Рішення № 12526911, 24.11.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" листопада 2010 р.Справа № 8/21/80-Н за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кам'янець-Подільський

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Кам'янець-Подільський

про визнання незаконними наказів, виселення з приміщення, зобовязання вчинити дії та стягнення 20000 грн. моральної шкоди

Суддя Смаровоз М.В.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_3 - за довіреністю від 26.10.2007 р.;

відповідача: ОСОБА_4 - за довіреністю від 13.01.2010р.

В судовому засіданні 24.11.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі. Повний текст рішення підготовлено та підписано 29.11.2010р.

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить суд визнати незаконними накази фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 № 13/1 від 18.05.2009р., № 14/1 від 11.06.2009р.; виселити відповідача з приміщення прохідної, що знаходиться за адресою: вул. Тімірязєва, 84, м. Кам'янець-Подільський; зобов'язати відповідача усунути охорону приміщень по вул. Тімірязєва, 84 у м. Кам'янець-Подільському шляхом припинення виставлення чергування охоронців на належному позивачеві об'єкті; стягнути з відповідача завдану моральну шкоду в сумі 20000 грн.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивачем, зокрема, зазначається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є законним власником і володільцем ряду приміщень нерухомого майна, що знаходиться за адресою по вул.Тімірязєва, 84 в м.Кам'янець-Подільському, це право набуте в процесі розгляду справи про банкрутство ТОВ "Меблі" як конкурсним кредитором. 18.05.2009 року відповідач при здійсненні підприємницької діяльності видав наказ № 13/1 "З метою забезпечення збереження майна". Відповідно до цього наказу, посилаючись на ухвалу Верховного суду України від 16.01.2009року, яка ніякого відношення до його підприємницької діяльності не має, організував цілодобову охорону належних позивачу приміщень, в т.ч. заборонив позивачу будь-який доступ до приміщень. При цьому відповідач посилається на незрозумілі доручення членів товариства покупців, що взагалі не має нічого спільного із здійсненням підприємницької діяльності. 11.06.2009 року відповідач повторно видає наказ № 14/1 з таким же змістом.

На підставі цих двох наказів підприємця ОСОБА_2, починаючи з травня місяця по сьогоднішній день на належних позивачу об'єктах встановлена цілодобова охорона з його працівників, які самоправно зайняли приміщення прохідної за адресою вул.Тімірязєва, 84, м.Кам'янець-Подільський, не пропускають позивача на територію до належного позивачу майна, контролюють діяльність орендарів, вчиняючи при цьому тиск на них про переукладення відповідних договорів оренди майна з підприємцем ОСОБА_2, встановлюються вимоги щодо платного заїзду на територію. Тим самим створюються значні перешкоди для здійснення підприємницької діяльності позивача. Тому позивач вважає акти (накази), видані відповідачем, такими, що суперечать господарському законодавству, та виданими на порушення законних прав та інтересів позивача. Також зазначається, що видані відповідачем накази, які спрямовані на порушення законних прав іншого суб'єкта підприємництва, не можуть вважатись законними і повинні бути скасовані судом. Крім того, позивачем вказується, що копія постанови органу дізнання від 20.12.2009 року, яка свідчить, що за матеріалами перевірки охорона підприємця ОСОБА_2 не допускала на територію орендаря позивача станом на 14 грудня 2009 року, 16 грудня 2009 року на територію не був допущений інший співвласник майна - ОСОБА_5 Позовна заява датована 14.12.2009 року, зареєстрована в господарському суді Хмельницької області 17.12.2009 року. Станом на 20.12.2009 року обставини наявності охорони на об'єкті підтверджені органом дізнання, постанова чинна на сьогодні, а тому може підтверджувати певні факти, в зв'язку з чим доводи відповідача про відсутність порушення з його сторони прав позивача на дату подання позову не відповідають дійсності.

