Рішення № 12526890, 29.11.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" листопада 2010 р.Справа № 22/1667-10 За позовом Фермерського господарства "Житниця" с. Щиборівка Красилівського району

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Красилівський комбікормовий завод" м. Красилів

про стягнення 459937,33 грн.

Суддя

Представники сторін:

позивач: Лук'янчук О.М. - представник за довіреністю №1 від 11.01.2010р.

відповідач: Пакуляк І.М. - представник за довіреністю № 29 від 11.05.2010р. (присутній в судовому засіданні 16.11.2010 р.)

Шевченко І.Я. - представник за довіреністю №69 від 15.11.2010р.

Повний текст рішення підписано та складено 29.11.2010 р.

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість в сумі 459 937,33 грн., з якої 298750,40 грн. основного боргу за поставлену продукцію та неналежне виконання укладеного між сторонами договору №2/01 від 02.01.2009р., 99369,31 грн. пені, 14143,58 грн. 3% річних; 47 674,04 грн. - інфляційних втрат.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на договір купівлі №2/01 від 02.01.2009 р., накладну №1345 від 30.10.2008 р., накладну №135а від 30.01.2009 р., довіреність №4 від 30.10.2008 р., накладну №135 від 30.01.2009 р., довіреність №3 від 22.01.2009 р.

Повноважний представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні, посилаючись на те, що вони підтверджені поданими доказами.

Також позивачем надано в судове засідання податкові накладні за жовтень 2008 р. та січень 2009 р., які на думку останнього підтверджують виконання зобов'язання за договором купівлі-продажу.

Повноважні представники відповідача в судове засідання з'явилися, та подали заперечення на позов, в якому проти позовних вимог заперечують, посилаючись на те, що вони не підтверджені поданими доказами. Так, відповідач зазначив що в 2008 році взаємовідносини між сторонами регулювались тільки одним договором від 15.07.2008 р. на здачу-приймання давальницької сировини та надання послуг по зберіганню, сушці або його переробці на дерть. На думку відповідача за даним договором позивачем було поставлено зерно в кількості 328580 кг., яке утримано відповідачем в зв'язку з ненадходженням грошових коштів за вищевказані послуги.

Відповідно до ст. 75 ГПК справа вирішується за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Згідно довідки з ЄДРПОУ від 23.04.2008р. позивач зареєстрований як юридична особа за адресою: Хмельницька обл., Красилівський р-н, с. Щиборівка, код 32883721.

Відповідно до накладної №1345 від 30.10.2008р. позивач поставив відповідачу зерно кукурудзи на суму 230006,00грн. Довіреністю №4 від 30.10.08р. (зі штампом ТзОВ "Красилівського комбікормового заводу") відповідач уповноважив ОСОБА_1 отримати від фермерського господарства "Житниця" с. Щиборівка Красилівського району Хмельницької області зерно кукурудзи.

Вказані вище накладна та довіреність підписані представниками сторін. Довіреність крім того, скріплена штампом.

02.01.2009р. між фермерським господарством "Житниця" с. Щиборівка Красилівського району Хмельницької області (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Красилівський комбікормовий завод" м. Красилів Хмельницької області (Покупець) укладено договір купівлі № 2/01, за умовами якого позивач продає, а відповідач купує зерно кукурудзи (надалі - товар) (п.1. договору).

Загальна кількість товару складає 339,489 тонн. Якість товару, що поставляється повинна відповідати : зерно кукурудзи вимогам ДСТУ 3768-98. Поставка товару здійсняється транспортом "Покупця". Кількість кожної партії і строки поставки погоджуються сторонами додатково (п.2 договору).

Ціна однієї тонни становить 880,00 грн. за одну тонну у заліковій вазі. Покупець проводить оплату на розрахунковий рахунок "Продавця" по факту поставки зерна на протязі 3 (трьох) банківських днів(п.3 договору).

У випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань по даному договору сторони несуть відповідальність у відповідності з діючим законодавством України.

За порушення термінів оплати партії товару "Покупець" виплачує "Продавцю" пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на час виконання договору, за кожен день прострочення оплати (п.4 договору).

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору. Всі додатки до даного договору є невідємними частинами даного договору (п.7 договору).

