Рішення № 125280049, 30.01.2025, Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/2/24

Провадження № 2/392/76/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого - судді Бадердінової А.В., секретар судового засідання Покуц І.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами № 616680864 від 26.01.2021 року в розмірі 47545,00 грн та № 14610-12/2020 від 24.12.2020 року в розмірі 26425,00 грн.

В обґрунтування позову, посилається на те, що 26.01.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 616680864.

Згідно умов даного договору відповідач зобов`язався повернути позику, сплатити проценти за користування позикою в порядку та на умовах , визначених цим договором.

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01 відповідно до якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

31.12.2020 року додатковою угодою № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст договору в новій редакції.

Відповідно до реєстру боржників № 131 від 27.04.2021 року до договору факторингу № 28/1118-01 укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога та ТОВ «Таліон плюс» до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 616680864.

20.10.2022 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія«Європейська агенціяз поверненняборгів» укладенодоговір факторингу№ 20102022,у відповідностідо умовякого,ТОВ «Таліонплюс» передає(відступає)ТОВ «Фінансовакомпанія «Європейськаагенція зповернення боргів»за платуналежні йомуправа вимогидо боржників,а ТОВ«Фінансова компанія«Європейська агенціяз поверненняборгів» приймає належніТОВ «Таліонплюс» прававимоги доборжників,вказаними уреєстрах праввимоги.

Згідно із п. 2.1. Договору факторингу, згідно умов цього Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 4.1 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора на наступний календарний день після підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, по формі встановленій у Додатку до цього Договору.

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 від 06.03.2023 до Договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022 (витяг з Реєстру прав вимоги додається), ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 47545.00 грн., з яких:12000 грн. - сума заборгованості по основному боргу;35545 грн. - сума заборгованості по відсоткам.

Відповідно до п. 2.2. Договору факторингу, Сторони розуміють та погоджуються з тим, що відступлення Прав вимоги за цим Договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов`язання Клієнта перед Фактором. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від Боржника на виконання вимоги, а Клієнт не відповідатиме перед Фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої Фактором Клієнту, та меншими від загальної суми зобов`язання Боржника. Разом з Правом вимоги до Фактора переходять всі інші права Клієнта за Кредитним договором. У випадку укладення Сторонами більш ніж одного Реєстру прав вимог, кожен наступний Реєстр прав вимог є самостійним Додатком, та не замінює попередній.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач ОСОБА_1 не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме: з 06.03.2023 року, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Тому, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором № 616680864 в розмірі 47545,00 грн.

Крім того, 24.12.2020 року між ТОВ «Фінансова Компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 14610-12/2020.

Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер моб.телефону Відповідача, про що свідчить п. 7 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.

Відповідно до п.п. 1.1. п. 1 Кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Також, п.п. 1.7. п. 1 Кредитного договору, клієнт підтверджує, що усвідомлює, що на правовідносини за цим Договором не розповсюджується дія Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з п.п. 2.3. п.2 Кредитного договору обчислення строку корегування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

Відповідно до п.п. 1.6. п. 1 Кредитного договору, невід`ємною частиною цього Договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту фінансового кредиту, які розміщені на сайтах Товариства - https://www.zecredit.com.ua. Приймаючи умови Кредитного Договору. Клієнт підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні статті 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

11.08.2021 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «Фінансова компанія«Європейська агенціяз поверненняборгів» укладено Договір факторингу № 11082021, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Інвеструм» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «Інвеструм» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Згідно із п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якаю настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Пунктом 1.2 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору (АКТ прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором Факторингу додається).

Відповідно до Реєстру боржників № 1 від 11.08.2021 року до Договору факторингу № 11082021 від (витяг з Реєстру боржників додається), ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 26425 грн, з яких: 7000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 19425 грн - сума заборгованості за відсотками; 0.00 грн - сума заборгованості за пенею.

Відповідно до п. 1.3 Договору факторингу, ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за Кредитним договором ТОВ «ФК «ЄАПБ», повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних ТОВ «ФК «ЄАПБ», надати інформацію передбачену чинним законодавством про ТОВ «ФК «ЄАПБ», у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства.

