Рішення № 125256805, 18.02.2025, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"18" лютого 2025 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого2025року

м.Харків

Справа №642/7758/24

Провадження №2/642/186/25

Ленінський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Петрової Н.М.,

секретар судового засідання Євтіфієвої Ю.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона-34» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

09.12.2024до Ленінського районного суду м.Харкова звернулась представник позивача ТОВ «Охорона-34» - адвокат Матарикіна С.П. з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій вона просить суд стягнути заборгованість за договором №47052/1А від 12.02.2021у розмірі 6 580,70 грн., яка складається з: 5 952,25 грн. - сума боргу, 234,93 грн. - інфляційне збільшення, 64,58 грн. - 3% річних; та судові витрати у розмірі 6 580,70 грн., які складаються з: судового збору у розмірі 2 422,40 грн.,4000,00 грн. - за отриману правничу допомогу, 46,50 грн. - витрати на відправлення відповідачу роз`яснень про сплату заборгованості, 111,80 грн. - витрати на відправлення відповідачу копії позовної заяви з додатками. Позовна заява сформована в системі «Електронний суд».

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те що, 12.02.2021, між ТОВ «Охорона-34» та ОСОБА_1 укладено Договір № 47052/1А на охорону пультом централізованого спостереження і реагування з виїздом мобільної групи на об`єкт відповідача, який розташований за адресою: м. Харків, вул. Автострадна, 182.

16.07.2024листом за вих. № 38 відповідно до п.п. а) пункту 4.2., п.10.2 Договору у зв?язку з заборгованістю у розмірі 5 952,25 грн., позивач повідомив відповідача ОСОБА_1 про розірвання вищезазначеного Договору в односторонньому порядку з 23.07.2024, але відповідачем не було надано позивачу доступ на «Об`єкт» для проведення демонтажу встановленого ППК та не проведено всі необхідні розрахунки з дотриманням умов Договору, у тому числі, передбачені пунктами 3.13., 8.1.4. Договору.

Крім того, 07.10.2024за вих.№07/10 позивачем за місцем реєстрації відповідача ОСОБА_1 направлено роз?яснення адвоката про сплату заборгованості за договором та вартості ППК, але відповідачем даний документ не був отриманий, оскільки він повернувся на адресу позивача з позначкою «за закінченням терміну зберігання».

До того ж, 07.10.2024роз?яснення адвоката про сплату заборгованості за договором та вартості ППК направлено на мобільний номер відповідача НОМЕР_1 , які відповідач ОСОБА_1 отримала, що підтверджується відміткою у мобільному застосунку «Viber».

Проте, після розірвання в односторонньому порядку Договору з 23.07.2024, відповідач в 3-х денний строк до 27.07.2024, не оплатив суму заборгованості за Договором, не повернув ППК позивачу по даний час, не здійснив оплату його вартості, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі, еквівалентній 98 доларів США, яка на 05.12.2024становить4082,95 грн.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 зобов`язана сплатити заборгованість за надані послуги у сумі 1 869,30 грн., вартість неповерненого ППК у сумі 4 082,95 грн., що становить суму боргу у розмірі 5 952,25 грн.

Крім того, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, в період з 27.07.2024по 05.12.2024 (132 днів), позивачем нараховано 3% річних від простроченої суми боргу, тому станом на 05.12.2024за прострочення грошового зобов`язання відповідач ОСОБА_1 повинна сплатити на користь позивача суму заборгованості у розмірі 6 251,76 грн., яка складається з:5952,25 грн. - сума боргу; 234,93 грн. - інфляційне збільшення; 64,58 грн. - 3% річних.

Вказані обставини змусили позивача звернутися до суду з вищезазначеною позовною заявою.

Ухвалою суду від 13.12.2024позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, які 16.12.2024позивачем усунено (а.с.29-59).

Ухвалою суду від 19.12.2024позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.60).

