Рішення № 125256641, 19.02.2025, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/8001/24

Провадження № 2/639/386/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2025 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючогосудді Борисенка О.О.,

секретаря судового засіданняПивоварової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 639/8001/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в:

До Жовтневого районного суду м. Харкова надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , в якій позивач просив стягнути на його користь з відповідача суму заборгованості за договором позики № 76192262 у розмірі 35390,02 грн та понесені судові витрати.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 11.01.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений електронний договір позики № 76192262, за умовами якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Підписанням цього договору відповідач погодився, що до моменту його підписання вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», що розміщені на сайті Товариства та є у загальному доступі. Ці правила є публічною пропозицією (офертою). 14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладений договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає права вимоги до боржників, вказані у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників № 25 від 20.06.2024 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 35390,02 грн, з яких: 9408,56 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 25981,46 грн сума заборгованості за відсотками; 0 грн сума заборгованості за пенею. Всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки первісного кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

03.12.2024 ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання (а.с.34).

19.12.2024 суд за клопотанням представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Вишковського Євгена Леонідовича постановив ухвалу про забезпечення проведення судового розгляду справи в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів представником відповідача адвокатом Вишковським Є.Л. поза межами приміщення суду. Зобов`язано представника відповідача подати скановані копії документів, що посвідчують особу учасника для встановлення повноважень, засвідчених електронним цифровим підписом за один робочий день до проведення судового засідання (а.с.65-71).

23.12.2024 суд, не виходячи до нарадчої кімнати, постановив ухвалу про долучення до матеріалів справи відзиву сторони відповідача на позовну заяву, що сформований в системі «Електронний суд» 18.12.2024 та підписаний представником відповідача адвокатом Вишковським Є.Л. (а.с.46-64, 80-82).

У відзиві на позовну заяву сторона відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог, стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Заперечення проти позову обґрунтовані тим, що відповідач не погоджується із сумою заборгованості; нарахування відсотків є незаконним; в матеріалах справи відсутні детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором, здійснений первісним кредитором, виписки за кредитним договором. Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредитних коштів, користування ними, укладення договору на умовах, які зазначені позивачем у позовній заяві. Також, в матеріалах справи відсутні докази щодо фактичної видачі кредитних коштів, зарахування суми кредиту на картку, зняття таких коштів, доказів щодо руху коштів на рахунку. Крім того, заборгованість за відсотками нарахована як протягом дії кредитного договору, так і після закінчення строку дії кредитного договору, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Зазначено, що відповідач має статус військовослужбовця/учасника бойових дій та перебуває на військовій службі з 11.03.2022, та на підставі п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» звільнений від сплати відсотків за користування кредитом. Отже, відсотки відповідачу нараховані необґрунтовано та відсутні підстави для стягнення заборгованості за відсотками. Також, відступлення права вимоги позивачу за кредитним договором № 76192262 від 11.01.2024 на підставі договору факторингу від 14.06.2021 № 14/06/21 і додаткових угод до нього є незаконним, оскільки на час укладення договору факторингу зобов`язальні відносини відповідача були відсутні. Отже, позивач не має права вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Представник позивача Алієва Нурай, яка діє на підставі довіреності (а.с.30), у позовній заяві просила розглянути справу за відсутністю представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Своїм правом на подання відповіді на відзив сторона позивача не скористалася.

22.01.2025 суд, не виходячи до нарадчої кімнати, постановив ухвалу про відкладення судового засідання у зв`язку з тим, що відеозв`язок з представником відповідача адвокатом Вишковським Є.Л., який бере участь у розгляді цієї справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, був відсутній, представник відповідача не подав до суду до початку судового засідання скановані копії документів, що посвідчують його особу як учасника справи та повторно зобов`язав представника відповідача надати суду скановані копії документу, що посвідчують його особу (а.с.90-92).

Згідно з ч. 8 ст. 128 ЦПК України, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, у судове засідання 19.02.2025 повторно не з`явився, в порушення ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача адвокат Вишковський Є.Л., який бере участь у розгляді цієї справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, не подав до суду до початку судового засідання скановані копії документів, що посвідчують його особу як учасника справи.