Згідно п. 3.9. Договору факторингу, у разі отримання коштів від Боржників, органів Державної виконавчої служби в рахунок погашення Заборгованості після дати підписання цього Договору, Клієнт зобов`язаний перерахувати ці кошти Фактору протягом 3 (трьох) банківських днів з дати їх отримання (включно), на рахунок Фактора, вказаний в розділі 10 даного Договору. При перерахуванні коштів Клієнт зобов`язаний надати розшифровку платежів у вигляді електронного листа, а саме, вказати наступні данні Боржників: Прізвище, Ім`я, По батькові, код номер облікової картки платника податків, № кредитного договору.

Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до Відповідача, а саме з 11.08.2021 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 14610-12/2020 в розмірі 26425 грн, з яких: 7000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;19425 грн - сума заборгованості за відсотками.

Зазначив, що договір укладено шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 268 ЦК України).

Загальні правилащодо формидоговору визначеност.639ЦК України,згідно якою:договір можебути укладенийу будь-якійформі,якщо вимогищодо формидоговору невстановлені законом; якщосторони домовилисяукласти договіру певнійформі,він вважаєтьсяукладеним змоменту наданняйому цієїформи,навіть якщозаконом цяформа дляданого видудоговорів невимагалася; якщосторони домовилисяукласти договірза допомогоюінформаційно-комунікаційнихсистем,він вважаєтьсяукладеним уписьмовій формі; якщосторони домовилисьукласти уписьмовій формідоговір,щодо якогозаконом невстановлена письмоваформа,такий договірє укладенимз моментуйого підписаннясторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 9.09.2020 року у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18, від 7.10.2020 року № 127/33824/19.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав товариства. Тому позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості за кредитним договором та судові витрати по справі.

Ухвалою судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області Березія Ю.А. від 12.01.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 23.04.2024 року вказану справу передано судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області Бадердіновій А.В. для розгляду.

Ухвалою судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області Бадердінової А.В. від 26.04.2024 року справу прийнято до свого провадження та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання.

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 24.12.2024 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив проти позовних вимог ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», зазначивши, що вони є безпідставними, необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Зазначив, що ним не укладався договір ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» від 26.01.2021 року № 616680864 та відповідно не були отримані кошти, про які заявляє позивач. Так, на долученій до позовної заяви копії Договору відсутній його підпис, крім того в договорі зазначено не його ім`я, а зазначено стороною договору: ОСОБА_2 , в той час, як ім`я відповідача згідно паспорту « ОСОБА_3 », що також свідчить про те, що між ним та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відсутні договірні відносини.

Крім того, позивачем не підтверджено факт виконання умов кредитного договору кредитором, а саме не підтверджено факт надання грошових коштів Позичальнику. Порядок видачі коштів в готівковій та безготівковій формі регламентовано спеціальним нормативно - правовим актом, а саме Постановою Правління Національного банку України від 25.09.2018 року № 103 «Про затвердження Інструкції про порядок організації касової роботи банками та проведення платіжних операцій надавачами платіжних послуг в Україні», в якому передбачено перелік документів, які можуть підтвердити факт отримання коштів. Жодних документів які і є належними та допустимими доказами обставини отримання грошових коштів, не були надані до суду. Відповідно до ст. 1046 ЦКУ Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Відповідно до ст. 631 ЦКУ Договір набирає чинності з моменту його укладення. Отже можна зробити висновок, що позивач не довів обставину набрання чинності кредитним договором, а відповідно і зобов`язання за таким договором виконуватися не можуть, оскільки невиконані обов`язки позивача.

Таким чином, на думку відповідача, позивачем не надано доказів підписання ОСОБА_1 кредитного договору № 616680864, та не надано доказів перерахування коштів на його рахунок. Відповідно до практики Верховного Суду, викладеної в постанові від 16.08.2023 року по справі № 176/1445/22 за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними».

Щодо договору № 14610-12/2020 від 24.12.2020 року укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм», який за твердженням позивача підписано електронним підписом позичальника відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на мобільний номер, ним не укладався, до позовної заяви не надано доказів укладення відповідачем такого договору.

Оскільки позивачем не надано до позову доказів отримання відповідачем листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, а також доказів здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, відсутні підстави вважати, що між позивачем та відповідачем не був укладений договір.

Звернув увагу суду про відсутність права ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звертатись з позовом за договорами від 26.01.2021 року № 616680864, та № 14610-12/2020 від 24.12.2020 року в зв`язку з укладенням договору факторингу про набуття права грошової вимоги за зобов`язаннями 28.11.2018 року, тобто ще до стверджуваного позивачем підписання договору позики.