27.01.2025до Ленінського районного суду м.Харкова надійшла уточнена позовна заява ТОВ «Охорона-34» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором на охорону пультом централізованого спостереження і реагування з виїздом мобільної групи №47052/1A від 12.02.2021, в якій представник позивача ТОВ «Охорона-34» - адвокат Матарикіна С.П. просить суд стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за Договором №47052/1A від 12.02.2021в розмірі 6 251,76 грн., яка складається з: 1 869,30 грн. - сума боргу за отримані послуги охорони; 234,93 грн. - інфляційне збільшення за період з 27.07.2024по 05.12.2024; 64,58 грн. - 3 % річних за період з 27.07.2024по 05.12.2024; а також понесені судові витрати у розмірі 6 580, 70 грн., які складаються з:2422,40 грн. судовий збір, 4 000 грн. - витрати за отриману професійну правничу допомогу, 46,50 грн. - витрати на відправлення відповідачу роз?яснення адвоката як додаткового повідомлення про розірвання вищевказаного Договору та 111,80 грн. - витрати на відправлення відповідачу копії позовної заяви з додатками (а.с. 74-88).

Представник позивача ТОВ «Охорона-34» - адвокат Матарикіна С.П. в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, надала суду заяву про підтримання позовних вимог, не заперечувала проти розгляду справи в заочному порядку, просила провести судове засідання без участі представника позивача (а.с. 89-90).

Відповідно до ч.3ст. 211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, шляхом направлення судової повістки на її зареєстроване місце проживання, яка відповідно до трекінгу статусу відстеження Укрпошти була повернута працівниками пошти з позначкою «за закінченням терміну зберігання», про причини своєї неявки суд не повідомила, будь-яких заяв від неї на адресу суду не надходило, не скористалась своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК Україниднем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Пунктом 991 «Правил надання послуг поштового зв`язку», затвердженихпостановою КМ України від 5 березня 2009 р. № 270, встановлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Отже, відповідно до п.4 ч.8ст.128 ЦПК Українивважається, що судова повістка відповідачу вручена.

Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 10.05.2023по справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23) та Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня2019року у справі №906/142/18 (провадження № 12-109гс19); від 12 грудня2018року у справі №752/11896/17 (провадження № 14-507цс18).

Відповідно до ч.3ст.131 ЦПК Україниучасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідностатті 280 ЦПК Українисуд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, зі згоди представника позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положеннямст. 280 ЦПК України.

18.02.2025ухвалою суду постановлено справу розглядати у заочному порядку.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2ст.247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, частиною 1ст.2 ЦПК Українипередбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до вимог ч.1ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 12.02.2021між ТОВ «Охорона-34» та ОСОБА_1 укладено Договір № 47052/1А на охорону пультом централізованого спостереження і реагування з виїздом мобільної групи на об`єкт відповідача, який розташований за адресою: м. Харків, вул. Автострадна, 182 (а.с.14-17, 43-46).

Відповідно до пункту 1.5. договору, договір укладається після обладнання комплектом засобів сигналізації. Відмова замовника від обладнання технічними засобами сигналізації місць можливого проникнення і проведення заходів щодо технічного укріплення «Об`єкта» обумовлюється письмово в паспорті об`єкта.

В разі потреби, для підключення «Об`єкту» до ПЦС «Замовник» забезпечує допуск фахівця «Виконавця» для встановлення ППК «Лунь» (надалі «ППК»), за допомогою якого ведеться спостереження за «Об`єктом» та його охорона. ППК являється і залишається власністю «Виконавця» і не переходить у власність «Замовника» протягом всього часу дії цього Договору. «Замовник» несе повну матеріальну відповідальність за збереження встановленого «Виконавцем» ППК з настанням наслідків, передбачених п.8.1.4 цього Договору.

Відповідно до пункту 10.2. Договору, за вимогою однієї з Сторін, цей Договір може бути припинений або призупинений на певний строк, при цьому Сторона-заявник зобов`язана не пізніше ніж за 5 календарних днів листом письмово повідомити про це іншу Сторону, а також провести необхідні взаєморозрахунки та виконати всі зобов`язання з дотриманням умов цього Договору, у тому числі передбачені п.3.13 цього Договору.

Згідно п.3.13. Договору, в разі розірвання цього Договору «Замовник» зобов`язаний провести в 3-х денний строк всі необхідні взаєморозрахунки за цим Договором. А також забезпечити в 3-х денний строк доступ фахівця «Виконавця» на «Об`єкт» для проведення демонтажу встановленого «Виконавцем» ППК. Наслідки неповернення ППК з будь-яких підстав, передбачені в п.8.1.4 цього Договору.

