Ухвала суду № 125266827, 19.02.2025, Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 372/341/21

Номер провадження 1-в/948/16/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2025 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника ВК-9 ОСОБА_4 ,

засудженого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Машівка подання Державної установи «Машівська виправна колонія (№ 9)» стосовно засудженого:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого по АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , з середньою спеціальною освітою, громадянина України, засудженого вироком Обухівського районного суду Київської області від 13.02.2023 за ч. 3 ст. 286 КК України до 9 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки,

про умовно-дострокове звільнення,

у с т а н о в и в :

у лютому 2025 року до суду надійшло зазначене подання, яке обґрунтоване тим, що ОСОБА_5 станом на 10.02.2025 відбув строку покарання, характеризується позитивно, як особа, що довела своє виправлення, а тому до нього може бути застосоване умовно-дострокове звільнення.

Заслухавши прокурора, який заперечує проти умовно-дострокового звільнення ОСОБА_5 з огляду на передчасність подання та недосягнення мети покарання, враховуючи незначний строк відбутого покарання в порівняні з призначеним, та перебування більшість цього строку в умовах СІЗО, наявності заохочень протягом останнього часу та наявності рішення установи виконання покарань про відмову в застосуванні заміни покарання більш м`яким, представника ВК № 9, який подання підтримує з наведених у ньому підстав, пояснивши, що ОСОБА_5 характеризується установою виконання покарань виключно з позитивної сторони, працевлаштований та від праці не відмовляється, має заохочення, натомість стягнень не має, засудженому було відмовлено в застосуванні заміни покарання більш м`яким виключно з підстав незначного часу перебування в установі, засудженого, який просить задовольнити подання, пояснивши, що в скоєному кається, під час вчинення злочину в стані наркотичного сп`яніння він не перебував, сплатив судові витрати за вироком суду, шкоду потерпілим не сплачує у зв`язку з відсутності фінансової можливості, дослідивши документи кримінального провадження та особової справи засудженого, суд дійшов такого висновку.

Судом установлено, що вироком Обухівського районного суду Київської області від 13.02.2023 ОСОБА_5 засуджений за ч. 3 ст. 286 КК України до 9 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки. Запобіжний захід ОСОБА_5 продовжено у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» до набрання вироком законної сили. Час відбування покарання вирішено рахувати з моменту затримання, тобто з 06.08.2020 включно, зарахувавши попереднє ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі (а.о.с.51-59 ч.1 т.1), який ухвалою Київського апеляційного суду від 25.10.2023 залишений без змін (а.о.с.60-69 ч.1 т.1).

Отже, ОСОБА_5 відбуває покарання з 06.08.2020 (а.о.с.1,2 ч.1 т.1), кінець строку покарання 06.08.2029.

Як видно з матеріалів особової справи засудженого та матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 за період відбування покарання в місцях позбавлення волі має чотири заохочення за виконання покладених обов`язків, додержання правил поведінки, трудового розпорядку та вимог безпеки праці, останній раз 12.02.2025, стягнень не має, в установі працевлаштований підсобним робітником на контрагентському об`єкті, робить висновки зі своїх минулих помилок, не повторює помилки, відсутні явні прояви неадекватної поведінки, самооцінка адекватна, спілкується з особами позитивної спрямованості, бере на себе відповідальність за вчинені дії, усвідомлює наслідки вчиненого правопорушення для потерпілих, позитивно ставиться до працівників установи, вину у скоєному злочині визнає, вирок суду вважає справедливим, бажає змінити своє життя, усвідомлює, що саме потребує змін, має позитивні плани на майбутнє і розуміє яким чином їх втілити, був зарахований до програми диференційованого виховного впливу «Правопросвітництво» та «Підготовка до звільнення», програми реалізовані в повній мірі, пройшов курс навчання соціальних робітників із числа засуджених, дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконання дорученої роботи, виконує роботи по благоустрою установи, не допускає порушень вимог пожежної безпеки та безпеки праці, має низький рівень вчинення повторного кримінального правопорушення та ймовірної небезпеки для суспільства (а.с.2-4, 17,18, а.о.с.152,185-187 т.2).