Крім того, ознайомившись із доданими до позову документами, вважає нарахування процентів за вказаними договорами значно завищеним, оскільки договори укладені строком на 1 місяць, а згідно умов договорів вказані проценти нараховуються протягом строку користування кредитом, але не більше 90 днів. До позову не додано розрахунок відсотків, які значно перевищують тіло кредиту, а виходячи з розміру відсотків можна прийти до висновку, що вони нараховані поза межами строку таких кредитних договорів, які вказані в них.

У відповіді на відзив, представник позивача позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

На доведеннясвоєї позиціївказав,що 26.01.2021року міжТОВ «Манівеошвидка фінансовадопомога»)та ОСОБА_1 ,було укладенокредитний договір№ 616680864,який підписаноелектронним підписомшляхом введеннякоду MNV52BM9. Крім того договір містить QR-код, при викритті якого за допомогою сканера QR & штрих-кодів, зазначено: Позичальник: КАЗАНОК ВЛАДИМИР РАДИСЛАВОВИЧ ІН: 3218608172 Тел.: 0508196662 Договір: 616680864 від 26.01.2021 Одноразовий ідентифікатор: MNV52BM9, відправлено 26.01.2021 21:27:31, введено 26.01.2021 21:29:41 Сума: 12000 грн. 0 коп. Строк: 30 (тридцять) днів.

24.12.2020 року між ТОВ «Фінансова Компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 , було укладено кредитний договір № 14610-12/2020, який підписано електронним підписом шляхомвведення кодуW94Н75. Вважає, що позивачем доведено факт укладання вищевказаних договорів відповідачем в електронній формі, при цьому відповідач намагається уникнути виконання взятих на себе зобов`язань.

Звернув увагусуду,що позичальником при заповненні формуляра заяви (форми) на отримання кредитних коштів та підписання договорів, було допущено описка в власному імені та по-батькові « ОСОБА_4 » замість вірного « ОСОБА_5 ». При укладанні кредитного договору № 616680864 від 26.01.2021 року з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» ОСОБА_1 , вказував свої дані російською мовою, та зазначив ПІБ « ОСОБА_6 ».У відповідності до умов договору позики, його підписання здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний позичальником при укладанні Кредитних договорів.

Відповідач ОСОБА_1 правом споживача відмовитись в односторонньому порядку від укладеного кредитного договору протягом 14 днів з моменту отримання копії примірника договору не скористався.

Умови кредитування, з якими погодився відповідач ОСОБА_1 , безпосередньо вказані та передбачені в кредитних договорах № 616680864 від 26.01.2021 року та № 14610-12/2020 від 24.12.2020 року. Вказав, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» не володіє та не може володіти оригіналами первинних документів на отримання та повернення відповідачем кредитних коштів за укладеними з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ТОВ «ФК «Інвеструм» договорів, щодо яких виник спір, з тих причин, що не є первісним кредитором, а дані документи відповідно до п. 35 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» формуються, складаються та зберігаються в установі банку який видавав кредит, відповідно до чинного законодавства України відповідальною особою банку. Надані позивачем розрахунки заборгованості підтверджують надання (перерахування) коштів ОСОБА_1 за укладеними кредитними договорами. Повідомив, що в розрахунках заборгованості за кредитними договорами в останньому рядку розрахунку (всього) відображено інформацію про продаж кредитного договору за договором факторингу.

Зазначив, що жодна вимога про стягнення заборгованості за кредитними договорами, не містить вимогу про стягнення неустойки (штрафи,пені), та ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснювала жодних додаткових нарахувань і не застосовувало жодних штрафних санкцій до відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. В прохальній частині відповіді на відзив просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача та позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання призначені на 16.05.2024 року, 19.06.2024 року, 24.07.2024 року, 18.09.2024 року, 13.11.2024 року, 24.12.2024 року та 30.01.2025 року не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронного документу та поштові конверти, які повернулися до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній за місце проживання».

У зв`язку з неявкою в судове засідання сторін по справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

За наведених вище обставин, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ст. ст.12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 26.01.2021 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено договір № 616680864, за умовами якого ОСОБА_1 отримав у кредит грошові кошти у розмірі 12000,00 грн строком на 30 (тридцять) днів та зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за кожен день користування кредитом.

Кредитний договір підписаний електронним підписом Позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надіслано на номер мобільного телефону вказаний відповідачем при укладанні договору та введеного ОСОБА_1 26.01.2021 року о 21 год. 29 хв (а.с. 9-11).

