Вирок № 125267086, 19.02.2025, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/1035/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2025 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження №12021200480000437 по обвинуваченню

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоселівка Лебединського району Сумської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, працездатного, працюючого різноробочим Сумського інституту АПВ, зареєстрованого за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , код фізичної особи - платника податків № НОМЕР_1 , раніше судимого

1) вироком Сумського районного суду Сумської області від 15 червня 2011 року за ч. 1 ст. 309, 75, 76 КК України до 1 року позбавлення волі і звільненого від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, постановою Сумського районного суду Сумської області іспитовий строк скасовано з направленням для відбування покарання до місць позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі 12 грудня 2013 року по закінченню строку покарання;

2) вироком Сумського районного суду Сумської області від 15 жовтня 2014 року за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу у розмірі 850 грн; ухвалою суду від 09 лютого 2015 року покарання у виді штрафу замінено на 50 годин громадських робіт;

3) вироком Сумського районного суду Сумської області від 08 липня 2016 року за ч. 2 ст. 185, ст. 395, ч. 1 ст. 70 КК України до 1 року позбавлення волі;

4) вироком Ковпаківського районного суду м. Сум від 12 грудня 2016 року за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 69, ч. 1 ст. 70 КК України до 1 року 2 місяців позбавлення волі;

5) вироком Сумського районного суду Сумської області від 23 листопада 2017 року за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі;

6) вироком Сумського районного суду Сумської області від 27 квітня 2023 року за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, рахуючи строк відбуття покарання з 22 лютого 2023 року - моменту фактичного затримання;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_5 за попередньою змовою з іншою особою, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 187 КК України, а саме напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, з погрозою застосування такого насильства (розбій), кваліфікуючою ознакою якого є «вчинення за попередньою змовою групою осіб» та «поєднаний з проникненням у житло».

Так, 20.02.2021 близько 09:00 год. у ОСОБА_5 та іншої особи (кримінальне провадження відносно якої закрито ухвалою Сумського районного суду 30.05.2024 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із смертю) виник спільний умисел здійснити напад на ОСОБА_6 ( померлого в ході розгляду судом кримінального провадження ) з метою заволодіння майном останнього.

Діючи згідно задуманого плану, реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на вчинення нападу з метою заволодіння майном ОСОБА_6 , поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я, діючи умисно, з корисливою метою та маючи умисел на нанесення потерпілому тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення матеріальної шкоди власнику майна, розуміючи, що потерпілий є особою похилого віку та мешкає сам, тобто не зможе чинити опір, ОСОБА_5 20 лютого 2021 року о 09:00 год. прийшов до домоволодіння ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 та розпочав розмову з потерпілим. Під час бесіди з ОСОБА_6 до ОСОБА_5 приєдналася інша особа, разом з якою, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на вчинення розбійного нападу з метою заволодіння майном, вони заштовхали до будинку ОСОБА_6 та зайшли до нього самі, тим самим незаконно проникли до житла потерпілого.

Інша особа, перебуваючи в будинку, наніс потерпілому один удар кулаком в область нижньої щелепи, від чого ОСОБА_6 відчув різкий біль. В цей же час ОСОБА_5 , тримаючи при собі під курткою сокиру, яку заздалегідь приготував та приніс із собою, продемонстрував її потерпілому ОСОБА_6 , пригрозивши її застосуванням, а саме відрубати голову ОСОБА_6 , причому потерпілий реально сприймав погрози ОСОБА_5 . Після цього інша особа забрала з тумбочки, що знаходилась в кімнаті, ліхтарик, вартістю 98 гривень (згідно висновку експерта від 11.03.2021 №СЕ-19/119-21/2696-ТВ), який залишив при собі, та шкіряне портмоне вартістю 183 гривень (згідно висновку експерта від 29.03.2021 №СЕ-19/119/21/3694-ТВ), з грошовими коштами в сумі 1800 гривень, та передав його ОСОБА_5 .

