Рішення № 125267006, 19.02.2025, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/1915/24

Провадження № 2-а/545/4/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.02.2025 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Путрі О.Г.

при секретарі Литвинову В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до Полтавського районного суду Полтавської області з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 25.04.2024 року інспектором ВП №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області молодшим лейтенантом поліції Тукало Б.С. відносно позивача винесена постанова серії ЕНА №1999801 від 25.04.2024 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмір 3400 грн. Вважає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, оскількив його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, транспортним засобом не керував, докази в підтвердження скоєння ним адміністративного правопорушення відсутні. Інспектором поліції був порушений процесуальний порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 06.05.2024 відкрито провадження у справі та призначено судове засіданнях з повідомленням учасників справи про час, дату та місце судового засідання.

20.06.2024 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому прохав позов залишити без задоволення. Вказав, що факт вчинення правопорушення є доведеним поза розумним сумнівом, позовні вимоги є безпідставними і немає жодних правових підстав для скасування постанови про адміністративне правопорушення, оскільки вона винесена законно.

У судове засідання позивач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, не з`явився. Будь-яких заяв та клопотань до суду не подавав.

Відповідач в судове засідання, будучи належним чином повідомленим відповідно до вимог ст.127 КАС України, про дату та час слухання справи, шляхом направлення судової повістки через підсистему Електронний суд, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного документу, не з`явився, про причини неявки суд не повідомляв.

У відповідності до ч.ч.1,3,5 ст. 205 КАС України, суд вирішує справу на підставі наявних доказів за відсутності учасників процесу.

Суд, дослідивши докази по справі, допитавши свідка ОСОБА_2 , приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2ст.19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно п.5 ч.1 ст.213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

У відповідності дост.222 КУпАПдо компетенції органів Національної поліції віднесено розгляд справ про адміністративні правопорушення, щодо порушеньправил дорожнього руху.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимогстатті 283 цього Кодексу.

З наведеного вбачається, що у випадку вчинення особами адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.122, ч.4 ст.126 КУпАП, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, протокол про адміністративне правопорушення не складається та уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.283 КУпАП.

Відповідно до положеньст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею283 КУпАПвизначено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Пунктом 24Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14«Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам передбаченим статтями283та284 КпАП. У ній зокрема потрібно навести докази на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався порушник чи встановлених останнім доводів.

Згідно зіст.251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данівстановлюютьсяпротоколомпро адміністративнеправопорушення,поясненнямиособи,яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами,показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1статті 268 КУпАПособа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі.

У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом .

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ч.1 ст. 9 КУпАП , адміністративним правопорушенням ( проступком ) визнається протиправна, винна ( умисна або необережна ) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Судом встановлено, що 25.04.2024 року інспектором ВП №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області молодшим лейтенантом поліції Тукало Б.С. винесена постанова серії ЕНА №1999801 про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121, ч.5 ст.121, ч.1 ст.126, ч.2 ст.126 КУпАП та згідно вимог ст.36 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн.

Відповідно до вказаної постанови 25.04.2024 о 22 год. 38хв. в с.Судіївка, вул.Соборна, 30, водій ОСОБА_1 керував мопедом XGJAO 49.9 н/р НОМЕР_1 , який не був зареєстрований протягом 10 діб з моменту придбання , під час руху на мопеді не мав мотошолома, не мав поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, не мав посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.п.2.9в, 2.3г, 2.1ґ, 2.1а ПДР України, вказані порушення об`єднано згідно ст.36 КУпАП (а.с. 12).

Відповідно до п.п. 2.1а , 2.1ґ ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а)посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; ґ) чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Відповідно до п. 2.3г ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: під час руху на мотоциклі або мопеді бути в застебнутому мотошоломі й не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів.

Згідно з п.2.9в ПДР України, водієві забороняється: керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Так, ч.5,ч.6 ст. 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема за порушення правил користування мотошоломами , керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 126 КУпАП, передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством ; керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Крім того, судом встановлено , що постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 07.06.2024 року по справі №545/2008/24 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.130КУпАП та накладено на нього стягнення.

Як вбачається з вищевказаної постанови суду, 25.04.2024 року о 22 год. 38 хв. в Полтавському районі с. Судіївка, вул. Соборності, 30, водій гр. ОСОБА_1 керував мопедом Х GJAO 49.9 Н/Р LZXXCAL1081001079, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням технічного приладу AlcotestDrager 0725. Результат 0,25 проміле. Тест №1078. Від керування транспортним засобом відсторонений.

