Рішення № 125279979, 20.02.2025, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/115/25

Провадження №: 2-а/343/12/25

РІШЕННЯ

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2025 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано - Франкiвської областi в складi:

головуючого суддi Андрусіва І.М.,

з участю: секретаря судового засідання - Нікіфорової К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Долинського районного суду Івано - Франківської області адміністративну справу № 343/115/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано - Франківській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

за участю: представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Комарницького Е.Г.,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача:

позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник адвокат Комарницький Е.Г., звернувся до суду ізпозовомдо ГУНП в Івано Франківській області, в якому просить:

- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3848362 від 13.01.2025, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, та закрити провадження у справі;

- стягнути із відповідача на його користь понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржуваною постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. Вважає дану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Ним не заперечується факт керування транспортним засобом у зазначений в оскаржуваній постанові час, однак, враховуючи погодні умови в той день, справді, номерний знак керованого ним транспортного засобу був дещо забрудненим, проте із значно дальшої відстані ніж 20 метрів, символи та буквено - числова комбінація номерного знака чітко визначалась. Окрім цього, жодних технічних засобів для виміру 20 метрів від номерного знака автомобіля поліцейським не застосовувалось. Також в оскаржуваній постанові не зазначено населений пункт де ним було вчинено адмінправопорушення.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Комарницький Е.Г. позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просив їх задовольнити.

Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Івано - Франківській області в судове засідання не з`явився, хоча був повідомлений належним чином про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 19), причин неявки не повідомив, будь-яких заяв та клопотань з даного приводу до суду не подавав. Відзив на позов також не подав.

ІІ. Процесуальні дії у справі:

ухвалою суду від 23.01.2025 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

ІІІ. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

відповідно до копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3848362 від 13.01.2025 (а.с. 10), 13.01.2025 о 11.33 год., по вул. Івана Франка, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом із забрудненим номерним знаком, що не дає чітко визначити символи на відстані 20 метрів, чим порушив вимоги п. 2.9. в ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Між сторонами виник спір відносно правомірності винесення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення на позивача та наявності чи відсутності підстав для її скасування.

ІV. Оцінка суду:

вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить висновку про необхідність задоволення позову, виходячи із такого.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно - правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Згідно із ст. 9, 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлені повноваження органів Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, в тому числі, на транспорті (зокрема, передбачені ч. 1 ст. 121-3 КУпАП).

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, висновки про наявність чи відсутність у діях позивача, адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Предметом судового дослідження у спірних правовідносинах є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Частиною 4 статті 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Суд зазначає, що правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними та допустимими доказами.

В той же час, Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності, а саме: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Тобто, після виявлення факту вчинення адмінправопорушення працівник поліції зобов`язаний зібрати належні та допустимі докази такого правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності доказування свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, судом встановлено, що позивача ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом із забрудненим номерним знаком, яка не дає можливості чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів.

Слід зазначити, що диспозицією ч. 1 ст. 121-3 КУпАП передбачена відповідальність за, зокрема, керування транспортним засобом із забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено - числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів.

Тобто, поліцейському при виявленні керованого транспортного засобу водієм, необхідно встановити, що номерний знак автомобіля є забрудненим і така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи та/або буквено число числову комбінацію номерного знака саме з відстані 20 метрів.

Водночас, у даній справі відповідачем не надано жодного належного доказу про те, що номерний знак керованого позивачем ОСОБА_1 транспортного засобу є забрудненим і через таку забрудненість неможливо чітко визначити його символи з відстані 20 метрів.

Суд звертає увагу, що відповідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, саме на суб`єкта владних повноважень, у розглядуваній справі - Головне управління Національної поліції в Івано Франківській області, покладено обов`язок щодо доказування правомірності винесення оскаржуваної постанови.

Однак, відповідачем у спірних правовідносинах належними та допустимими доказами (фото, відеозапис, покази свідків тощо) не доведено вину позивача ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Одним із основних доказів у цій справі є відеозапис із портативного відеореєстратора, оглянувши який, суд мав би можливість встановити у діях позивача ОСОБА_1 подію і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, процедуру проведення заміру двадцяти метрів від номерного знака транспортного засобу і за допомогою яких технічних засобів було це проведено, дотримання поліцейським порядку розгляду справи про адмінправопорушення, проте відповідачем такий відеозапис не наданий.