28.11.2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) та TOB «Манівео Швидка Фінансова Допомога» (Клієнт) було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 117-119).

Відповідно до укладеної між Фактором та Клієнтом Додаткової угоди від 31.12.2020 року № 26 до Договору факторингу № 28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст Договору факторингу №28/1118-01 у новій редакції (а.с. 12-14).

Зокрема, сторони погодили, що за п. 4.1. Договору факторингу № 28/1118-01 у новій редакції наявне право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до Боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до Боржників в повному обсязі за відповідним Реєстром права вимоги.

Згідно додаткової угоди № 31 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, сторони дійшли згоди викласти текст Договору факторингу №28/1118-01 у новій редакції, зокрема, сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 грудня 2023 року включно (а.с. 123).

З розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором, здійсненого TOB «Манівео Швидка Фінансова Допомога», вбачаються наступні дані по кредиту: кредитний договір № 616680864, позичальник ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата видачі 26.01.2021, строк 30, сума 12000,00 грн, дата продажу 27.04.2021 року, за період з 26.01.2021 року до 27.04.2021 року заборгованість становить: тіло кредиту 1200,00 грн, проценти 19537,00 грн (а.с. 103-104).

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 131 від 27.04.2021 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до Боржника ОСОБА_1 за кредитним договором у загальній сумі 31537,00 грн, з яких: 12000,00 грн - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту), 19537,00 грн заборгованість по відсоткам. Зазначений документ в електронній формі скріплений електронним підписом директора ТОВ «Таліон Плюс» (а.с. 124).

20.10.2022 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (Фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (Клієнт) укладено Договір факторингу № 20102022, у відповідності до умов якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти у розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 15-16).

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги від 06.03.2023 року № 2 до договору факторингу № 20102022 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 616680864 в сумі 47545,00 грн, з яких: 12000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 35545,00 грн - заборгованість по відсоткам (а.с. 17).

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором, здійсненого ТОВ «Таліон Плюс» вбачаються наступні дані по кредиту: кредитний договір № 616680864, позичальник ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата придбання: 27.04.2021 року, за період з 27.04.2021 року до 06.03.2021 року заборгованість становить: тіло кредиту 1200,00 грн, проценти 35545,00 грн (а.с. 106).

Позивачем сплачено ТОВ «Таліон Плюс» суму фінансування за цим Реєстром прав вимоги у розмірі 2799668,73 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 10.03.2023 року № 19474 (а.с. 116).

Відповідно до інформації АТ КБ «Приватбанк» від 15.01.2025 року № 20.1.0.0.0/7-250109/16444-БТ, ОСОБА_1 в банку станом на 24.12.2020 року має відкритті карткові рахунки № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , НОМЕР_4 та відкрито картку № НОМЕР_5 .

Встановлено, що кредитні кошти за Кредитним договором у розмірі 12000,00 грн ТОВ «Манівеошвидка фінансовадопомога» надавались ОСОБА_1 26.01.2021 року в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_6 , що підтверджується випискою АТ КБ «Приватбанк» за договором № б/н за період 26.01.2021 року - 01.02.2021 року.

Крім того, 24.12.2020 року між ТОВ «Фінансова Компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 14610-12/2020.

Пунктом 1.1. договору визначено, що товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 7000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом порядку та на умовах , визначених цим договором.

Згідно із п. 1.2 договору про надання фінансового кредиту № 14610-12/2020 сторони погодили, що кредит надається строком на 21 день, тобто до 13.01.2021 року. Дата надання кредиту 24.12.2020 року.

Згідно п. 1.3 Договору за користування кредитом Клієнт сплачує товариству 912,5% (процентів) річних від суми кредиту з розрахунку 2,50% (процентів) на добу. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави.

Відповідно до п. 2.1 Договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюється згідно Графіка платежів, який є невід`ємною частиною договору.

Сума кредиту, проценти за користування кредитом, нараховані штраф та/або пеня ( у разі наявності) складають заборгованість за договором. Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок товариства у строк, встановлений договором (п. 2.2 договору).

Пунктом 4.3 договору визначено, у разі, якщо Клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п. 1.2 цього договору та/або в додатку (ах) до цього договору, проценти передбачені в п. 2.3 цього договору продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 90 (дев`яноста) календарних днів, починаючи з дня укладення договору.