Далі, упродовж дня, у період часу з 09:00 год. до 23:00 год. 20 лютого 2021, перебуваючи в будинку потерпілого, інша особа періодично та неодноразово наносив потерпілому удари долонею в область обличчя, завдаючи ОСОБА_6 фізичного болю. В цей час ОСОБА_5 , тримаючи при собі сокиру, яку заздалегідь приготував та приніс із собою, демонстрував її потерпілому ОСОБА_6 , неодноразово погрожував її застосуванням, причому потерпілий реально сприймав погрози ОСОБА_5 , який під час злочинних дій наніс сокирою удар по вказівному пальцю правої руки потерпілого. В результаті сумісних дій іншої особи та ОСОБА_5 , ОСОБА_6 отримав наступні тілесні ушкодження: в ділянці лівої вилиці невизначеної форми жовто-зелений синець, розмірами 1,5x1,2 см, в ділянці верхньої повіки лівого ока подібний синець 3,2x0,8 см, на нігтьовій фаланзі 2-го пальця правої кісті рана під коричневим струпом вище шкіри, лінійної форми, 2,0x0,5 см, що утворилися від ударної дії предмета, який має рубаючу властивість, в тому числі і сокирою, вказані тілесні ушкодження згідно з висновком експерта ОКЗ «Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи» №45 від 03.03.2021 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

У подальшому, доводячи до кінця свій спільний злочинний умисел, направлений на вчинення розбійного нападу з метою заволодіння майном потерпілого, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я, діючи з корисливою метою та маючи умисел на нанесення потерпілому тілесних ушкоджень, перебуваючи у домоволодінні ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 та інша особа близько 23:00 год. 20.02.2021, у присутності потерпілого, який усвідомлював протиправний характер дій останніх, незаконно відкрито заволоділи майном ОСОБА_6 , яке знаходилось в житловій кімнаті та в суміжному з кімнатою коридорі будинку, а саме: бензопилою марки «Foresta» модель FA-58N вартістю 1100 гривень (згідно висновку експерта від 11.03.2021 №СЕ-19/119-21/2696-ТВ), підсвічником вартістю 317 гривень (згідно висновку експерта від 11.03.2021 №СЕ-19/119-21/2696-ТВ), ліхтариком, електричною плитою, мобільним телефоном та алюмінієвою ємністю, встановити вартість яких під час досудового розслідування не надалося можливим.

З викраденим майном ОСОБА_5 та інша особа 20.02.2021 покинули місце вчинення злочину та в подальшому розпорядилися викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 шкоди на загальну суму 3488 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину фактично визнав частково, пояснивши, що 19 лютого 2021 року він, перебуваючи в с. Єлисеєнкове Сумського району, пішов до сестри на дачу чистити цеглу і був нам весь день. Коли він пішов по цигарки, він зустрів дачника на ім`я ОСОБА_7 , з яким вони вирішили вжити спиртне. Проходячи повз домоволодіння ОСОБА_6 , вони побачили господаря - ОСОБА_6 , який був п`яний і лежав біля будинку. Вони завели його в будинок і на пропозицію потерпілого вжили спиртного. Потім ОСОБА_6 дав їм гроші, що б вони ще купили спиртного, що вони і зробили, після чого вони знову вживали спиртне в будинку потерпілого, а коли через деякий час вони залишили будинок, то він повернувся, забрав недопиту пляшку спиртного і, виходячи з будинку, викрав тазок алюмінієвий, бензопилу, плитку, ліхтарик та підсвічник. Потерпілий в цей час спав п`яний і цього не бачив. У ОСОБА_7 він бачив гаманець потерпілого, який ОСОБА_7 викинув по дорозі, тому він в ході слідства і показав, де саме його викинув ОСОБА_7 . Ніяких коштів він з гаманця не брав і взагалі гаманець в руки не брав. Під час перебування в будинку потерпілого в нього з собою під одежею була сокира, якою він чистив цеглу, однак він сокиру не виймав, не демонстрував потерпілому і не погрожував, насильницьких дій до потерпілого не застосовував і не бачив, щоб хтось бив потерпілого ОСОБА_6 . В той день 19 лютого 2021 року ОСОБА_8 з ним не було, ОСОБА_8 з ОСОБА_9 поїхав в м. Суми зранку і до вечора не повертався. В ході слідства він оговорив ОСОБА_8 , сказавши, що вони вдвох перебували в будинку ОСОБА_6 , бо він був злий на ОСОБА_8 (кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 закрито ухвалою Сумського районного суду 30.05.2024 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із смертю, яка настала 12 березня 2024 року, т.3 ар.с. 137-139,). Що ж стосується розбійного нападу, який начебто стався 20 лютого 2021 року, то 20 лютого 2021 року він взагалі не був в будинку потерпілого, тому свою вину за ч. 3 ст. 187 КК України не визнав.

