Ухвала суду № 125285655, 14.02.2025, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/1600/16-ц Провадження № 2/358/2/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2025 року м. Богуслав

Суддя Богуславського районного суду Київської області Романенко К.С., розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Горбуненка В.С. про залишення позову без розгляду у цивільній справі за позовом заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави до Богуславської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування розпорядження, визнання недійсними договору оренди земельної ділянки і договору суборенди земельної ділянки та скасування їх державної реєстрації, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 листопада 2020 року, ухвалу Богуславського районного суду Київської області від 10 грудня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 березня 2020 року скасовано. Справу за позовом заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави до Богуславської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Київській області, про визнання недійсними і скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди і суборенди земельної ділянки та скасування їх державної реєстрації скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2020, головуючим суддею у справі визначено суддю Кіхтенка С.О. Останнім справа по суті не розглянута.

Згідно розпорядження керівника апарату Богуславського районного суду Київської області № 123 від 25.06.2024 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи», відповідно до пункту 2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, Засад використання автоматизованої системи документообігу Богуславського районного суду Київської області та рішення зборів суддів Богуславського районного суду Київської області від 19.06.2024 № 9, у зв`язку із припиненням трудових відносин судді Кіхтенка С.О. (звільнення судді Богуславського районного суду Київської області Кіхтенка Сергія Олександровича на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України), здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2024, головуючим суддею визначено суддю Романенко К.С.

Ухвалою судді Богуславського районного суду Київської області Романенко К.С. від 02 грудня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

23 грудня 2024 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Горбуненка В.С. до суду надійшла заява про залишення позову без розгляду, оскільки заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури Д.Антонюк звернувшись з позовом до суду в інтересах держави, а фактично в особі Держсільгоспінспекції України, не отримав від належного суб`єкта владних повноважень згоду на представництво в суді та не надав, доказів, які би свідчили про неналежне виконання з боку Держсільгоспінспекції України повноважень у сфері розпорядження земельною ділянкою та у сфері нагляду, або наміри у позасудовому порядку усунути виявлені порушення. Вважає, що прокурор не має повноважень на ведення даної справи.

31 січня 2025 року на підставі ухвали суду продовжено строк судового провадження в справі №358/1600/16-ц до 28.02.2025.

Розглянувши клопотання, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного

Судом встановлено, що заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури Д.Антонюк в інтересах держави, звернувся до суду з цим позовом до Богуславської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування розпорядження, визнання недійсними договору оренди земельної ділянки і договору суборенди земельної ділянки та скасування їх державної реєстрації.

Звертаючись до суду із даним позовом в інтересах держави, заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури зазначав, що оскаржуване розпорядження Богуславської районної державної адміністрації щодо передання ОСОБА_1 спірної земельної ділянки в оренду та договори оренди, суборенди земельної ділянки прийняті з порушенням ч. 1 ст. 5 Закону України «Про особисте селянське господарство», ст. ст. 13, 15, 21, 23 Закону України «Про оцінку земель», ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації».

Так, зі змісту позовних вимог, вбачається що у позовній заяві прокурор вказав, що інтереси держави порушено внаслідок прийняття незаконного розпорядження Богуславською райдержадміністрацією щодо розпорядження спірною земельною ділянкою.

Заява представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Горбуненка В.С. про залишення позову без розгляду, обґрунтована тим, що прокурор, не отримав від належного суб`єкта владних повноважень згоду на представництво в суді та не надав, доказів, які би свідчили про неналежне виконання з боку Держсільгоспінспекції України повноважень у сфері розпорядження земельною ділянкою та у сфері нагляду, або наміри у позасудовому порядку усунути виявлені порушення, а тому вважає, що прокурор не має повноважень на ведення даної справи.

У відповідності до п.п. 2, 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи; провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Надаючи оцінку наявності у прокурора підстав для здійснення представництва інтересів держави у справі, яка розглядається, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 4 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Згідно із частиною 4 статті 42 ЦПК України у справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб

За правилами статті 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 4 статті 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014 (далі Закон №1697-VII), яка визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

З аналізу частини 3 статті 23 Закону №1697-VII вбачається, що прокурор може представляти законні інтереси держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави в двох випадках:

- захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження,

- у разі відсутності такого органу.

Якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу.

Тобто суд самостійно перевіряє, чи справді відсутній орган, що мав би для захисту інтересів держави звернутися до суду з таким позовом як заявив прокурор.

Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

Іншими словами, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює.

Відповідні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.02.2020 у справі №922/614/19 (пункт 57 постанови).

Між тим, з обставин справи вбачається, що прокурор, звертаючись до суду з без визначення органу, уповноваженого на здійснення відповідних функцій щодо спірних відносин, вказує на відсутність у Державної інспекції сільського господарства України (далі - Держсільгоспінспекція України) та Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастр) повноважень на звернення до суду з відповідним позовом.

Разом з тим, слід вказати на те, що у період виникнення спірних правовідносин та на момент звернення позивача до суду діяв указ Президента України «Про Державну інспекцію сільського господарства України» від 13.04.2011, за змістом підпункту «а» підпункту 1 пункту 4 Держсільгоспінспекція України відповідно до покладених на неї завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, зокрема, за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Крім того за змістом абзацу четвертого пункту 5 названого указу Держсільгоспінспекція України та її посадові особи в межах своїх повноважень мають право звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Таким центральним органом виконавчої влади у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі відповідно до Указу Президента України від 13 квітня 2011 року № 459/2011 (станом на час звернення до суду з цим позовом, а саме 09 листопада 2016 року) була Державна інспекція сільського господарства України та її територіальні органи.

Однак, статтями 6, 9, 10 зазначеного Закону, якими передбачено повноваження вказаного органу, визначено способи здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, а також встановлено повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використання та охороною земель, не передбачено повноважень щодо звернення центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, до суду про визнання незаконними (недійсними) рішень органів державної влади та місцевого самоврядування щодо розпорядження землею, визнання недійсними правочинів щодо відчуження чи передачі у користування земельних ділянок державної і комунальної власності, а також їх повернення з чужого незаконного володіння.

Положенням про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженим Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 459/2011, також не передбачено таких повноважень.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року №910-р «Питання Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» Уряд погодився з пропозицією Міністерства аграрної політики та продовольства щодо можливості забезпечення здійснення покладених на Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 «Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру» функцій і повноважень Державної інспекції сільського господарства, що припиняється, із здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Враховуючи викладене, з моменту прийняття Урядом розпорядження від 30.11.2016 №910-р слід вважати, що Держгеокадастр отримав всі функції та повноваження із здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів, передбачені Законом України від 19 лютого 2003 року «Про державний контроль за використанням та охороною земель, які раніше здійснювала Державна інспекція сільського господарства України.

Таким чином, на момент звернення з позовом до суду (09.11.2016) національне законодавство не передбачало право Держсільгоспінспекції України на звернення до суду з відповідним позовом.

З огляду на викладене, прокурор не міг пред`явити позов в інтересах цього органу, а мав звертатися до суду, як самостійний позивач.

Резюмуючи дослідження прийнятності позову в частині наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави, суд також враховує висновок викладений в пункті 114 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 червня 2024 року в справі №925/1133/18, що оскаржуючи рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування та правочин щодо розпорядження майном, прокурор вправі звернутися до суду або як самостійний позивач в інтересах держави, визначивши такий орган відповідачем (коли оскаржується рішення останнього), або в інтересах держави в особі відповідного органу, зокрема тоді, коли цей орган є стороною (представником сторони) правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. У разі задоволення вимоги про визнання недійсним правочину та про повернення отриманого за ним (наприклад, земельної ділянки) чи про витребування майна від набувача таке повернення та витребування відбувається на користь держави чи територіальної громади, від імені яких відповідний орган може діяти тільки як представник.

Такі висновки узгоджуються з постановами Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21 (пункт 8.3).

Враховуючи викладене, суд відхиляє доводи представника відповідача Горбуненка В.С. про відсутність підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави у справі, яка розглядається, та приходить до висновку про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави та необхідності відмовити у задоволенні заяви про залишення позову без розгляду.

Керуючись ст. 257 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Горбуненка В.С. про залишення позову без розгляду у цивільній справі за позовом заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави до Богуславської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування розпорядження, визнання недійсними договору оренди земельної ділянки і договору суборенди земельної ділянки та скасування їх державної реєстрації.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий: суддя К. С. Романенко