Відповідно до розділу 6 «Інші умови» договору про надання фінансового кредиту № 14610-12/2020, підписанням цього договору клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту товариства. Клієнт підтверджує, що отримав від товариства до укладення цього договору інформацію, зазначену в ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Відповідно п. 7 договору про надання фінансового кредиту його укладено у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно - телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису» (а.с. 23-25).

11.08.2021 року між ТОВ «Фінансова Компанія «Інвеструм» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 11082021, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова Компанія «Інвеструм» передає (відступає) ТОВ «ФК«Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК«Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Фінансова Компанія «Інвеструм» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до п. 1.1 Договору факторингу, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб- боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управлінням кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно з п. 1.2 Договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників- підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору (а.с. 26-27).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників № 1 до Договору факторингу № 11082021 від 11.08.2021 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 26425,00 грн, з яких: 7000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 19425,00 грн - заборгованість за відсотками; 0,00 грн - заборгованість за пенею (а.с. 29).

Згідно з п. 1.3 Договору факторингу, ТОВ «Фінансова Компанія «Інвеструм» зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за кредитним договором ТОВ «ФК «ЄАПБ», повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних ТОВ «ФК «ЄАПБ», надати інформацію передбачену чинним законодавством про ТОВ «ФК «ЄАПБ», у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства.

Відповідно до п. 3.9 договору факторингу, у разі отримання коштів від боржника, органів Державної виконавчої служби в рахунок погашення заборгованості після дати підписання цього договору, клієнт зобов`язаний перерахувати ці кошти фактору протягом 3 (трьох) банківських днів з дати їх отримання (включно), на рахунок фактора, вказаний в розділі 10 даного договору. При перерахуванні коштів клієнт зобов`язаний надати розшифровку платежів у вигляді електронного листа, а саме, вказати наступні данні боржників: прізвище, ім`я, по батькові, код номер облікової картки платників податків, № кредитного договору.

Таким чином, в разі сплати відповідачем коштів на рахунок первісного кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ» та зараховані на погашення кредитної заборгованості.

Згідно із розрахунком заборгованості за кредитним договором № 14610-12/2020 від 24.12.2020 року за період з 11.08.2021 року по 31.08.2023 року заборгованість ОСОБА_1 становить 26425,00 грн, з яких: 7000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 19425,00 грн - заборгованість за відсотками; 0,00 грн - заборгованість за пенею.

Встановлено, що кредитні кошти за Кредитним договором у розмірі 7000,00 грн ТОВ «Фінансова Компанія «Інвеструм» надавались ОСОБА_1 24.12.2020 року в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_3 , що підтверджується випискою АТ КБ «Приватбанк» за договором № б/н за період 24.12.2020 року - 01.01.2021 року.

У ст.526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається та підтверджується належними доказами те, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «ФК «Інвеструм» взяті на себе зобов`язання за вищезазначеними договорами виконали належним чином та у повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти, натомість відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за Кредитними договорами належним чином не виконав, кредитні кошти у сумі 12000,00 грн та 7000,00 грн у повному обсязі та у межах встановлених строків кредитування Позичальникові не повернув. Разом з тим, відповідач ОСОБА_1 не визнає того факту, що позивач правомірно набув право грошової вимоги за Кредитним договором та вказує на невірний розмір нарахованих відсотків за користування кредитом.

Щодо укладення ОСОБА_1 кредитних договорів № 616680864 від 26.01.2021 року та № 14610-12/2020 від 24.12.2020 року, судом встановлено наступне.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до прийнятого Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 року, який набрав чинності 30.09.2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (частина 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що у разі, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як вбачається з матеріалів справи кредитні договори підписані електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію».

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

При цьому суд враховує, що при укладенні кредитного договору № 616680864 від 26.01.2021 року ОСОБА_1 вказав свої дані російською мовою, при цьому розділ 5 договору містить відомості паспорта громадянина України та РНОКПП, які належать ОСОБА_1 , що серед іншого підтверджується матеріалами справи, в тому числі довідкою Маловисківської міської ради № 11-06/481 від 20.03.2024 року (а.с. 9-11, 54).

Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договорів кредитного договору, які були оформлені сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.