20.02.2024 на засіданні комісії Машівської виправної колонії №9 було відмовлено в поданні до суду матеріалів на заміну покарання більш м`яким засудженого ОСОБА_5 , який відбув 1/3 строку покарання, як такому, що не став на шлях виправлення (а.о.с.135 т.2).

Згідно з довідками Державної установи «Машівська виправна колонія (№ 9»), ОСОБА_5 відбуває покарання в установі з 07.02.2024, за час перебування в установі виконавчі листи не надходили, працевлаштований підсобним робітником з квітня 2024 року та має 100 % відпрацювання (а.о.с. 192,193 т. 2).

Як убачається з копій квитанцій засуджений ОСОБА_5 сплатив судові витрати за вироком суду (а.о.с.181,182 ч.2).

Відповідно до вироку Обухівського районного суду Київської області від 13.02.2023, залишеного без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 25.10.2023 ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння (а.о.с. 51-69 ч.1 т.1).

Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 81 КК України (в редакції, що діяла на час вчинення злочину) умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, а також за необережний тяжкий злочин.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Отже, з огляду на те, що на час вчинення ОСОБА_5 злочину редакція п. 1 ч. 3 ст. 81 КК України не передбачала заборони її застосування до осіб, які вчинили злочин в стані наркотичного сп`яніння, а тому з урахуванням вимог ст. 5 КК України, п. 1 ч. 3 ст. 81 КК України необхідно застосувати в редакції, що діяла до 17.03.2021.

Верховний Суд України в п.17 постанови Пленуму №2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» наголошує, що при розгляді питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потреб у наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

При цьому, умовно-дострокове звільнення застосовується в кожному конкретному випадку індивідуально, вирішується на розсуд суду і відноситься до його дискреційних повноважень.

Однією з головних умов для умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є доведеність виправлення засудженого, тобто готовність до: самокерованої поведінки, сприйняття встановлених у суспільстві норм та правил поведінки, дотримання норм чинного законодавства.

Передумовою дострокового звільнення є саме «бездоганна» поведінка засудженого протягом всього строку відбування покарання.

Відповідно до ст. 6 КВК України, виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.

Так, дійсно, засуджений відбув достатній строк для застосування умовно-дострокового звільнення, сумлінно ставився до праці та від роботи не відмовлявся, має заохочення та стягнень не має, сплатив судові витрати за вироком суду.

Разом з тим, дотримання порядку та умов відбування покарання, а також, добросовісна поведінка засудженого, відповідно до ст. 9 КВК України, є його обов`язком, а процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним.

В той же час, засуджений завдану кримінальним правопорушенням шкоду потерпілим не відшкодував, рішенням комісії установи йому було відмовлено в застосуванні заміни покарання більш м`яким, як такому, що не стає на шлях виправлення.

Вищезазначене вказує на нестабільну поведінку та свідчить про недосягнення ОСОБА_5 такого стану, за якого від нього не доводиться очікувати вчинення у майбутньому нових злочинів.

Отже, враховуючи суспільну небезпечність вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, обставини вчинення злочинів, зокрема вчинення кримінального правопорушення в стані наркотичного сп`яніння, а також те, що засуджений завдану кримінальним правопорушенням шкоду потерпілим не відшкодував, рішенням комісії установи йому було відмовлено в застосуванні заміни покарання більш м`яким, як такому, що не стає на шлях виправлення, суд дійшов висновку, що строк відбутого засудженим покарання є недостатнім для виправлення та досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 537, 539 КПК України, суд

у х в а л и в:

відмовити у задоволенні подання Державної установи «Машівська виправна колонія № 9» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 .

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у випадку її оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Машівський районний суд, а засудженим у той же строк з моменту вручення копії судового рішення.

Суддя ОСОБА_1