Крім того, позивачем зазначається, що підприємець ОСОБА_2 не має безпосередньо жодного правоустановчого документу ні одне належне позивачу приміщення. Діяльністю відповідача позивачу як підприємцю-власнику, завдається безмірна моральна шкода, яка полягає: в приниженні, неможливості здійснювати підприємницьку діяльність, неможливості проведення ремонту приміщення, дахових покрівель, які протікають від опадів і псуються, створенні некомфортних дискримінаційних умов здійснення підприємницької діяльності з втручанням у внутрішньогосподарську діяльність; в неможливості забезпечити орендарям виконання укладених договорів оренди щодо використання приміщень; в неможливості контролю за дотриманням правил техніки безпеки викробництва, організації необхідних умов для цього. Кожний раз, продовжує позивач, він змушений звертатись в правоохоронні органи, щоб хоч якимось чином захистити своє право підприємця-власника. Завдана позивачу моральна шкода оцінюється в 20000 грн.

Виходячи з викладеного вище, посилаючись на окремі норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, позивач просить суд задовольнити позов.

Представник відповідача просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити, вважаючи їх безпідставними. Зокрема, вказується, що накази відповідача як фізичної особи-підприємця не породжують жодних юридичних прав або обов'язків для позивача і, відповідно, не можуть порушувати його права і охоронювані законом інтереси. Вимога про виселення відповідача із спірних приміщень є по суті безпредметною, оскільки як станом на час пред'явлення позову, так і станом на сьогодні відповідач не знаходиться в спірних приміщеннях. В зв'язку з цим виселяти відповідача із спірних приміщень немає жодної потреби. На час виникнення спірних відносин в спірній ситуації не було належних правових підстав для визнання позивача власником спірного нерухомого майна. Враховуючи вищенаведені заперечення, відповідач не вчинив жодних протиправних дій і, відповідно, не допустив порушень прав позивача. З цих підстав вимога позивача про стягнення 20000 грн. моральної шкоди не ґрунтується на законі і не може бути задоволена судом, зазначив представник відповідача.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено наступне.

Відповідно до ухвали господарського суду Хмельницької області від 16.08.2005 р. по справі № 13/221-Б за заявою боржника - ТОВ „Меблі” про визнання банкрутом, затверджено мирову угоду, укладену 28.07.2005 р. між боржником - ТОВ „Меблі” та кредиторами боржника. Відповідно до змісту мирової угоди від 28.07.2005 р. (п. 3.1.3.) прийнято умову про виконання зобовязань боржника шляхом обміну вимог кредиторів на активи боржника на суму 122972,23 грн. передбачено, що ОСОБА_1 передаються активи боржника згідно експертної оцінки (згідно з переліком).

Згідно з ухвалою господарського суду Хмельницької області від 30.09.2005 р. по справі № 13/221-Б, розяснено, що обєкти майна (в т. ч. нерухомого), передані кредиторові ОСОБА_6 згідно п. 3.1.3. мирової угоди від 28.07.2005 р., передані саме на праві приватної власності.

Як зазначено у наказах фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 № 13/1 від 18.05.2009р., № 14/1 від 11.06.2009р., згідно ухвали Верховного Суду України від 16.04.2009 р., якою відновлено майнову власність товариства покупців Камянець-Подільської фабрики „Реммебель” по вул. Тімірязєва, 84, члени товариства доручили ОСОБА_2 організувати цілодобову охорону відсудженого майна по вул. Тімірязєва, 84. На основі вищевикладеного вирішено призначити цілодобову охорону майнового комплексу по вул. Тімірязєва, 84 у складі трьох осіб. Крім того, у п.3 наказу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 № 13/1 від 18.05.2009р. зазначено про необхідність орендарям вирішити в 10-ти денний термін з означеними в наказі членами товариства покупців своє подальше перебування на орендованій території.

Камянець-Подільським МВ УМВС у Хмельницькій області 01.06.2007 р. винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно гр. ОСОБА_2, у якій, зокрема, вказано, що гр. ОСОБА_1 пояснив, що гр. ОСОБА_2, посилаючись на рішення Хмельницького апеляційного суду, встановив на території ТОВ „Меблі” власну охорону, яка здійснює моральний тиск на заявника, а також орендарів його виробничих приміщень.