19.02.2025 суд, на місці постановив ухвалу про продовження розгляду справи по суті без участі сторони позивача та сторони відповідача, оскільки сторона позивача просила проводити розгляд справи без участі її представника, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи відповідач у судове засідання повторно не з`явився, а представник відповідача повторно не подав до суду до початку судового засідання (за один робочий день) скановані копії документів, що посвідчують його особу як учасника справи, що унеможливлює візуально встановити суду його особу як представника відповідача.

За змістом ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Неявка в судове засідання учасників справи не є перешкодою для розгляду справи по суті, оскільки свою позицію з приводу спірних правовідносин сторони виклали у заявах по суті: позовній заяві та відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 2ст. 43 ЦПК Україниособи, які беруть участь у справі, зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 3ст. 131 ЦПК Українипередбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд не здійснював.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив такі фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістомст.12ЦПК Україницивільне судочинствоздійснюється назасадах змагальностісторін. Учасникисправи маютьрівні праващодо здійсненнявсіх процесуальнихправ таобов`язків,передбачених законом. Кожнасторона повиннадовести обставини,які маютьзначення длясправи іна яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом. Кожнасторона несеризик настаннянаслідків,пов`язаних ізвчиненням чиневчиненням неюпроцесуальних дій. Суд,зберігаючи об`єктивністьі неупередженість: 1)керує ходомсудового процесу; 2)сприяє врегулюваннюспору шляхомдосягнення угодиміж сторонами; 3)роз`яснює увипадку необхідностіучасникам судовогопроцесу їхніпроцесуальні правата обов`язки,наслідки вчиненняабо невчиненняпроцесуальних дій; 4)сприяє учасникамсудового процесув реалізаціїними прав,передбачених цимКодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силуст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд установив, що 11.01.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (Позикодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) в електронній формі укладений договір позики № 76192262, який підписано позичальником 11.01.2024 о 20:46 електронним підписом одноразовим ідентифікатором jLXMuXL5rK (а.с.6-8).

За умовами цього договору позикодавець зобов`язується передати позичальнику власність грошові кошти (позику) на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Сторони погодили, що сума позики становить 12000,00 грн; строк позики 30 днів з 11.01.2024 по 09.02.2024; процентна ставка фіксована 2,5% в день (базова), 0,75% (знижена). Договір містить реквізити сторін, зокрема прізвище, ім`я та по батькові відповідача, серію та номер його паспорта, дату його видачі, реєстраційний номер облікової картки платника податків, дату народження, адресу реєстрації місця проживання, номери телефону і адресу електронної пошти, номер електронного платіжного засобу НОМЕР_1 .

Також, 11.01.2024 о 20:46 Цуканов. В.О. підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором jLXMuXL5rK Додаток № 1 до договору позики № 76192262 від 11.01.2024, що містить Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с.9).

14.06.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Фактор) та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (Клієнт) укладений договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити Факторові права грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою, процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних Реєстрах боржників, які формуються згідно з Додатком № 1 та є невід`ємною частиною договору (п.1.1.). Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників, згідно з Додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованостей та є невід`ємною частиною цього договору (п.1.2) (а.с.10-11).

28.07.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Фактор) та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (Клієнт) укладена Додаткова угода № 2 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, в якій сторони погодили внести зміни до п.1.3 договору та викласти його в такій редакції: клієнт зобов`язується протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором позики фактору, повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про фактора у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогам чинного законодавства (а.с.12).

20.06.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Фактор) та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (Клієнт) укладена Додаткова угода № 29 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 щодо загальної суми прав вимоги та ціни продажу згідно з Реєстром боржників № 25 від 20.06.2024 (а.с.13).

20.06.2024 фактор ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та клієнт ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» склали акт, підписаний сторонами та скріплений їх печатками, відповідно до якого клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боржників № 25 від 20.06.2024 прав вимог за договором факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, після чого відповідно до п.1.2. договору факторингу, від клієнта до фактора переходить права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с.14).

На підтвердження набуття ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором позики №76192262 у розмірі 35390,02 грн позивачем надано Витяг з Реєстру боржників № 25 від 20.06.2024 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, який сформований та підписаний одноосібно представником ТОВ «ФК «ЄАПБ» 15.11.2024 та скріплений його печаткою (а.с.15)

Відповідно до складеного позивачем розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 становить 35390,02 грн, з яких: 9408,56 грн заборгованість за основною сумою боргу, 25981,46 грн заборгованість за відсотками (а.с.16).

