Рішення № 125283352, 05.02.2025, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 463/1034/24

Провадження № 2/463/735/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2025 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Нора Н.В.

за участю секретаря Заверухи О.Б.

представника позивача - Лозинської О.А.

відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Львові справу за позовомЛьвівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду із позовом, яким просить стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» заборгованість за надані послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергії за період з 01.12.2020 року по 01.01.2024 року в сумі 30 172,82 грн., судовий збір в сумі 3028,00 грн. та перераховувати на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 в Львівське AT «Ощадбанк», МФО 325796, ЄДРПОУ 05506460.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 01.12.2021 року з відповідачем укладений індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який за своєю природою є публічними договорами приєднання, типова форма яких затверджена постановами Кабінету Міністрів України №1022, №1023 від 08.09.2021. За умовами вказаного договору ЛМКП «Львівтеплоенерго» зобов`язується надавати споживачу послуги відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договорами. Відповідно до п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги. Відмови від приєднання до договору споживачами подано не було. Відповідно до п. 3.1 Договору приєднання розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата за спожиті послуги вноситься споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. А згідно з п. 4.2 Договору приєднання споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлений договором строк. Пунктом 34 Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії передбачено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним "строком внесення плати за спожиту послугу. А відповідно до підпункту 3 пункту 41 споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором. Згідно довідки про місце реєстрації склад сім`ї та прописку відповідачі зареєстровані, проживають в кватирі АДРЕСА_1 . Глинянський, відповідно, а отже користується послугами центрального опалення/постачання теплової енергії, які надає ЛМКП "Львівтеплоенерго". з 01 липня 2014 р. відповідачу для здійснення оплати за надані послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_2 , а також щомісячно направлялися повідомлення про нарахування вартості та кількості даних послуг з метою їх оплати. Квартира АДРЕСА_1 (комерційним) приладом обліку теплової енергії. Відповідно, до 01.12.2021 р. нарахування кількості та вартості послуги з центрального опалення за даною адресою проводилися згідно показів загальнобудинкового приладу обліку теплової енергії на підставі Постанови КМУ від 21.07.2005 № 630 "Про затвердження Правил надання послуг з постачання центрального опалення, холодної та гарячої води і водовідведення", а з 01.12.2021 -згідно показів загальнобудинкового комерційнго приладу обліку теплової енергії відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21.08.2019 № 830 в редакції постанови КМУ від 08.09.2021 № 1022, та відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315. Відповідно до п. 2.1 Договору приєднання, тарифи на послуги встановлюються уповноваженим органом на момент надання таких послуг, тобто Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Постановою НКРЕКП від 10.12.2018 № 1755 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню ЛЬВІВСЬКИМ МІСЬКИМ КОМУНАЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «ЛЬВІВТЕПЛОЕНЕРГО», яке є виконавцем цих послуг» установлені тарифи, за якими Відповідач зобов`язаний оплачувати надану йому послугу. Зазначає, що всупереч п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та чинних договорів відповідачі не виконували свого зобов`язання щодо сплати послуги у повному обсязі. Відповідачем були здійснені часткові оплати заборгованості які мають місце до зарахування в погашення заборгованості попереднього періоду (в тому чисті періоду з 01.11.2019 року по 30.09.2020 року, який врегульований рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 4 листопада 2022 року № 463/13223/21 (копія додається)), що відображено в розрахунку за послугу. Оплата за спожиті послуги повинна здійснюватися споживачем до кінця розрахункового періоду (місяця). Зазначає, у відповідачів виникла заборгованість за послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергії за період 3 01.12.2020 по 01.01.2024 року в сумі 30 172,82 грн.

Відповідачем було подано відзив від 15.04.2024 року, в якому вказує на те, що орган з назвою "Львівське міське комунальне підприємство", створеного за рішенням органу з назвою «Львівська міська рада», створено із порушенням чинного законодавства, адже після вступу в дію чинної Конституції України (у 1996 році) та ухвалення Верховною Радою України Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (у 1997 році), де-факто і де-юре в місті Львів не було створено жодного легітимного утворюючого органу, яким мали б бути територіальні громади (юридичні особи публічного права) міста і, районів у місті, зі своїми відкритими кадастрами і реєстрами землі, комунальної власності та інших ресурсних багатств, а також відкритими реєстрами співвласників землі, облікованого комунального майна та інших ресурсних багатств, відповідних територіальних громад. Враховуючи наявні обставини (неіснування законного утворюючого органу, власника територіальної громади, юридичної особи публічного права), створення, існування і діяльність будь-яких «представницьких» і «виконавчих» органів та створених ними «комунальних підприємств» є таким, що суперечить нормам чинного українського законодавства.

Ухвалою судді від 07.03.2024 року постановлено прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання з`явилася представник позивача Лозинська О.А., яка підтримала позовну заяву в повному обсязі, просила таку задоволити.

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_1 заперечила проти задоволення позову, просила в позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно всі обставини справи та оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд встановив таке.

Згідно з ч. 3ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що з 01.07.2014 року вважається укладеним між ЛМКП "Львівтеплоенерго", що є виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з постачання гарячої води у м.Львові для населення згідно з нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Споживачем.

