Ухвала суду № 125264307, 19.02.2025, Горохівський районний суд Волинської області

Справа №155/1945/24

Провадження №2/155/100/25

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про закриття провадження

19.02.2025 м.Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді Яремчук С.М.,

за участю секретаря судового засідання Задурської К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» звернулось до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 41865,00 гривень та судові витрати по справі в розмірі 2422,40 гривні та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 гривень.

Ухвалою судді Горохівського районного суду Волинської області від 10 грудня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

13 січня 2025 року від представника відповідача адвоката Сидорук О.В. надійшло клопотання про закриття провадження у справі. Дане клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою Господарського суду Волинської області від 08 лютого 2024 року у справі №903/890/23 закрите провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 ; припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою від 05 жовтня 2023 року; вимоги конкурсних кредиторів до фізичної особи ОСОБА_1 , які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню. З огляду на це, представник відповідача просить провадження у справі закрити. Копія клопотання про закриття провадження скерована позивачу та представнику позивача адвокату Дідуху Є.О. рекомендованим листом, що підтверджується квитанцією про надсилання.

В судове засідання представник позивача не з`явився, 18.02.2025 року подав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи шляхом надіслання рекомендованого повідомлення за фактичним місцем реєстрації, однак, 13.01.2025 року представник відповідача подала клопотання про закриття провадження у справі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 01 січня 2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір №6235276 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов укладеного договору, відповідач отримав кредит у розмірі 15000,00 гривень строком на 360 днів шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 , зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,99 % від суми кредиту за кожен день користування.

26 вересня 2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» укладено договір факторингу №26.09/23-Ф, відповідно до умов якого, право вимоги за договором №6235276 про надання споживчого кредиту від 01.01.2023р. перейшло до «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС».

31 липня 2024 року між ТОВ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» та позивачем ТВО «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» укладено договір факторингу №31.07/24-Ф, відповідно до умов якого, право вимоги за договором №6235276 про надання споживчого кредиту від 01.01.2023р. перейшло до ТВО «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ».

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем кредитора. Кредитний договір підписано відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.5.1, 1.5.2 Договору, кредитодавець надає позичальникові грошові кошти в розмірі 15000,00 гривень, а відповідач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим Договором. Строк, на який надається кредит: 360 дні (день). Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Тип процентної ставки фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується в межах строку кредиту. Знижена процентна ставка 1,89 % в день та застосовується відповідно до умов визначених у п. 1.5.2 договору.

Підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким він ознайомився перед підписанням кредитного договору та отриманням кредиту.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ст.3,12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

За змістом ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

На підтвердження укладення договору №6235276 від 01 січня 2023 року відповідач, відповідно до умов кредитного договору, Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового контролю, ознайомився з Паспортом споживчого кредиту, ідентифікувався в ІТС та зайшов у особистий кабінет. В подальшому, відповідач здійснив акцептування кредитного договору шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Одноразовий ідентифікатор М164377 направлявся відповідачу шляхом надсилання повідомлення на його мобільний номер, який вказувався ним при ідентифікації в ІТС.

Кредитний договір був підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором М164377 01 січня 2023 року о 20:17:06 в особистому кабінеті.

Відтак,судомвстановлено,що01січня 2023року міжпервіснимкредитором тавідповідачемукладенодоговір №6235276пронадання споживчогокредиту уформіелектронного документузелектроннимипідписами сторінтаіззапропонованими умовамивідповідачознайомивсята погодивсязними.

Матеріалами справитакож підтверджується,що 01січня 2023року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» видало ОСОБА_1 кредитні кошти, які були перерахованні на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 15000,00 гривень.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку забогованість за кредитним договором станом на 25 вересня 2024 року становить 41865,00, яка складається з: 15000,00 гривень заборгованість за кредитом; 26865,00 гривень заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 1.4 Кредитного договору за ставкою 1,99 % за кожен день користування кредитом за період з 01.01.2023 року по 17.09.2024 року (включно).

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (статті 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (стаття 525 ЦК України).

Визначення поняття зобов`язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 610, 612ЦКУкраїни встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (частина 3 статті 1049 ЦК України).