Не дивлячись на часткове визнання своєї вини, вина обвинуваченого підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

Так, потерпілий ОСОБА_6 ( помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ,т. 4 ар.с.27) пояснив суду, що ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , які є його односельцями та сусідами, він знає. 20 лютого 2021 року зранку до нього у вікно хтось постукав, це був ОСОБА_10 , а за ним з`явився і ОСОБА_8 . Він їх не пускав в будинок, однак вони почали його штовхати, заштовхали у будинок, посадили на ліжко і почали бити. Спочатку ОСОБА_8 наніс йому удар кулаком у щелепу, а ОСОБА_10 бив по голові. ОСОБА_11 тримав його правою рукою за шию, а лівою рукою бив по обличчю, наніс значну кількість ударів, розбив носа, текла кров. У ОСОБА_12 з собою була сокира, яку він дістав і погрожував відрубати голову. Потім ОСОБА_10 наніс йому удар сокирою по кисті руки, однак попав сокирою по пальцю. ОСОБА_11 і ОСОБА_10 принесли з собою спиртне, пропонували йому вжити, однак він відмовився. Їх цікавили гроші, які вони постійно в нього вимагали, завдаючи побої, вочевидь, знаючи, що кілька днів тому він отримав пенсію. Це побиття і знущання продовжувалось до вечора. Вони разом побачили гаманець з грошима, який лежав на видному місці біля дивана, ОСОБА_11 віддав його ОСОБА_13 . Разом з гаманцем також взяли бензопилу, підсвічник, електричну плитку, ліхтарик та алюмінієву ємність.

З протоколу слідчого експерименту від 04 березня 2021 року вбачається, що в ході зазначеної слідчої дії потерпілий ОСОБА_6 розповів про обставини вчинення відносно нього розбійного нападу з проникненням до житла, односельчанами ОСОБА_14 та ОСОБА_8 , які побили його, спричинивши тілесні ушкодження та заволоділи його майном: а саме ліхтариком, шкіряним гаманцем, у якому були гроші у сумі 1800 грн., бензопилою, електричною плиткою, та алюмінієвою ємкістю ( т. 2 арс.178-183).

З висновку додаткової судово-медичної експертизи № 47 від 04.03.2021 вбачається, що механізм отриманих тілесних ушкоджень, які були виявлені у ОСОБА_6 , може співпадати з механізмом спричинення потерпілому ОСОБА_6 обвинуваченим ОСОБА_5 та іншою особою тілесних ушкоджень, продемонстрованому під час слідчого експерименту потерпілим 04.03.2021( т. 2 ар.с.177).