Договір підписаний представниками та скріплений печатками сторін.

Довіреністю №3 від 22.01.2009р. (скріпленої печаткою ТзОВ "Красилівського комбікормового заводу") відповідач уповноважив ОСОБА_2 отримати від фермерського господарства "Житниця" с. Щиборівка Красилівського району Хмельницької області зерно кукурудзи у кількості 10909 кг.

Накладною №135 від 30.01.2009р. позивач передав у власність відповідача, а останній отримав товар у кількості вказаної у довіреності на загальну суму 9 600,00 грн. Вказана накладна підписана сторонами.

Згідно накладної №135 а від 30.01.2009 р., яка підписана лише представниками позивача, визначено зміну ціни кукурудзи на суму 108431,40 грн.

Позивач на адресу відповідача надіслав претензію №161 від 10.11.2010 р. про сплату заборгованості за накладною №1345 від 30.10.2008 р., накладною №135а від 30.01.2010 р., накладною №135 від 30.01.2009 р., яка вручена останньому 15.11.2010 р., що підтверджується поштовим повідомленням. Крім того, факт отримання відповідачем претензії підтверджується вручення її позивачем в судовому засіданні 16.11.2010 р., про що свідчить відмітка представника ТзОВ "Красилівський комбікормовий завод".

Вважаючи, що відповідач взяті на себе зобов'язання згідно договору належним чином не виконав, позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати в сумі 47674,04 грн. за період з лютого 2009 р. по серпень 2010 р., 3% річних в сумі 14143,58 грн. за період з 02.02.2009 р. по 31.08.2010 р., пеню в сумі 99369,31 грн. за період з 02.02.2009 р. по 31.08.2010 р.

В зв'язку з вищевикладеним позивач звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості в сумі 459937,33 грн.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

У відповідності до ст.11 та ст.509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обовязків сторін є укладення між ними договору. В силу зобовязання боржник зобовязаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку, тобто сплати боргу.

Згідно ст.526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.ст.655, 656, 662, 691, 692 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до п.2 "Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей" затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 № 99 сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу. Так, позивач передав відповідачу товар, останній його прийняв та зобов'язувався сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.2 договору сторони погодили строк оплати відповідачем отриманого товару - Покупець проводить оплату на розрахунковий рахунок "Продавця" по факту поставки зерна на протязі 3 (трьох) банківських днів. Отже, за накладною від 30.01.2009 р. у позивача виникло право вимагати повного розрахунку за проданий товар 05.02.2009р.

Отже, факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 9600,00 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме договором купівлі №2/01 від 02.01.2009 р., накладною №135 від 30.01.2009 р., довіреністю №3 від 22.01.2009 р.

Відповідачем доказів погашення заборгованості не надано.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 9600,00 грн. основної суми заборгованості за договором купівлі №2/01, підтверджені належними та допустимими доказами, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Наявна в матеріалах справи накладна №1345 від 30.10.2008р. на суму 230006,00 грн. свідчить про отримання відповідачем товарно-матеріальних цінностей в кількості 328580 кг, однак суд не погоджується з думкою позивача, проте що поставка товару за даною накладною є виконання умов договору купівлі №2/01 від 02.01.2009 р.

Так судом враховано, що накладна №1345 на суму 230006,00 грн. датована датою раніше, ніж укладений між сторонами договір купівлі від 02.01.2009 р. При цьому умовами вказаного вище договору, сторони не передбачили можливість попередньої поставки товару, також у договорі не має жодного посилання на накладну №1345 від 30.10.2008 р., проте сторони не були позбавлені можливості визначити дані умови укладаючи договір. Крім того, договір №2/01 від 02.01.2009 р. вступає в силу з моменту його підписання (п.7.1), а не раніше.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Аналіз накладної №1345 від 30.10.2008 р. свідчить проте, що сторони не визначили строк протягом якого відповідач повинен здійснити оплату товарно-матеріальних цінностей. Проте, наявними матеріалами справи встановлено, що позивач скористався своїм правом пред'явлення вимоги визначеної ст. 530 ЦК України, зокрема це підтверджено претензією №161 та доказами її вручення відповідачу.