Камянець-Подільським МВ УМВС у Хмельницькій області 30.05.2009 р. винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно гр. ОСОБА_2, у якій, зокрема, зазначено, що гр. ОСОБА_1 у своїй заяві вказав, що 19.05.2009 р. гр. ОСОБА_2 з групою осіб зявились на належному йому обєкті, погрожуючи насиллям, вимагали передати йому майно, повідомивши, що ці особи будуть здійснювати охорону майна, що належить ОСОБА_1 При цьому по вказівці ОСОБА_2 охоронці не допускають ОСОБА_1 до приміщень, що належать останньому.

Камянець-Подільським МВ УМВС у Хмельницькій області винесено постанови про відмову в порушенні кримінальної справи відносно гр. ОСОБА_2 від 06.08.2009 р. та від 09.09.2009 р., у яких, зокрема, зазначено, що у ході здійснення перевірки встановлено, що гр.ОСОБА_1 05.06.2009 р. приїхав за адресою: м. Камянець-Подільський, вул. Тімірязєва, 84, забрати належне йому майно. Намагаючись заїхати на територію, охоронці не впустили ОСОБА_1, вчинивши самовільне зайняття земельної ділянки. Охоронці повідомили, що діють за усною вказівкою гр. ОСОБА_2 Опитаний гр. ОСОБА_2 повідомив, що він дійсно наказав охороні не пускати на територію гр. ОСОБА_1, мотивуючи свої дії тим, що за рішенням Верховного Суду України від 16.04.09р. гр.. ОСОБА_1 позбавлено права власності на приміщення, яке знаходиться за адресою: м.Камянець-Подільський, вул. Тімірязєва, 84.

Камянець-Подільським МВ УМВС у Хмельницькій області винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно гр. ОСОБА_2 від 04.09.2009 р., у якій, зокрема, вказано, що у ході здійснення перевірки встановлено, що гр.ОСОБА_1 26.08.2009 р. приїхав за адресою: м. Камянець-Подільський, вул. Тімірязєва, 84, з метою проведення ремонтних робіт в приміщеннях за вказаною адресою. Намагаючись заїхати на територію, охоронці не пустили гр. ОСОБА_1, вчинивши самовільне зайняття земельної ділянки. Охоронці повідомили, що діють за усною вказівкою гр. ОСОБА_2 Опитаний гр. ОСОБА_2 повідомив, що за рішенням Верховного Суду України від 16.04.09р. та Житомирського апеляційного господарського суду від 01.04.2009 р. право власності на майно відчужено товариству покупців.

Камянець-Подільським МВ УМВС у Хмельницькій області 20.12.2009 р. винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно гр. ОСОБА_2, у якій, зокрема, відображено зміст звернень та пояснень громадян ОСОБА_7 та ОСОБА_5, у яких вказується на чинення відповідачем перешкод у доступі до приміщень за адресою: м. Камянець-Подільський, вул. Тімірязєва, 84.

На підтвердження своїх доводів особами, що беруть участь у справі, також надано суду копії листів від 24.05.2007р., 05.06.2007р., 09.06.2009р., 22.07.2009р., 13.08.2009р., 21.08.2009р., 26.08.2009р., 16.09.2009р., 24.12.2009р., судових рішень тощо.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

Частиною 1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частин 1, 2 ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 2 ст.20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Як встановлено судом, з-поміж позовних вимог, викладених у позовній заяві, наявні вимоги про визнання незаконними наказів фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 № 13/1 від 18.05.2009р., № 14/1 від 11.06.2009р. Разом з тим, такий спосіб захисту прав як визнання незаконним акту фізичної особи-підприємця не передбачено ні законом, ані договором. Тому слід відмовити у позові в частині визнання незаконними наказів фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 № 13/1 від 18.05.2009р., № 14/1 від 11.06.2009р. з огляду на його безпідставність у цій частині.