З висновку судово-медичної експертизи ОКЗ «Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи» №45 від 03.03.2021 вбачається, що в результаті злочинних дій ОСОБА_5 потерпілий ОСОБА_6 отримав наступні тілесні ушкодження: в ділянці лівої вилиці невизначеної форми жовто-зелений синець, розмірами 1,5х1,2 см, в ділянці верхньої повіки лівого ока подібний синець 3,2х0,8 см, на нігтьовій фаланзі 2-го пальця правої кісті рана під коричневим струпом вище шкіри, лінійної форми, 2,0х0,5 см. Тілесні ушкодження у вигляді синців обличчя утворилися від ударної дії тупих предметів, про що свідчить характер ушкоджень, і могли утворитися при нанесенні ударів кулаками та подібними предметами. Ушкодження на 2 пальці правої кисті утворилися від ударної дії предмета, який має рубаючу властивість, в тому числі і сокирою. Кількість травматичних впливів не менше трьох. Вказані тілесні ушкодження кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я і могли утворитися в термін, зазначений в постанові про призначення експертизи. Виникнення виявлених тілесних ушкоджень при падінні з вертикального положення тіла на площину виключається ( т. 2 ар.с.95-96).

Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_15 у повному обсязі підтвердив свої висновки, зазначені у двох експертизах, щодо наявних тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_6 та механізму їх отримання та кваліфікації їх тяжкості. Експерт пояснив, що потерпілого ОСОБА_6 він оглядав особисто. Сокирою міг бути завданий один удар, в результаті якого утворилася рана на пальці потерпілого. Решта тілесних ушкоджень утворилася від ударної дії тупих предметів, це могли бути удари кулаками або ногами. Від падіння тілесні ушкодження, виявлені у потерпілого, виникнути не могли.

З протоколу огляду місця події від 24 лютого 2021 року вбачається, що в ході зазначеної слідчої дії обвинувачений ОСОБА_5 заявив про намір добровільно видати належне потерпілому майно і, звернувшись з відповідною письмовою заявою, добровільно видав бензопилу червоного кольору, електричну плиту, ліхтарик, якими під час розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_6 заволоділи ОСОБА_5 та інша особа. Зазначена слідча дії зафіксована на відеозапис, досліджений в судовому засіданні ( ар. с. 100-102, 103, 104. 105-107).

Відповідно до протоколу пред`явлення речей до впізнання від 25.02.2021 потерпілий ОСОБА_6 впізнав свій ліхтарик, яким незаконно заволодів ОСОБА_5 під час розбійного нападу на потерпілого та у подальшому добровільно видав її працівникам поліції ( т. 2 ар.с.117-121).

Відповідно до протоколу пред`явлення речей до впізнання від 25.02.2021 потерпілий ОСОБА_6 впізнав свою електричну плитку, якою заволодів ОСОБА_5 під час розбійного нападу на потерпілого та у подальшому добровільно видав її працівникам поліції ( т. 2 ар.с.122-126).

Відповідно до протоколу пред`явлення речей до впізнання від 25.02.2021 потерпілий ОСОБА_6 впізнав бензопилу «Фореста», якою під час розбійного нападу заволодів ОСОБА_5 та у подальшому добровільно видав працівникам поліції (т.2 ар.с.112-116).

Відповідно до протоколу впізнання за фотознімками від 25.02.2021 потерпілий ОСОБА_6 впізнав серед інших осіб, зображених на фото, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , які били його, погрожували йому фізичною розправою, а ОСОБА_5 , тримаючи сокиру, наніс удар сокирою потерпілому по пальцю і заволодів речами потерпілого ( т. 2 ар.с.127-132,133-138).).

Відповідно до протоколу пред`явлення речей до впізнання від 27.02.2021 потерпілий ОСОБА_6 впізнав належну йому алюмінієву ємкість, якою під час розбійного нападу заволодів ОСОБА_5 (т.2 ар.с.146-150, 151).

Відповідно до заяви ОСОБА_16 останній 26.02.2021 добровільно видав працівникам поліції алюмінієву ємкість та бронзовий підсвічник, які йому принесла ОСОБА_17 із сином ( т.2 арс.139-142,143,144, 145).

