Рішення № 125260276, 18.02.2025, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/207/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2025 Справа № 908/3115/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали

за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Уніка, 04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 6, літ.В

до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Кредо, 69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 34

про стягнення коштів

без повідомлення (виклику) сторін

установив

28.11.2024 до Господарського суду Запорізької області через підсистему Електронний суд надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Уніка до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Кредо про стягнення страхового відшкодування в сумі 53 086,11 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2024, справу № 908/3115/24 передано на розгляд судді Горохову І.С.

02.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3115/24, присвоєно справі номер провадження 15/207/24, про що постановлено ухвалу. Розгляд справи здійснюється без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою суду від 02.12.2024 запропоновано відповідачу надати у строк до 02.01.2025 відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів або визнання позовних вимог, якщо такі докази не надані позивачем. Копію зазначеного документа направити на адресу позивача, докази направлення надіслати суду.

Запропоновано позивачу у строк до 17.01.2025 у разі отримання відзивів на позов надати суду відповідь на відзиви, оформлену згідно вимог ст. 166 Господарського процесуального кодексу України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачами, а також надіслати на адресу суду докази, що підтверджують надіслання відповіді на відзиви і доданих до нього доказів відповідачам.

Запропоновано відповідачу надати у строк до 03.02.2025, відповідно до ст. 167 ГПК України, заперечення разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується заперечення відповідачів, якщо такі докази не надані позивачем.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві, мотивовані посиланням на приписи ст. ст. 993 Цивільного кодексу України, ст. 108 Закону України Про страхування, Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, на підставі яких позивач просить стягнути з відповідача 53 086,11 грн суми сплаченого страхового відшкодування. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн та 7000, 00 грнвитрат на професійну правову допомогу.

21.12.2024 через підсистему Електронний суд ЄСІТС до суду від Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Кредо надійшов відзив на позовну заяву.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що визнає позовну вимогу позивача в частині стягнення на користь ПрАТ «СК «Уніка» страхового відшкодування в розмірі 53 086,11 грн. Також просіть зменшити витрати на оплату правничої допомоги до 1000,00 грн. Крім того просить повернути позивачу з державного бюджету 50% сплаченого судового збору на підставі ст. 130 ГПК України.

Відповідно до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 17.01.2025 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата підписання повного судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд щодо спору зазначає наступне.

19.06.2024 Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка» та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено договір № 009039/4605/0000377, предметом якого є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором.

Об`єктом страхування за договором є транспортний засіб «Volkswagen Jetta» д.н.з. НОМЕР_1 .

Строк дії договору встановлено з 02.07.2024 по 01.07.2025.

08.07.2024 в м. Запоріжжя, вул. Ситова, 4а, сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортного засобу «Volkswagen Jetta» д.н.з. НОМЕР_1 (водій ОСОБА_1 ) та транспортного засобу «Сhevrolet Lacetti», д.н.з. НОМЕР_2 (водій ОСОБА_2 ).

Згідно з повідомленням про ДТП від 08.07.2024 водій транспортного засобу «Сhevrolet Lacetti», д.н.з. НОМЕР_2 є винним у ДТП.

Цивільно-правова відповідальність водіїв транспортного «Сhevrolet Lacetti», д.н.з. НОМЕР_2 за шкоду, завдану майну перед третіми особами, станом на 08.07.2024, застрахована в ТДВ «СК «КРЕДО» за полісом № 216754028.

Згідно рахунку ФОП Тимофєєв Михайло Геннадійович № СПC0039596 від 26.07.2024 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Volkswagen Jetta» д.н.з. НОМЕР_1 склала 70 952,78 грн без ПДВ

За страховим випадком позивачем складено страховий акт № 20647224955 від 23.10.2024 та було визначено суму страхового відшкодування на підставі розрахунку страхового відшкодування в розмірі 70 952,78 грн: 53 714,78 грн шляхом перерахування безготiвкових коштiв на ФОП Тимофєєв Михайло Геннадійович, виплата страхового відшкодування підтверджується платіжною інструкцією № 196616 від 24.10.2024, 17 238,00 грн утримано в рахунок погашення третього і четвертого страхового платежу за п. 11 договору, строк сплати якого на дату ДТП ще не настав.

Позивач, як страховик потерпілої особи, який фактично не здійснював виплату частини страхового відшкодування в розмірі 17 238,00 грн, має право на стягнення цієї суми з відповідача.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України Про страхування договір страхування це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору якщо передбачено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України Про страхування здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

На підставі статей 512, 514 ЦК України страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов`язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.

Згідно із положеннями статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України Про страхування до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв`язку з виплатою першим на користь потерпілої особи страхового відшкодування, є заснованими на суброгації, тобто переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов`язанні.

Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач в силу приписів ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» набув права вимоги до відповідача у межах фактичних затрат.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом «Сhevrolet Lacetti», д.н.з. НОМЕР_2 , водій якого вчинив дорожньо-транспортну пригоду, застрахована у відповідача відповідно до Полісу № 216754028 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то особою відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов`язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.

Загальні положення про відшкодування завданої майнової шкоди закріплені в положеннях статті 1166 ЦК України.

Частинами 1, 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно із ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`я та/або майну потерпілого.

Матеріалами справи підтверджено вину водія транспортного засобу «Сhevrolet Lacetti», д.н.з. НОМЕР_2 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 08.07.2024.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно із ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

В силу приписів ст. ст. 22, 29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у спорах, пов`язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є спеціальними.