Згідно з частинами 1, 2 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Судом зауважується, що позивачем, всупереч вимогам ст.33 Господарського процесуального кодексу України, не доведено (на час звернення до суду з позовом у даній справі та на час вирішення спору) факт перебування відповідача у приміщенні прохідної, що знаходиться за адресою: вул. Тімірязєва, 84, м. Кам'янець-Подільський, а також факт наявності охорони у приміщеннях по вул. Тімірязєва, 84 у м. Кам'янець-Подільському на належному позивачеві об'єкті, які би свідчили про порушення відповідачем прав позивача.

Зокрема, за будь-яких обставин постанови про відмову в порушенні кримінальної справи відносно гр. ОСОБА_2 від 01.06.2007 р., 30.05.2009 р., 06.08.2009 р., 04.09.2009 р., 09.09.2009 р. не можуть засвідчувати факти, які би підтверджували існування правових підстав для звернення позивача до суду 17.12.2009р. з позовом про виселення відповідача з приміщення прохідної, що знаходиться за адресою: вул. Тімірязєва, 84, м. Кам'янець-Подільський та зобов'язання відповідача усунути охорону приміщень по вул. Тімірязєва, 84 у м. Кам'янець-Подільському шляхом припинення виставлення чергування охоронців на належному позивачеві об'єкті. Разом з тим, не може бути розцінено як беззаперечний доказ порушення прав позивача відповідачем і постанова від 20.12.2009 р. про відмову в порушенні кримінальної справи відносно гр. ОСОБА_2, у якій, зокрема, лише відображено зміст звернень та пояснень громадян ОСОБА_7 та ОСОБА_5, при цьому посадовими особами, що підписали означену постанову, в останній не зроблено висновок про наявність конкретних порушень прав позивача з боку відповідача.

Крім того, судом враховано, що представник позивача в судовому засіданні 03.11.2010р. зазначив, що на сьогодні відповідач не знаходиться в приміщенні прохідної, що знаходиться за адресою вул. Тімірязєва, 84 в м. Кам'янець-Подільському, і охорона в даному приміщенні відсутня.

Таким чином, суд вважає безпідставними вимоги позивача про виселення відповідача з приміщення прохідної, що знаходиться за адресою: вул. Тімірязєва, 84, м. Кам'янець-Подільський та зобов'язання відповідача усунути охорону приміщень по вул. Тімірязєва, 84 у м. Кам'янець-Подільському шляхом припинення виставлення чергування охоронців на належному позивачеві об'єкті, тому у позові в цій частині слід відмовити.

Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 23 Цивільного кодексу України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Частиною 1 ст. 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Враховуючи те, що вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання незаконними наказів фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 № 13/1 від 18.05.2009р., № 14/1 від 11.06.2009р., виселення відповідача з приміщення прохідної, що знаходиться за адресою: вул. Тімірязєва, 84, м. Кам'янець-Подільський та зобов'язання відповідача усунути охорону приміщень по вул. Тімірязєва, 84 у м. Кам'янець-Подільському шляхом припинення виставлення чергування охоронців на належному позивачеві об'єкті є необгрунтованими, похідні від них вимоги позивача про стягнення з відповідача 20000 грн. моральної шкоди також є безпідставними, тому слід відмовити в їх задоволенні.

Виходячи з вищевикладеного, позовні вимоги в повному обсязі є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Доводи позивача не можуть слугувати підставою для задоволення позову. Тому у позові слід відмовити.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.1, 2, 45, 12, 13, 33, 43, 44-49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095 через відділення державного казначейства (на рахунок 31112095700002 УДК у м.Хмельницькому, код 23565225, ГУ ДКУ у Хмельницькій області) державне мито в розмірі 200 грн.

Видати наказ.

Суддя

Повний текст рішення підготовлено та підписано 29.11.2010р.

Віддрук. 3 прим.: 1 - до справи, 2 - позивачу, 3 відповідачу.