області, є тим органом, якому надано право прийняття на роботу та звільнення директора ОЗ «Конятинський ліцей», що є підставою для відмови в позові.

Щодо розподіл судових витрат.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, суд вважає, що необхідно стягнути з Конятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області на користь держави судовий збір в сумі 1211грн. 20коп.

Враховуючи те, що в задоволенні позовної вимоги про стягнення моральної шкоди відмовлено, а тому підстав для стягнення з відповідачів сплаченого ОСОБА_1 судового збору в сумі 1211грн. 20коп. немає.

Щодо стягнення з відповідачів понесених витрат позивача на професійну правову допомогу то суд вважає, що в стягненню даних витрат слід відмовити, виходячи з наступного.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно постанови Верховного Суду від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні документально підтвердженні витрати на правову допомогу (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), внаслідок чого відсутні правові підстави для стягнення даних витрат з відповідачів, а тому слід відмовити у задоволенні вимог про відшкодування витрат на правову допомогу.

На підставі наведеного та керуючись, ст.ст.4-6,12,13,76-81,95,141,265,353-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Конятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області, голови Конятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області Скрипчука Олексія Івановича, Опорного закладу «Конятинський ліцей» Конятинської сільської ради про визнання протиправним і скасування розпорядження від 25.10.2024 року №94-ОС про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Скасувати розпорядження Конятинської сільської ради Вижницького району, Чернівецької області від 25.10.2024 року №94-ОС про звільнення ОСОБА_1 з посади директора опорного закладу «Конятинський ліцей» Конятинської сільської ради, Вижницького району, Чернівецької області, на підставі п.8 ст.40 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_1 на посаді директора опорного закладу «Конятинський ліцей» Конятинської сільської ради, Вижницького району, Чернівецької області

Стягнути з опорного закладу «Конятинський ліцей» Конятинської сільської ради, Вижницького району, Чернівецької області на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу на посаді директора опорного закладу «Конятинський ліцей» Конятинської сільської ради, Вижницького району, Чернівецької області з 28 жовтня 2024 року по 20 лютого 2025 року в сумі 85947грн. (вісімдесят п`ять тисяч дев`ятсот сорок сім) гривень 39коп., з відповідним відрахуванням до Пенсійного фонду України та інших спеціальних фондів, а також до Державного бюджету України.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Конятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області на користь держави судовий збір в сумі 1211грн. 20коп

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Інд. код. НОМЕР_1 , прож. АДРЕСА_1 ;

Відповідачі:

Конятинська сільська рада Вижницького району Чернівецької області ЄДРПОУ 04417783 юр. адреса с. Конятин вул. Центральна 162 Вижницького району Чернівецької області;

Опорний заклад «Конятинський ліцей» Конятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області, ЄДРПОУ 25811567 юр. адреса с. Конятин вул. Центральна 71 Вижницького району Чернівецької області;

ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 .

Суддя: С.П. Проскурняк