Постанова № 125254981, 18.02.2025, Яремчанський міський суд

Справа № 354/99/25

Провадження № 3/354/186/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2025 року м.Яремче

Суддя Яремчанського міського суду Івано-Франківської області Ваврійчук Т.Л., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, приватного підприємця, жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С ТА Н О В И В :

Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області направлено всудматеріалипро притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення №4018 від 27.12.2024 року, за обставин проведеної головним державним інспектором ГУ ДПС в Івано-Франківській області Клим`юком І.Д. фактичної перевірки готелю « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ФОП ОСОБА_1 встановлено, що 27.12.2024 року об 11 год. 20 хв. у готелі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за адресою: АДРЕСА_2 , ФОП ОСОБА_1 вчинив правопорушення щодо провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до Закону, а саме роздрібна торгівля алкогольними напоями без наявності ліцензії, чим порушено ст.16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилянтів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» від 18.06.2024 року №3817-ІХ із змінами та доповненнями.

У судове засідання, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, не повідомивши причин неявки, хоча про день та час судового розгляду був повідомлений належним чином.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Устінський А.В. направив до суду клопотання про закриття провадження у даній справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП в обгрунтування якого зазначив наступне. У ході розгляду справ про адміністративні правопорушення за ч.1 ст.164 КУпАП необхідно встановити наявність або відсутність таких обставин на час вчинення дій, вказаних в протоколі як адміністративне правопорушення, зокрема: чи була особа суб`єктом господарської діяльності; чи здійснювала ця особа діяльність, що підлягає ліцензуванню; наявність або відсутність в особи ліцензії на цей вид діяльності. У протоколі про адміністративне правопорушення, датою вчинення інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП вказано 27.12.2024 року. Проте жодного доказу на підтвердження здійснення торгівлі алкоголем ФОП ОСОБА_1 27.12.2024 року до матеріалів даної справи не долучено. У протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено обставин вчинення адміністративного правопорушення, а саме: коли та в якій кількості ОСОБА_1 було реалізовано алкогольні напої, не зазначено будь-які відомості про свідків, які б могли підтвердити факт продажу, не долучено платіжних документів на підтвердження факту реалізації алкогольних напоїв (чеки, квитанції) та отримання відповідного прибутку. До матеріалів справи про адміністративне правопорушення долучено копію Акту (довідки) фактичної перевірки від 27.12.2024 року, в якому також вказано про здійснення роздрібної торгівлі алкоголем без ліцензії. Проте дата чи період здійснення такої господарської діяльності без ліцензії не зазначено і тільки в Додатку №1 до Акту (довідки) фактичної перевірки міститься табличка з якої вбачається, що 02.08.2024 року, 09.08.2024 року, 12.08.2024 року та 13.08.2024 року мав місце нібито продаж ОСОБА_1 пива на загальну суму 1290,00 грн. Проте, по-перше, в протоколі не зазначено, що саме ці факти стали підставою для складення протоколу, натомість чітко вказано, що подія мала місце саме 27.12.2024 року. Водночас КУпАП не наділяє суд правом самостійно змінювати фабулу інкримінованого адміністративного правопорушення, позаяк суд не може уособлювати одночасно орган правосуддя та орган обвинувачення (подібна позиція неодноразово висловлювалась ЄСПЛ). По-друге, за адресою: АДРЕСА_2 здійснюють господарську діяльність два суб`єкти господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Вуд Маркет 7» (директор ОСОБА_1 ), яке має ліцензію на торгівлю алкоголем, що підтверджується долученими доказами, а тому можливо припустити, що реалізація у вказані дні пива на загальну суму 1290,00 грн, здійснено ТОВ «Вуд Маркет 7», але помилково дану операцію було проведено через фіскальний касовий апарат ФОП ОСОБА_1 . Однак відображені у Додатку №1 до Акту (довідки) фактичної перевірки випадки помилкового проведення операцій через фіскальний касовий апарат ФОП ОСОБА_1 не були підставою складення протоколу, адже в ньому не зазначені. Зважаючи на тяжкість санкції ч.1 ст.164 КУпАП при розгляді зазначених справ на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, розповсюджуються такі ж гарантії, як і на осіб, що притягаються до кримінальної відповідальності, зокрема норми ч.3 ст.62 Конституції України та ч.4 ст.17 КПК України, відповідно до яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Обґрунтовані сумніви щодо здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності з продажу алкогольних напоїв 27.12.2024 року є очевидними, а його вина не доведена поза розумним сумнівом, а тому провадження у даній справі підлягає закриттю за відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП. Клопотання про відкладення розгляду справи не подавав.

За таких обставин, із урахуванням вимог ч.2 ст.268 КУпАП суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до переконання, що провадження в справі підлягає закриттю з наступних підстав.