Відповідно до протоколу впізнання за фотознімками від 27.02.2021 свідок ОСОБА_16 впізнав на фотознімку особу чоловічої статі, який разом із ОСОБА_9 приносили йому на продаж бронзовий підсвічник та алюмінієву ємкість, ним виявився ОСОБА_5 ( т. 2 ар.с.170-175).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 пояснив, що приблизно в лютому 2021 року ОСОБА_10 та ОСОБА_18 приносили йому додому підсвічник з бронзи, який від придбав за 150 грн., а також приносили алюмінієву ємкість. У подальшому ці речі вилучили працівники поліції.

Свідок ОСОБА_19 пояснила суду, що ОСОБА_5 є її племінником, а ОСОБА_8 - її співмешканцем. Свідок пояснила, що в лютому 2021 року вона бачила, як до потерпілого ОСОБА_6 пішов ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , які стукали у двері, але потерпілий їх не відчиняв. Свідок пояснила, що приблизно в лютому 2021 року в неї вдома з`явилася бензопила, хто точно приніс її вона не бачила, чи ОСОБА_11 чи ОСОБА_10 , працівники поліції вилучили її, а також плитку. Ще приносили ліхтарик, підсвічник раковину для умивання, які поліція вилучила. ОСОБА_20 відніс і продав підсвічник у сусіднє село ОСОБА_16 .

З протоколу проведення слідчого експерименту від 02 березня 2021 року з відеозаписом вбачається, що в ході зазначеної слідчої дії ОСОБА_6 докладно розповів про обставини розбійного нападу на нього ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , які в ході зазначеного злочину відкрито заволоділи належним йому майном, на місці продемонстрував послідовність злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_5 та ОСОБА_8 ( т. 2 ар.с.196-200).

З протоколу проведення слідчого експерименту від 06 квітня 2021 року, дослідженого судом відеозапису слідчої дії, вбачається, що під час зазначеної слідчої дії, яка відбулася за участі захисника обвинуваченого, ОСОБА_5 докладно розповів про вчинення розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_6 разом з ОСОБА_8 , під час якого вони заволоділи речами потерпілого. Під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_5 показав місце, де він викинув гаманець потерпілого ОСОБА_6 . Слідчий експеримент було перервано та дійсно виявлено гаманець потерпілого ОСОБА_6 на тому місці, де вказав обвинувачений ОСОБА_5 ( т. 2 ар.с.201-207).

З протоколу огляду місця події від 06 квітня 2021 року вбачається, що під час проведення слідчого експерименту 06 квітня 2021 року в с. Єлісеєнкове Сумського району в місці, на яке вказав ОСОБА_5 , неподалік від будинку №5 по вулиці Лугова, в яру поряд з болотом на траві було виявлено гаманець з матеріалу чорного кольору прямокутної форми на застібці, в якому знаходилася банківська картка «Приватбанку» ( т. 2 ар.с. 184-186).

З протоколу пред`явлення речей для впізнання від 13 квітня 2021 року вбачається, що під час зазначеної слідчої дії потерпілий ОСОБА_6 впізнав належний йому гаманець, яким заволоділи ОСОБА_5 та інша особа під час здійснення на нього розбійного нападу. Гаманець з банківською карткою було вилучено, визнано речовим доказом та передано під зберігальну розписку потерпілому. ОСОБА_6 під час судового розгляду продемонстрував і надав суду для огляду той самий гаманець, який було знайдено під час слідчого експерименту за участю ОСОБА_5 ( т. 2 ар.с. 190-194,195).