Згідно з ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Ані відповідач, ані його представник не спростовували наявність у відповідача заборгованості перед позивачем, проте 13 січня 2025 року до суду було надано клопотання про закриття провадження, посилаючись на те, що ухвалою Господарського суду Волинської області від 08 лютого 2024 року у справі №903/890/23 закрите провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 , припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою від 05 жовтня 2023 року, вимоги конкурсних кредиторів до фізичної особи ОСОБА_1 , які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню. З огляду на це, представник відповідача просить провадження у справі закрити.

Судом також встановлено, що ухвалою Господарського суду Волинської області від 05 жовтня 2023 року було відкрито провадження у справі №903/890/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 08 лютого 2024 року провадження у справі №903/890/23 про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 закрито. Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедури банкрутства строк, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню. Припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Волинської області від 05 жовтня 2023 року у справі №903/890/23.

Окрім того в зазначеній ухвалі було встановлено, що після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 жодних заяв від кредиторів з грошовими вимогами до боржника на адресу суду не надходило.

Пунктом 4 статті 25-1 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Будь-якого виключення з цього правила Прикінцеві та Перехідні положення Кодексу України з процедур банкрутства не містять.

Отже, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства по своїй суті та змісту встановлює виключну підсудність всіх справ за участі боржника стосовно якого відкрито провадження у справі про неплатоспроможність в межах справи про банкрутство.

Відповідно ч. 6 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства, з метою виявлення всіх кредиторів здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 Кодексу України з процедур банкрутства, наслідками відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника:

1) пред`явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом;

2) арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про неплатоспроможність, а попередньо накладені арешти та обмеження можуть бути зняті на підставі ухвали господарського суду;

3) припиняється нарахування штрафів та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов`язаннями боржника;

4) здійснення корпоративних прав боржника та реалізація майнових прав відбуваються з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом;

5) вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів;

6) строк виконання всіх грошових зобов`язань боржника вважається таким, що настав;

7) будь-яке відчуження та розпорядження майном боржника здійснюються виключно в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства Господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог.

Системний аналіз положень Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, без порушення нових справ з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі №922/928/17).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі №607/6254/15-ц викладено правовий висновок про те, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

З матеріалів справи вбачається, що підставою позову у даній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором. Зобов`язання за кредитним договором у відповідача перед товариством виникло з 01 січня 2023 року (тобто до дня відкриття провадження у справі про банкрутство), заборгованість відповідача по кредиту відповідно до поданого розрахунку заборгованості станом 25 вересня 2023 року становить 41865, 00 гривень, яка складається з: 15000,00 гривень заборгованість за кредитом; 26865,00 гривень заборгованість за нарахованими процентами.

На виконання приписів ст. 45 та ст. 119КодексуУкраїниз процедурибанкрутства на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернеті 10 жовтня 2023 року за №71581 було оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 із зазначенням строку подання заяв кредиторів з вимогами до боржника протягом 30-ти днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Відтак, строк виконання всіх грошових зобов`язань боржника фізичної особи ОСОБА_1 настав ІНФОРМАЦІЯ_1 . Таким чином, розгляд майнового спору до ОСОБА_1 повинен був відбуватись саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебувала справа про банкрутство, в межах цієї справи. Строк на подання кредиторських заяв до боржника в межах, встановлених Кодексом Українизпроцедурбанкрутства сплив 09 листопада 2023 року, проте в межах провадження у справі про визнання відповідача неплатоспроможним кредитор не скористався своїм правом та не пред`явив свої вимоги до відповідача в місячний строк з 10 жовтня 2023 року до 08 листопада 2023 року включно. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 08 лютого 2024 року провадження у справі №903/890/23 про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 закрито. Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом Українизпроцедурибанкрутства строк, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню. Припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Волинської області від 05 жовтня 2023 року у справі №903/890/23.

Позивач ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» звернулося до Горохівського районного суду Волинської області з позовом до ОСОБА_1 з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором 22 листопада 2024 року після закриття провадження у справі Господарським судом Волинської області справи про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Відтак, пред`явлення та розгляд такої вимоги могли відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства, а тому справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до вимог ч. 1 п. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене суд вважає необхідним закрити провадження у даній справі.

Керуючись ст. 255, 260, 261, 353, 355 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрити.

Роз`яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання її тексту, шляхом подання апеляційної скарга безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення їм відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області Яремчук С.М.