У відповідності до положень ст.1 КУпАП, завданням Кодексу Українипроадміністративніправопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно положень ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст.9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.245КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.280КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Частиною першою ст.164КУпАП передбачено відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Об`єктивна сторона вищевказаного адміністративного правопорушення виражається у таких формах: 1) провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання; 2) провадження господарської діяльності без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

У відповідності до п.7 ч.1 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: виробництво і торгівля спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, і пальним, зберігання пального, яка ліцензується відповідно доЗакону України«Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Відповідно доч.7ст.16 Закону України«Про державнерегулювання виробництва іобігу спиртуетилового,спиртових дистилянтів,біоетанолу,алкогольних напоїв,тютюнових виробів,тютюнової сировини,рідин,що використовуютьсяв електроннихсигаретах тапального» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), а для малих виробників виноробної продукції - алкогольними напоями без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), у тому числі через мережу Інтернет, може здійснюватися суб`єктами господарювання, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Відповідно до положень ст.3ГКУкраїни під господарськоюдіяльністю уцьому Кодексірозуміється діяльністьсуб`єктівгосподарювання усфері супільного виробництва, спрямована навиготовлення тареалізацію продукції,виконання робітчи наданняпослуг вартісногохарактеру,що маютьцінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.

Згідно із ч.1 ст.42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ч.2 ст.55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Згідно роз`яснень,викладених уп.п.2,4,5постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від25.04.2003року №3«Про практикузастосування судамизаконодавства провідповідальність заокремі злочиниу сферігосподарської діяльності»судам слідвраховувати те,що господарська діяльність - це діяльність фізичних і юридичних осіб, пов`язана з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність). Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов`язкові ознаки якої - безпосередність, систематичність її здійснення з метою отримання прибутку.

Таким чином, обов`язковою ознакою господарської діяльності є систематичність (не менш ніж три рази протягом одного календарного року), а під здійсненням без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, треба розуміти здійснення без ліцензії таких видів господарської діяльності фізичними особами, зареєстрованими як суб`єкти підприємництва, та юридичними особами.

Встановлюючи наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП в діях ОСОБА_1 суд дослідив матеріали справи, зокрема, дані протоколу про адміністративне правопорушення №4018 від 27.12.2024 року та акт (довідку) фактичної перевірки №091556 від 27.12.2024 року.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №4018 від 27.12.2024 року ФОП ОСОБА_1 27.12.2014 року об 11 год. 20 хв. у готелі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за адресою: АДРЕСА_2 здійснював господарську діяльність без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, а саме: роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії.

Однак, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено обставин вчинення адміністративного правопорушенння, а саме: в якій кількості та яку конкретно алкогольну продукцію було реалізовано ФОП ОСОБА_1 у зазначений день та час, не долучено платіжних документів на підтвердження факту реалізації алкогольних напоїв (чеки, квитанції) та отримання відповідного прибутку.

Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст.251 КУпАП є одним із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Однак сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, а викладені у ньому обставини підлягають доказуванню.

Із дослідженого судом акту (довідку) фактичної перевірки №091556 від 27.12.2024 року слідує, що згідно електронних фіскальних звітних чеків програмного реєстратора розрахункових операцій з фіскальним номером 4000913157, ФОП ОСОБА_1 у готелі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за адресою: АДРЕСА_2 реалізовано алкогольних напоїв на загальну суму 1280,00 грн без наявності ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, згідно додатку №1 до акту.

Як слідує із додатку №1 до акту (довідки) фактичної перевірки №091556 від 27.12.2024 року факт реалізації алкогольних напоїв ФОП ОСОБА_1 у готелі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за адресою: АДРЕСА_2 , фіскальний номер РРО-4000913157 мав місце 02.08.2024 року, 09.08.2024 року, 12.08.2024 року та 13.08.2024 року.

Доказів на підтвердження факту здійснення ФОП ОСОБА_1 роздрібної торгівлі алкогольними напоями у готелі «WOOD HOTEL» у вказані у протоколі про адміністративне правопорушення день та час, а саме: 27.12.2024 року об 11 год. 20 хв до матеріалів даної справи не долучено.

Із долученої захисником ОСОБА_1 ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями реєстраційний №09180308202303788 від 20.10.2023 року вбачається, (код ЄДРПОУ44848926), що зазначена ліцензія видана ТзОВ «Вуд Маркет 7», що здійснює торгівлю за адресою: АДРЕСА_2 з терміном дії з 29.10.2023 року по 29.10.2024 року.

Керівником ТзОВ «Вуд Маркет 7» відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вказаний ОСОБА_1 .

Положеннями ст.ст.7, 254, 279 КУпАП визначено, що суд здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення та вирішує питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення складеного щодо неї, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

У своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об`єктивного судового розгляду.

Зокрема, в рішенні у справі «Маттоціа проти Італії» Європейський Суд зазначив, що «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення». Хоча ступінь «детальності» інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.

У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav.Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelinv.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Таким чином, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 6Конвенціїпрозахистправлюдиниіосновоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.

Згідно ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Статтею 62КонституціїУкраїни закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до п.1 ст.247КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Із урахуванням викладеного, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до переконання, що у матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, які підтверджують факт здійснення ФОП ОСОБА_1 господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, без отримання ліцензії на провадження такої діяльності, а саме: роздрібної торгівлі алкогольними напоями у вказані у протоколі про адміністартивне правопорушення день та час, а саме: 27.12.2024 року об 11 год 20 хв, а тому провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 44-3, 251 ,252, 256, п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.164КУпАП закрити, в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови до Івано-Франківського апеляційного суду через Яремчанський міський суд Івано-Франківської області.

Суддя: Тетяна ВАВРІЙЧУК