Відповідно до пункту 8.1.4. Договору, в разі пошкодження, знищення, викрадення та/або неповернення за будь-яких обставин встановленого на «Об`єкті» Прилад приймально-контрольний «Лунь-25Т», «Замовник» в 3-х денний строк в безумовному порядку сплачує на розрахунковий рахунок «Виконавця» його вартість, у розмірі еквівалентному 98 доларів США. Оплата проводиться в національній валюті України за курсом, встановленим НБУ на день проведення розрахунку.

На виконання умов пункту 1.5 Договору для надання послуг позивачем на Об`єкті було встановлено обладнання - Прилад приймально-контрольний «Лунь-25Т», який належить позивачеві на праві власності та який не переходить у власність відповідача протягом всього часу дії цього договору.

Відповідач несе повну матеріальну відповідальність за збереження встановленого позивачем ППК, а в разі його пошкодження, знищення, викрадення та/або неповернення за будь-яких обставин у відповідності до пункту 8.1.4. Договору в 3-х денний строк в безумовному порядку сплачує на розрахунковий рахунок заявника його вартість у розмірі еквівалентному 98 доларів США за курсом, встановленим НБУ на день проведення розрахунку.

Згідно до копії акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 12.02.2021, прилад приймально-контрольний «Лунь-25Т» передано в експлуатацію за адресою: м.Харків, вул. Австострадна, 182 (а.с.81-82).

16.07.2024листом за вих. №38 позивач повідомив відповідача ОСОБА_1 про розірвання вищезазначеного Договору в односторонньому порядку з 23.07.2024у зв?язку з наявною заборгованістю у розмірі 5 952,25 грн., які складаються з: 1 869,30 грн. - сума заборгованості за послуги охорони; 4 019,05 грн. - вартість ППК (зворот. а.с. 51).

Крім того, 07.10.2024за вих.№07/10 відповідачу ОСОБА_1 направлено на мобільний номер відповідача НОМЕР_1 у мобільний застосунок «Viber» роз?яснення адвоката про сплату заборгованості за договором та вартості ППК (а.с.12-13, 49-50).

Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за період з 27.07.2024по 05.12.2024становить 6 251,76 грн., яка складається з: 5 952,25 грн. - сума боргу; 64,58 грн. - 3 % річних (за 132 дні прострочення); 234,93 грн. - інфляційне збільшення (а.с.54).

Відповідно достатті 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Частиною 1статті 639 ЦК Українипередбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з частиною 2статті 639 ЦК Україниякщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно - телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі статтями526,527,530 ЦК Українизобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно дост. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за Договором № 47052/1А від 12.02.2021, відповідач ОСОБА_1 порушує взяті на себе зобов`язання за цим Договором.

Як вбачається з положеньст. 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 625 ЦК Українипередбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу. Одночасно, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договором № 47052/1А від 12.02.2021в розмірі 5 952,25 грн., які складаються з: заборгованості за надані послуги у розмірі 1 869,30 грн. та вартості неповерненого ППК у розмірі 4 082,95 грн., підлягають задоволенню.

Щодо стягнення стягнення 3% річних та інфляційного збільшення за період з 27.07.2024по 05.12.2024, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 «Прикінцеві та перехідні положення»ЦК Україниу період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого2022року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Загальновідомим є факт, щоУказом ПрезидентаУкраїни № 64/2022 від 24.02.2022 рокуна території України з 05 години 30 хвилин 24 лютого2022року, строком на 30 діб, введено воєнний стан, який триває на час розгляду справи та неодноразово продовжувався.

Таким чином, нарахування позивачем інфляційного збільшення та 3% річних у період дії воєнного стану, тобто з 27.07.2024по 05.12.2024є безпідставним, тому в цій частині їх стягнення до задоволення не підлягає.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннямистатті 59 Конституції Україникожен має право на професійну правничу допомогу.

Відповідно достатті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Пунктом 3.2Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009(у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положеньстатті 59 Конституції України(справа про право на правову допомогу)передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада2002року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Чинне цивільне-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно достатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі, гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

У частині третійстатті 141 ЦПК Українипередбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 8статті 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Тобто,ЦПК Українипередбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1)їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостоїстатті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого2020року у справі №755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня2019року у справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічні висновки наведено також в постановах Верховного Суду від 12 лютого2020року у справі № 648/1102/19 та від 11 листопада2020року у справі № 673/1123/15-ц.

Суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги у сумі 4 000 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що 08.08.2024між ТОВ «Охорона-34» та адвокатом Матарикіною С.П. було укладено договір про надання юридичних послуг № 08/08. За умовами зазначеного договору, Виконавець зобов?язується надати Замовнику визначені цим договором юридичні послуги у встановленому законом порядку, а замовник зобов?язується оплатити такі послуги (а.с.52-53).

06.01.2025між ТОВ «Охорона-34» та адвокатом Матарикіною С.П. підписано Акт виконання робіт, згідно якого виконавець Матарикіна С.П. надала, а замовник ТОВ «Охорона-34» прийняв юридичні послуги відповідно до Договору про надання юридичних послуг № 08/08 від 08.08.2024.

Згідно платіжної інструкції № 3 від 06.01.2025ТОВ «Охорона-34» здійснено оплату наданих адвокатом Матарикіною С.П. юридичних послуг у розмірі 4 000 грн. згідно Договору № 08/08 від 08.08.2024.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня2020року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод1950року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня2014року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

Враховуючи обсяг виконаної адвокатом Матарикіною С.П. роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Охорона-34» підлягає стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі4 000грн.

У відповідності до положень ч.3 ст.12та ч.1 ст.82 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно до пункту 4 частини 2статті 43 ЦПК Україниучасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно дост. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК Українипередбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Положеннями ч. 2ст. 78 ЦПК Українивизначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зіст. 80 ЦПК Українидостатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до положеньст. 83 ЦПК Українипозивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Частиною 1статті 89 ЦПК Українипередбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В п. 27постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.

При цьому, згідно з частиною шостоюстатті 81 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, суд зазначає, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленомустаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада1950року принципу справедливості розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 1ст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно дост. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі2422, 40 грн. (а.с. 25) та понесено витрати на відправлення відповідачу копії позовної заяви з додатками у розмірі 111,80 грн. та витрати на відправлення відповідачу роз?яснення адвоката як додаткового повідомлення про розірвання вищевказаного Договору у розмірі 46, 50 грн. (а.с.20-21).

Суд розподіляє судові витрати відповідно до положень ст. 141 КПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (95,21%), та стягує з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 2 306,37 грн., а також витрати на відправлення відповідачу копії позовної заяви з додатками у розмірі 111,80 грн. та витрати на відправлення відповідачу роз`яснення адвоката як додаткового повідомлення про розірвання вищевказаного Договору у розмірі 46, 50 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.4,5,13,76-81,133,141,265,274, 280-283 ЦПК України,суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона-34» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона-34» заборгованість за договором №47052/1А від 12.02.2021у розмірі5 952,25(п?ять тисяч дев?ятсот п?ятдесят дві грн., 25 коп.) грн., яка складається з: суми боргу за отримані послуги охорони у розмірі 1 869, 30 грн., суми боргу за прилад приймально-контрольний «Лунь-25Т» у розмірі - 4082,95 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона-34» витрати на отриману професійну правничу допомогу в розмірі4 000(чотири тисячі) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона-34» судовий збір в розмірі2 306,37(дві тисячі триста шість грн., 37 коп.) грн. та витрати, пов`язані з розглядом справи в розмірі158,30(сто п?ятдесят вісім грн., 30 коп.) грн., які складаються з: 46,50 грн. - витрати на відправлення відповідачу роз`яснення про сплату заборгованості; 111,80 грн. - витрати на відправлення відповідачу копії позовної заяви з додатками.

В іншій частині позову -відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони:

Позивач- Товариство з обмеженою відповідальністю «ОХОРОНА-34», код ЄДРПОУ30881429, місцезнаходження: 61002, м.Харків, вул. Садова, буд. 10/12.

Представник позивача - адвокат Матарикіна Світлана Петрівна, РНОКПП НОМЕР_2 , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №323 від 09.07.2010, місцезнаходження: АДРЕСА_1 .

Відповідач- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішеньhttp://reyestr.court.gov.ua/з посиланням на номер справи.

Повний текст рішення складено 19.02.2025.

Суддя Наталя ПЕТРОВА