Щодо доводів відповідача про не підтвердження позивачем факту виконання умов кредитних договорів кредитором, а саме: не підтверджено факт надання грошових коштів ОСОБА_1 , суд зазначає, що факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів за кредитними договорами № 616680864 від 26.01.2021 року та № 14610-12/2020 від 24.12.2020 року в розмірі 7000,00 грн ТОВ «Фінансова Компанія «Інвеструм» та 12000,00 грн ТОВ «Манівеошвидка фінансовадопомога» надавались ОСОБА_1 24.12.2020 року та 26.01.2021 року в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на карткові рахунки відповідача № НОМЕР_3 , № НОМЕР_6 , що підтверджується виписками АТ КБ «Приватбанк» за договором № б/н за період 24.12.2020 року - 01.01.2021 року та № б/н за період 26.01.2021 року - 01.02.2021 року.

При цьомусуд враховуєправову позиціюВерховного Судувід 10.01.2019року усправі №526/405/13,відповідно якій факт не вчинення жодних дій, щодо розірвання кредитних договорів, або визнання їх не дійсними тривалий час, а також користуванням кредитними коштами та сплати відповідачем в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитними договорами - є нічим іншим як визнання вище наведених кредитних договорів такими що укладені з досягненням всіх істотних умов, а також підтвердженням отриманням всіх благ передбачених кредитними договорами.

Щодо вказаної відповідачем обставини про відсутність у позивача права вимоги до нього за Кредитним договором суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частинами 1, 3 ст.509ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст.512ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 513, ст. 514ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст.516ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.1077ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі ст.1078ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Статтею 1081ЦК України передбачено, що клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред`явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.

З викладених вимог чинного законодавства можна дійти висновку, що факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання жодному з кредиторів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

До того ж, як вбачається з висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, у постановах від 06.02.2018 року у справі № 278/1679/13-ц, від 06.02.2019 року у справі № 361/2105/16-ц, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Наслідками неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов`язання первинному кредитору належним. Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

У постанові від 06.02.2019 року у справі № 667/11010/14-ц Верховним судом зазначено також, що боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі. Таким чином, саме по собі неповідомлення позичальника про уступку права вимоги, на що, зокрема, посилається скаржник, не припиняє зобов`язань сторін за кредитними договорами і не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за кредитними договорами на користь нового кредитора.

У контексті викладеного судом враховано, що заперечуючи набуття позивачем права вимоги за Кредитними договорами, відповідачем не було надано доказів сплати заборгованості за договором безпосередньо позичальникові, тобто не продемонстровано свого доброго наміру виконати взяте на себе зобов`язання. Судом зважено на те, що Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 року у справі № 905/306/17 зробив висновок, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором. Оскільки доказів належного виконання відповідачкою кредитних зобов`язань на користь TOB «Манівео Швидка Фінансова Допомога», ТОВ «Таліон Плюс», ТОВ «ФК «Інвеструм» за кредитними договорами № 616680864 від 26.01.2021 року та № 14610-12/2020 від 24.12.2020 року матеріали справи не містять, натомість, належними доказами у справі підтверджується факт набуття ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прав вимоги за вказаними кредитними договорами, що свідчить про наявність у ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги до відповідача за Кредитним договором.

Таким чином, доводи відповідача ОСОБА_1 , викладені у відзиві, зводяться до власного суб`єктивного розуміння як спірних правовідносин, так і їх нормативно-правового регулювання.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд доходить висновку про укладеність кредитного договору між відповідачем та TOB «Манівео Швидка Фінансова Допомога» і ТОВ "ФК "Інвеструм", невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов`язань перед позивачем який набув прав вимоги за вищевказаними кредитними договорами за договорами відступлення прав вимоги.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 616680864 в розмірі 47545,00 грн, з яких 12000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 35545,00 грн - заборгованість за відсотками.

При цьому, відповідно до п. 1.1 та 1.2 вказаного договору ОСОБА_1 надався кредит в сумі 12000,00 грн, строком на 30 днів від дати отримання кредиту («Дисконтний період»). Однак, як встановлено п. 1.7.1 договору зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду. Пунктом 1.4.3 договору передбачено, що у випадку користування кредитом з боку позичальника після закінчення Дисконтного періоду, без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п. 1.3 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахуванн процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 14610-12/2020 в розмірі 26425,00 грн, з яких 7000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 19425,00 грн - заборгованість за відсотками.