Відповідно до довідки, складеної інспектором СРПП ВП№2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області лейтенантом поліції Тукалом Б., станом на 25.04.2024 відповідно до бази ІПНП, було встановлено, що у гр. ОСОБА_1 , мопед XGJAO н.з. НОМЕР_1 не зареєстрований протягом 10 днів з моменту придбання. Відповідно до системи ІПНП відсутні відомості щодо наявності посвідчення водія у гр. ОСОБА_1 , відповідної категорії на право керування транспортним засобом , а саме мопедом XGJAO н.з. НОМЕР_1 . Згідно бази МТСБУ відсутній поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 60).

Окрім того,допитаний усудовому засіданні18.02.2025року інспекторСРПП ВП№2Полтавського РУПГУНП вПолтавській областіРибін О.Г.вказав,що 25.04.2024року перебувавна чергуванніу складіпатрульної групиразом із ОСОБА_4 .Під часпатрулювання бувзупинений водій ОСОБА_1 ,який керував мопедомбез мотошолому.На місціскоєння правопорушення задопомогою службового планшетабуло перевірено базуданих ІПНПта встановлено,що транспортнийзасіб,належний ОСОБА_1 , незареєстрований протягом10днів змоменту придбання, відсутнівідомості,щодо наявностів останньогопосвідчення водіявідповідної категоріїна правокерування данимтранспортним засобом,а такожвідсутній полісобов`язкового страхуванняцивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів. Заскоєні адміністративніправопорушення (ч.6ст.121,ч.5ст.121,ч.1ст.126,ч.2ст.126КУпАП)інспектором поліціїТукало Б.С. правопорушник ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності. Крім того, вказав, що відносно ОСОБА_1 був складений адміністративний матеріал за ч.1 ст.130 КУпАП. На даний час вказаний матеріал розглянуто, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Вказав, що бачив як ОСОБА_1 особисто керував мопедом XGJAO без шолома, інших осіб поруч з ним не було, у зв`язку з чим був зупинений екіпажем поліції.

Судом встановлено, що під час розгляду адміністративного матеріалу інспектором поліції була дотримана процедура розгляду адміністративної справи згідно ст.280 КУпАП. Справа про адміністративне правопорушення розглядалась на місці його вчинення відповідно до вимог ст.ст. 258,283 КУпАП.

Позивачу ОСОБА_1 було роз`яснено права за статтею 268 КУпАП та строк оскарження за статтею 289 КУпАП, що підтверджується копію постанови серії ЕНА №1999801 від 25.04.2024 року, де позивач поставив власноручно підпис (а.с. 32).

Так, із надано відповідачем відеозапису події вбачається, що позивач ОСОБА_1 був присутнім під час розгляду адміністративного матеріалу, інспектором поліції було повідомлено результат розгляду його справи, роз`яснено порядок сплати штрафу та оскарження постанови, після чого ОСОБА_1 власноручно поставив підпис в оскаржуваній постанові, будь-яких заперечень від нього не надходило.

Окрім того, відповідно до відеозапису вбачається, що у позивача відсутній мотошолом (а.с. 33).

Таким чином, доводи позивача про невчинення адміністративних правопорушень та порушення інспектором поліції процедури розгляду адміністративного матеріалу суд вважає безпідставними та не приймає до уваги.

Позивач будь-яких доказів, які б спростували факт вчинення ним адміністративного правопорушення, суду не надав.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За визначенням ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Натомість відповідач, будучи суб`єктом владних повноважень та заперечуючи проти позову, довів правомірність оскаржуваної позивачем постанови .

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам закону, міра покаранням з урахуванням положень ст. 36 КУпАП визначена вірно, інспектор патрульної поліції при винесенні постанови діяв на підставі закону та в межах наданих йому повноважень.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає , що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню .

Оскільки в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі, понесені позивачем судові витрати відповідно до ст.139 КАС України не підлягають стягненню.

Керуючись ст. ст. 2,6, 8-10,14,77,246,250, 286 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 доГоловного управлінняНаціональної поліціїв Полтавськійобласті провизнання протиправноюта скасуванняпостанови пронакладення адміністративногостягнення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О. Г. Путря