Ухвала суду № 12526247, 19.11.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м.Київ - 32, вул.Комінтерну, 16тел. 230-31-77 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

"19" листопада 2010 р. № 02-03/1663/20

Суддя Бабкіна В.М., розглянувши позовну заяву і додані до неї документи

за позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю «РІЕЛТІ СІТІ», м. Київ, вул. Старокиївська, 10, корп. 28-У, кім. 309

до                    Дочірнього підприємства «Грім»

про           визнання права власності на майно

Суддя Бабкіна В.М.

                               встановив:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «РІЕЛТІ СІТІ»б/н від 18.08.2010 р. (вх. № 5299 від 16.11.2010 р.) до Дочірнього підприємства «Грім»про визнання права власності на майно.

Подана позовна заява не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5 частини другої ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Позивачем не дотримано вказаних вимог, оскільки у позовній заяві не в повній мірі зазначено обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги до відповідача.

Водночас, підставою для подання позову до господарського суду має бути факт порушення права або його не визнання.

У разі заявлення вимоги про визнання права власності, має бути наявність заперечення такого права з боку відповідача.

ТОВ «РІЕЛТІ СІТІ»позов пред’явлено до Дочірнього підприємства «Грім», проте у позовній заяві не вказано, які саме позовні вимоги заявлені позивачем до відповідача, оскільки позивач просить суд визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «РІЕЛТІ СІТІ»(04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 17-21, код ЄДРПОУ 31928017) право власності на об’єкт нерухомого майна, що знаходиться у м. Василькові по вул. Грушевського, 19 згідно даних Технічного паспорту на нежитлове приміщення, виданого Комунальним підприємством Київської обласної ради Васильківське міжрайонне бюро технічної інвентаризації 10.02.2010 р., а саме –будівлю торгового центру під літерою «А»загальною площею 4077,8 м2.

Позивач, визначаючи в якості відповідача ДП «Грім», не наводить у позовній заяві будь-яких мотивів та не зазначає доказів в обґрунтування того факту, що ДП «Грім»оспорює чи не визнає право власності ТОВ «РІЕЛТІ СІТІ»на будівлю торгового центру під літерою «А»загальною площею 4077,8 м2.

Водночас статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з приписами пункту 3 частини 1 статті 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми.

Окрім того, у відповідності з п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

З позовних заяв, що подаються до господарських судів, державне мито справляється в розмірах, встановлених пунктом 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Згідно підпункту «а», «б» пункту 2 ст. Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»зі змінами згідно Закону України від 25.03.2005 р. № 2505 –IV «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів України»із позовних заяв майнового характеру справляється державне мито у розмірі 1 відсоток від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 102,00 грн. до 25500,00 грн.), із позовних заяв немайнового характеру –5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (85,00 грн.).

Відповідно до п. 32 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 р. за № 15, з позовних заяв, зокрема, про право власності на майно, про визнання права на частку у майні державне мито сплачується виходячи із вартості розшукуваного майна або його частки.

Крім того, у постанові Верховного Суду України від 25.12.2007 р. № 8/219-07 викладено правову позицію, за якою державне мито з позовної заяви про визнання права власності визначається з урахуванням вартості спірного майна.

Позивач просить суд визнати за ТОВ «РІЕЛТІ СІТІ»право власності на об’єкт нерухомого майна.

Як вбачається з позовної заяви, докази сплати державного мита у встановленому прядку та розмірі щодо вимоги визнання права власності в розмірі 1% від вартості майна в матеріалах позовної заяви відсутні, оскільки позивачем сплачено мито в сумі 85,00 грн. (платіжне доручення № 26 від 17.08.2010 р.), як за вимогу немайнового характеру.

Таким чином, платіжне доручення № 26 від 17.08.2010 р. не може бути документом, що підтверджує сплату державного мита у встановленому розмірі.

Згідно з п. 4 частини 1 статті 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву, якщо до неї не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Крім того, пунктом 4 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Згідно ст. 36 ГПК України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналах або в належним чином засвідченій копії. Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.

Позовна заява подана з порушенням норм п. 4 ч. 1 ст. 57 ГПК України, зокрема, додані позивачем до позовної заяви документи не завірені належним чином, а тому не можуть вважатись доказами, що підтверджують викладені в заяві обставини.

Викладене є підставою для повернення позовної заяви без розгляду згідно з п. 3 частини 1 статті 63 ГПК України.

          Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення вказаних недоліків.

          Керуючись п.п. 3, 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «РІЕЛТІ СІТІ»б/н від 18.08.2010 р. (вх. № 5299 від 16.11.2010 р.) повернути без розгляду.

Додаток: позовна заява та додані до неї документи на 77 арк. - позивачеві.

Суддя В.М. Бабкіна