В судовому засіданні обвинувачений стверджував, що гаманець потерпілого він не брав, грошей з нього не забирав, гаманець потерпілого він бачив у дачника ОСОБА_7 , з яким вони 19 лютого 2021 року перебували в будинку потерпілого, але як він попав ОСОБА_7 не знає. Коли вони залишили будинок ОСОБА_6 , то ОСОБА_7 по дорозі викинув гаманець, а оскільки він був з ОСОБА_7 то він запам`ятав, куди саме викинув гаманець ОСОБА_7 , а потім в ході слідчого експерименту показав це місце, де і був вилучений гаманець потерпілого. Зазначених обставин він в ході слідства не повідомляв, не повідомив про це і в ході слідчого експерименту, оскільки боявся, що його можуть ув`язнити. Крім того, обвинувачений пояснив, що гаманець був підкинутий оперативними працівниками поліції, що він особисто бачив. До того ж, до слідчого експерименту працівники поліції його чимсь поїли і привозили на місце, де в подальшому проводився слідчий експеримент і де був виявлений гаманець, розповідали йому, що треба казати.

Ствердження обвинуваченого, що він не причетний до розбійного нападу на потерпілого, невизнання своєї вини самим обвинуваченим суд розцінює як обрану форму захисту. Ні під час досудового розслідування, ні в ході слідчих дій, в тому числі і за участю захисника, ОСОБА_5 не повідомляв ні органам слідства, ні іншим особам, в тому числі і ОСОБА_8 про те, що до розбійного нападу на потерпілого , який інкримінується обвинуваченому, причетні якійсь інші особи, зокрема, особа, відома зі слів обвинуваченого як « ОСОБА_21 » (інших відомостей щодо цієї особи, як і доказів фактичного існування цієї особи ОСОБА_5 не надав).

В ході досудового розслідування, а також будучи двічі допитаний судом потерпілий ОСОБА_6 впевнено, послідовно і категорично стверджував, що розбійний напад на нього 20 лютого 2021 року здійснили ОСОБА_5 та ОСОБА_8 ( на даний час померлий), а не будь-які інші особи. Не оспорював своєї вини і сам ОСОБА_5 під час досудового слідства, зокрема, в ході слідчого експерименту за участю захисника, пояснивши що гаманець потерпілого ОСОБА_6 , яким він заволодів, він викинув неподалік від будинку потерпілого; показав місце, де це сталося і де в подальшому і був виявлений гаманець потерпілого.

Версія ОСОБА_5 про те, що працівники поліції його чимсь поїли і возили на місце, де в подальшому проводився слідчий експеримент і де був виявлений гаманець, розповідали йому, що треба казати - виглядає абсолютно сумнівною і нереалістичною, беручи до уваги, що про місце, де був викинутий гаманець, працівники поліції могли дізнатися виключно від самого ОСОБА_5 , який пояснював в ході досудового слідства, що гаманець був викинутий саме ним. Доступ до гаманця потерпілого слідчий та працівники поліції до проведення слідчого експерименту, в ході якого був виявлений гаманець ОСОБА_6 не мали і не могли мати, бо вперше саме ОСОБА_5 показав де саме був ним викинутий гаманець, який був виявлений у вказаному ОСОБА_5 місці.

Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого в судовому засіданні встановлена в повному обсязі, підтверджується сукупністю безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів, які суд вважає достовірними, належними та допустимими, оскільки вони зібрані у відповідності з положеннями ст. ст. 85, 86 КПК України, тобто в порядку і у спосіб, встановлений кримінально-процесуальним законодавством України і не спростовані обвинуваченим та стороною захисту.

Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 3 ст. 187 КК України, оскільки своїми умисними діями, які виразилися у нападі з метою заволодіння чужим майном, яке належало потерпілому ОСОБА_6 на загальну суму 3488 гривень, вчиненому за попередньою змовою з іншою особою, поєднаному із проникненням у житло потерпілого ОСОБА_6 , з застосуванням насильства, що є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 187 КК України - розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, та з погрозою застосування такого насильства, кваліфікуючими ознаками якого є «вчинення за попередньою змовою групою осіб» та «поєднаний з проникненням у житло».

Під час інкримінованого ОСОБА_5 діяння останній не виявляв ознак будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_5 застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує (т. 3 арс.41-43).

