Рішення № 125257493, 19.02.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/18161/24

Провадження № 2/752/2343/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді - Машкевич К.В., за участю секретаря - Зінченка Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія « Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом і просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 42 930, 00 грн.

Посилається в позові на те, що 31 січня 2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем був укладений електронний договір №5469659 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи про надання споживчого кредиту.

Договір був укладений відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансовго кредиту ТОВ «Авентус Україна».

За умовами договору сума кредиту становить 15 000, 00 грн., строк кредиту - 30 днів, дата повернення кредиту - 02 березня 2022 року.

Відповідно до п.4.1 договору строк кредиту може бути продовжено: за ініціативою споживача на кількість днів, зазначену в п.1.4 договору, якщо сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження в порядку, визначеному п.4.2 договору, або в порядку автопролонгації на кількість днів та відповідно до умов, визначених п.4.3 договору.

Порядок автопролонгації строку дії договору визанчено в п.4.3.

Пунктом 4.3.1 договору сторони домовились, що у випадку наявності заборгованості на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) строк кредиту продовжується кожен раз на один календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 календарних днів поспіль.

Відповідно до п.4.3.2 договору споживач дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах, передбачених п.4.3.1 договору.

На підтвердження продовження строку кредиту відповідачу первісним кредитором було направлено листи-повідомлення про автопролонгацію строку кредиту.

Свої зобов`язання за умовами договору ТОВ`Авентус Україна» виконало, грошові кошти були перераховані на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , зазначену ним у заяві на отримання кредиту.

Кредитний договір відповідачем підписано за допомогою елекронного підпису одноразовим ідентифікатором «А757800».

Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив ознайомлення з усіма умовами Правил надання коштів у позику.

Відповідно до п.1.5 кредитного договору стандартна процентна ставка за договором становить 1.90% в день та застосовується в межах строку кредитування, а також у межах нового строку в разі пролонгації строку договору за ініціативою споживача, та у разі автопролонгації згідно з п.4.3 договору.

Умови договору відповідачем станом на 02 березня 2022 року виконані не були, кредит не погашений.

25 вересня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» був укладений договір факторингу №25.09/23-Ф, про що було повідомлено відповідача на зазначену ним у кредитному договорі електронну пошту.

Станом на день звернення до суду заборгованість відповідача становить 15 000, 00 грн. тіла кредиту та 27 930, 00 грн. процентів.

Виходячи з цього, невиконання відповідачем умов кредитного договору, просить задовольнити позов.

Позов був зареєстрований судом 28 серпня 2024 року та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.

Ухвалою суду від 03 вересня 2024 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками.

Відповідно до ст. 178 ЦПК України відповідачу був наданий строк для подання відзиву.

23 жовня 2024 року відповідач подав відзив, яким позов визнав частково в сумі кредиту 15 000, 00 грн. та процентів у розмірі 8 550, 00 грн.

Посилається на те, що сума процентів ним розрахована на час дії кредитного договору, який припинив свою дію 02 березня 2022 року, і не продовжувався.

З урахуванням цього вважає до стягнення приведені ним суми тіла кредиту та процентів, оскільки зазначена позивачем сума процентів нараховувалася після спливу строку дії кредитного договору, що суперечить закону.

25 жовтня 2024 року позивач подав відповідь на відзив, у якому зазначає, що укладений з відповідачем договір відповідає вимогам закону та домовленості сторін.

Зазначає, що 24 червня 2022 року ТОВ «Авентус Україна» у зв`язку із введенням воєнного стану було прийнято рішення про призупинення нарахування процентів та надання можливості боржнику виконати боргові зобов`язання до 02 липня 2022 року, а також було здійснено списання всіх нарахованих та несплачених позичальником відсотків у сумі 12 297, 50 грн.

Про це відповідач був повідомлений в особистому кабінеті споживача, однак наданою можливістю не скористався, свої зобов`язання не виконав і угоду про пролонгацію строку дії договору не уклав.

З урахуванням цього, на підставі п.4.3 договору він був автопролонгований, а строк користування кредитом був продовжений на 90 календарних днів.

Пунком 4.3.2 договору відповідач, як споживач, дав згоду на автопролонгію строку кредиту на умовах, передбачених п.4.3.1 договору.

З урахуванням цього, вважає нарахування процентів у період автопролонгації договору таким, що відповідає умовам договору, з якими погодився відповідач, як позичальник, при його підписанні.

Вважає, що проценти за умовами договору нараховані в межах погодженого строку надання кредиту, у межах нового погодженого строку та в період автопролонгації відповідно до поденного розрахунку.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов`язується надати грошові кошти/кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 31 січня 2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи був укладений Кредитний договір №5469659 про надання споживчого кредиту.

Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

За умовами договору сума кредиту становить 15 000, 00 грн., строк кредиту - 30 днів, дата повернення кредиту - 02 березня 2022 року.

На виконання умов договору ТОВ «Авенсут Україна» грошові кошти були перераховані на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , зазначену ним у заяві на отримання кредиту.

Відповідно до п.1.5 кредитного договору стандартна процентна ставка становить 1.90% в день та застосовується в межах строку кредитування, а також у межах нового строку в разі пролонгації строку договору за ініціативою споживача, а також уразі автопролонгації згідно з п.4.3 договору.

( а.с 28 - 32; 56 - 76; 128 - 139 )

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, умови договору ним не виконані до цього часу, кредит не погашений.

25 вересня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» був укладений договір факторингу №25.09/23-Ф, про що було повідомлено відповідача на зазначену ним у кредитному договорі електронну пошту.

Відповідно до приведеного позивачем розрахунку заборгованість відповідача становить:

- 15 000, 00 грн. тіла кредиту;

- 27 930, 00 грн. процентів.

( а.с. 140 - 170 )

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку; він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

З матеріалів справи вбачається, що укладений з відповідачем договір відповідає вимогам закону, умови договору з боку кредитодавця та позикодавця виконані, грошові кошти відповідачу надані.

В свою чергу, відповідач умови договору не виконує, в зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене вище, неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору та договору, що привело до виникнення заборгованості, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати розмір процентів, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові Великої Палати в справі № 444/9519/12 від 28 березня 2018 року, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що сума кредиту за умовами кредитного договору становить 15 000, 00 грн., строк кредитування - 30 днів з можливістю пролонгації та автопролонгації, процентна ставка - 1, 90% в день.

Відповідно до ч.2 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи вищевикладене, істотними умовами кредитного договору відповідно до закону є умови про предмет, ціну, строк його дії, а також усі інші умови, щодо яких за заявою хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові Великої Палати в справі № 444/9519/12 від 28 березня 2018 року, відповідно до ч.1 ст.1048 та ч.1 ст.1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦИК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

З урахуванням цього, досягнутої сторонами ціни договору при його укладенні та строку дії договору, в тому числі шляхом його автопролонгації, до стягнення з відповідача належить сума не виконаного зобов`язання за умовами договору за обумовлений сторонами строк кредитування з урахуванням його автопролонгації.

Щодо приведених у відзиві тверджень відповідача, суд виходить з наступного.

Як зазначо вище та не спростовується відповідачем, кредитний договір був укладений через інформаційно-телекомунікаційну систему ТОВ «Авентус Україна» відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, затверджених наказом директора № 19-ОД від 05 січня 2022 року.

При укладенні Кредитного договору відповідачу була надана повна інформація про споживчий кредит, яка була приведена в Паспорті споживчого кредиту, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором А757800 0 17:22:44.

Відповідно до п.2.11 Правил одноразовий ідентифікатор- алфіітно-цифрова послідовність, яку отримує споживач від товариства шляхом відправки електронного повідомлення на засіб зв`язку споживача, наданий товариству.

( а.с. 56 - 74 )

Розділом 4 Кредитного договору сторони дійшли згоди щодо порядку та підстав пролонгації та автопролонгації строку кредиту.

Пунктом 4.3.2 договоу відповідач дав згоду на автопролонгацію договору на визначених п.4.3.1 умовах.

( а.с. 128 -138 )

З урахуванням цього, непогашення суми кредиту, кредитний договір був автопролонгований на строк, визначений договором - 90 днів.

Тобто, 02 березня 2022 року Кредитний догвір не припинив свою дію, а тому позивачем правомірно нараховані проценти за користування кредитом у приведеному в розрахунку розмірі.

( а.с. 140 -169 )

Цивільний кодекс України у ст. ст. 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, уклавши договір на умовах, викладених у ньому, відповідач, як позичальник, тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов`язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.

З урахуванням цього, приведені в відзиві заперечення судом не можуть бути прийняті до уваги.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення вимог позивача, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 422, 40 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 3, 6, 15, 16, 525-526, 536, 610, 611, 626- 629, 633, ч.1 ст.634, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» 15 000, 00 грн. заборгованості, 27 930, 00 грн. процентів та 2 422,40 грн. судового збору.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», адреса: 03150 м. Київ вул. Загородня, 15, офіс 118/2, ЄДРПОУ: 44559822.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: К.В.Машкевич