Окрім цього, як встановлено із оскаржуваної постанови, на керованому позивачем транспортному засобі, номерний знак був забрудненим саме в частині розміщення символів.

Суд звертає увагу, що номерні знаки державної реєстрації в Україні містять: символ державної належності транспортного засобу; дві літери, які позначають регіон, де відбуваються реєстраційні дії; чотири цифри; дві літери серії.

При цьому, символ державної належності транспортного засобу ценапис «UA» та зображення Державного Прапора України, розміщені на тлі прямокутника синього кольору, які розташовуються зліва.

Тобто, буквено числова комбінація номерного знака транспортного засобу керованого позивачем визначалась чітко, а тому, з огляду на те, що оскаржувана постанова винесена 13.01.2025 і як зазначає позивач, того дня були погані погодні умови, та беручи до уваги те, що стороною відповідача не доведено факту неможливості визначення символів номерного знака автомобіля саме з відстані двадцяти метрів, оскаржувана постанова є такою, що підлягає скасуванню.

Більше того,слід зазначити,що зазмістом п.1ч.1ст.23Закону України«Про Національнуполіцію»,поліція відповіднодо покладенихна неїзавдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень.

А тому, враховуючи погодні умови, поліцейський повинен був зобов`язати водія ОСОБА_1 очистити номерні знаки, а не при відсутності прямого умислу останнього на забруднення номерного знаку виносити оскаржувану постанову.

Крім того, підставними є і доводи сторони позивача про те, що в оскаржуваній постанові відсутнє посилання на назву населеного пункту де було вчинено адміністративне правопорушення.

Так, справді, в оскаржуваній постанові, ні в графі «місце розгляду справи», ні в графі «час та місце скоєння, суть і обставини правопорушення», не зазначено населений пункт.

Враховуючи наведене, суд вважає, що під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності та складення постанови допущено процедурні порушення, які виявилися у не зазначенні місця скоєння адмінправопорушення.

Таким чином, оскільки відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, поліцейським допущено процедурні порушення при складенні оскаржуваної постанови, суд приходить висновку про необхідність скасування такої.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративні правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема при встановленні відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

В п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень, зокрема, скасовує постанову і закриває справу.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Враховуючи викладене вище, суд скасовує оскаржувану постанову і вважає за необхідне провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, ст. 6 КАС України та ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21.01.1999), зокрема, зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому, за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не вбачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені стороною позивача, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у даній справі.

V. Розподіл судових витрат:

до понесених судових витрат позивач ОСОБА_1 відносить сплачений ним судовий збір.

Так, позивач сплатив судовий збір у розмірі 605,60 грн., на підтвердження чого в матеріалах наявна платіжна інструкція (а.с. 13).

З урахуванням положень ч. 1 ст. 139 КАС України, враховуючи те, що позов задоволено, а тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Івано - Франківській області слід стягнути 605,60 грн.

Щодо понесених судових витрат стороною позивача, то згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Беручи до уваги, що представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Комарницький Е.Г. заявив про те, що докази про розмір понесених його довірителем витрат на професійну правничу допомогу буде надано протягом п`яти днів після ухвалення рішення, суд на підставі п. 4 ч. 6 ст. 246 КАС України, вважає за необхідне у резолютивній частині вказати про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дату, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру понесених нею судових витрат.

На підставі викладеного, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 8 Загальної декларації прав людини, ст. 19, 62 Конституції України, ст. 2, 9, 20, 72, 73-77, 90 КАС України, ст. 7, 9-11, 33, 121-3, 222, 245, 247, 251, 252, 280 КУпАП, керуючись ст. 293, 294 КУпАП, ст. 241, 243, 246, 250-251, 255, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано - Франківській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3848362 від 13.01.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Івано - Франківській області на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Комарницький Едуард Григорович, протягом п`яти днів після ухвалення рішення, а саме до 25.02.2025 (включно), має право подати докази щодо розміру понесених судових витрат.

Для вирішення питання про судові витрати призначити судове засідання на 28 лютого 2025 року о 13.30 годині у приміщенні Долинського районного суду Івано - Франківської області, що знаходиться за адресою: м. Долина, вул. Обліски, 115 Калуського району Івано - Франківської області (зал судових засідань №1).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Івано - Франківській області, місцезнаходження м. Івано - Франківськ, вул. Української Перемоги, 15, код ЄДРПОУ 40108798.

Суддя: І.М.Андрусів