Отже, у відповідача виник обов'язок оплати отриманого товару за накладною №1345 від 30.10.2008 р. При цьому судом враховується позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 28.09.2010 р. по справі №15/2385, згідно якої положення ч.1 ст. 692 ЦК України встановлюють подію, з настанням якої пов'язане виникнення обов'язку щодо оплати, а не строк чи термін здійснення такої оплати.

Доводи відповідача проте, що накладні та довіреності надані позивачем в матеріали справи регулюють відносини щодо виконання сторонами умов договору від 15.07.2008 р. на здачу-приймання давальницької сировини та надання послуг по зберіганню, сушці або його переробці на дерть в 2008 році, судом до уваги не приймаються, оскільки зі змісту даних накладних та довіреностей не вбачається приймання зерна кукурудзи саме для надання послуг по зберіганню, сушці або переробці. Також, договором від 15.07.2008 р. не передбачена можливість сторін у разі прийняття зерна вказувати вартість останнього. Проте у накладних, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позовних вимог, крім кількості товаро-матеріальних цінностей вказана їх вартість.

Крім того, назва договору від 15.07.2008 р. та його правова природа свідчить проте, що факт наданих послуг повинен підтверджуватись відповідним актом (п.3.2 договору), а тому приймання зерна відповідачем від позивача також необхідно оформлювати актом здачі-приймання давальницької сировини.

Посилання відповідача на витяги з реєстрів кукурудзи станом на 31.10.2008 р. не є свідченням того, що товар за накладною №1345 від 30.10.2008 р. переданий саме на виконання договору від 15.07.2008 р., оскільки реєстр від 30 жовтня 2010 р. з визначенням маси кукурудзи в кількості 328,580 т. відсутній.

Письмові пояснення завідуючого складом відповідача також не беруться до уваги, оскільки між сторонами відсутні будь-які домовленості щодо можливості залишення відповідачем товаро-матеріальних цінностей куплених згідно накладної від 30.10.2008 р. №1345 в рахунок погашення боргу за надані послуги по сушці зерна.

При цьому, судом приймається до уваги, що зважаючи на умови договору від 15.07.2008 р., відповідач, у разі неналежного виконання позивачем обов'язку щодо сплати вартості послуг, не позбавлений можливості стягнення даної заборгованості в примусовому порядку.

За таких обставин, враховуючи, що підставою для звернення з позовом до суду в частині стягнення основної суми заборгованості за накладною №1345 від 30.10.2008 р. в сумі 230006,00 грн. є неналежне виконання відповідачем зобов'язань по оплаті отриманого товару, та зважаючи на те, що строк виконання зобов'язання по оплаті поставленого товару за даною накладною настав, позовні вимоги в частині стягнення 230006,00 грн. належить задовольнити, як такі що заявлені правомірно.

Судом також звертається увага на те, що накладна є документом, яка використовується в бухгалтерському обліку та містить основні облікові дані про товар. Завдяки підписанню накладної стороною (сторонами), посвідчується факт прийняття товару відповідно до змісту вчиненого правочину. Зважаючи на те, що на накладній від 30.01.2009 №135а на суму 108431,40 грн. відсутній підпис повноважного представника товариства з обмеженою відповідальністю "Красилівський комбікормовий завод", дана накладна не породжує жодних правових наслідків для сторін у даній справі, а тому не може являтись належним та допустимим доказом в розумінні ст. 33 та ст. 34 ГПК України, яка підтверджує прийняття товару відповідачем. При цьому приймається до уваги позиція відповідача, в якій останній заперечує проти отримання даного товару.

При цьому, судом враховується, що згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст.43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Позиція позивача проте, що сума визначена в накладній №135а є донарахуванням за заборгованість по накладній №1345, судом також до уваги не приймається, оскільки накладна №135а підписана лише позивачем, а тому не може свідчити про погодження відповідачем вартості товару у розмірі більшому ніж зазначено в накладній №1345.

Будь-які інші докази, які б свідчили про отримання відповідачем товарно-матеріальних цінностей на суму 108431,40 грн. та про погодження даної суми, в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості в сумі 108431,40 грн. за договором купівлі від 02.01.2009 р. №2/01 по накладній №135а від 30.01.2009 р., належить відмовити, оскільки останні заявлені необґрунтовано.