Зобов`язання виникають з підстав, передбаченихстаттею 11 ЦК України, зокрема із договорів.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 207 Цивільного кодексу України(надаліЦК України),правочин вважаєтьсятаким,що вчиненийу письмовійформі,якщо йогозміст зафіксованийв одномуабо кількохдокументах (утому числіелектронних),у листах,телеграмах,якими обмінялисясторони,або надсилалисяними доінформаційно-комунікаційноїсистеми,що використовуєтьсясторонами.У разіякщо змістправочину зафіксованийу кількохдокументах,зміст такогоправочину такожможе бутизафіксовано шляхомпосилання водному зцих документівна іншідокументи,якщо іншене передбаченозаконом. Правочинвважається таким,що вчиненийу письмовійформі,якщо волясторін вираженаза допомогоютелетайпного,електронного абоіншого технічногозасобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну, або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 627 ЦК Українипередбачено, що відповідно достатті 6 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За вимогами частин 1, 2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За змістом статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 82 ЦПК України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст. 89 ЦПК України).

Жодних доказів на підтвердження отримання відповідачем грошових коштів у позику, відповідно до умов договору позики, у розмірі 12000,00 грн шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, матеріали справи не містять.

Наданий розрахунок заборгованості складений позивачем за період з 20.06.2024 по 31.10.2024, не є первинним документом, який підтверджує отримання відповідачем позики, користування нею, а отже не є належним та достатнім доказом наявності заборгованості та її розміру.

Детального розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором, а також виписки про рух коштів на банківському рахунку позичальника матеріали справи не містять.

Статтею 512 ЦК Українивизначені підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно достатті 514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зістаттею 516 ЦК Українизаміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами частини 1статті 517 ЦК Українипервісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1ст. 519 ЦК України).

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.

Договір факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Фактор) та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (Клієнт) більш ніж за два роки раніше, ніж договір позики (11.01.2024).

Тобто, на момент укладення договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 зобов`язання між первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та боржником ОСОБА_1 не існувало.

За змістом ч. 1 ст. 1077 ЦПК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до приписів ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Тобто із системного аналізу зазначеної норми права вбачається, що відступлення права вимоги може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, яка існувала на момент переходу цих прав.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі №906/1174/18 зроблено висновок, що правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Наведені норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі №752/8842/14-ц та від 16 жовтня 2018 року у справі №914/2567/17, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. У справах про визнання недійсним договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора, та чи існують ці права на момент переходу.

У постанові Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі №31/160 (29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.

Дійсність вимоги (суб`єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб`єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення (постанова Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі №755/15965/17).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі №910/12525/20 зроблено висновок, що відповідно дост.514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача. Також, положення ч. 1 ст.203 ЦК Українипрямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб`єктного складу. В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб`єкт. За загальним правилом п. 1 ч. 1 ст.512, ст.514 ЦК Україниу цьому разі заміна кредитора у зобов`язанні не відбувається.

Згідно сталої практики Верховного Суду, доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 02 листопада 2021 року № 905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012, від 15 квітня 2024 року в справі № 2221/2373/12).

Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження оплати суми ціни продажу за договором факторингу, що передбачена умовами цього договору.

Оскільки на момент укладення договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 ще не виникло зобов`язання між первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та боржником ОСОБА_1 , то у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов`язанням, яке він міг би передати ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021.

Отже, між ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на час укладення Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 не були погоджені його істотні умови в частині обсягу вимог, що перейшли до нового кредитора, і вочевидь, договором не могли бути охоплені зобов`язання відповідача ОСОБА_1 , які виникли після укладення цього договору.

Суду не надано жодних належних, достовірних та допустимих доказів на підтвердження факту набуття ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за договором факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 права вимоги за договором позики № 76192262 від 11.01.2024 до боржника ОСОБА_1 , а саме, відповідного Реєстру боржників, підписаного сторонами, який відповідно до умов договору факторингу є невід`ємною його частиною.

Наданий позивачем Витяг з реєстру боржників № 25 від 20.06.2024 не може бути таким доказом, оскільки він сформований та підписаний одноосібно представником позивача.

Також, матеріали справи не містять будь-яке підтвердження направлення відповідачу повідомлення про відступлення права грошової вимоги за договором факторингу.

Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29 червня 2021 року по справі № 916/2040/20).

