Вирок № 125257901, 19.02.2025, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/2698/25

пр. № 1-кп/759/914/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2025 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №12024100080003816 від 01.12.2024 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, не працевлаштований, офіційно не одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

обвинуваченого за ч. 1 ст. 121 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 (в режимі ВКЗ), захисника ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В:

01 грудня 2024 року у денний час ОСОБА_3 прийшов до кафе «Ліка» за адресою

м. Київ, вул. Симиренка, 17-А з метою відпочинку та вживання алкогольних напоїв. Того ж дня до закладу прийшов ОСОБА_5 і близько 18 години 20 хвилин ОСОБА_3 звернувся до нього з пропозицією провести час разом, на що той відмовив. Це обурило ОСОБА_3 і викликало особисту неприязнь до ОСОБА_5 .

Роздратований відмовою, ОСОБА_3 почав надокучати ОСОБА_5 розмовами, поводитися агресивно, демонструвати ніж. У відповідь ОСОБА_5 попросив ОСОБА_3 покинути кафе та супроводив останнього до виходу із закладу. Перебуваючи на сходинках біля виходу з кафе «Ліка» за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, 17-А приблизно о 18 годині 30 хвилин ОСОБА_3 , знаходячись попереду на відстані витягнутої руки від ОСОБА_5 , розвернувся до нього обличчям та, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, розуміючи, що ніж, який він утримував в руці, за своїми характеристиками здатен заподіяти тяжкі тілесні ушкодження, наніс ним два удари по тулубу та один удар в праве плече ОСОБА_5 , спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді:

- проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки: рани на передній поверхні грудної клітки в проекції мечеподібного відростка грудини, від якої відходить рановий канал, направлений ззовні-досередини, знизу вверх і лівіше, по ходу якого ушкоджуються м`які тканин грудної стінки, пересікає реберну дугу та проникає в плевральну порожнину з пораненням жирового привіску перикарду серця, явищами гемотораксу (наявність в плевральній порожнині крові), що відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя;

- непроникаючого колото-різаного поранення грудної клітки: рани на передній поверхні грудної клітки праворуч в проекції третього ребра, від якої відходить рановий канал, направлений ззовні-досередини, по ходу якого ушкоджуються м`які тканин грудної стінки, що відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я за критерієм тривалості розладу здоров`я;

- різаної рани правого плеча в верхній третині по переднє- зовнішній поверхні, що відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я за критерієм тривалості розладу здоров`я.

Відразу після цього ОСОБА_3 , не надавши будь-якої допомоги потерпілому, з місця події пішов, однак невдовзі був затриманий працівниками поліції.

Таким чином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю та підтвердив, що відомості, викладені в обвинувальному акті, відповідають дійсності.

Показав, що 01 грудня 2024 року він відпочивав у кафе «Ліка» за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, 17-А, де вживав горілку. Приблизно о 18 годині 30 хвилин у нього з раніше незнайомим йому потерпілим ОСОБА_5 виникла сварка, під час якої він наніс потерпілому три удари ножем, який мав при собі, після чого пішов додому, де того ж вечора був затриманий працівниками поліції. З потерпілим він примирився, завдану шкоду повністю відшкодував, у вчиненому щиро кається, до вчиненого ставиться критично, жалкує про те, що сталося, запевняє, що більше такого не повториться, просить суворо не карати.

Крім повного визнання своєї винуватості обвинуваченим ОСОБА_3 , його винуватість у вчиненні інкримінованого правопорушення доведена зібраними органом досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним, при цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також їм роз`яснено, що вони у такому випадку позбавляються права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню за кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 щодо часу, місця, способу, розміру шкоди, мотиву та мети, форми вини за кримінальним правопорушенням, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним, за згодою учасників кримінального провадження, у зв`язку із відсутністю сумнівів правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена повністю, а його неправомірні дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до вимог ст. 65 КК України бере до уваги ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, характеризуючі дані про його особу, сімейний стан, вік обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, ОСОБА_3 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, неодружений, однак має на утриманні неповнолітню дитину, не працює, до кримінальної відповідальності притягується вперше, за місцем проживання характеризується позитивно.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого та добровільне відшкодування заподіяної ним шкоди.

Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання, є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Також суд приймає до уваги позицію потерпілого, який у судовому засіданні повідомив, що не має претензій до обвинуваченого, з ним вони примирилися, заподіяна шкода обвинуваченим добровільно відшкодована, просить його суворо не карати. Вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства.

Захисником обвинуваченого - адвокатом ОСОБА_6 суду надано нотаріально засвідчену заяву від імені потерпілого ОСОБА_5 , відповідно до якої останній 17.02.2025 отримав від обвинуваченого ОСОБА_3 в рахунок відшкодування шкоди у кримінальному провадженні кошти в сумі 208 150 гривень, що становить еквівалент 5000 доларів США.

У судовому засіданні потерпілий підтвердив факт отримання вказаних коштів в рахунок відшкодування шкоди.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

На підставі викладеного, враховуючи конкретні обставини вчинення кримінального проступку, особу винного, його ставлення до вчиненого, його поведінку після початку кримінального провадження, позицію потерпілого, наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання, однієї обставини, що обтяжує покарання, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості й індивідуалізації покарання, вважає, що для виправлення ОСОБА_3 та попередження нових злочинів йому слід призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі.

Суд також вбачає підстави для звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням та визначення йому іспитового строку в порядку та в межах, передбачених ст. 75 КК України. При цьому суд враховує щире каяття обвинуваченого, добровільне відшкодування заподіяної ним шкоди, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, притягнення його до кримінальної відповідальності вперше.

Саме таке покарання, на думку суду, буде справедливим та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Питання щодо витрат, пов`язаних із проведенням експертиз по кримінальному провадженню, суд вирішує на підставі ст. 124 КПК України.

Враховуючи, що відпала необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, суд вважає доцільним його скасувати на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України.

На підставі п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, з урахуванням призначеного покарання, запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно змінити, застосувавши до нього особисте зобов`язання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Відповідно до положень частини 5 статті 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання період його тримання під вартою під час досудового розслідування та судового розгляду з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з 02.12.2024 по 19.02.2025 включно.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 (три) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу змінити на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, звільнивши його з-під варти негайно.

Покласти на ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу обов`язки, передбачені п. 1-3 ч. 5 ст.194 КПК України, а саме:

1) прибувати за викликом до суду із встановленою періодичністю;

2) не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати в розмірі 3183 (три тисячі сто вісімдесят три) гривень 60 копійок за проведення експертиз під час досудового розслідування.

Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 16.12.2024 у справі №759/25702/24.

Після набрання вироком законної сили речові докази у кримінальному провадженні:

-компакт-диски з аудіо- та відеозаписами, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження, - залишити у матеріалах кримінального провадження;

-кофту чорного кольору; футболку білого кольору; кофту чорного кольору; поліетиленовий пакет, на якому зазначено «відправник приватна особа ОСОБА_7 , отримувач ОСОБА_3 , м. Київ, відділення №424, НОМЕР_1 »; сумку чорного кольору; три предмети, зовні схожі на ножі; мобільний телефон «Samsung Galaxy 2 Fold»; передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Святошинського УП ГУНП у м. Києві, квитанція №5243 - повернути законному володільцю;

-револьвер моделі «Stalker R1-F3», пістолет моделі «НК45», передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Святошинського УП ГУНП у м. Києві, квитанція №5278 - повернути законному володільцю;

-куртку чорного кольору з плямами РБК, кофту синього кольору, штани чорного кольору, кросівки помаранчевого кольору з плямами РБК, два рушники синього кольору з плямами РБК, шкарпетки з плямами РБК, передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Святошинського УП ГУНП у м. Києві, квитанція №5243 - знищити.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок суду відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду, і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч.3 ст.349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, прокурору.

Суддя ОСОБА_8