При цьому, відповідно до п.1.1 та 1.2 договору кредит в розмірі 7000,00 грн. відповідачу надавався строком на 21 день, до 13.01.2021 року. В той же час п. 4.3 договору визначено, що у разі не повернення кредиту в строк зазначений в п. 1.2 договору, проценти передбачені в п. 1.3 договору (2,5% на добу) продовжують нараховуватися за кожен день користування кредитними коштами, але в будь якому випадку не більше 90 календарних днів, починаючи з дня укладення договору.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Такого правового висновку дійшла ВП ВС у справі від 28.03.2018 року № 444/9519/12, від 15.03.2023 року у справі №300/438/18.

Стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування грошима і після визначеного сторонами договору строку повернення позики - дня закінчення строку договору, не ґрунтуються на нормах матеріального права, про що зазначено у постанові ВП ВС від 23.10.2019 року у справі №723/304/16-ц.

Відповідно, після закінчення строку кредитування кредитодавець втрачає право нараховувати проценти, комісію та пеню, а має право компенсації втрат від інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми.

Позивач має право відповідно до ст. 1048 ЦК України стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених % за користування кредитними коштами саме у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після закінчення такого строку у кредитора відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.

Судом враховано, що з моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Отже, встановлені у даній справі фактичні обставини свідчать, що у Позичальника виникло зобов`язання по оплаті процентів за Кредитним договором у розмірі, що розрахований за базовою процентною ставкою за кожен день користування кредитом протягом строку кредитування.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, а саме: розрахунків заборгованості за кредитним договором № 616680864 від 26.01.2021 року заборгованість ОСОБА_1 за період користування кредитом протягом строку кредитування (який відповідно до умов договору не може перевищувати 90 днів від дати закінчення дисконтного періоду), нарахована сума заборгованості за відсотками: у період з 26.01.2021 року до 25.02.2021 року відповідно до п.1.4.1 договору розмірі 612,00 грн (12000/100х0,17%х30), у період з 26.02.2021 року до 28.02.2021 року відповідно до п. 1.4.3 договору в розмірі 612,00 грн (12000/100х1,70%х3), при цьому суд враховує проведену ОСОБА_1 сплату відсотків 28.02.2021 року в розмірі 1224,00 грн, в подальшому була нарахована сума заборгованості за відсотками у період з 01.03.2021 року до 27.03.2021 року відповідно до п. 1.4.3 договору в розмірі 5508,00 грн (12000/100х1,70%х30) та у період з 01.04.2021 року до 26.05.2021 року відповідно до п. 1.7.2 договору в розмірі 15456,00 грн (12000/100х2.30%х56), також 31.03.2021 року було проведено нарахування відповідно до відповідно до п. 1.7.2 договору в розмірі 6612,00 грн з врахуванням п. 1.4.3 договору щодо сплати різниці між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду, при цьому суд враховує проведену ОСОБА_1 сплату відсотків 23.04.2021 року в розмірі 35,00 грн, а тому загальна сума заборгованості за відсотками становить: 27541,00 грн. Загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 616680864 від 26.01.2021 року становить 39541,00 грн, яка складається з 12000,00 грн сума заборгованості по основному боргу та 27541,00 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с. 103-104, 106).

Також, відповідно до розрахунку заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 14610-12/2020 від 24.12.2020 року , заборгованість ОСОБА_1 за період користування кредитом протягом строку кредитування (який відповідно до умов договору не може перевищувати 90 днів, починаючи з дня укладення договору), становить 22750,00 грн, яка складається з: 7000,00 грн сума заборгованості по основному боргу та 15750,00 грн (7000/100х2.50%х90)- сума заборгованості за відсотками (а.с. 107-108).

Подальше, поза строком кредитування, нарахування ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Інвеструм» процентів за користування відповідачем ОСОБА_1 кредитними коштами за Кредитними договорами було безпідставним.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2023 року у справі № 209/3103/21 вказав, що при вирішенні цивільних справ судами ураховується стандарт доказування «більшої вірогідності». У даній справі належить констатувати, що стороною відповідача частково спростований розмір заборгованості, заявлений позивачем до стягнення, тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (62291,00/73970,00х100=84,21%), у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2260,20 грн (2684,00/100х84,21%).

На підставі вищевикладена керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 6, 81, 141, 263-265, 280-282, 352, 354 ЦПК України, ст. 509, 525, 526, 530, 536, 599, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за договором № 616680864 від 26.01.2021 року в розмірі 39541,00 грн та за договором про надання фінансового кредиту № 14610-12/2020 від 24.12.2020 року 22750,00 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати по сплаті судового збору 2260,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

- позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місце знаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30, ЄДРПОУ 35625014;

- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Альона Володимирівна Бадердінова