Тобто, відповідач, як страховик винної у ДТП особи, зобов`язаний відшкодувати завдані останньою збитки третій особі (у даному випадку позивачу) в обсязі, визначеному Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та відповідно до договору страхування, укладеному з особою, що застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.

Як встановлено матеріалами справи, зобов`язання, що має бути сплачене відповідачем становить 53 086,11 грн.

Абзацом 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Відповідно до умов полісу ОСЦПВВНТЗ № 216754028 розмір франшизи становить 0,00 грн.

Відповідно до лімітів полісу ОСЦПВВНТЗ № 216754028 ліміт за шкоду завдану майну в результаті ДТП становить: 160 000,00 грн.

Згідно із звітом № 72230 від 10.09.2024, про визначення вартості матеріального збитку, вартість матеріального збитку без урахуванням ПДВ, що завдана власнику КТЗ «Volkswagen Jetta» д.н.з. НОМЕР_1 складає 53 086,11 грн.

Отже, вимога про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Кредо 53 086,11 грн матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку суброгації, заявлена позивачем є обґрунтованою.

Відповідач позовні вимоги про стягнення 53 086,11 грн страхового відшкодування визнав повністю, про що зазначив у відзиві на позовну заяву.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи викладене, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав та інтересів інших осіб, тому дійшов висновку про можливість прийняття визнання позову відповідачем та ухвалення відповідного рішення.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. (ст. 86 ГПК України).

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Кредо на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Уніка матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в порядку суброгації, задовольняються судом в повному обсязі.

Що стосується витрат на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідач заперечив проти покладення на нього витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн, оскільки вважає їх неспівмірними щодо складності даної справи, а також занадто завищеними з огляду на обсяги наданої адвокатом правової допомоги та змісту цієї допомоги. У зв`язку із цим відповідач просив суд зменшити витрати на оплату допомоги адвоката до 1000,00 грн.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. ч. 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Зі змісту ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність слідує, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У підтвердження витрат на послуги адвоката в сумі 7000,00 грн позивачем додано до матеріалів справи: копію договору про надання правової допомоги № 1/20ю від 31.12.2020, укладеного з АБ Адвокатське бюро Олександра Лисова Еквіт, копію Додаткової угоди № 3 від 01.12.2023 до договору, копію додатку № 1 від 13.11.2024 до договору про надання правової допомоги №1/20ю від 31.12.2020, копію Акту надання послуг № 168 від 27.11.2024, копію рахунку № 168 від 13.11.2024. Також суду надано копію платіжної інструкції № 5480 від 19.11.2024 на суму 7000,00 грн, що підтверджує сплату позивачем витрат.

Детальний опис робіт (наданих послуг) викладений в розрахунку витрат на праврву допомогу від 27.11.2024.

Пунктом 1 додатку № 1 від 13.11.2024 до договору про надання правової допомоги № 1/20ю від 31.12.2020 погоджена фіксована сума гонорару адвоката за договором у розмірі 7000,00 грн, а отже він не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, господарський суд враховує, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Велика Палата вказувала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Отже при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Суд зазначає, що спірні правовідносини між сторонами у справі виникли у зв`язку із невиконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо відшкодування страхової виплати.

Також, слід зазначити, що розгляд справи відбувався у спрощеному провадженні без виклику сторін.

Адвокатом позивача складено один процесуальний документ: позов, який поданий через систему Електронний суд.

Суд зазначає, що даний спір для кваліфікованого юриста є типовим спором незначної складності. У спорах такого характеру, за відсутності протиріч між наявними у справі документами щодо суми виплаченого страхового відшкодування та розміру завданих збитків, судова практика є сталою.

Надавши оцінку усім доданим доказам, з урахуванням: категорії цієї справи, що справа є незначної складності, наявність аналогічних однотипних справ за позовами позивача, беручи до уваги, що справа є малозначною в силу приписів ст. 12 ГПК України та розглядалась судом за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, ціну позову, критерії співмірності розміру заявлених витрат на правничу допомогу, визначених ч. 4 ст. 126 ГПК України, визнання позову відповідачем, з урахуванням клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співмірним є зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 5000,00 грн від попередньо заявленої суми (7000,00 грн). Решту витрат на професійну правову допомогу покласти на позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Відповідно до п. 1 ст.130 Господарського процесуального кодексу України та п. 3 ст.7 Закону України Про судовий збір, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідач позовні вимоги визнав, про що повідомив у відзиві.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне повернути позивачу з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1211,20 грн, який сплачений згідно платіжної інструкції № 005470 від 15.11.2024, у зв`язку з визнанням позову відповідачем, за відповідною ухвалою суду. Судовий збір в сумі 1211,20 грн покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Кредо (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 34, ідентифікаційний код юридичної особи 13622789) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Уніка (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 6, літ. В, ідентифікаційний код юридичної особи 20033533) страхове відшкодування в розмірі 53 086,11 грн (п`ятдесят три тисячі вісімдесят шість гривень 11 коп.). Видати наказ.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Кредо (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 34, ідентифікаційний код юридичної особи 13622789) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Уніка (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 6, літ. В, ідентифікаційний код юридичної особи 20033533) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 коп.), судовий збір у розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.). Видати наказ.

Постановити ухвалу про повернення Приватному акціонерному товариству Страхова компанія Уніка з Державного бюджету 50% сплаченого судового збору при поданні позову до суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 19.02.2025.

СуддяІ. С. Горохов