Окрім цього, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 99369,31 грн., а саме:

за період з 02 02.2009-14.06.2009 на суму 298750,40 грн. в сумі 26126,34 грн.,

за період з 15.06.2009-11. 08 .2009 на суму 298750,40 грн. в сумі 10443,99 грн.,

за період з 12.08. 2009 -07. 06. 2010 на суму 298750,40 грн. в сумі 50337,40 грн.,

за період з 08.06.2010 -09. 08.2010 на суму 298750,40 грн. в сумі 9797,38 грн.,

за період з 10.08.2010 -31.08.2010 на суму 298750,40 грн. в сумі 2664,20 грн.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобовязання. Відповідно до ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГПК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч.6 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому, сторонами в договорі від 02.01.2009 № 2/01 передбачено, що за порушення термінів оплати партії товару "Покупець" виплачує "Продавцю" пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на час виконання договору, за кожен день прострочення оплати (п.4 договору).

За таких обставин, зважаючи що стягненню підлягає основна заборгованість в сумі 9600,00 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання зобов'язання за договором від 02.01.2009 р., правомірним є нарахування пені в сумі 1121,49 грн. за період з 05.02.2009р. по 05.08.2009р. (182 дні), враховуючи імперативний припис передбачений ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та норми ст. 232 ГК України, яка також підлягає стягненню з відповідача.

В позовних вимогах, в частині стягнення 98247,82 грн. пені необхідно відмовити.

Статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами повязаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Також, позивачем нараховані інфляційні втрати в сумі 47 674,04 грн. за період з лютого 2009 р. по серпень 2010 р.

Проте, враховуючи наданий позивачем розрахунок та зважаючи, що стягненню підлягає основна заборгованість в сумі 9600,00 грн., правомірним є нарахування інфляційних втрат за період з лютого 2009 р. по серпень 2010 р. в сумі 1332,98 грн., яка також підлягає стягненню з відповідача. При цьому приймається до уваги, що строк виконання зобов'язання щодо оплати за накладною №1345 від 30.10.2008 р. настав пізніше ніж період заявленої позивачем до стягнення суми інфляційних втрат.

В позові в частині стягнення 46341,06 грн. інфляційних втрат необхідно відмовити.

Крім того, позивачем нараховано 3% річних за період 02.02.09 по 31.08.10 в сумі 14143,58 грн.

Проте, враховуючи наданий позивачем розрахунок та зважаючи, що стягненню підлягає основна заборгованість в сумі 9600,00 грн., правомірним є нарахування правомірним є нарахування 3% річних за період з 05.02.09 по 31.08.10 в сумі 452,12 грн., яка підлягає стягненню з відповідача. При цьому приймається до уваги, що строк виконання зобов'язання щодо оплати за накладною №1345 від 30.10.2008 р. настав пізніше ніж період заявленої позивачем до стягнення суми 3% річних.

В позові в частині стягнення 13691,46 грн. 3% річних необхідно відмовити.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати необхідно покласти на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам (52,73%).

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов фермерського господарства "Житниця" с. Щиборівка Красилівського району Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Красилівський комбікормовий завод" м. Красилів Хмельницької області про стягнення 459937,33 грн. задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Красилівський комбікормовий завод "(Хмельницька область, м. Красилів вул. Грушевського,150 код 00686871) на користь Фермерського господарства "Житниця" (Хмельницька обл., Красилівський р-н, с.Щиборівка, код 32883721), 239606грн. (двісті тридцять дев'ять тисяч шістсот шість гривень 00коп.) основного боргу, 1332,98 грн. (одну тисячу триста тридцять дві гривні 98 коп.) інфляційних втрат, 452,12 грн. (чотириста п'ятдесят дві гривні 12 коп.) 3% річних, 1121,49 грн. (одну тисячу сто двадцять одну гривню 49 коп.) - пені, 2425,13 грн. (дві тисячі чотириста двадцять п'ять гривень 13 коп.) державного мита та 124,44 грн. (сто двадцять чотири гривні 44 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову в сумі 217424,74 грн. відмовити.

Суддя

Віддрук. 3 прим.: - до справи,2 - позивачу,3 - відповідачу.

Повний текст рішення підписано та складено 29.11.2010 р.