Також встановлено, що 01.12.2021 року з відповідачем є укладений індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який за своєю природою є публічними договорами приєднання, типова форма яких затверджена постановами Кабінету Міністрів України №1022, №1023 від 08.09.2021.

Відповідно до п. 3.1 Договору приєднання розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата за спожиті послуги вноситься споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Згідно з п. 4.2 Договору приєднання споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлений договором строк.

Пунктом 34 Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії передбачено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним "строком внесення плати за спожиту послугу.

Відповідно до підпункту 3 пункту 41 споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором.

Згідно довідки про місце реєстрації склад сім`ї та прописку відповідачі зареєстровані, проживають в кватирі АДРЕСА_1 , відповідно, а отже користується послугами центрального опалення/постачання теплової енергії, які надає ЛМКП "Львівтеплоенерго".

З 01.07.2014 року відповідачу для здійснення оплати за надані послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_2 , а також щомісячно направлялися повідомлення про нарахування вартості та кількості даних послуг з метою їх оплати. Квартира АДРЕСА_1 (комерційним) приладом обліку теплової енергії.

Частиною 3 ст. 13 Конституції України закріплено, що власність зобов`язує, вона не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Відповідно до вимог статі 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.

Згідно зі ст.ст. 67 і 68, 162 Житлового кодексу України наймач (власник) зобов`язаний своєчасно щомісячно вносити квартирну плату й плату за комунальні послуги за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Положення ст. 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо.

Відповідно до ст.. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать зокрема: 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 1 вищевказаного закону визначено, що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Згідно з ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Згідно пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Також, згідно ч. 1 ст. 9 цього Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки невизначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів сторін), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, повязаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобовязує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обовязок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також, згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обовязок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з п.11 ч.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

Факт наявності заборгованості за відповідачами підтверджується матеріалами доданими справи, зокрема відомостями про нарахування та оплату послуг зцентралізованого опалення,постачання тепловоїенергії за адресою АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_2 та розрахунком вартості тарифу з надання послуги з централізованогоопалення,постачання тепловоїенергії за адресою АДРЕСА_1 .

Квартира АДРЕСА_1 (комерційним) приладом обліку теплової енергії. Відповідно, до 01.12.2021 нарахування кількості та вартості послуги з центрального опалення за даною адресою проводилися згідно показів загальнобудинкового приладу обліку теплової енергії на підставі Постанови КМУ від 21.07.2005 № 630 "Про затвердження Правил надання послуг з постачання центрального опалення, холодної та гарячої води і водовідведення",

Таким чином, судом встановлено, що між сторонами фактично виникли договірні відносини щодо надання позивачем послуг відповідачам з заборгованість за надані послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергії на підставі відкритого особового рахунку. Позивач надавав відповідачам такі послуги, а відповідачі прийняли їх. Відповідачі належним чином не виконували свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати за спожиті комунальні послуги, які їм були надані позивачем, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно довідки про місце реєстрації склад сім`ї та прописку відповідачі, ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , зареєстровані, проживають в кватирі АДРЕСА_1 . Глинянський, відповідно, а отже користується послугами центрального опалення/постачання теплової енергії, які надає ЛМКП "Львівтеплоенерго".

Таким чином, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю та стягнути солідарно з ОСОБА_4 (відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , Паспорт НОМЕР_3 ), ОСОБА_2 (відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , Паспорт НОМЕР_4 ), ОСОБА_3 (відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , Паспорт НОМЕР_5 ) заборгованість за послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергії в сумі 30172 гривень 82 копійки.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп.

Як вбачається з доданих до матеріалів справи копій посвідчень особи з інвалідністю ОСОБА_3 серії НОМЕР_6 та ОСОБА_2 серії НОМЕР_7 , такі є особами з інвалідністю ІІ групи.

Таким чином, з урахуванням положень ч.6 ст.141 ЦПК України, суд приходить до переконання про звільнення ОСОБА_3 , ОСОБА_2 від сплати судового збору та стягнення частини судового збору в сумі 1027,33 грн з ОСОБА_4 на користь ЛМКП "Львівтеплоенерго", а решта суми 2054,67 компенсувати ЛМКП "Львівтеплоенерго" за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст.2,81,82, 258,259,263-265,268, 273, 274 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (місце реєстраціїя: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 ), ОСОБА_2 (місце реєстраціїя: вул. Тракт Глинянський, 153/41, м.Львів), ОСОБА_3 (місце реєстраціїя: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_9 ) на користь Львівського міськогокомунального підприємства«Львівтеплоенерго» (місцезнаходження: вул. Данила Апостола, 1, м.Львів, ЄДРПОУ 05506460) заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в сумі 30172,82грн.

Стягнути зі ОСОБА_1 (місце реєстраціїя: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 ) на користь Львівського міськогокомунального підприємства«Львівтеплоенерго» (місцезнаходження: вул. Данила Апостола, 1, м.Львів, ЄДРПОУ 05506460) судовий збір в сумі 1027,33 грн.

Компенсувати Львівському міськомукомунальному підприємству «Львівтеплоенерго» (місцезнаходження: вул. Данила Апостола, 1, м.Львів, ЄДРПОУ 05506460) за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, судовий збір в сумі 2054,67 грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 11.02.2025 року.

Суддя Нор Н.В.