Призначаючи покарання обвинуваченому суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

В Постанові № 7 від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання" із подальшими змінами Пленум Верховного Суду України звернув увагу на те, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні злочину, слід суворо додержуватися вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку необхідно дотримуватися вимог кримінального закону й враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує обставини справи, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу обвинуваченого, який в цілому посередньо характеризується, пом`якшуючі відповідальність обвинуваченого обставини - жалкує про вчинене і розкаюється у скоєному, завдана шкода частково відшкодована, частина майна повернута потерпілому, займався суспільно-корисною працею.

Як обтяжуючу відповідальність обвинуваченого обставину суд враховує рецидив кримінальних правопорушень, вчинення злочину щодо особи похилого віку ( 1945 року народження).

З врахуванням зазначених обставин суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо лише в умовах його ізоляції від суспільства.

У відповідності з ч. 7 ст. 72 КК України запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, який був застосований до обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження в суді, необхідно зарахувати обвинуваченому у строк покарання за правилами, передбаченими в ч.1цієї статті, виходячи з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Відносно обвинуваченого був обраний запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 15.09.2022 року, і 22 лютого 2023 року обвинувачений був заарештований ухвалою слідчого судді -Ковпаківського районного суду м. Сум, тобто запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту тривав 161 день, що відповідає 53 дням позбавлення волі.

Процесуальні витрати необхідно стягнути з обвинуваченого.

Арешт на майно, накладений за ухвалами слідчих суддів Ковпаківського районного суду м. Суми необхідно скасувати.

Майнова шкода, завдана кримінальним правопорушенням, складає 3488 грн., матеріальна шкода частково відшкодована шляхом повернення майна на суму 1688 грн., а тому на досудовому слідстві потерпілим заявлено цивільний позов заявлено на суму 2900 грн. Під час судового слідства потерпілий ОСОБА_6 помер, тому провадження в частині цивільного позову підлягає закриттю на підставі ст. 1230 ЦК України.

Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності з положеннями ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374,376 КПК України, суд

П Р И Г О В О Р И В :

ОСОБА_5 визнати винним за ч. 3 ст. 187 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років з конфіскацією всього належного йому майна, крім житла.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначеного покарання та покарання, призначеного вироком Сумського районного суду Сумської області від 27 квітня 2023 року, яким ОСОБА_5 засуджений за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 6 місяців з конфіскацією всього належного йому майна, крім житла.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого до набрання вироком законної сили залишити - утримання під вартою, рахуючи строк відбування покарання з 19 лютого 2025 року.

Зарахувати в строк відбуття покарання час утримання ОСОБА_5 під вартою в ході досудового слідства з 29 березня 2021 року по 15 вересня 2022 року включно.

У відповідності з ч. 7 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбування покарання запобіжний захід у виді 161 дня цілодобового домашнього арешту, який був застосований до обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження в суді, виходячи з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Зарахувати в строк відбування покарання, призначеного за даним вироком частково відбуте покарання за вироком Сумського районного суду Сумської області від 27 квітня 2023 року, а саме з 22 лютого 2023 року по 19 лютого 2025 року включно.

Провадження в частині цивільного позову ОСОБА_6 закрити на підставі ст. 1230 ЦК України у зв`язку з смертю цивільного позивача.

Стягнути з ОСОБА_5 980 гривень 70 копійок процесуальних витрат, пов`язаних з проведенням судових експертиз (Отримувач платежу: ГУК Сум.обл/Сумський р/24060300 Код отримувача: 37970404 Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат) Рахунок отримувача: UA448999980313000115000018355 Найменування коду класифікації доходів бюджету: інші надходження).

Арешт на майно, накладений за ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 березня 2021 року скасувати.

Речові докази: бензопилу, ліхтарик, електричну плиту, підсвічник, алюмінієву ємкість, гаманець, банківську картку, що передані на зберігання потерпілому ОСОБА_6 , залишити у власності законного володільця - ОСОБА_6 .

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, що утримується під вартою - в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Суддя ОСОБА_1