Суд зазначає, що чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог лише за умови їх визначеності. Тобто, на момент відступлення права вимоги, необхідною умовою є існування можливості заявити в майбутньому таку вимогу (існування кредитного договору тощо).

ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не довело отримання відповідачем грошових коштів у позику, та порушення його прав з боку відповідача ОСОБА_1 , а також наявність у нього права звернення до суду з позовом до нього про стягнення заборгованості за договором позики № 76192262 від 11.01.2024, який укладений після відступлення ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги заборгованості на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», а тому підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» відсутні.

Щодо заперечень сторони відповідача про нарахування відповідачу, який є військовослужбовцем, відсотків за користування кредитними коштами, суд зазначає таке.

ОСОБА_1 має пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій та з 11.03.2022 прийнятий на військову службу на підставі контракту, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 , копією військового квитка (а.с.62-63).

Згідно з п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правових захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Водночас, для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21.08.2014 № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, виданого військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг з наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 04.09.2024 у справі № 426/4264/19.

Сторона відповідача не зазначила і до відзиву на позовну заяву не надала докази того, що відповідач звертався до кредитодавця з переліченими вище документами для звільнення його від нарахування відсотків.

Проте такаобставина неспростовує висновківсуду провідсутність підставдля задоволенняпозовних вимог.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, судові витрати на відповідача не покладаються.

Сторона відповідача у відзиві на позовну заяву просила стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

На підтвердження понесення відповідачем витрат на правничу допомогу стороною відповідача до відзиву на позовну заяву надані такі докази: копія ордеру про надання правничої допомоги ОСОБА_1 адвокатом Вишковським Є.Л.; копію договору про надання правової допомоги від 11.12.2024, укладеного між адвокатом Вишковським Є.Л. та ОСОБА_1 про надання правової допомоги у справі № 639/8001/24, предметом якого є консультування клієнта, визначення правової позиції, складання (написання) відзиву № 639/8001/24, у п. 3.1. договору гонорар адвоката визначений у розмірі 10000,00 грн; копію Акту прийому-передачі наданих послуг від 11.12.2024 до Договору про надання правової допомоги від 11.12.2024, згідно з яким загальна вартість наданих послуг складає 10000,00 грн (усна консультація 1 година 2000,00 грн, складання відзиву 5 годин 8000,00 грн); копію детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом Вишковським С.Л. на виконання умов договору про надання правової допомоги від 11.12.2024, згідно з яким загальна вартість наданих послуг складає 10000,00 грн (усна консультація 1 година 2000,00 грн, складання відзиву 5 годин 8000,00 грн) (а.с.57-61).

Відповідно достатті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься вст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами ч. 3ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг.Статтею 903 Цивільного кодексу Українипередбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу Українирегулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг.

Згідно зіст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4ст. 137 ЦПК України).

Верховний Суд у постанові № 905/1795/18 від 07.11.2019 зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, щовідшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19.

Відповідно до правового висновку, викладеному у додатковій постанові Верховного Суду від 03.10.2024 у справі № 357/8695/23, для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність й розумність.

Так, суд оцінивши надані стороною відповідача докази в обґрунтування суми заявлених витрат на правничу допомогу, дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в цій справі не є цілком співмірним зі складністю справи, оскільки справа є типовою та нескладною, у справі невеликий обсяг досліджуваних доказів, відзив на позовну заяву та додатки до нього сформовані в системі «Електронний суд», справа розглядається у спрощеному порядку а тому у суду виникає обґрунтований сумнів щодо часу, витраченого адвокатом Вишковським Є.Л. на надання правничої допомоги.

Відтак, з врахуванням складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, ціни позову, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що розмір витрат на правничу допомогу є завищеним та неспівмірним, а отже наявні підстави для зменшення розміру таких витрат до 3000,00 грн.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується матеріалами справи (а.с.5).

Суд розподіляє судові витрати, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, та у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, понесені позивачем судові витрати на відповідача не покладаються, а з позивача суд стягує на користь відповідача судові витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 6, 7, 12, 13, 19, 80, 81, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики № 76192262 від 11.01.2024 у розмірі 35390 грн 02 коп. відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарженняна рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014, IBAN № НОМЕР_3 в АТ «ТАСкомбанк».

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 19.02.2025.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя Олександр БОРИСЕНКО